Постанова

від 13.08.2019 по справі 260/137/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7481/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року, головуючий суддя - Гаврилко С.Є., ухвалене о 12:08 год. у м. Ужгороді, повний текст якого складено 18.06.2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування індивідуального акта,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року позивач - ТзОВ Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДФС України в Закарпатській області щодо складення Висновку аналітичного дослідження від 29.08.2018 року №27/07-16-16-00-19/32836226 Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед щодо дотримання норм чинного законодавства при взаємовідносинах з TOB Зофітель та наявності правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.07.2016 року по 30.06.2018 року ; визнати протиправним та скасувати висновок аналітичного дослідження від 29.08.2018 року №27/07-16-16-00-19/32836226 Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед щодо дотримання норм чинного законодавства при взаємовідносинах з TOB Зофітель та наявності правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.07.2016 року по 30.06.2018 року .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що оскаржуваним висновком аналітичного дослідження від 29 серпня 2018 року № 27/07-16-16-00-19/32836226 Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед щодо дотримання норм чинного законодавства при взаємовідносинах з TOB Зофітель та наявності правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2018 року , зокрема встановлено, що службовими/посадовими особами TOB Зофітель , ймовірно у змові із службовими особами TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед , у досліджуваному періоді внесено недостовірні дані в офіційні документи (податкові накладні) на загальну суму 9917290,32 грн., в тому числі ПДВ; вищевказані дії посадових/службових осіб TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед за наслідками внесення недостовірних даних в офіційні документи на придбання товарів, ймовірно з корисливих мотивів цих посадових/службових осіб чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, ймовірно при попередній змові із службовими особами TOB Зофітель дали змогу штучно сформувати TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед податковий кредит в сумі 1532881,72 грн. та фактично відшкодували з бюджету ПДВ в сумі 1532881,72 грн.; в операціях TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед з придбання товарів, робіт (послуг) від постачальника TOB Зофітель вбачаються ознаки легалізації коштів (ТМЦ), оскільки дані операції підпадають під схеми відмивання злочинних доходів, суть яких зводиться до відображення недостовірної інформації у фінансово-господарських документах та податковій звітності. На підставі вказаного висновку органом досудового розслідування Слідчого Управління Головного Управління Національної Поліції Закарпатської області було порушено кримінальне провадження № 12018070000000242 за попередньою правовою кваліфікацією за статтею 191 частино 5 Кримінального кодексу України. Такий Аналітичний висновок призвів до надання стороні кримінального провадження слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого Управління Головного Управління Національної Поліції в Закарпатській області тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні позивача. Позивач вважав, що відповідач, вчиняючи дії, які передували прийняттю Аналітичного висновку, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених чинним законодавством України, а сам Аналітичний висновок є незаконним та призвів до негативних наслідків для позивача, що проявляються у необґрунтованому проведенні слідчих дій по відношенню до нього, а також самого факту наявності кримінального провадження щодо діяльності позивача.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом попередньої інстанції не надано правової оцінки обставинам порушення відповідачем законних інтересів апелянта, зокрема аналітичний висновок порушує права та законні інтереси, оскільки: аналітичний висновок містить недостовірну інформацію, яку було поширено невизначеному колу державних органів; аналітичний висновок створює репутаційні ризики для апелянта та його працівників, адже в ньому стверджується про порушення ним та його посадовими особами податкового законодавства, вчинення злочину у змові з посадовими особами ТОВ Зофітель .

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечила проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед зареєстроване за адресою 89424, Закарпатська область, Ужгородський район, село Розівка, вул. Концівська, 40, код ЄДРПОУ 32836226 (т. 1 а.с. 26-29).

Відповідно до листа управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13 серпня 2018 року за № 4028/39/106/03-2018, у зв`язку з вжиттям комплексу заходів щодо виявлення правопорушень законодавства під час бюджетного відшкодування податку на додану вартість із Державного бюджету України та зокрема, наявної інформації про те, що службові особи ТОВ Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед на протязі 2014-2018 років шляхом проведення можливих безтоварних операцій задля формуванню від`ємного значення ПДВ для подальшого незаконного бюджетного відшкодування з Державного бюджету України у своїй діяльності скористались послугами суб`єкта господарської діяльності із ознаками фіктивності, а саме: ТОВ Зофітель . У зв`язку з чим, Головне управління ДФС у Закарпатській області було зобов`язано опрацювати наявні відомості та провести відповідне дослідження з питань дотримання позивачем норм чинного законодавства а в тому числі щодо ризику легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом (т. 1 а.с. 11)

За результатом проведено дослідження фінансово-господарської діяльності TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед щодо дотримання чинного законодавства при взаємовідносинах з TOB Зофітель за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2018 року, складено висновок аналітичного дослідження 29 серпня 2018 року за № 27/07-16-16-00-19/328836226 (т. 2 а.с. 91-116).

У відповідності до вказаного висновку, зокрема встановлено, що 1. За результатами проведеного аналітичного дослідження встановлено, що службовими/посадовими особами TOB Зофітель (податковий номер 22079717), ймовірно у змові із службовими особами TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед , у досліджуваному періоді внесено недостовірні дані в офіційні документи (податкові накладні) на загальну суму 9 917 290,32 гри., в т.ч. ПДВ; 2. За результатами проведеного дослідження можна зробити обґрунтований висновок про те, що вищевказані дії посадових/службових осіб TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед за наслідками внесення недостовірних даних в офіційні документи на придбання товарів, ймовірно з корисливих мотивів цих посадових/службових осіб чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, ймовірно при попередній змові із службовими особами TOB Зофітель дали змогу штучно сформувати TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед податковий кредит в сумі 1 532 881,72 гри. та фактично відшкодувати з бюджету ПДВ в сумі 1 532 881,72 грн.. Зазначені дії службових осіб вказаних СГД ймовірно підпадають під сферу порушень норм чинного законодавства України, а саме ст. 191 та розділу XVII Злочини у сфері службової діяльності КК України та потребують проведення додаткових заходів правоохоронними органами згідно компетенції; 3. В операціях TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед з придбання товарів, робіт (послуг) від постачальника TOB Зофітель (податковий номер 22079717) вбачаються ознаки легалізації коштів (ТМЦ), оскільки дані операції підпадають під схеми відмивання злочинних доходів, визначені пп. 3.1.1. Використання торгівельних операцій у злочинних цілях п.3.1. Відмивання злочинних доходів у торгівлі товарами, роботами та послугами розділу III Типові інструменти відмивання злочинних доходів Актуальних методів і способів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму 2012 року Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу, суть яких зводиться до відображення недостовірної інформації у фінансово-господарських документах та податковій звітності. За результатами проведеного дослідження можна зробити обґрунтований висновок про те, що в діях службових осіб TOB Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед , при придбанні товарів (робіт, послуг), ймовірно у змові з посадовими/службовими особами TOB Зофітель наявні ознаки легалізації (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, які потребують додаткового дослідження щодо наявності в цих діях ознак причетності до фінансових операцій, стосовно яких є підозра, що вони пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії з оформлення результатів аналітичного дослідження висновком є виконанням службовими особами контролюючого органу своїх обов`язків, а результати вказаного висновку не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення аналітичного дослідження є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства в рамках податкового контролю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.5 зазначеної статті ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Тобто, дії контролюючого органу щодо внесення до автоматизованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. При цьому порушення контролюючим органом процедури призначення/проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, в тому числі права контролюючого органу на внесення змін до інформаційних систем (баз).

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 року №826/1867/15, від 18.07.2019 року у справі №810/920/15, від 12.07.2019 року у справі №810/839/15, від 26.03.2019 року у справі №804/7803/19 та ін.

Звертаючись з позовом до суду, товариство по суті оскаржує аналітичний висновок та заперечує факт порушення податкового законодавства.

Як було зазначено, інформація, викладена в аналітичному висновку, є відображенням дій податкових інспекторів, вона не породжує правових наслідків для платника податків, а такий висновок не порушує прав позивача.

Включення суб`єктом владних повноважень до баз даних інформації про таке аналітичне дослідження не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і вона не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року у справі №260/137/19 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 14.08.2019 року.