Ухвала

від 08.08.2019 по справі 520/12912/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/12912/18

Провадження № 1-кс/520/10108/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про проведення огляду у кримінальному провадженні №12018160000000531 від 18.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення огляду квартири АДРЕСА_1 ,з підстав, викладених в клопотанні.

Так, слідчий звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що, з метою повного всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також виявлення та фіксації відомостей що підлягають доказуванню під час розслідування кримінального провадження, виникла необхідність у проведенні огляду квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,6 метрів квадратних, право спільної сумісної власності на яку зареєстровано в рівних частках за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив суд задовольнити його посилаючись на викладені в клопотанні доводи.

Вислухавши думку слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Шалімов проти України», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134).

У рішенні «Michaud v. France», п. 94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п. 101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно дост.233КПК України,ніхто немає правапроникнути дожитла чиіншого володінняособи збудь-якоюметою,інакше яклише задобровільною згодоюособи,яка нимиволодіє,або напідставі ухвалислідчого судді.Під житломособи розумієтьсябудь-якеприміщення,яке знаходитьсяу постійномучи тимчасовомуволодінні особи,незалежно відйого призначенняі правовогостатусу,та пристосованедля постійногоабо тимчасовогопроживання вньому фізичнихосіб,а такожвсі складовічастини такогоприміщення.Не єжитлом приміщення,спеціально призначенідля утриманняосіб,права якихобмежені зазаконом.Під іншимволодінням особирозуміються транспортнийзасіб,земельна ділянка,гараж,інші будівлічи приміщенняпобутового,службового,господарського,виробничого таіншого призначеннятощо,які знаходятьсяу володінні особи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.237 КПК України, з метоювиявлення тафіксації відомостейщодо обставинвчинення кримінальногоправопорушення слідчий,прокурор проводятьогляд місцевості,приміщення,речей тадокументів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- було вчинено кримінальне правопорушення;

- відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

- відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

- відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Однак, забезпечення проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомості не може бути підставою для надання дозволу на проведення огляду нерухомого майна відповідно до положень ст.233, 234, 237 КПК України, та не відповідає меті проведення зазначеної слідчої дії.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до клопотання, в ході досудового розслідування перевіряються факти викладені в заяві ОСОБА_7 від 18.07.2018 року, щодо неправомірних дій з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування, які зловживаючи своїм службовим становищем, в тому числі шляхом підроблення правовстановлюючих документів, з метою отримання неправомірної вигоди, в супереч інтересам служби, вчиняють дії з нерухомим майном, розташованим на території міста Одеси.

Так, в судовому засіданні слідчим не доведено мети проведення огляду за адресою: квартири АДРЕСА_1 ,а саме, які відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР 18.07.2018 року за ч.4 ст.190 КК України, та які саме докази орган досудового розслідування намагається виявити.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій огляду, задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги необґрунтованість клопотання слідчого, відсутність достатньої доказової інформації, яка могла б обґрунтовувати виправданість огляду, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 369, 370, 372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженому з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про проведення огляду у кримінальному провадженні №12018160000000531 від 18.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1