ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12621/18
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
13 серпня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2019 р. у справі за позовом ТОВ Вінтер Стар Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Окружного адміністративного суду від 19.04.2019 р. позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось 20.05.2019 р. (що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга) з апеляційною скаргою вперше.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві було залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у розмірі 26 371, 64 грн. та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, який обраховується з наступного дня з моменту вручення цієї ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві було повернено заявнику на тій підставі, що апелянтом не було усунуто недоліків апеляційної скарги в строк, встановлений ухвалою суду від 14.06.2019 р.
05.08.2019 р. (що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) Головне управління ДФС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2019 р. вдруге.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет дотримання апелянтом строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 295 КАС України, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи неможливо встановити дату складення повного тексту оскаржуваного рішення, з якої в силу положень ч. 1 ст. 295 КАС України слід обраховувати 30-денний строк на апеляційне оскарження. Разом з цим, в справі наявний доказ дати отримання апелянтом копії оскаржуваного рішення, з якої суд в силу положень ч. 2 ст. 295 КАС України встановлює наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, з повідомлення про вручення листа (а.с. 63) вбачається, що копію оскаржуваного рішення апелянт отримав 02.05.2019 р.
Таким чином, апелянт, звертаючись з повторною апеляційною скаргою 05.08.2019 р., порушує питання щодо оскарження рішення суду першої інстанції через три місяці з моменту отримання копії такого рішення (02.05.2019 р.), в той час як у відповідності до ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи має право на поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку його звернення з такою апеляційною скаргою протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, апелянт при зверненні з апеляційною скаргою вдруге пропустив строк на апеляційне оскарження, а підстави, передбачені ч. 2 ст. 295 КАС України для його поновлення, - у даному випадку відсутні.
В той же час, згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.
Разом з цим, апелянт, звертаючись 05.08.2019 р. з повторною апеляційною скаргою на рішення суду від 19.04.2019 р., тобто через 3 місяці з моменту отримання копії оскаржуваного рішення (02.05.2019 р.) не надає жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, натомість наводить положення ч. 2 ст. 295 КАС України, не порушуючи при цьому питання щодо поновлення такого строку.
Частиною 2 ст. 255 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. (Справа Устименко проти України ) якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Таким чином, апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження та не надав доказів існування причин, які об`єктивно (через незалежні від апелянта обставини) перешкоджали його вчасному зверненню з апеляційною скаргою та свідчили б на користь наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, всупереч тому, що воно в силу ч. 2 ст. 255 КАС України вже набрало законної сили (після повернення апеляційної скарги), та всупереч принципу правової визначеності.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет її відповідності ст. 296 КАС України, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження та залишається без руху також з підстав несплати судового збору з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено доказу сплати судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскільки оскаржуваним рішенням було задоволено позов лише в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про завищення бюджетного відшкодування у розмірі 781 382 грн. та яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 390 691 грн., то судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі слід обраховувати, виходячи із ставки судового збору, яка підлягала б сплаті при зверненні з однією позовною вимогою майнового характеру.
Відповідно до п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент звернення з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову ((781 382 + 390 691) х1,5 % = 1 172 073 х1,5 = 17 581,10 грн.), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн. - згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік") і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, позивачу слід було сплачувати при поданні цього позову судовий збір у розмірі 17 581,10 грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 26 371,65 грн (17 581,10 Х 150%).
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. Р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34312206081055, код класифікації доходів бюджету 22030101..
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Оскільки апеляційна скарга не містить доказу сплати судового збору та подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з пропуском 30-ти денного строку на апеляційне оскарження, а апелянт не надає належних обґрунтувань поважності пропуску строку для подачі апеляційної скарги, це є перешкодою в прийнятті її до провадження суду апеляційної інстанції, а тому вона підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 26 371,65 грн. та подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз`яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач А.Б. Парінов
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2019 |
Оприлюднено | 19.08.2019 |
Номер документу | 83646940 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні