Постанова

від 14.08.2019 по справі 822/1519/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа №822/1519/18

адміністративне провадження №К/9901/63531/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2018 (суддя Тарновецький І.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 (колегія у складі суддів Совгири Д. І., Курка О. П., Загороднюка А.Г.)

у справі №822/1519/18

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське"

до Міністерства юстиції України,

треті особи - державний реєстратор Комунального підприємства "Чемеровецьке бюро нерухомості" Мозолюк Людмила Олександрівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_62 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 ,

про визнання протиправним та скасування наказу, -

І. РУХ СПРАВИ

1. 23.04.2018 Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 665/5 від 06.03.2018.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

3. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив вищевказані судові рішення скасувати та прийняте нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 було відкрито касаційне провадження.

5. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою від 12.08.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю аграрна фірма "Нефедівське" та третіми особами, власниками земельних ділянок - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_62 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 укладено договори оренди земельних ділянок.

7. Державним реєстратором Комунального підприємства "Чемеровецьке бюро нерухомості" Мозолюк Людмилою Олександрівною на підставі укладених договорів оренди зареєстровано право користування земельними ділянками.

8. 21.02.2018 представник третіх осіб звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України зі скаргою, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 21.02.2018 за № 5619-33-18, в якій просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства "Чемеровецьке бюро нерухомості" Мозолюк Людмилою Олександрівною, а саме: від 27.12.2017 №39006088; від 27.12.2017 №39006606; від 03.01.2018 №39085183; від 27.12.2017 №39004020; від 03.01.2018 №39093412; від 27.12.2017 №39004764; від 03.01.2018 №39095141; від 27.12.2017 №38998768; від 30.12.2017 № 39065977; від 02.01.2018 №39075772; від 23.12.2017 №38932249; від 27.12.2017 №39004316; від 30.12.2017 №39066443; від 02.01.2018 №39077916; від 30.12.2017 №39065757; від 23.12.2017 №38933750; від 23.12.2017 №38933881; від 30.12.2017 №39066521; від 27.12.2017 №39006404; від 30.12.2017 №39065663; від 02.01.2018 №39076456; від 02.01.2018 №39076006; від 30.12.2017 №39065935; від 03.01.2018 №39093616; від 03.01.2018 №39095207; від 03.01.2018 №39094414; від 30.12.2017 №39066191; від 27.12.2017 №39003730; від 03.01.2018 №39095937; від 03.01.2018 №39095902; від 02.01.2018 №39074609; від 03.01.2018 №39093311; від 27.12.2017 №39004549; від 23.12.2017 №38931848; від 30.12.2017 №39066114; від 03.01.2018 №39094184; від 30.12.2017 №39065815; від 27.12.2017 №39004968; від 23.12.2017 №38932105; від 23.12.2017 №38934345; від 23.12.2017 №38933566; від 03.01.2018 №39092416; від 27.12.2017 №38997630; від 27.12.2017 №38999899; від 27.12.2017 №38986279; від 27.12.2017 №38987551; від 23.12.2017 №38935029; від 27.12.2017 №39000365; від 30.12.2017 №39065856; від 27.12.2017 №38989552; від 27.12.2017 №38990180; від 23.12.2017 №38934778; від 30.12.2017 №39066344; від 02.01.2018 №39074214; від 30.12.2017 №39066387; від 30.12.2017 №39066508; від 30.12.2017 №39066480; від 23.12.2017 №38934714; від 30.12.2017 №39066378; від 30.12.2017 №39065890; від 27.12.2017 №39002585; від 27.12.2017 №39002107; від 23.12.2017 №38934006; від 27.12.2017 №39005858; від 30.12.2017 №39066159; від 03.01.2018 №39093986; від 03.01.2018 №39094614; від 02.01.2018 №39079834; від 02.01.2018 №39079750; від 02.01.2018 №39076993; від 30.12.2017 №39066431; від 27.12.2017 №39006293; від 23.12.2017 №38933310; від 01.02.2018 №39469773; від 27.12.2017 №39006505; від 29.01.2018 №39409213; від 29.01.2018 №39409018; від 02.01.2018 №39072120; від 27.12.2017 №38990002; від 30.12.2017 №39066397; від 09.01.2018 №39133347; від 15.01.2018 №39198727; від 09.01.2018 №39135375; від 01.02.2018 №39460244; від 17.01.2018 №39242129; від 01.02.2018 №39464885; від 09.01.2018 №39132748; від 18.01.2018 №39253902; від 27.12.2017 №38998319; від 12.01.2018 №39187319; від 17.01.2018 №39243032; від 23.12.2017 №38934075; від 03.01.2018 №39094091; від 30.12.2017 №39065635; від 17.01.2018 №39244937; від 09.01.2018 №39136165.

9. У скарзі заявник стверджував, що під час здійснення державної реєстрації державним реєстратором всупереч частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не було встановлено відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів, а саме договори укладені із власниками земельних ділянок, на підставі яких зареєстровано право користування Товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма "Нефедівське" на земельні ділянки, були недійсними, так як не містили істотних умов, наявність яких визначена законом. Відтак, вказане рішення підлягає скасуванню.

10. 28.02.2018 було подано доповнення до скарги від 21.02.2018 за № 5619-33-18, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за № 6462-33-18.

11. Розглянувши подану скаргу та доповнення до неї, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, 05.03.2018 прийняла рішення у формі висновку, яким задовольнила скаргу скаржника, скасувала рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та тимчасово заблокувала доступ державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

12. На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2018 відповідно до частини другої, п`ятої статті 26, підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, було прийнято рішення у формі наказу від 06.03.2018 № 665/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

13. Не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України, що полягають у прийнятті оскаржуваного наказу "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 665/5 від 06.03.2018, та вважаючи його неправомірним, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що під час розгляду скарги представника третіх осіб про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.02.2018 відповідачем порушено положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128. Зважаючи на те, що спірний наказ прийнятий за результатами розгляду скарги, при розгляді якої відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, позивач вважає, що він є протиправним і підлягає скасуванню.

15. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Міністерство юстиції України, приймаючи оскаржуваний наказ, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

16. Треті особи та представник третіх осіб просили відмовити в його задоволенні, оскільки у позивача відсутнє право на звернення із даним позовом так, як договори оренди землі підписані в 2008 році між третіми особами (скаржниками) і СТОВ АФ "Нефедівське", не набрали чинності, а у СТОВ АФ "Нефедівське" не виникло право оренди земельних ділянок.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи адміністративний, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Міністерство юстиції України не дотрималось норм Порядку щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги ОСОБА_91 , представника третіх осіб, №5619-33-18 від 21.02.2018.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з таких підстав:

А) Міністерством юстиції України було дотримано процедуру розгляду скарги №5619-33-18 від 21.02.2018 на дії державного реєстратора Комунального підприємства "Чемеровецьке бюро нерухомості" Мозолюк Л.О. та складено висновок за результатами її розгляду і прийнято наказ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Інформація про час та дату слухання скарги на офіційному ваб сайті Мін`юсту була розміщена 02.03.2018, в якому повідомлялося про те, що засідання комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації відбудеться 05.03.2018 о 16 год.30 хв., підтвердженням чого є лист ДП Національні інформаційні системи від 25.05.2018 №2222/08.1-11, отриманий за запитом, та скріншот сторінки;

Б) судами проігноровано аргументи щодо того, що реєстраційні дії державного реєстратора Мозолюк Л.О. не відповідали нормам чинного законодавства, та ним було допущено низку порушень, що і стало підставою для висновку Комісії.

19. У відзиві Позивач покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції у зв`язку з порушенням процедури повідомлення заінтересованих осіб Відповідачем.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

21. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

22. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

23. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

25. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

26. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

27. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

28. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

29. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

30. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

31. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою Позивача з наказом Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 665/5 від 06.03.2018. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

32. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття права оренди земельних ділянок і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

33. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права оренди земельних ділянок, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

34. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

35. З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне.

36. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

37. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

38. Згідно із ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

39. У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права оренди земельних ділянок.

40. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

41. Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

42. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17.

43. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

44. За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

45. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС).

46. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

47. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

48. Отже, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі №822/1519/18 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково .

2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі №822/1519/18 скасувати .

3. Провадження у справі №822/1519/18 закрити .

4. Повідомити Позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб