Постанова

від 08.08.2019 по справі 320/6003/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6003/18 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.,

за участю секретаря: Чуб Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лобірем до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Лобірем звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0021121414 від 11.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті, є виключно суб`єктивною думкою відповідача, що порушує принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб`єкт господарювання не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, а може бути притягнутий до юридичної відповідальності лише за власні порушення. Зазначена обставина не є підставою для безпідставного донарахування ТОВ Лобірем податкових зобов`язань по ПДВ, оскільки підприємством було виконано всі передбачені податковим законодавством умови та надані під час перевірки всі документальні підтвердження розміру вчинених фінансово-господарських операцій з ТОВ БТЛПРО .

У відзиві на адміністративний позов відповідач звернув увагу на те, що є не зрозумілим як ТОВ БТЛПРО маючи у штаті одну особу, яка фактично є директором та бухгалтером товариства, одночасно міг виконати підрядні роботи на двох об`єктах розташованих в різних містах. При цьому, не подаючи звітність протягом останніх двох років. Надані позивачем довідки форми КБ-2 не можуть бути враховані, оскільки містять дефектність (не вказана дата акту та місце складання акту). В ЄДРСР знаходять кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого частиною другою ст. 205, частини другої ст. 209 КК України по ТОВ БТЛПРО .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу разом із уточненням до неї, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга фактично є ідентичного змісту, що і відзиві на адміністративний позов.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу з аналізу первинної документації, норм чинного законодавства та особливостей спірних господарських операцій встановлюється їх реальність, що підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податковими накладними, актами виконаних робіт, в яких викладено зміст та результати договірних зобов`язань, платіжними дорученнями, якими підтверджується оплата виконаних робіт.

08.08.2019 у судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Лобірем з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БТЛПРО (код ЄДОПОУ 38674457) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 501/10-36-14-14/39557692 від 20.06.2018, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ Лобірем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2016 року на суму 105 706,00 грн.

Такі висновки податковий орган пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ БТЛПРО , які ґрунтуються на аналізі баз даних ДФС України. На думку відповідача, контрагент позивача - ТОВ БТЛПРО не мало реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання послуг.

В обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в Акті перевірки зазначив, що кількість працюючих на вказаному підприємстві становить 1 особа. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів останній подано за жовтень 2016 року. Інформація щодо наявності основних засобів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки) відсутня, до органу ДФС фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік не подано, у зв`язку з чим не можливо встановити наявність активів підприємства. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.01.2017, а стан платника 23 - надання декларацій про відсутність поставок. Остання податкова звітність з ПДВ подана за грудень 2016 року.

Також, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за період, що перевірявся, відповідачем було встановлено, що ТОВ БТЛПРО зареєструвало податкові накладні на придбання наступних товарів: сигарети в асортименті, мобільні телефони в асортименті, засоби по догляду за унітазами в асортименті та інше, та на реалізацію наступних товарів: труба поліетиленова для подачі холодної води в асортименті, фарба в асортименті, газоблоки, кірпічі та інше.

Також податковим органом в акті перевірки зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень по ТОВ БТЛПРО знаходиться кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Відтак, на думку відповідача, контрагент позивача - ТОВ БТЛПРО не мало реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання послуг.

25.06.2018 позивачем подано заперечення на акт № 501/10-36-14-14/39557692 від 20.06.2018.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДФС у Київській області листом № 12038/10/10-36-14-14 від 06.07.2018 повідомило позивача про те, що висновки акта перевірки № 501/10-36-14-14/39557692 від 20.06.2018 залишено без змін.

На підставі вказаного висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021121414 від 11.07.2018, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 132 133,00 грн, з яких: за основним платежем - 105 706,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 427,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийняно рішення № 32774/6/99-99-11-01-02-25 від 08.10.2018, яким податкове повідомлення-рішення № 0021121414 від 11.07.2018 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та ТОВ БТЛПРО правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності. Отже, викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з частиною другою статті 9 Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Тобто, правовий аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та Положення № 88 від 24.05.1995 вказують на те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Так, 29.11.2016 між ТОВ Лобірем (Підрядник) та ТОВ БТЛПРО (Субпідрядник) укладено договір субпідряду (а.с. 63-66).

