17/362-06-12610А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" липня 2007 р.Справа № 17/362-06-12610А
15 година 10 хвилин. м.Одеса
Господарський суд Одеської області у складі судді Зуєвої Л.Є. при секретарі судового засідання Маркосові Г.К. за участю представникив сторін:
від позивача: Новак І.О. –повірений,
Веровський О.В. –повірений
від відповідача 2: Кочмар В.В. –повірений
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливець та рибалка
ХХІ століття”
до відповідачів: 1) Білгород-Дністровської районної державної адміністрації
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибопромислове
господарство “Придністровець”
про визнання протиправним та нечинним розпорядження та свідоцтва про право власності
Суть спору: позивач просить визнати протиправним та нечинним розпорядження –Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.06.2005р. за №645/2005 та видане на підставі цього розпорядження свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.06.2005р. (на бланку серії САА № 200304) на будівлі та споруди, гідроспорудження “Васильки”, Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, сільська рада Удобненська “Васильки”.
Відповідач 1, а саме Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, хоча була належним чином повідомлена про день та час проведення судового засідання по справі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2007р. з відміткою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про отримання (вхідн. № 10-33-2209 від 09.07.2007р.)
Відповідач –2, а саме ТОВ “Рибопромислове господарство “Придністровець” в судове засідання з'явився, надав письмовий та обґрунтований відзив на позов, в якому позовних вимог не визнає та в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
По справі у відповідності до ч.2 ст.150 КАС України оголошувались перерви з 15.01.07р. по 05.02.2007р. та 12 год. 40 хвн. та 12.07.07р. з 12год.50.хвн. по 15год.10 хвн.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Мисливець та рибалка ХХІ століття” являється орендарем земельної ділянки, що знаходиться на території Білгород-Дністровського району Одеської області, в дельті річки Дністер (за межами населених пунктів), відповідно до договору оренди, який посвідчено 03.02.2005р. приватним нотаріусом Білгород-Дністровської нотаріального округу Одеської області Андреєвою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №520.
У відповідності до умов укладеного договору, а саме п. 6.1 вказаного договору „сервітутів та обмежень по використанню земельної ділянки проектом її відведення не передбачено”.
Однак, розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області 24.06.2005р. видано розпорядження №645/2005, на підставі якого ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” було оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.06.2005р. (на бланку серії ССА №100304) на будівлі і споруди, гідро спорудження „Васильки”, які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/р Удобенська „Васильки”.
Зазначені споруди знаходяться на земельній ділянці, що передані в оренду позивачу на підставі вищеназваного договору оренди.
Вищевикладені обставини спонукали ТОВ „Мисливець та рибалка ХХІ століття” звернутися до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом (від 28.11.2006р. вхід.№153651) про визнання протиправним та нечинним розпорядження та свідоцтво.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі №17/362-06-12610А за позовом ТОВ „Мисливець та рибалка ХХІ століття” до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” про визнання протиправним та нечинним розпорядження та свідоцтва.
Відповідач заперечує проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов та у судовому засіданні 12.07.2007р заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з оскарженням в касаційному порядку ухвали Одеського апеляційного суду від 19.06.2007р. по цій справі та ухвали апеляційного суду Одеської області від 03.04.2007р. по справі № 22ц-1717/2007. Розглянувши заявлене клопотання суд вважає його необґрунтованим та таким що задоволенню не підлягає, оскільки згідно з ч.3 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства –до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, а відповідачем не надано суду доказів прийняття до провадження касаційних скарг по зазначеним вище справам будь-яким судом.
Тому, оскільки процесуальний термін розгляду зазначеної справи , встановлений ч.1 ст.122 КАС України спливає 14.07.2007 року, суд розглядає справу по суті за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив, наступне.
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 25.01.2005р. за № 34/А-2005 (з відповідними змінами від 03.02.2005р. № 60/А-2005) “Про вилучення та передачу земельних ділянок у довгострокову оренду для сінокосіння, ведення мисливського і рибальського господарства на території Білгород-Дністровського району” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, вилучені земельні ділянки загальною площею 2589, 95 га, з них: 2496, 73га відкритих заболочених земель та 93,22 га під природними водотоками із земель запасу водного фонду Білгород-Дністровського району та передані у довгострокову оренду на 49 років позивачу для сінокосіння, ведення мисливського та рибальського господарства.
03.02.2005р. на підставі зазначеного розпорядження між Одеською обласною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., зареєстрований в реєстрі за №520 та зареєстрований Одеською Регіональною філією ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 09 лютого 2005р. за № 040451500132.
Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Частиною 2 ст. 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Частиною 2 ст. 126 ЗК України визначено, що право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно до частини 2 ст. 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому кодексу. Ст. 59 ЗК України визначає, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть надаватись на умовах договору оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озер, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з доводами позивача щодо отримання позивачем права оренди земельних ділянок із земель запасу водного фонду Білгород-Дністровського району у відповідності з вимогами діючого законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримані відповідні погодження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема, розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №847/2004 від 07.07.2004р., № 1668/2004 від 28.12.2004р., рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області № 302-4 від 30.12.2004р., рішення Одеської обласної ради №547-4 від 29.12.2004р. та №548-4 від 29.12.2004р., висновок державної землевпорядної експертизи Державного комітету України по земельних ресурсах від 10.01.2005р. № 4710, а, отже, проект землеустрою погоджений з усіма органами, передбаченими ч.6 ст.123 ЗК України.
Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області та підпорядковані йому органи –Білгород-Дністровський районний відділ земельних ресурсів, відділ архітектури та будівництва, Білгород-Дністровська районна інспекція екоресурсів також надали позитивні висновки щодо надання позивачу в оренду зазначених земельних ділянок та не визначили будь-яких застережень, зокрема, наявності об'єктів нерухомості, які належать третім особам, тобто визначили, що зазначена земельна ділянка є вільною від об'єктів нерухомого майна. Погоджуючи проект землеустрою від 28.12. 2004р. №1234 Білгород-Дністровський районний відділ земельних ресурсів підтвердив відсутність законних користувачів та власників земельних ділянок, які відводяться позивачу.
Згідно п. 1.6 договору оренди земельної ділянки від 03.02 2005р. сервітутів та обмежень по використанню земельної ділянки проектом її відведення не передбачено.
Як зазначає позивач у позовній заяві йому стало відомо після укладання договору оренди земельних ділянок про порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з прийняттям відповідачем 1 розпорядження від 24.06.2005р. № 645/2005 на підставі якого відповідачу –2 було оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке знаходиться саме на земельній ділянці, наданій в оренду позивачу.
Згідно ст. 27 Закону України „Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, в тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Факт знаходження нерухомого майна саме на ділянці, наданій в оренду позивачу, не заперечується відповідачами та додатково підтверджується листами відповідача-1 №40-19-1400/2495 від 26.08.2005р., № 40-19-1906/2866 від 21.10.2005р., якими ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” повідомлено про призупинення роботи по розробці проектів відведення земельних ділянок ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” у зв'язку з тим, що на зазначені земельні ділянки має право оренди позивач і це питання необхідно вирішувати шляхом внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005р., укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією та позивачем.
Таким чином з огляду на викладене суд дійшов до висновку щодо доведеності порушення прав та законних інтересів позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження. Наявність у ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості згідно ст. 377 ЦК України є правовою підставою для отримання ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” відповідного права на ту частину земельної ділянки, яка зайнята об'єктом нерухомості, а також ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, тобто має наслідком втрату позивачем права оренди на частину земельної ділянки, яка надана позивачу в оренду згідно умов договору оренди земельної ділянки від 03.02.2005р.
Як вбачається з тексту оскаржуваного розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, відзиву на позовну заяву ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” оскаржуване розпорядження прийнято на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі №2-9223/04, яке скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03.04.2007р. (справа “ 22ц-1717/2007), а, отже, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для винесення оскаржуваного розпорядження відповідача-1, що також найшло своє відображення в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. по даній справі.
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та нечинним розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації. У зв'язку з тим, що оформлення ТОВ „Рибопромислове господарство „Придністровець” свідоцтва на право власності на нерухоме майно є правовим наслідком зазначеного розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації, оскаржуване свідоцтво на право власності також підлягає скасуванню.
Згідно ст. 16 ЦК України від 16.01.2003р. кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконним рішення, дій, бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, і рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, і законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Акт державного чи іншого органу-це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для суб'єктів цих відносин. При цьому підставами визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі (п.2 Роз'яснення ВГСУ від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Таким чином з урахуванням вищезазначених положень КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправним та нечинним розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.06.2005р. за №645/2005 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.06.2005р. (на бланку серії САА № 200304).
Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області , згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та нечинним розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.06.2005р. за №645/2005 та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 200304 від 29.06.2005р.
3. Стягнути з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації /67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Л. Попова, 24, код 04056713/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мисливець та рибалка ХХІ століття” /65023, м. Одеса, 2-й Куликів провулок, 2А, ід. код 32972334/ 3грн. 40 коп. /три грн. 40 коп./ - державного мита.
Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст.186 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2007р.
Суддя Зуєва Л.Є.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 836476 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зуєва Л.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні