Постанова

від 14.08.2019 по справі 2а/0570/5571/2012

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

Київ

справа №2а/0570/5571/2012

адміністративне провадження №К/9901/662/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 (суддя Наумова К.Г.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 (судді Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г., Білак С.В.)

у справі № 2а/0570/5571/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька індустріальна спілка

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька індустріальна спілка (далі - позивач, ТОВ Донецька індустріальна спілка ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - відповідач, Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС), в якому просило суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 р., наданої Товариством з обмеженою відповідальністю Донецька індустріальна спілка , податковою звітністю та зобов`язати відповідача внести дані податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року до особового рахунку позивача на дату отримання податкової декларації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. У спірних правовідносинах не може йти мова про самостійно виявлені помилки, оскільки в ході проведення перевірки були встановлені порушення чинного законодавства в частині заниження податку на прибуток.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2019 відновлено втрачене провадження в адміністративній справі № 2а/0570/5571/2012 в частині копій: ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 17 травня 2012 року, ухвали про зупинення провадження в справі від 20 червня 2012 року, ухвали про поновлення провадження по справі від 04 липня 2012 року, ухвали про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду 04 липня 2012 року, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року, ухвали про відкриття апеляційного провадження від 30 липня 2012 року, ухвали про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду по справі від 30 липня 2012 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року.

Суд касаційної інстанції, в силу положень частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька індустріальна спілка , зареєстроване Донецьким міським виконавчим комітетом 23.05.1997 як юридична особа, код ЄДРПОУ 24812777, знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби та є платником податку на прибуток.

26.04.2012 позивач направив на адресу відповідача засобами електронного зв`язку звітну нову податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 р. з додатками, що підтверджується квитанцією №2 від 26.04.2012 р., яка свідчить про те, що документ доставлено до районного рівня Державної податкової служби України, присвоєно реєстраційний номер 9022149267.

Зазначеною податковою декларацією позивачем було самостійно виправлено показники за II-IV квартали 2011 року.

07.05.2012 позивачем було отримано листа від СДПІ за №3810/10/15-17/5 від 28.04.2012 р., яким було повідомлено позивача про те, що на порушення пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України позивачем було надано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року від 26.04.2012 р. зареєстрована за №9022149267, якою задекларовано виправлення помилок, допущених у декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року(додаток ВП до декларації), у зв`язку з чим зазначена податкова декларація з податку на прибуток надана з порушенням норм законодавства та не визнана контролюючим органом як податкова звітність.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.

У відповідності до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, податковий орган, позбавлений права відмовляти платнику податків у прийнятті податкової звітності з підстав інших ніж передбачено нормами Податкового кодексу України. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом було порушено порядок прийняття у позивача податкової звітності та безпідставно відмовлено позивачу у прийнятті такої, а відтак дії відповідача є протиправними.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно положень пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, виправлення допущених помилок може бути здійснене одним з способів: або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у встановленій формі, або шляхом відображення уточнюючих показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано не уточнюючий розрахунок до податкової декларації, а поточну податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

Крім того, позивачем звітну декларацію за 1 квартал 2012 року, у якій містяться уточнені показники за ІІ-ІV квартали 2011 року було відправлено до СДПІ 26.04.2012, тобто після проведення перевірки, що виключає порушення позивачем пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обов`язковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків є відображення в картці особового рахунку відповідних податкових зобов`язань, задекларованих у поданій звітності

Судами встановлено, що із зворотного боку облікової картки позивача з податку на прибуток підприємств вбачається, що станом на 06.06.2012, органом ДПІ не було внесено дані податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача внести дані податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька індустріальна спілка на дату отримання податкової декларації правомірно задоволені судами попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального чи процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 у справі № 2а/0570/5571/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко