Рішення

від 14.08.2019 по справі 300/1104/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2019 р. справа № 300/1104/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 5 858 473,57 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (надалі по тексту також - відповідач, ТзОВ "Кіруг") про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 5 589 636,75 гривень.

Ухвалою суду від 27.05.2019 вказану позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків (а.с.86-88).

04.06.2019, позивачем подано в суд уточнену позовну заяву із відповідними доказами, згідно якої Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області просить стягнути з ТзОВ "Кіруг" податковий борг з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 5 858 473,57 гривень (а.с.91, 93-97, 98-102).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік в розмірі 1 610,00 гривень, визначені контролюючим органом податкові зобов`язання та штрафні санкції, застосовані податковими повідомленням-рішеннями з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1 508 820,00 гривень, податку на додану вартість в загальному розмірі 2 434 053,22 гривень, податку на доходи фізичних осіб в розмірі 21 397,79 гривень і військового збору в розмірі 1 886,15 гривень, а також штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 гривень. Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань числиться заборгованість по несплаченій пені з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 598 949,58 гривень і податку на додану вартість в сумі 1 291 246,83 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 5 858 473,57 гривень, і несплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіруг" до бюджету.

За наслідками виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 27.05.2019 (а.с.86-88, 93-103), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 07.06.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.06.2019 надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 01.06.2019 (а.с.115-117): вул. Коцюбинського, буд. 4, корпус 2, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000. Однак, 18.06.2019 поштове відправлення із даною ухвалою повернулося на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.106-109).

Позивачем, 06.08.2019, подано в суд Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 06.08.2019 (а.с.112-114), тобто після відкриття провадження у справі і направлення відповідачу ухвали суду, з якою слідує, що 10.06.2019 відбулась реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг", зокрема, мало місце зміна місця знаходження товариства: вул. Коновальця, 42, м. Івано-Франківськ, 76018.

У зв`язку із встановленими обставинами, 07.08.2019, Івано-Франківським окружним адміністративним судом повторно надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.06.2019 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 06.08.2019: вул. Коновальця, 42, м. Івано-Франківськ, 76018 (а.с.121). Однак, 12.08.2019 поштове відправлення із даною ухвалою повернулося на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "не повна адреса" (а.с.122-125).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Приписами частини 11 статті 126 коментованого Кодексу визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справу саме за реквізитами адрес, які містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України коментована ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіруг" 20.06.2003 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.10.2017 і 01.06.2019 (а.с.11, 115-117), та взяте на облік Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.2., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, пункту 180.1 статті 180, підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування з податку на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 137.1. статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідачем подано 26.02.2018 до Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, де останнім розраховано розмір вказаних зобов`язань в сумі 1 610,00 гривень (а.с.76-77). Вказаних самостійно визначених зобов`язань відповідач не виконав, а тому заборгованість з податку на прибуток підприємства за вищевказаний період згідно декларації від 26.02.2018 становить 1 610,00 гривень.

Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, визначеного органом контролю податків і зборів , і заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій , суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пунктів 86.1. 86.2, 86.3., 86.8. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в період з 06.12.2017 по 26.03.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "Кіруг" з питань дотримання податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 .

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

- підпункту 20.1.3. пункту 20.1 статті 20, пунктів 44.1., 44.3., 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-ІV із змінами та доповненнями, статті 8 Закону України від 16.07.1999 за №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із внесеними змінами та доповненнями (пункт 138.1 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 в редакції ПК України до 01.01.2015), розділу ІІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, пункту 6, пункту 20 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за №996-ХІV із змінами та доповненнями, підпункту 1.2, пункту 1, підпунктів 2.1., 2.4., 2.15., 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 3 644 388,00 гривень, в тому числі за 2014 рік в сумі 2 313 396,00 гривень, за 2015 рік в сумі 621 360,00 гривень, за 2016 рік 709 632,00 гривень;

- підпункту 192.1.1, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження задекларовано податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 3 820 195,00 гривень, та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за грудень 2016 року в сумі 9 592,00 гривень;

- пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1., пункту 168.3 статті 168, пункту 171.1 статті 171, пунктів 176.1, 176.2. статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-ІV із змінами та доповненнями, а саме не сплата відповідачем до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 19 727,89 гривень.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 02.04.2018 за №246/09-19-14-06/32447314 (а.с.13-47).

Як з`ясовано судом, у зв`язку з відсутністю посадових осіб ТзОВ "Кіруг" за юридичною адресою, посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області встановлено неможливість вручення та підписання відповідачем акта перевірки від 02.04.2018 за №246/09-19-14-06/32447314, про що посадовими особами позивача складено відповідний акт №83/09-19-14-06/32447314 від 02.04.2018 (а.с.51-52).

Акт перевірки від 02.04.2018 за №246/09-19-14-06/32447314 направлений 03.04.2018 позивачем на адресу відповідача, що засвідчується наявною в матеріалах справи копією супровідного листа №3559/10/09-19-14-06-19 від 03.04.2019 (а.с.53), та отриманий останнім 05.04.2018, свідченням чого є підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.54).

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002581406 від 18.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 430 446,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 1 944 357,00 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 486 089,00 гривень (а.с.55-56);

- №0002571406 від 18.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1 508 400,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 1 330 992,00 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 408,00 гривень (а.с.57-58);

- №0002601406 від 18.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 21 397,79 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 12 434,31 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 963,48 гривень (а.с.59);

- №0002591406 від 18.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в загальному розмірі 1 886,15 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 1 098,50 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 787,65 гривень (а.с.60);

- №0002621406 від 18.04.2018, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції (адміністративні штрафи та інші санкції) в розмірі 510,00 гривень (а.с.61).

Так, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Так, підпункт 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є податковий агент .

Згідно підпункту 1.1 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Виходячи із положень підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.

В силу вимог підпунктів 168.1.1, 168.1.2., 168.1.5. пункту 168.1. статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

За змістом пункту 168.3 статті 168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171 Податкового кодексу України).

Приписами пунктів 176.1, 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов`язані, серед іншого, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим; своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Щодо військового збору, то відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, як зазначено вище, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема податковий агент.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Таким чином, податковий агент, є платником також військового збору, об`єктом оподаткування якого є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За змістом пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, поряд з іншим отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали;

Пунктами 44.1., 44.3, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Як свідчить зміст пункту 121.1. статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Податкові повідомлення-рішення №0002581406, №0002571406, №0002601406, №0002591406, і №0002621406 від 18.04.2018 супровідним листом від 18.04.2018 за №4461/10/09-19-14-06-19 направлені позивачем на адресу відповідача, занесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі та громадських формувань, однак повернулися контролюючого органу із відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.62-65).

Згідно абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Водночас судом при розгляді справи встановлено, що позивачем на підставі акта перевірки від 10.11.2017 за №10846/09-19-12-05/32447314 (а.с.66) прийнято податкове повідомлення-рішення №0051921205 від 13.11.2017, яким, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 13 972,21 гривень, застосовано до ТзОВ "Кіруг" штраф у розмірі 10% у сумі 1 397,22 гривень (а.с.67). Вказаний акт перевірки та податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить відповідний підпис уповноваженої особи відповідача.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом абзаців 1, 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 14 пункту 201.10 цієї ж статті передбачено, що Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Наявний в матеріалах справи акт камеральної перевірки від 24.11.2017 за №12044/09-19-12-05/32447314, свідчить про встановлене порушення відповідачем сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (а.с.68).

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За наслідками розгляду акту від 24.11.2017 року за №12044/09-19-12-05/32447314, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0061531205 від 24.11.2017, яким до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 420,00 гривень (а.с.69).

Як слідує із акту перевірки від 24.11.2017 за №12044/09-19-12-05/32447314, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства перевищувала 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, в результаті чого контролюючим органом правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 420,00 гривень, виходячи із 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становила 2 100,00 гривень.

Поряд з іншим, в матеріалах справи містяться акти камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 08.08.2018 за №12389/09-19-51-01/32447314, 11.09.2018 за №13366/09-19-51-12/32447314 та від 12.12.2018 за №833/09-19-51-12/32447314 (а.с.70, 72, 74), в яких зафіксовані наступні порушення, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року, несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року і неподання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року відповідно.

На підставі вищевказаних актів перевірки від 08.08.2018, від 11.09.2018 та від 12.12.2018, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0022855101 від 13.08.2018, №0024215112 від 12.09.2018 і №00425515112 від 13.12.2018, якими застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 гривень, 1 020,00 гривень і 1 020,00 гривень відповідно (а.с.71, 73, 75).

Так, згідно вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Вищевказані акти перевірок від 10.11.2017 за №10846/09-19-12-05/32447314, від 24.11.2017 за №12044/09-19-12-05/32447314, від 08.08.2018 за №12389/09-19-51-01/32447314, 11.09.2018 за №13366/09-19-51-12/32447314 та від 12.12.2018 за №833/09-19-51-12/32447314, а також прийняті на підставі них податкові повідомлення-рішення, отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчить проставлений відповідний підпис (зворотній бік а.с.66, 67, 68, а.с.69, зворотній бік а.с.70, а.с.71, зворотній бік а.с.72, а.с.73, зворотній бік а.с.74, а.с.75).

На час розгляду справи донараховані контролюючим органом податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій, застосовані податковими повідомлення-рішеннями за №0002581406, №0002571406, №0002601406, №0002591406, №0002621406 від 18.04.2018, №0051921205 від 13.11.2017, №0061531205 від 24.11.2017, №0022855101 від 13.08.2018, №0024215112 від 12.09.2018 і №00425515112 від 13.12.2018, відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них в загальному становить 3 966 667,16 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями за №0002581406, №0002571406, №0002601406, №0002591406, №0002621406 від 18.04.2018, №0051921205 від 13.11.2017, №0061531205 від 24.11.2017, №0022855101 від 13.08.2018, №0024215112 від 12.09.2018 і №00425515112 від 13.12.2018, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальному розмірі 3 966 667,16 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

У відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статі 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За змістом пункту 129.4 статті 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства в сумі 598 949,58 гривень і податку на додану вартість в сумі 1 291 246,83 гривень, що в загальному становить 1 890 196,41 гривень (а.с.79, 80).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, 14.08.2014 Державною податковою інспекцією у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №1076-25 від 11.08.2014, про що свідчить підпис на останнього на корінці податкової вимоги (а.с.78).

Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 18.03.2019, актами перевірки від 02.04.2018 за №246/09-19-14-06/32447314, від 10.11.2017 за №10846/09-19-12-05/32447314, від 24.11.2017 за №12044/09-19-12-05/32447314, від 08.08.2018 за №12389/09-19-51-01/32447314, 11.09.2018 за №13366/09-19-51-12/32447314 та від 12.12.2018 за №833/09-19-51-12/32447314розрахунками пені, податковими повідомленнями-рішеннями №0002581406, №0002571406, №0002601406, №0002591406, №0002621406 від 18.04.2018, №0051921205 від 13.11.2017, №0061531205 від 24.11.2017, №0022855101 від 13.08.2018, №0024215112 від 12.09.2018 і №00425515112 від 13.12.2018, податковою декларацією з податку на прибуток за 2017 рік, податковою вимогою форми "Ю" за №1076-25 від 11.08.2014, обліковими картками платника податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій, розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, розрахунками податкового боргу, які містяться в матеріалах справи (а.с.12, 13-47, 48-50, 55-56, 57-58, 59, 60, 61, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76-77, 78, 79, 80, 81-82, 83, 84, 85, 98-102 ).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 1 610,00 гривень, визначені контролюючим органом податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 3 966 667,16 гривень і нарахована пеня в розмірі 1 890 196,41 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 5 858 473,57 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 5 858 473,57 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" податкового боргу в загальній сумі 5 858 473,57 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (ідентифікаційний код юридичної особи 32447314) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємства в сумі 2 109 379,58 гривень (два мільйона сто дев`ять тисяч триста сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят вісім копійок), податку на додану вартість в сумі 3 725 300,05 гривень (три мільйона сімсот двадцять п`ять тисяч триста гривень п`ять копійок), податку на доходи фізичних осіб в сумі 21 397,79 гривень (двадцять одна тисяча триста дев`яносто сім гривень сімдесят дев`ять копійок), військового збору в сумі 1 886,15 гривень (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень п`ятнадцять копійок), штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 гривень (п`ятсот десять гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (ідентифікаційний код юридичної особи 32447314), вул. Коновальця, 42, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.