Предметом цього Договору є:

1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Субпідрядник зобов`язується виконати за завданням Підрядника у відповідності з проектно-кошторисною документацією підрядні роботи, зазначені в п. 2 цього Договору, а Підрядник зобов`язується прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх;

2. Відповідно до умов цього Договору Субпідрядник зобов`язується виконати на Об`єкті згідно із затвердженим проектом роботи: комплекс загально-будівельних робіт з влаштування цегляної кладки на будівництві Гуртожитку між будинками № 2 та № 6 на вул. Виборзький у Солом`янському районі міста Києва;

3. Склад, види та обсяги робіт, виконання яких доручається Субпідряднику, визначені узгодженою Сторонами Договірною ціною, яка є невід`ємною частиною цього Договору;

4. Субпідрядник після повного виконання всіх робіт, передбачених цим Договором зобов`язаний здати Підряднику роботи в стані придатному до експлуатації, що не вимагає виробництва додаткових робіт - виконати під ключ , що означає повністю виконані, повністю встановлені всі елементи, проведені індивідуальні комплексні випробування і готові до безпосередньої експлуатації Замовником.

5. Роботи за договором виконуються поетапно відповідно до затвердженого Сторонами Графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору). Етапом робіт вважаються всі види робіт, передбачені Проектною документацією та Договірною ціною, вироблені за певний період часу та підтверджені Актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в).

На виконання умов Договору позивачем надані акти приймання-виконання будівельних робіт: № № 1/12ИН; № 2/12ИН 3/12ИН, 4/12ИН, Договірні ціни № 1/12ИН, № 2/12ИН, № 3/12ИН, № 4/12ИН (а.с. 67-69).

Дослідивши вищевказані документи у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що вони підтверджують факт виконання та передачі ТОВ БТЛПРО в грудні 2016 року ТОВ Лобірем комплекс загально-будівельних робіт з влаштування цегляної кладки на будівництві багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться в м. Київ, вул. Виборська згідно з переліком та кількістю, зазначеними у додатках до Договору № 29-11/2016 ДП, на загальну суму 420 968,07 грн, в т.ч. ПДВ - 70 161,35 грн.

Посилання представника відповідача у судовому засіданні на не відповідність Акту № 2/12ИН (будинок № 2, секція 1, поверх 3) на загальну суму 122 075,75 грн, в т.ч. ПДВ 20 345,96 грн вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень під час проведення перевірки не встановлено відсутності у позивача первинних документів, а також не встановлено, що вказаний документ має дефект форми, змісту або походження, який в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне: забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинним документом юридичної сили і доказовості, що призвело до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Такі доводи податкового органу не покладено в основу оскаржуваного рішення, а отже не можу бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції.

30.11.2016 між позивачем (Підрядник) та ТОВ БТЛПРО (Субпідрядник) укладено договір № 30-11/-2016 ДП.

Предметом цього Договору є:

1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Субпідрядник зобов`язується виконати за завданням Підрядника у відповідності з проектно-кошторисною документацією підрядні роботи, зазначені в п. 2 цього Договору, а Підрядник зобов`язується прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх;

2. Відповідно до умов цього Договору Субпідрядник зобов`язується виконати на Об`єкті згідно із затвердженим проектом роботи: комплекс будівельно-монтажних робіт на будівництві двох багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться в м. Ірпінь Київської області, по вулиці Західній, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14;

3. Склад, види та обсяги робіт, виконання яких доручається Субпідряднику, визначені узгодженою Сторонами Договірною ціною, яка є невід`ємною частиною цього Договору;

4. Субпідрядник після повного виконання всіх робіт, передбачених цим Договором зобов`язаний здати Підряднику роботи в стані придатному до експлуатації, що не вимагає виробництва додаткових робіт - виконати роботи під ключ , що означає повністю виконані, повністю встановлені всі елементи, проведені індивідуальні і комплексні випробування і готові до безпосередньої експлуатації Замовником.

5. Роботи за договором виконуються поетапно відповідно до затвердженого Сторонами Графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору). Етапом робіт вважаються всі види робіт, передбачені Проектною документацією та Договірною ціною, вироблені за певний період часу та підтверджені Актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в).

На виконання умов укладеного Договору № 30-11/2016 ДП позивачем надано:

Договірні ціни № № 1/12, 2/12, 3/12, 4/12, 5/12, 6/12, 7/12, 8/12, 9/12, 10/12, 11/12, 12/12, 13/12, 14/12, 15/12, 16/12, 17/12, 18/12, 19/12, 20/12, 21/12, 22/12, 23/12, 24/12, 25/12, 26/12, 27/12, 28/12, 29/12, 31/12, 32/12, 33/12, 34/12, 36/12, 35/12, 37/12, 38/12; акти приймання виконаних робіт № № 1/12, 4/12, 5/12, 6/12, 7/12, 8/12, 9/12, 10/12, 11/12, 12/12, 13/12, 14/12, № 15/12, № 16/12, № 17/12, № 18/12, № 19/12, 20/12, 21/12, 22/12, 23/12, 24/12, 25/12, 26/12, 27/12, 28/12, 29/12, 30/12, 31/12, 32/12, 33/12, 34/12, 35/12, 36 /12 , 37/12, 38/12 (а.с. 76-119 т. 1).

Вищенаведеною первинною документацією підтверджується, що ТОВ БТЛПРО в грудні 2016 року виконало та передало ТОВ Лобірем комплекс будівельно-монтажних робіт на будівництві багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться в м. Ірпінь, Київської області згідно з переліком та кількістю, зазначеними додатках до Договору № 30-11/2016 ДП, на загальну суму 481630,31 грн, в т.ч. ПДВ 80 271,68 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, а також з цього приводу надані пояснення представником позивача у судовому засіданні в оплату за надані послуги позивачем в січні-лютому 2017 року було частково перераховано на користь ТОВ БТЛПРО вартість виконаних та прийнятих робіт на загальну суму 489 285,82 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 263 від 13.01.2017 на суму 99 285,82 грн; № 264 від 17.01.2017 на суму 190 000,00 грн; № 266 від 18.01.2017 на суму 100 000,00 грн; № 274 від 09.02.2017 на суму 100 000,00 грн.

За фактом отримання позивачем підрядних робіт ТОВ БТЛПРО зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 259 від 31.12.2016 на суму ПДВ 20 345,96 грн; № 261 від 31.12.2016 на суму ПДВ 27 088,32 грн; № 258 від 31.12.2016 на суму ПДВ 20 315,62 грн; № 256 від 31.12.2016 на суму ПДВ 29 499,77 грн; № 260 від 31.12.2016 на суму ПДВ 35 544,11 грн; № 262 від 31.12.2016 на суму ПДВ 17 639,29 грн.

Суму ПДВ за податковими накладними № 256 від 31.12.2016, № 258 від 31.12.2016, № 259 від 31.12.2016 та № 260 від 31.12.2016, виданими ТОВ БТЛПРО , були включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2016 року, що підтверджується даними податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

До того ж, придбані у контрагента ТОВ БТЛПРО будівельні роботи було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ БК ІНТЕРБАУ та ТОВ РІЧ ТАУН ІРПІНЬ .

Також колегією суддів встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ БТЛПРО анульовано 17.01.2017, в той час як на момент вчинення спірних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на те, що ТОВ БТЛПРО маючи у штаті одну особу, яка фактично є директором та бухгалтером товариства, не міг одночасно виконати підрядні роботи на двох об`єктах розташованих в різних місцях є безпідставними, оскільки будівельні роботи могли проводитись власними силами контрагента шляхом укладання та реалізації договорів підряду/субпідряду та укладання цивільних угод з третіми особами. Тому посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача виробничих потужностей, трудових та матеріальних ресурсів колегією суддів відхиляється.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ ЛОБІРЕМ підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Зокрема, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх тощо, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Посилання апелянта на те, що в ЄДРСР знаходиться кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого частиною другою ст. 205 КК України та частиною другою ст. 209 КК України по ТОВ БТЛПРО , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентои, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, досудовим розлідуванням, періоду часу, за який такі обставини встановлені, та інше, чого податковим органом зроблено не було та не відображено в акті перевірки, який покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення , а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.08.2019.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма СуддіЛ.В. Бєлова І.О. Лічевецький