Ухвала

від 12.08.2019 по справі 698/463/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/18/19 Справа № 698/463/19 Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відео конференції з Катеринопільським районним судом Черкаської області апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиному до державного реєстру досудових розслідувань № 42019251140000022 від 22.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України,

в с т а н о в и л а:

До слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області звернувся з клопотанням слідчий СВ Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_7 , винесене в кримінальному провадженні № 42019251140000022 від 22.03.2019 р, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України про арешт майна та заборону розпорядження останнім, а саме: накласти арешт, заборонити розпорядження та збір врожаю на посів сільськогосподарської культури озима пшениця, що засіяний на самовільно зайнятій земельній ділянці сільськогосподарського призначення, площею 19,9992 га. кадастровий номер 7122286000:03:001:0250, у адмінмежах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що на території Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, за межами населеного пункту розташована земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 19,9992 га. кадастровий номер 7122286000:03:001:0250, яка відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області використовується ПП ОСОБА_8 без правовстановлюючих документів, самовільно. Крім цього, відповідно до даних виконавчого комітету Потоківської сільської ради встановлено, що до бюджету сільської ради поступають кошти за використання вищевказаної земельної ділянки.

З огляду на викладене, та виїздом 20.03.2019 на місце розташування даної земельної ділянки, з метою встановлення факту її використання, було встановлено факт самозахвату та те, що на даній земельній ділянці росте сільськогосподарська культура - озима пшениця, яка по зовнішньому вигляді вказує що її було засіяно механічним способом та проводиться обробіток.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. І ст. 197 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

21.05.2019 у даному кримінальному провадженні проведено повторний огляд місця події - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 19,9992 га. кадастровий номер 7122286000:03:001:0250 та встановлено, що на її території росте сільськогосподарська культура - озима пшениця, яка по зовнішньому вигляді вказує що її було засіяно механічним способом та проводиться обробіток.

Вказані обставини можуть свідчити про наявність в діях ОСОБА_8 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Зважаючи на те, що земельні ділянки, на якій перебувають посіви озимої пшениці, належать державі, тому і плоди які вони приносять, в тому числі вироблена на них сільськогосподарська продукція, належать державі.

Враховуючи викладене, виникла необхідність забезпечити збереження речового доказу у кримінальному провадженні посіву озимої пшениці, засіяної на вищезазначених земельних ділянках, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та подальшого звернення врожаю в дохід держави/законних власників.

З метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України, тобто може бути речовим доказом. Вищевказана земельна ділянка є безпосереднім об`єктом злочину по кримінальному провадженню, на якій відбулась подія злочину, і підтверджується незаконна обробка та використання даної земельної ділянки.

В даному кримінальному провадженні в теперішній час про підозру жодній особі не повідомлено, однак це не заважає розгляду даного клопотання, так як майно, на яке необхідно накласти арешт, такій особі не належить та належати не може, право власності на сільськогосподарську продукцію вироблену на землі державної власності, яка не передана у власність чи користування жодним особам, виникає саме у держави. Тому накладення арешту на майно в даному випадку обумовлюється необхідністю збереження посіву сільськогосподарської культури озимої пшениці, що засіяна на самовільно зайнятій земельній ділянці, як речового доказу, що беззаперечно підтверджує подію кримінального правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки, та в подальшому зможе вказати на вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року в задоволенні клопотання заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_7 про накладення арешту, заборони розпорядження посівами та збирання врожаю на земельній ділянці сільськогосподарського призначення з кадастровим № 7122286000:03:001:0250 у межах Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить:

1.Ухвалу слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 від 03.07.2019 про відмову в задоволені клопотання про накладення арешту на майно, заборону розпорядження посівами та збирання врожаю на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 7122286000:03:001:0250, у адмінмежах Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, скасувати.

2.Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на посіви сільськогосподарської культури озима пшениця, що росте на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 19,9992 га, кадастровий номер 7122286000:03:001:0250, у адмінмежах Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області.

Вважає, що судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню з підстав істотного порушення норм кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що органом досудового розслідування встановлено, що на території Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, за межами населеного пункту розташована земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 19,9992 га. кадастровий номер 7122286000:03:001:0250, яка відповідно до даних Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області використовується ПП ОСОБА_10 без правовстановлюючих документів, самовільно. Крім цього, відповідно до даних виконавчого комітету Потоківської сільської ради встановлено, що до бюджету сільської ради поступають кошти за використання вищевказаної земельної ділянки.

Наголошує, що на час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про арешт майна в Україні діє сезон збору врожаю, відтак зволікання у вирішені питання про арешт майна, зокрема з метою проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням у вказаному кримінальному провадженні фактично призведе до втрати речових доказів.

Таким чином, вважає, що ухвала слідчого судді місцевого суду є цілком формальною, необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в кримінальному провадженні, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі з наведених в ній доводів, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 7 частини 2 статті 131 КПК України арешт є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно положень статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 КПК України-ст. 173 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалівдосудового розслідуваннявбачається,що вкримінальному провадженнівідсутня особа,якій повідомленопро підозру.Вартість зернаозимої пшениці,а таксамо іїх точнакількість,які посіяніна зазначенихв клопотанніземельних ділянках,слідчим невстановлена. Вказана обставинапозбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст.173 КПК України.

Тобто, слідчий в своєму клопотанні не визначив точний перелік майна, індивідуальні ознаки, його вартість, що не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, та позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Колегія судді вважає, що слідчий суддя вірно враховує, що цивільний позов в даному провадженні відсутній, а санкція вказаної статті кримінального кодексу не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.

Також ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 Земельного Кодексу України).

Згідно ч.1ст.197-1КК Українизлочинним єне будь-якесамовільне зайняттяземельної ділянки,а лишете,яким завданозначної шкоди її законному володільцю або власнику.

Згідно примітки до ст. 197-1 КК України шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» розмір шкоди для кваліфікації майнової ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України складає 96050 грн..

Таким чином, посилання слідчого в клопотанні про арешт майна, а також твердження прокурора в судовому засіданні про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Крім того, санкція ч.1ст.197-1КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вказаного вище клопотання слідчого, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що на даній стадії досудового розслідування існують законні підстави для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення щодо застосування запропонованого слідчим запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів визнає, що за відсутності відомостей щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних злочином в порядку, передбаченому п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України клопотання слідчого є передчасним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року, про відмову в задоволені клопотання про накладення арешту на майно, заборону розпорядження посівами та збирання врожаю на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 7122286000:03:001:0250, у адмінмежах Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя -

Судді -