Ухвала

від 14.08.2019 по справі 905/1469/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.08.2019 Справа № 905/1469/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД (юридична адреса: 02660, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок №52, корпус А, офіс №911-Б, адреса для листування: 21020, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок №84, офіс №26; код ЄДРПОУ -39446364) про забезпечення позову

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД до товариства з обмеженою відповідальністю Ларгус Україна (84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок №30; код ЄДРПОУ 38355182) про стягнення 310 246,52 гривень, -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ларгус Україна про стягнення 310 246,52 гривень.

Позивачем при зверненні до господарського суду разом з позовною заявою було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Ларгус Україна в межах суми позовних вимог у розмірі 315 860,72 гривень;

- накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю Ларгус Україна в межах суми позовних вимог у розмірі 315 860,72 гривень.

Заява обґрунтована тим, що вказані заходи по забезпеченню позову, є необхідними у зв`язку з тривалою несплатою заборгованості та ненаданням відповіді на претензію, а тому невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з боку відповідача.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та дослідивши надані докази, господарський суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності ; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову підписано представником позивача - адвокатом Юрцевим В.С.

ОСОБА_1 на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів товариства з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД у господарському суді Донецької області подав копію ордеру серія ВН №119604, відповідність якої оригіналу засвідчена його підписом.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина 2 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно частини 3 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пунктів 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 1 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат ); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат ); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

В порушення вказаних норм, ордер серія ВН №119604 не містить відомостей щодо посвідчення адвоката (номеру, дати видачі та найменування органу, який його видав).

Слід також зазначити, що за умовами п.4.1.7. договору про надання правової допомоги №01-24/07/2019 від 24.07.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД та адвокатом Юрцевим В.С., передбачено обов`язкова видача довіреності на виконання предмету договору.

Відповідно до статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність . Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з вимогами статті 62 ЦПК України ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригінала копії ордеру може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.

Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність не передбачено.

За таких обставин адвокатом Юрцевим В.С. не надано належних доказів, що підтверджують його повноваження на підписання заяви про забезпечення позову.

Крім того, стаття 141 ГПК України передбачає, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу вказаної статті вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача або іншої особи, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються саме судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

При цьому, заявник не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою позивача. У заяві про забезпечення позову заявник повинен зазначити пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо заявник не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

В порушення п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

За таких обставин, дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 ГПК України.

Частиною 1 ст.140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заява товариства з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Ін-Транс ЛТД про забезпечення позову разом із платіжним дорученням №4981 від 31.07.2019 - повернути заявнику.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання - 14.08.2019.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.М. Фурсова