Рішення

від 15.08.2019 по справі 629/2232/19

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2019 року

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

Справа № 629/2232/19

Номер провадження 2/629/1000/19

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - Лозівський центр професійної освіти Харківської області

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу про стягнення матеріального відшкодування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лозівського центру професійної освіти Харківської області про стягнення матеріального відшкодування, посилаючись на те, що 23.11.1991 року близько 23:30 год. на автодорозіі Царедарівка-Панютине Лозівського району Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки УАЗ-969, державний номер НОМЕР_1 , що належав Панютинському професійному аграрному ліцею згідно дорожнього листа, внаслідок чого позивач був травмований. ОСОБА_3 знаходився в трудових правовідносинах з Панютинським СПТУ-56, який був реформований в Панютинський професійний аграрний ліцей, а на даний час Лозівський центр професійної освіти Харківської області. По даній справі була порушена кримінальна справа. ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності, але дана справа була припинена згідно з ЗУ Про амністію по нереабілітуючим підставам. Відповідно до висновку експерта обласного бюро судово-медичної експертизи № 459 Д від 05.06.2000 року з 01.04.2007 року позивач визнаний інвалідом II групи безстроково. До дорожньо-транспортної пригоди позивач працював електромонтером 4 розряду Локомотивного депо ст. Лозова Південної залізниці. Втрата працездатності, згідно висновку експерта складає 70 %. 10.04.2007 року медико-соціальною (експертною) комісією Міністерства охорони здоров`я позивачу встановлена безстроково друга група інвалідності. Причиною інвалідності є загальне захворювання і, як висновок про умови та характер праці, протипоказані роботи біля вогню, води та рухомих механізмів В добровільному порядку відповідач не виплачує суми в рахунок відшкодування збитків, в зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до суду. Судом виносилися рішення про стягнення грошової суми до наступного проходження лікарняної комісії. Як стало відомо, на теперішній час розмір заробітної плати, яку міг би отримувати позивач, змінився. На теперішній час розмір заробітної плати відрізняється від тієї, яку отримав позивач, коли працював. Розмір пенсії позивача складає значно менше ніж середньомісячна заробітна плата електромонтера 4 розряду. Крім того, у зв`язку з отриманням травми, позивач періодично проходить курси лікування в різних лікувальних закладах, постійно приймає медикаменти. Крім цього виникають матеріальні витрати на поїздки в лікувальні заклади для консультацій та лікування Також позивач має потребу у вітамінізованому харчуванні. На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача одноразово втрату в заробітній платі за період з 01.07.2017 року по 01.12.2018 року в розмірі 32835,84 гривень.

Ухвалою судді від 16.05.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

31.05.2019 року до суду надійшла заява відповідача Лозівського центру професійної освіти Харківської області про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Вказуючи на необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у запереченні відповідач зазначив на те, що факти, визначені в позовній заяві потребують дослідження.

Враховуючи, що заява відповідача, окрім цього ствердження не містить належного обґрунтування, будь-якої мотивації щодо складності справи, кількості учасників, особливості предмета доказування, тощо, суд з огляду на положення ст. 277 ЦПК України не убачає правових підстав для задоволення заяви відповідача та залишає її без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник відповідача в наданому суду відзиву на позовну заяву, заперечував проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними і необґрунтованими, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 24.11.2017 року № 1533 Про реорганізацію закладів професійної освіти Харківської області, зміну типу і назви Лозівського професійного ліцею Панютинський професійний аграрний ліцей (ЄДРПОУ 02548009) припинено шляхом приєднання до Лозівського професійного ліцею (ЄДРПОУ 02547949). Лозівський професійний ліцей змінив тип і назву на Лозівський центр професійної освіти Харківської області (ЄДРПОУ 02547949), що засвідчується записом про державну реєстрацію припинення юридичної особи № 14761120017000513 від 05.03.2019 року. На час припинення Панютинського професійного аграрного ліцею, позивач не був визначений кредитором закладу, оскільки Панютинський професійний аграрний ліцей в повному обсязі виконував зобов`язання, визначені рішеннями суду і на час припинення ніяких грошових зобов`язань перед позивачем не мав. Ліквідаційний баланс Панютинського професійного аграрного ліцею, звіт цього закладу про заборгованість за бюджетними коштами на 01.10.2018 року не містили відомостей про наявність заборгованості, заявленої позивачем в позовній заяві і бюджетна звітність, зареєстрована в ЛУДКСУ Харківської області, не містила зазначеної заборгованості. Передавальний акт Панютинського професійного аграрного ліцею, який було затверджено Міністерством освіти і науки України, не містив відомостей та документів, які б визначали про наявність заборгованості перед позивачем і, відповідно, не визначав положень про правонаступництво цих зобов`язань, у зв`язку з чим відповідач вважає, що заявлені вимоги позивачем про стягнення матеріального відшкодування являються незаконними. Також вказує, що позивач не скористався правом на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва у порядку, встановленому чинним законодавством і безпідставно обґрунтовує свої позовні вимоги втратою працездатності на 70%. Ступінь втрати професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності встановлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). Надана позивачем довідка МСЕК від 10.04.2007 року № 010100 серія ХАР-06 про встановлення йому безстроково 2 групи інвалідності, не містить відомостей про відсотки втрати позивачем працездатності. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Харківського обласного відділу охорони здоров`я № 459-Д , датований 2000 роком (день і місяць на копії документу нерозбірливі). Вищезазначений висновок експертизи не може бути підставою для визначення позивачу втрат по заробітній платі з 01.07.2017 року по 01.12.2018 року, оскільки втрата працездатності за такий тривалий час (майже 19 років) могла у позивача зменшитися або збільшитися. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення одноразово з Лозівського центру професійної освіти Харківської області втрату по заробітній платі за період з 01.07.2017 року по 01.12.2018 року в розмірі 32835.84 грн.

В наданій відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 посилається на те, що у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата таких щомісячних платежів покладається на її правонаступників. При цьому вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред`являються також до її правонаступників. Згідно наданих документів, а саме: наказу №1533 від 24.11.2017 року в п.2 підпункту 1 вказано, що заклад є правонаступником всього майна, прав і обов`язків Ліцею. Тому твердження відповідача, що Лозівський центр професійної освіти Харківської області не є правонаступником не відповідає дійсності. До позову надані всі необхідні документи, які підтверджують стан здоров`я позивача, які надані безстроково, тому посилання відповідача, що стан здоров`я позивача зменшився або збільшився є необґрунтованими. Втрата працездатності позивача, згідно висновку експерта складає - 70%. Вважає, що доводи та аргументи відповідача викладені в відзиві на позовну заяву не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, тому вони не можуть бути взяті до уваги судом.

Так, згідно ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За вимогами ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань щодо забезпечення доказів, про проведення медичних експертиз для визначення ступеня втрати професійної працездатності /загальної працездатності, клопотань з приводу реалізації інших прав відповідача останнім не заявляється.

З огляду на викладене, суд розглядає справу згідно ст. 13 ЦПК України в межах заявлених позивачем вимог і на підставі наявних у справі доказів, поданих сторонами.

Судом встановлено, що 23.11.1991 року близько 23 години 30 хвилин на автодорозі Царедарівка-Панютине Лозівського району Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки УАЗ-969, державний номер НОМЕР_1 , який належав Панютинському професійному аграрному ліцею згідно дорожнього листа, внаслідок якої позивач був травмований.

ОСОБА_3 знаходився в трудових правовідносинах з Панютинським СПТУ-56, який був реформований в Панютинський професійний аграрний ліцей, а на даний час - Лозівський центр професійної освіти Харківської області.

По даній справі була порушена кримінальна справа. ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності, але дана кримінальна справа була припинена згідно з Законом України Про амністію по нереабілітуючим підставам.

Відповідно до висновку експерта обласного бюро судово-медичної експертизи № 459 - Д від 05.06.2000 року, у зв`язку з перенесеною травмою 23.11.1991 року втрата загальної працездатністю, у ОСОБА_1 складає 70 % . У зв`язку з наявною травмою ОСОБА_1 потребує додаткового лікування, при перебуванні на лікуванні у стаціонарі, потребує додаткового полівітамінізованого харчування /а.с. 15-16/.

Представником відповідача доказів на спростування висновку обласного бюро судово-медичної експертизи щодо ступеня втрати загальної працездатності - 70%, не надано. Клопотань про призначення експертизи у передбачений законом строк та порядку не заявляв.

Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК № 624 серії ХАР-06 № 010100 від 10.04.2007 року медико-соціальною (експертною) комісією Міністерства охорони здоров`я ОСОБА_1 встановлена безстроково друга група інвалідності. Причиною інвалідності є загальне захворювання і, як висновок про умови та характер праці, протипоказані роботи біля вогню, води та рухомих механізмів /а.с.14/.

В добровільному порядку відповідач не виплачує позивачу суми в рахунок відшкодування збитків, в зв`язку з чим він неодноразово звертався до суду. Лозівським міськрайонним судом Харківської області виносилися рішення та ухвали, грошові суми стягувалися до наступного проходження лікарняної комісії /а.с.17/.

Розмір заробітної плати, яку позивач міг би отримувати на теперішній час, змінився. Розмір пенсії позивача складає значно менше ніж середньомісячна заробітна плата електромонтера 4 розряду /а.с.5, 6/.

Також в зв`язку з отриманням травми, позивач стверджує, що періодично проходить курси лікування в різних лікувальних закладах, постійно приймає медикаменти. Для лікування ним купляються ліки за особисті кошти, несе матеріальні витрати на поїздки в лікувальні заклади для консультацій та лікування . Зазначені доводи не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками у даному випадку є витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які б позивач міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розмір відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у зв`язку з ушкодженням здоров`я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності, та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров`я. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку. До втраченого заробітку (доходу) не включаються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо. Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача одноразово втрату в заробітній платі за період з 01.07.2017 року по 01.12.2018 року в розмірі 32835,84 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Лозівського центру професійної освіти Харківської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, одноразово за період з 01.07.2017 року по 01.12.2018 року матеріальне відшкодування в розмірі 32835,84 гривень .

Стягнути з Лозівського центру професійної освіти Харківської області на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

представник позивача - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

відповідач - Лозівський центр професійної освіти Харківської області, код ЄДРПОУ 02547949, місцезнаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 4-А

Суддя К.Ш.Харабадзе