Постанова

від 14.08.2019 по справі 2-3575/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-3575/11

Провадження № 22-ц/801/1764/2019

Категорія: 59

Головуючий у суді 1-ї інстанції Овсюк Є.М.

Доповідач:Марчук В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 рокуСправа № 2-3575/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючої судді Марчук В.С.

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

секретар: Шевчук К.І.

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Костюк Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 212/7306/2012 за поданням державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Костюк Галини Миколаївни на ухвалу Ленінського районного суду міста Вінниці від 15 травня 2012 року, постановлену в залі суду під головуванням судді Овсюка Є.М., дата складення повного судового рішення невідома, -

в с т а н о в и в :

В травні 2012 року головний державний виконавець Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ Ясінська І.В. звернулась в суд з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов`язань за рішенням суду.

Подання мотивоване тим, що у Вишенському відділі ДВС Вінницького МУЮ перебуває виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 161941.19 грн. 21.07.2012 року за №1849/09-28 боржнику направлена Постанова про відкриття даного виконавчого провадження, в якій надано добровільний термін для виконання рішення суду. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконав.

22.02.2012 року за №1957/09-28 державним виконавцем надіслано запити щодо наявності зареєстрованого майна боржника. Згідно довідки КП ВМБТІ від 06.03.2012 року за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно довідки ВРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 05.03.2012 року за боржником зареєстровано транспортні засоби в кількості 2-ох одиниць.

Згідно повідомлення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 05.03.2012 року, боржник перебуває на обліку як військовий пенсіонер.

Постановою державного виконавця від 06.03.2012 року оголошено в розшук транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_1 .

Отримано відповіді з ВДАІ м. Вінниці і ВДАІ УМВС про виставлення карток розшуку відносно зазначених автомобілів в базу даних УДАІ УМВС України у Вінницькій області.

З усного повідомлення, ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати кошти по можливості, так як не працює, а тільки отримує пенсію.

В матеріалах виконавчого провадження є дві квитанції на загальну суму 1305 грн., дані кошти перераховані стягувачу згідно до Закону України Про виконавче провадження .

При неодноразовому виході державним виконавцем за вказаною адресою, двері квартири ніхто не відчиняв, у зв`язку з чим не було можливості перевірити майновий стан боржника.

07.05.2012 року надіслано повторно запит щодо наявності відкритих рахунків.

Згідно довідки адресного бюро, ОСОБА_1 був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , а виписаний у АДРЕСА_2, без найменування повної адреси проживання.

28.04.2012 року до відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника.

Враховуючи зазначене, головний державний виконавець Вишенського ДВС Вінницького МУЮ просила суд розглянути питання щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 - боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.05.2012 року подання задоволено. Постановлено: з метою виконання рішення суду тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов`язань.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Костюк Г.М. 15.07.2019 року оскаржила її в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області, як незаконну, необгрунтовану, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ Ясінської І.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга грунтується на тому, що суд першої інстанції не навів мотивів, з яких дійшов висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань за рішенням суду; не було витребувано та не досліджувалось виконавче провадження, в межах якого ініційовано подання та не заслухано доводи державного виконавця в судовому засіданні. Заявник вважає безпідставним висновок суду, що ОСОБА_1 ухилявся від виконання судового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно частин першої - п`ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції даним вимогам відповідає в повній мірі.

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на викладене, при розгляді зазначеної апеляційної скарги слід керуватися нормами матеріального та процесуального права, застосованого судом першої інстанції, яке діяло на час постановлення оскаржуваної ухвали.

В ході розгляду справи встановлені наступні обставини.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.12.2011 року у справі №2-3575/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 160219 грн. згідно розписки від 15.01.2008 року, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1602, 19 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (а/с 45-46).

Відповідно до даного рішення Ленінським районним судом м. Вінниці 12.01.2012 року було видано виконавчий лист №2-3575-2011 (а/с 56).

Згідно постанови ВП №31322269 від 20.02.2012 року відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-3575, виданого 12.01.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці. Боржнику надано строк добровільно виконати рішення суду до 27.02.2012 року (а/с 57). Вказана постанова була направлена боржнику 21.02.2012 року, що підтверджується супровідним листом головного державного виконавця Ясінської І.В. від 21.02.2012 року №1849/09-28, який міститься в матеріалах виконавчого провадження на а.с. 3. Даний факт підтвердила в судовому засіданні представник боржника - ОСОБА_4 .

При здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем було зроблено запити щодо наявності у боржника зареєстрованого майна.

Згідно довідки КП ВМБТІ від 06.03.2012 року за боржником нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 63).

Згідно довідки ВРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 05.03.2012 року за боржником зареєстровано два транспортних засоби (а.с.60-61).

Згідно повідомлення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 05.03.2012 року боржник перебуває на обліку як пенсіонер (а.с. 64).

Постановою державного виконавця від 06.03.2012 року оголошено в розшук транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_1 (а.с. 62).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2012 року за поданням головного державного виконавця Вишенського ВДВС Ясінської І.В. оголошено розшук ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець застосовував всі необхідні заходи для виконання рішення суду, однак боржником, станом на день звернення до суду з поданням, рішення суду не виконане, як і на час розгляду справи в Вінницькому апеляційному суді через сім років після його ухвалення, що слідує з пояснень представника боржника.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стаття 11 Закону України Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999 року у редакції, діючій на час постановлення ухвали, визначала права та обов`язки державних виконавців і у її частині першій вказано, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У п.18 ч.3 ст. 11вказаного Закону говориться про те, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Згідно з ст. 377-1 ЦПК України, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Саме, на виконання вказаних правових норм державний виконавець і звернувся з поданням до суду, а суд його розглянув та постановив оскаржувану ухвалу.

Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду у складі колегії суддів, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Станом на час звернення державного виконавця з поданням та постановлення оскаржуваної ухвали про обмеження ОСОБА_1 у виїзді за кордон, рішення суду ним не виконувалось, а боржник ухилявся від його виконання.

Так, відповідно до матеріалів справи та зі слів представника боржника - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 знав про те, що відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 12.12.2011 року у нього є боргове зобов`язання перед ОСОБА_3 в розмірі 160219 грн.. В судовому засіданні адвокат Костюк Г.М. пояснила, що її довіритель цікавився про рух виконавчого провадження, однак зазначене рішення суду в добровільному порядку не виконував.

Крім того, відповідно до матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження боржник змінив місце реєстрації не повідомивши про це письмовою заявою державного виконавця, проте в наданому ним суду відзиві на позовну заяву (а.с. 17) зазначена адреса проживання саме АДРЕСА_1 .

Згідно копії матеріалів виконавчого провадження, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2012 року за поданням головного державного виконавця Вишенського ВДВС Ясінської І.В. оголошено розшук ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання рішення суду, що ще раз доказує ухилення боржника від виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги, щодо невстановлення фактів ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення, спростовуються: матеріалами справи; копіями матеріалів виконавчого провадження; наявністю на даний час - більше ніж через сім років, боргу за вказаним судовим рішенням; відсутністю чітких пояснень та переконливих доказів боржника.

Виходячи з виконавчого провадження за рішенням суду, яке до цього часу не виконано, на думку колегії суддів, дане процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення справи та не спростовує оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін, в силу ст. 375 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Костюк Галини Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Вінниці від 15 травня 2012 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складене 15.08.2019 року.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя-доповідач: В.С. Марчук