Постанова від 14.08.2019 по справі 320/48/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/48/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" про стягнення податкового боргу у сумі 32 918, 16 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" (код ЄДРПОУ 34710134) на користь Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) податковий борг в розмірі 32 918, 16 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла заявлена до стягнення заборгованість - оскаржені.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, звернення Головного управління ДФС у Київській області до суду з даним позовом зумовлено тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Планета смаку (Україна) наявна податкова заборгованість у розмірі 32 918,16 грн., яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих сум та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій і пені з ПДВ та ПДФО.

За приписами, наведеними у статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Борг Товариства з обмеженою відповідальністю Планета смаку (Україна) з податку на додану вартість становить 32 408,16 грн. Відповідачем було подано податкові декларації з ПДВ; за липень 2016 на суму - 3810 грн., за червень 2018 на суму - 136 грн., за серпень 2018 на суму - 220 грн., за вересень 2018 на суму - 500 грн., за жовтень 2018 на суму - 117 грн.

Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено ряд камеральних перевірок звітності відповідача з ПДВ.

На підставі акту №950/10-08-12-02/34710134 від 19.06.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001801200 від 18.07.2017 на суму 170 грн. На підставі акту №1375/10-08-12-02/34710134 від 12.07.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001991201 від 01.08.2017 на суму 1020 грн. На підставі акту №5654/10-08-12-02/34710134 від 23.10.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0073741201 від 13.11.2017 на суму 10200 грн. На підставі акту №000012/10-36-53-01/34710134 від 09.01.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0008605301 від 20.02.2018 на суму 1020 грн. На підставі акту №000622/10-36-53-01/34710134 від 20.06.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 №0034005301 на суму 13428,53 грн. На підставі акту №002090/10-36-53-01/34710134 від 24.07.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0044335301 на суму - 2185,98 грн. Залишок несплаченої пені становить - 728,09 грн. Самостійно сплачено в рахунок вказаних зобов`язань - 1127,44 грн. Борг з ПДФО у розмірі 510 грн. Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку щодо своєчасності подання податкового розрахунку з ПДФО. На підставі акту від 09.10.2017 №003229/10-36-13-04/34710134 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0066651304 від 09.10.2017 на суму 510 грн.

У добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов`язання не сплачує. На виконання вимог ст. 59 ПКУ, було направлено відповідачу податкову вимогу від 01.08.2016 №17227-17.

Податковий борг відповідача не погашено і становить 32918,16 грн.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання, а також грошове зобов`язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги зазначає, що єдиним аргументом апелянта є те, що податкові повідомлення-рішення, зазначені у позовній заяві є оскарженими. Разом з тим, апелянтом не надано жодних доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та у встановленому порядку підтверджували факт оскарження апелянтом зазначених вище податкових повідомлень-рішень. Відтак, посилання апелянта щодо оскарження податкових повідомлень-рішень критично оцінюються колегією суддів та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

В контексті викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" та правомірно такі.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук