Ухвала
від 14.08.2019 по справі 815/2338/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа №815/2338/18

адміністративне провадження №К/9901/22504/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТК-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОТК-СЕРВІС звернулось до суду з позовом в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 17 січня 2018 року: № 0003151409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 735047,50 грн., з яких 588038 грн. - за податковими зобов`язаннями та 147009,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0003161409 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 109896 грн.; № 0003171409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 799761 грн., з яких 680315 грн. - за податковими зобов`язаннями та 119446 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року в частині визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2018 року № 0003161409, №0003171409 та № 0003151409 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 725042,10 грн., в тому числі, за основним зобов`язанням - 580033,68 грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 145008,42 грн. скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

6 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, яка в системі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстрована 9 серпня 2019 року, та у якій відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 25 квітня 2019 року, повний текст складено 26 квітня 2019 року. Касаційну скаргу подано 6 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання обґрунтоване тим, що касаційна скарга на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року вже подавалась, проте ухвалою Верховного Суду від 9 липня 2019 року була повернута у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 2 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Слід зазначити, що вчасна подача первинної касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником не наведено.

Зважаючи на викладене, підстави, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними.

Частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційна скарга оформлена без додержання до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2018 році, а спір у справі носить майновий характер.

За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1762 гривні.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимогу майнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2018 року № 0003161409, №0003171409 та № 0003151409, загальна сума за яким складає 1 644 704, 50 грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає 24 520,грн (1 644 704,50 грн. *1,5 %)

Розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги з врахуванням задоволених позовних вимог становить 49 040,97 грн ( 1 634 699,10 грн. (оспорювана сума) *1,5 %)* 200%)

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:

Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 31219207026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від
(Дата оскарження справи) по справі
(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне встановити десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом, а також надання суду касаційної інстанції належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС в Одеській області строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року .

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) Н.Є. Блажівська

Судді (підпис) М.М. Гімон

(підпис) М.Б. Гусак

Згідно з оригіналом

Помічник судді І.Л. Щирська

Дата ухвалення рішення14.08.2019
Оприлюднено16.08.2019
Номер документу83647457
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —815/2338/18

Ухвала від 17.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 14.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 09.07.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 03.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 25.04.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Постанова від 25.04.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 25.04.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 25.04.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 28.03.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 28.03.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні