Постанова

від 12.08.2019 по справі 912/3167/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2019 року м. Дніпро Справа № 912/3167/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Кузнецов В.О., Верхогляд Т.А.

секретар Манчік О.О.

за участю (в режимі відеоконференції):

від позивача: Худякова Н.О., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2019 року

у справі № 912/3167/18 (суддя - Вавренюк Л.С., м. Кропивницький)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ", м. Кропивницький

про стягнення 3 304 631,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення 5 539 000,00 грн. основного боргу, 132 336,99 грн. пені, 11 028,08 грн. 3 %: річних, 55 235,48 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу від 25.09.2018 року № 72-Г в частині оплати за фактично отриманий природний газ.

04.02.2019 року до Господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшла заява від 01.02.2019 року про зменшення розміру позовних вимог, до якої додано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 року.

04.03.2019 року позивач звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з заявою від 27.02.2019 року про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 886 748,40 грн. основного боргу, 385 738,14 грн. пені, 32 144,85 грн. 3 % річних, 49 569,47 грн. судового збору.

Зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу позивач обґрунтував зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до Угоди від 30.11.2018 року на суму 652 251,60 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" 2 886 748,40 грн. основного боргу, 385 738,14 грн. пені, 32 144,85 грн. 3% річних та 49 569,47 грн. судового збору.

3. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2019 року; відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

3.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню в зв`язку: з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- судом першої інстанції не взято до уваги умови Договору купівлі-продажу природного газу № 72-Г від 25.09.2018 року, відповідно до якого оплата за газ мала здійснюватися покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у такому порядку: 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 10.10.2018 року; 40 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 19.10.2018 року; 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 29.10.2018 року. Остаточний розрахунок за фактично отриманий природний газ повинен був бути здійснений до 5 листопада 2018 року. Судом не враховано, що в матеріалах справи відсутні твердження позивача, що згідно з умовами Договору остаточний розрахунок за фактично отриманий газ відповідач повинен був здійснити до 05.11.2018 року. Таким чином, початком перебігу строку для нарахування пені, а також 3 % річних від простроченої суми за умовами статі 251-253 Цивільного кодексу України та пункту 5.1. Договору є 06.11.2018 року, а не 11.10.2018 року, 19.10.2018 року, 29.10.2018 року. В зв`язку з чим зроблений розрахунок сплати пені та 3 % річних від простроченої суми є необґрунтованим та безпідставним;

- матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували: належність позивачу на праві власності та/або іншому праві поставленого природного газу; звернення позивача до відповідача з питання сплати ним коштів за укладеним Договором та отримання даного звернення відповідачем; наявності заборгованості по даному Договору та несплати відповідачем коштів саме по ньому, з урахуванням того, що між сторонами є в наявності і інші договори купівлі-продажу природного газу;

- відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг природного газу за цим Договором у жовтні 2018 року становить 400,00 тис. м. куб. Однак, судом не взято до уваги, що немає жодного підтвердження, що саме така кількість газу була поставлена;

- дану справу було розглянуто судом без відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

3.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2019 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм процесуального та матеріального права з урахуванням та повним з`ясуванням фактичних обставин, що мають значення для справи. Умови Договору № 72-Г від 25.09.2018 року щодо можливості остаточного розрахунку за фактично отриманий природний газ до 05.11.2018 року стосуються того випадку, коли плановий обсяг газу відрізняється від фактично отриманого обсягу газу за Договором. В матеріалах справи містяться підписаний сторонами акт приймання-передачі обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018 року, в якому плановий обсяг газу збігається з фактично отриманим обсягом природного газу за Договором (400,00 тис. м. куб.), що спростовує твердження скаржника відносно неправильності розрахунку пені та 3 % річних. Таким чином, початок перебігу строку для нарахування пені та 3 % річних від простроченої відповідачем суми оплати згідно з умовами Договору є 11.10.2018 року, про що зазначено позивачем у розрахунку. Оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань за Договором та наявність основного боргу в сумі 2 886 748,40 грн., то позивачем здійснено нарахування 3 % річних та пені за загальний період з 11.10.2018 року по 26.02.2019 року. Заборгованість відповідача за Договором в сумі 2 886 748,40 грн., з урахуванням здійснених відповідачем оплат (платіжні доручення № 1022 від 12.10.2018 року, № 1023 від 12.10.2018 року, № 1024 від 16.10.2018 року, № 1055 від 26.10.2018 року та зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до Угоди від 30.11.2018 року) підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи. Також в матеріалах справи наявний підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 16.11.2018 року за Договором " 72-Г від 25.09.2018 року. Відповідачем жодних доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості відповідача за Договором № 72-Г від 25.09.2018 року не було надано суду, жодних заперечень щодо факту наявності та суми основного боргу за вказаним Договором відповідач також не навів і в апеляційній скарзі. Матеріалами справи підтверджується факт належності позивачу на праві власності природного газу, що був предметом Договору № 72-Г від 25.09.2018 року та факт звернення позивача до відповідача з питання сплати коштів за Договором (лист № 3/154 від 05.11.2018 року), на який відповідачем надана відповідь про гарантування оплати заборгованості (лист № 3/336А2 від 06.11.2018 року). Твердження відповідача про те, що його не було належним чином повідомлено про призначення справи на 29.03.2019 року є невірним, оскільки представник відповідача ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що зазначено у рішенні суду. Твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі є невмотивованими та такими, що не підтверджені жодними доказами, не впливають на законність ухваленого 29.03.2019 року судового рішення у даній справі.

4. Апеляційне провадження.

4.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.07.2019 року.

В судовому засіданні 11.07.2019 року оголошено перерву до 12.08.2019 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2019 року розгляд справи призначено 12.08.2019 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області.

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив явку в судові засідання свого повноважного представника, хоча про день, час та місце судових засідань був належним чином повідомлений.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

4.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

25.09.2018 року між ТОВ "Енергія-95" (Продавець) та ТОВ "А2-Газ" (Покупець) укладено договір № 72-г купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується передати Покупцю для подальшої реалізації природний газ (надалі - Газ) в обсягах і по ціні, що передбачені пунктами 2.4 та 4.1 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Газ на умовах даного Договору.

Обсяг природного газу за цим договором у жовтні 2018 року становить 400,000 тис. м. куб. (пункт 2.4. Договору).

Приймання-передача Газу Продавцем Покупцю оформляється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків (пункт 3.1. Договору).

Покупець зобов`язаний прийняти об`єми Газу від Продавця відповідно до умов цього Договору та оплатити Продавцю вартість прийнятого природного газу в порядку, передбаченому умовами цього Договору (пункт 3.3. Договору).

Ціна за 1000,00 м. куб. природного газу, що поставляється за даним Договором, без витрат на транспортування, на час укладення цього Договору становить 10 833,33 грн., крім того ПДВ - 20 % - 2 166,67 грн. Всього 13 000,00 грн. (пункт 4.1. Договору).

Загальна вартість газу складає 4 333 332 грн., крім того ПДВ - 20 % - 866 666,40 грн. Сума договору складає 5 199 998,40 грн. (пункт 4.2. Договору).

Оплата за Газ здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в такому порядку:

- 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 10.10.2018 року;

- 40 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 19.10.2018 року;

- 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 29.10.2018 року;

- остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 05 листопада 2018 року (пункт 5.1. Договору).

Даний Договір набирає чинності з 25.09.2018 року і діє в частині поставки Газу до 31.10.2018 року, а в частині проведення розрахунків за Газ - до їх повного здійснення (пункт 10.1. Договору).

Відповідно до акту передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018 року позивачем у жовтні 2018 року передано, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 400,000 тис. м. куб. на загальну суму 5 199 998,40 грн. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за отриманий газ розрахувався частково, а саме: 807 900 грн. сплачено відповідно до платіжного доручення № 1022 від 12.10.2018 року, проведено банком 12.10.2018 року, призначення платежу "оплата за природний газ жовтень 2018 року згідно договору № 72-г від 25 вересня 2018 року, в т.ч. ПДВ 20 % 134 650,00 грн."; 123 098,40 грн. сплачено відповідно до платіжного доручення № 1023 від 12.10.2018 року, проведено банком 12.10.2018 року, призначення платежу "оплата за природний газ жовтень 2018 року згідно договору № 72-г від 25 вересня 2018 року, в т.ч. ПДВ 20 % 20 516,40 грн."; 630 000 грн. сплачено відповідно до платіжного доручення № 1024 від 12.10.2018 року, проведено банком 16.10.2018 року, призначення платежу "оплата за природний газ жовтень 2018 року згідно договору № 72-г від 25 вересня 2018 року, в т.ч. ПДВ 20 % 105 000 грн."; 100 000 грн. сплачено відповідно до платіжного доручення № 1055 від 26.10.2018 року, проведено банком 26.10.2018 року, призначення платежу "оплата за природний газ жовтень 2018 року згідно договору № 72-г від 25 вересня 2018 року, в т.ч. ПДВ 20 % 16 666,67 грн".

Із Акту звіряння взаємних розрахунків від 16.11.2018 року за договором № 72-г від 25.09.2018 року вбачається, що по Договору борг ТОВ "А2-Газ" перед ТОВ "Енергія-95" складає 3 539 000 грн. Вказаний Акт підписаний повноважними представниками обох сторін, зокрема, з боку відповідача підписаний Генеральним директором ОСОБА_2 , яка відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ "А2-Газ" з 17.12.2015 року.

Порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати за поставлений природний газ у строки, передбачені Договором стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, заява позивача від 01.02.2019 року про зменшення позовних вимог не підтримана позивачем. В зв`язку з чим та за наявності заяви позивача від 27.02.2019 року, раніше подана ним заява від 01.02.2019 року не прийнята до розгляду та не взята до уваги місцевим господарським судом.

З урахуванням заяви позивача від 27.02.2019 року до стягнення позивач пред`являє суму основного боргу у розмірі 2 886 748,40 грн.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем такої оплати.

4.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій згідно укладеного між сторонами договору купівлі- продажу природного газу.

Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку природного газу, а у відповідача прийняти природний газ в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, позивач у жовтні 2018 передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 199 998,40 грн., що підтверджується Актом передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018 року, який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту Договору вбачається, що сторонами у договорі погоджений наступний порядок розрахунків: 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 10.10.2018 року; 40 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 19.10.2018 року; 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу до 29.10.2018 року; остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 05.11.2018 року (пункт 5.1 Договору).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частини 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зміст пункту 5.1. Договору відповідач мав розрахуватись за отриманий у жовтні 2018 року Газ за Договором у таких розмірах і у такий строк: до 10.10.2018 року - 30 % від 5 199 998,40 грн. - 1 559 999,52 грн.; до 19.10.2018 року - 40 % від 5 199 998,40 грн. - 2 079 999,36 грн.; до 29.10.2018 року - 30 % від 5 199 998,40 грн. - 1 559 999,52 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснено оплату отриманого ОСОБА_3 без дотримання встановлених Договором строків та не в повному обсязі.

Позивачем зараховано в якості оплати за природний газ 652 251,60 грн. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до Угоди від 30.11.2018 року. Так, в Угоді міститься посилання на укладений між сторонами Договір № 2/187Ф2 від 16.11.2018 року купівлі-продажу природного газу в підземних сховищах, відповідно до якого ТОВ "Енергія-95" до 30.11.2018 року зобов`язане сплатити ТОВ "А2-Газ" 652 251,60 грн.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів погашення вказаної суми до 30.11.2018 року, місцевий господарський суд правомірно прийняв до уваги пояснення позивача, відповідно до яких основний борг зменшився на 652 251,60 грн. саме 30.11.2018 року.

За наведених обставин, залишок несплаченого основного боргу за Договором складає 2 886 748,40 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач листом від 06.11.2018 року № 3/336А2 гарантував проведення оплати, однак станом на дату ухвалення судом першої інстанції остаточний розрахунок відповідачем здійснено не було.

Відповідачем розрахунок позивача та наявність зобов`язання з оплати повної вартості поставленого газу не заперечено.

Враховуючи викладене та умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 886 748,40 грн., що є вартістю поставленого газу за Договором, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 385 738,14 грн. пені та 32 144,85 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 11.10.2018 року по 26.02.2019 року, колегія суддів враховує наступне.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

У відповідності до частини 2 статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання відповідно до частини 2 статті 217, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідальність у вигляді пені погоджена сторонами пунктом 6.1. Договору, відповідно до якого за несвоєчасну оплату отриманого обсягу Газу у строки, зазначені у пункті 5.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені Продавцем збитки.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зміст пункту 5.1 Договору місцевий господарський суд правомірно враховував, що відповідно до Акта передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018 року ТОВ "А2-Газ" прийняло у жовтні 2018 року природний газ у обсязі 400,000 тис м. куб.

Відповідно до пункту 3.2.1. Договору Продавець зобов`язується передати Покупцю у жовтні 2018 року природний газ в об`ємі, що передбачений в пункті 2.4. цього Договору у віртуальній точці продажу (VTP) 56ZG-VTP-000000Z, в якій відбувається передача природного газу.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що передача газу відбувається протягом жовтня, тому і оплата за поступове отримання передбаченого Договором об`єму газу визначена у пункті 5.1. Договору поступово.

Зазначення про строк остаточного розрахунку за фактично отриманий газ до 05.11.2018 року жодним чином не впливає на чітке визначення строків оплати за Газ до 10.10.2018 року у розмірі 30 %, до 19.10.2018 року у розмірі 40 %, до 29.10.2018 року у розмірі 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу.

Матеріали справи свідчать, що поставка природного газу здійснена позивачем в межах планового обсягу, тобто в межах, визначених Договором, а саме 400,000 тис. куб. м загальною вартістю 5 199 998,40 грн.

В зв`язку з наведеними обставинами, відповідач повинен був здійснити оплату поставленого газу в строки, які встановлені пунктом 5.1. Договору для оплати вартості планового обсягу природного газу.

Колегія суддів враховує, що передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12.

Враховуючи положення чинного законодавства і перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних (а. с. 98-99), колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару за Договором належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 385 738,14 грн. пені та 32 144,85 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 11.10.2018 року по 26.02.2019 року.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 304 631,39 грн. заборгованості, з яких 2 886 748,40 грн. - основний борг, 385 738,14 грн. - пеня, 32 144,85 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання спростовується матеріалами справи. Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача - Мельник О.В. (адвокат) приймала участь в судовому засіданні 13.03.2019 року, в якому було оголошено перерву до 25.03.2019 року. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.03.2019 року.

Матеріали справи містять телефонограму (а. с. 134а), згідно з якою представник відповідача - Мельник О.В. 28.03.2019 року о 15:40 год. отримала інформацію суду про судове засідання, призначене на 29.03.2019 року о 11:30 год.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з викладеними у відзиві на апеляційну скаргу доводами позивача, відповідність яких чинному законодавству та фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками суду.

Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

4.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

4.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2019 року у справі № 912/3167/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.08.2019 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

Т.А. Верхогляд

Суддя

---

В.О. Кузнецов