Рішення

від 03.07.2019 по справі 160/3310/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 160/3310/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняКогач Т.А. за участі: представника позивача представника відповідача Голокоз С.В . Ваховської Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак Голд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак Голд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.01.2019 року № 0000224610 та № 0000214610.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Єрмак Голд . Висновки акту №113/28-10-46-10/36166843 від 28.12.2018 року вважає необґрунтованими, такими що не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами, а податкові повідомлення-рішення від 21.01.2019 року № 0000224610 та № 0000214610 - прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 14.05.2019 року надано відзив на позовну заяву.

Так, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби проти позову заперечує та зазначає, що по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентами позивача товарів та послуг, які були реалізовані/надані позивачу. Також у них були відсутні фізичні можливості здійснити господарські операції оцінка яким надана в акті перевірки №113/28-10-46-10/36166843 від 28.12.2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак Голд" зареєстроване 06.11.2008 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та знаходиться на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

На підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.11.2018 року №2131-п та направлень від 29.11.2018 року № 563/28-10-46-10 та № 562/28-10-46-10 податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Єрмак Голод з питань дотримання вимог податкового законодавства України, по взаємовідносинах: з ТОВ Союз Дельта (код ЄДРПОУ 32135408) за період з березня 2016 року по серпень 2018 року (включно) - показників декларації з податку на додану вартість та за 2016, 2017, 9 місяців 2018 років - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств; з ТОВ Грін Про (код ЄДРПОУ 40920846) за період червень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість та за 9 місяців 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки було складено акт №113/28-10-46-10/36166843 від 28.12.2018 року, яким зафіксовано порушення ТОВ " Єрмак Голд "

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України; п.5, п.7, п.21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290, ст.1. З, 8, 9, 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ,; п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, : розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 №291, п.3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 № 433, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 5639721грн., у т.ч. за 2016 рік- 1 629 868 грн., за 2017 рік- 2 954 137 грн., за 9 місяців 2018 року - 1 055 716 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість (ряд. 25) на загальну суму 5221964 грн.

На підставі акта перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000224610 від 21.01.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 5 639 721,00 грн. та штрафної санкції 2 819 860,50 грн.; а також, податкове повідомлення-рішення №0000214610 від 21.01.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 5 221 964,00 грн. та штрафної санкції 2 610 982,00 грн.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень від 21.01.2019 року № 0000224610 та № 0000214610, податковий орган визначив нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Союз Дельта і ТОВ Грін Про , з огляду на відсутність у контрагентів фізичної можливості здійснити поставку придбаних товарів, а також через неможливість простежити походження придбаних позивачем товарів по ланцюгу постачання.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з вказаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Нормами пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому у відповідності до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 181 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення податкового кредиту, як суми, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, що визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, ТОВ Єрмак Голд відповідно до основного виду економічної діяльності є виробником м`ясної продукції.

На виробництво продукції позивач на підставі ліцензійного договору має технічні умови ТУ У 15.8-34388586-001:2008 та ТУ У 15.1-34388586-002:2008. Відповідно до пункту 3.7 ТУ У 15.8-34388586-001:2008 для виробництва напівфабрикатів застосовується така сировина, як лук ріпчастий, капуста білокачанна та петрушка.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ Союз-Дельта відповідно до договорів поставки №15/03-16 від 15.03.2016 року та №01/01-18/11 від 01.01.2018 року.

На виконання зазначених договорів з ТОВ Союз-Дельта були оформлені податкові накладі, видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; декларації якості; рахунки на оплату.

Також, позивачем було укладено з ТОВ Грін Про договір поставки від 07.12.2016 р.№07/12-16 та додаткову угоду від 01.12.2016 року.

На виконання зазначеного договору були оформлені податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, декларації якості, рахунки на оплату.

Оплата за отримані товари здійснена в безготівковій формі та підтверджується дослідженими в судовому засіданні банківськими виписками.

Усі товарно - матеріальні цінності були оприбутковані позивачем, відображені в дослідженій в судовому засіданні картці рахунку бухгалтерського обліку №201 Сировина й матеріали та використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме у виробництві готової продукції.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Факт укладення таких договорів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

В процесі розгляду справи позивачем були надані первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, сумнівність яких зазначена в акті перевірки, а саме податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні.

Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

В свою чергу відповідач як в акті перевірки так і в судовому засіданні не зазначає про відсутність первинних документів, які підтверджують відносини позивача з ТОВ Союз Дельта та ТОВ Грін Про чи про неповноту або недоліки первинних документів, які б свідчили про їх невідповідність вимогам законодавства.

Окрім того, в процесі розгляду справи відповідачем не було надано витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які б містили відповідні записи щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням, припинення їх юридичної особи, враховуючи передусім період здійснення господарських операцій. Відсутня також інформація, що контрагенти позивача не були зареєстровані платниками ПДВ та не мали права видавати податкові накладні.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення сум за цими правочинами до складу витрат та до податкового кредиту сум ПДВ.

Щодо доводів податкового органу під час розгляду даної справи про неналежне оформлення деяких товаро-транспортних накладних, які були складені під час здійснення господарських операцій, то суд вважає, що наявність таких помилок в накладних не може бути розцінена як спростування реальності спірних господарських операцій, адже товаро-транспортні (транспортні) накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначають взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Окрім того, під час розгляду справи позивачем були надані всі товаро - транспортні накладні, які наявні в матеріалах справи.

Суд, також зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зокрема, акти перевірок контрагентів позивача не можуть бути безумовним доказом нереальності чи то фіктивності вчинених правочинів. Посилання податкового органу на інформацію баз даних щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати поставку не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним з заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції між позивачем та ТОВ Союз-Дельта , ТОВ Грін Про , є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ Єрман Голд має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об`єкту оподаткування податком на додану вартість, включення до складу валових витрат.

Посилання відповідача, як на підставу для невизнання податкового кредиту на обрив ланцюга постачання, (відсутність інформації про придбання контрагентом товарів, що були поставлені позивачеві) судом до уваги не приймаються.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України , оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, висновки контролюючого органу щодо обсягу і якості операцій та розрахунків між платниками податків не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб, інформації АІС Податковий блок , а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Щодо зазначення в товарно-транспортних накладних адрес навантаження, до яких контрагенти позивача не мають відношення суд зазначає, що відповідно до умов договорів за якими здійснювалась поставка товарів у перевіряємий період доставка здійснювалась, саме ТОВ СОЮЗ ДЕЛЬТА та ТОВ ГРІН ПРО , а отже позивач не має нести відповідальність за зміст таких документів.

Спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи щодо операцій за договорами з ТОВ СОЮЗ ДЕЛЬТА та ТОВ ГРІН ПРО розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірними правочинами, вчинені правочини об`єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

За таких обставин суд вважає помилковими висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ СОЮЗ ДЕЛЬТА та ТОВ ГРІН ПРО , завищення ТОВ Єрмак Голд валових витрат та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.01.2019 року № 0000224610 та № 0000214610 не відповідають вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак Голд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19210,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3865 від 11.04.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністратинвий прозов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак Голд" (вул. Шкільна, 20, с. Чумаки, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52020, код ЄДРПОУ 36166843) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11 Г, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.01.2019 року № 0000224610 та від 21.01.2019 року № 0000214610.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак Голд" судовий збір у сумі 19210,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 липня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська