Постанова

від 14.08.2019 по справі 922/2641/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2019 р. Справа № 922/2641/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: За участю секретаря судового засідання: від позивача: від відповідча: Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Радіонова О.О. Рудик Т.С. Полухін А. В., довіреність №4201/01-22/12-16 від 29.10.2018 р. ОСОБА_1 К. Ю., довіреність б/н від 05.04.2019 року, свідоцтво серія ХВ №000354 від 18.01.2017 року про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення №108 від 18.01.2017 року Ради адвокатів Харківської області розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1314Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року (повне рішення складено 19.03.2019 року) у справі за позовом до про в судовому засіданні був присутній вільний слухач:№922/2641/18 (суддя - Кухар Н. М.) Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с.Веселе, Харківський район, Харківська область стягнення 35 493,82 грн. ОСОБА_2 (за паспортом) В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Харківській області, м. Харків 25.09.2018 року звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою №3663/01-22/12-16 від 19.09.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область про стягнення шкоди у розмірі 35 493,82 грн., заподіяної державі внаслідок ненормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року (повне рішення складено 19.03.2019 року) у справі №922/2641/18 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область на користь Держави Україна шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 34 133,82 грн.

В частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 390,06 грн. у позові відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 694,49 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область 15.04.2019 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 15.04.2019 року, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року у справі №922/2641/18 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків у повному обсязі. Судові витрати просить покласти на позивача.

Крім того, просить суд розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано питання стосовно правильності розрахунку збитку, заподіяного державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосфері повітря.

Вказує на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано важливу обставину, що має істотне значення для справи - це здійснення розрахунку забруднюючих речовин за встановленою чинним законодавством формулою.

Вважає, що під час розгляду судової справи не було встановлено наявності вини ТОВ Трібут у заподіянні шкоди державі і в чому вона полягала, однак суд першої інстанції визнав встановленим наявність вини. З огляду на це, апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що прийняття судом першої інстанції доказів, які отримані з порушенням встановлених законом правил, суперечать вимогам ч. 2 ст. 77 ГПК України та є таким, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт відзначає, що обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення вимог п. 5 ч. 3 ст.277 ГПК України, а саме 26.03.2019 року ТОВ Трібут отримало засобами поштового зв`язку повний текст судового рішення, в якому відсутній підпис судді Н.М. Кухар, відзначив, що на копії рішення міститься відмітка про відповідність копії рішення оригіналу за підписом помічника судді, що свідчить про те, що оригінал рішення, з якого зроблено копію, не містить підпису судді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Пушай В. І., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року у справі №922/2641/18 залишено без руху та зобов`язано заявника впродовж 10-ти днів з моменту отримання ухвали усунути встановлені при поданні скарги недоліки, а саме: доплатити судовий збір у розмірі 101,26 грн. за подання апеляційної скарги та надіслати належні докази такої оплати; надати засвідчену належним чином копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особи, яка підписала апеляційну скаргу та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу позивача.

Також, зазначеною ухвалою суду визнано поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року у справі №922/2641/18.

17.05.2019 року (в межах встановленого строку) на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» надійшла заява б/н від 14.05.2019 року про усунення недоліків апеляційної скарги з доданою завіреною копією платіжного доручення №171 від 14.05.2019 року про сплату судового збору на суму 101,26 грн. та завіреною копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2063 від 18.01.2017 року особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Також надано докази направлення копії апеляційної скарги із додатками на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області (оригінали фіскального чека, накладної та опису вкладення від 15.05.2019 року).

Дослідивши надані докази направлення, Східним апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем направлено апеляційну скаргу позивачу за адресою: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6, в той час як за матеріалами справи юридичною адресою останнього є - пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022. Інша адреса та відомості стосовно перереєстрації Державної екологічної інспекції у Харківській області в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку із зазначеними обставинами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року у справі №922/2641/18 було залишено без руху та зобов`язано скаржника надати докази направлення копії апеляційної скарги Державній екологічній інспекції у Харківській області за адресою: пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022 відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року.

Вищевказаною ухвалою суду також зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область додано до апеляційної скарги документи без клопотання про долучення їх до матеріалів справи та запропоновано скаржнику надіслати відповідне клопотання.

06.06.2019 року (в межах встановленого процесуального строку) до канцелярії апеляційного суду від скаржника надійшла заява б/н від 30.05.2019 року про усунення недоліків апеляційної скарги, за змістом якої останній повідомив, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач був зареєстрований за адресою: пл АДРЕСА_1 5, Держпром АДРЕСА_2 1 АДРЕСА_3 , втім, на дату надсилання йому копії апеляційної скарги - 15.05.2019 року, місцезнаходженням останнього є: вул. АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 м. АДРЕСА_7 , 61166, в підтвердження чого відповідачем надано витяг з сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виходячи із зазначених обставин, відповідач вважає, що ним виконано вимоги ухвали суду від 26.04.2019 року стосовно направлення копії апеляційної скарги іншій стороні у справі належним чином.

В підтвердження своїх доводів, заявником було додано до заяви б/н від 30.05.2019 року про усунення недоліків апеляційної скарги витяг з сайту УДППЗ «Укрпошта» , з якого вбачається, що поштове відправлення (копія апеляційної скарги), направлене на адресу вул. Бакуліна, буд АДРЕСА_8 отримано позивачем 20.05.2019 року.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область було подано клопотання б/н від 30.05.2019 року про долучення до матеріалів справи копії запиту до Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин (вих. №01/04 від 01.04.2019 року); копії запиту до Державної регуляторної служби України стосовно правомірності проведення перевірки ТОВ «Трібут» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства із доказами направлення (вих. №29/03 від 29.03.2019 року); копії запиту до Кабінету Міністрів України стосовно правомірності проведення перевірки ТОВ «Трібут» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (вих. №29/03-1 від 29.03.2019 року); копії відповіді Кабінету Міністрів України на запит (вих. №17-19/729 від 08.04.2019 року); копії відповіді Державної регуляторної служби України на запит (вих. №2936/0/20-19 від 02.05.2019 року) та копії відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на запит (вих. №3632-06/17693-01 від 24.04.2019 року).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2019 року, керуючись ст.ст. 119, 234, 235, 256, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область поновлено пропущений процесуальний строк для звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року у справі №922/2641/18; відкрито апеляційне провадження у справі №922/2641/18 та встановлено учасникам справи строк до 24.06.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Зазначеною ухвалою суду було зобов`язано позивача в строк до 24.06.2019 року включно надати суду засвідчену належним чином копію витягу/довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відображенням дати його перереєстрації за новою адресою (вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166).

У зв`язку з перебуванням на навчанні судді-члена колегії Стойки О. В., яка входить до складу колегії суддів, розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/2641/18, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Пушай В. І., Білецька А. М.

Враховуючи зміну складу суду розгляд справи розпочинається з початку відповідно до частини 14 статті 32 ГПК України.

24.06.2019 року до канцелярії апеляційного суду від позивача надійшов відзив №2311/12-14 від 24.06.2019 року на апеляційну скаргу з доданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням інформації щодо внесення змін до відомостей стосовно зміни місцезнаходження Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заявлене скаржником клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трібут» , с. Веселе, Харківський район, Харківська область до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на на "31" липня 2019 р. о 15:30 год.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: Копії запиту до Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин вих. №01/04 від 01.04.2019; Копія запиту до Державної регуляторної служби стосовно правомірності проведення перевірки ТОВ ТРІБУТ щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства вих. №29/03 від 29.03.2019 із доказами направлення; Копія запиту до Кабінету Міністрів України стосовно правомірності проведення перевірки ТОВ ТРІБУТ щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства вих. №29/03-1 від 29.03.2019 року; Копія відповіді Кабінету Міністрів України від 08.04.2019 №17-19/729 на запит; Копія відповіді Державної регуляторної служби України №2936/0/20-19 від 02.05.2019 на запит; Копія відповіді Мінекономрозвитку №3632-06/17693-01 від 24.04.2019 на запит, судова колегія повідомляє наступне.

Прийнявши нові докази у справі, суд апеляційної інстанції задля дотримання принципу рівності та змагальності сторін повинен надати оцінку поясненням та доводам відповідача щодо нових доказів.

Частиною 3 ст. 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судова колегія дійшла висновку про залишення без розгляду вищенаведеного переліку докуметів, які надані відповідачем, у якості доказів з клопотання про долучення останніх до матеріалів справи, з тих підстав, що відповідач не обґрунтував неможливість не подання такого клопотання до місцевого господарського суду та не заявляв клопотання про поновлення судом строку на подання стороною нових доказів у справі на стадії апеляційного перегляду спору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що нові докази були подані відповідачем лише на стадії апеляційного провадження, а тому судом першої інстанції зазначені докази не досліджувались. Заперечення сторони, у даному випадку відповідача, щодо належності відповідних доказів можуть мати місце за їх фізичної наявності у матеріалах справи, а не можливості їх ймовірного існування.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За умовами статті 114 ГПК України унормовано, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

У судовому засіданні 14.08.2019 р. та у попередньому судовому засіданні, представник відповідача (апелянта) підтримав. доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року у справі №922/2641/18 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків у повному обсязі, посилаючись на норми Закону України Про тимсчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (Закон №1728-VIII від 03.11.2016 року). Судові витрати просить покласти на позивача.

Представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року законним, прийнятим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивач) на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 11.04.2018 № 286/01-04 в період з 16.04.2018 по 27.04.2018 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Трібут" (відповідач), яке здійснює свою господарську діяльність з виробництва виробів із пластмас за адресою: м. Харків, вул. Золочівська. 1.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією було складено Акт щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №286/01-04/03-09 від 27.04.2018, який підписано директором ТОВ "Трібут" ОСОБА_3 без зауважень (а.с.14-15, том 1).

Як вбачається із вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру, ТОВ "Трібут" на момент проведення перевірки працювало та здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 28.12.2016 № 6310137200-2853.

Відповідно до вказаного дозволу на підприємстві обліковується два джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме:

- джерело №1 (джерела утворення: TПА U160T (Servo motor), серійний заводський номер №15490 та ТПА U180T (Servo motor), серійний заводський номер № НОМЕР_1 );

- джерело №2 (джерела утворення: ТПА U160T (Servo motor), серійний заводський номер №15489 та ТПА U180T (Servo motor), серійний заводський номер № НОМЕР_2 ).

До отримання вищевказаного дозволу ТОВ Трібут здійснювало наднормативні викиди в атмосферне повітря, за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до листа ТОВ Трібут від 10.05.2018 року за №10/01 джерело викидів №1 введено в експлуатацію 30.09.2016 року, працювало 228 годин, а джерело №2 ведено 11.07.2016 року та працювало 536 годин.

Таким чином, джерело №1 з 30.09.2016, а джерело №2 з 11.07.2016 по 28.12.2016 здійснювали наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

У подальшому, 04.05.2018 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу Інспекцією винесено на адресу ТОВ Трібут припис №35/03-09.

В зв`язку з виявленими порушеннями, Інспекцією з урахуванням часу роботи обладнання зазначеного у листі ТОВ Трібут від 10.05.2018 року за №10/01 та норм передбачених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , затвердженої наказом Міністерства охорону навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за № 48/16064 (із змінами) розраховано суму збитку, завданого державі порушенням повітря охоронного законодавства та пред`явлено претензію №82 від 17.05.2018 року, щодо добровільного відшкодування збитку в розмірі 35493,82 грн.

Вищенаведену претензію із розрахунком розміру шкоди ТОВ Трібут отримало (особисто директор), однак, вимоги даної претецзії не були добровільно виконані відповідачем у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Приписами статті 40 Закону України Про охорону навколишнього середовища врегульовано, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 вищевказаного Закону обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути облддндні спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих, речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту -годарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику уі сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, відповідно до ч. 5 ст. 11 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 11.07.2016 року по 28.12.2016 року (джерело 2) та з 30.09.2016 по 28.12.2016 (джерело 1) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у Відповідача був відсутній. Тобто, відповідачем не було виконано обов`язку до своєчасного отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зазначені обставини викладені в акті перевірки № 286/01-04/03-09, що призвело до заподіяння шкоди державі в розмірі 35 493,82 грн.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України Про охорону атмосферне повітря , шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. 1166, Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 4, 5 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених аконодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

А тому, позиваем обгрунтовано було здійснено нарахування шкоди державі з боку відповідача.

Стосовно тверджень відповідача, що Інспекцією в порушення ч. 2 ст. 77 ГПК України отримані докази по справі, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки, на думку ТОВ Трібут , діяв мораторій на проведення перевірок, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закон №877-V) суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

В разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість не допуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб`єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена.

Крім того відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.12.2010 року (справа №21-25а10) юридична особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо неї, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом зауважень має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.

Отже, згідно з вищенаведеною правовою позицією, саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необгрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Оскільки складання акту перевірки та винесення припису є складовою самого заходу із здійснення державного нагляду (контролю), зазначене вище спростовує доводи апелянта про те, що Інспекція порушила порядок збирання доказів.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Інспекцією на підставі ст. 20- 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.4,5,7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 11 квітня 2018 року за № 286/01-04 та на виконання наказу Державної екологічної інспекції України Про затвердження річного Плану здійснення державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік від 30 листопада 2017 року № 710, в термін з 16 по 27 квітня 2018 року заплановано проведення планової перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ Трібут .

Втім, наказ Державної екологічної інспекції України Про затвердження річного Плану здійснення державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік від 30 листопада 2017 року № 710 на момент проведення перевірки був чинний, доказів його протиправності та скасування в судовому порядку відповідачем також, не надано.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 визначено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , одним з яких є Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки).

Крім того, у розділі XI Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено заходи щодо забезпечення екологічної безпеки, до яких також входить раціональне використання природних ресурсів у відповідності до ст. 51 вищенаведеного Закону, що і було предметом перевірки у діяльності Відповідача.

У даному випадку, поняття екологія - сукупність відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином вбачається, що Інспекцією у відповідності до чинного законодавства здійснено перевірку та як наслідок складено акт.

Судова колегія зазначає, що на час вирішення спору матеріали перевірки були чинними, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказіі не спростовані, розмір визначеної в розрахунку шкоди не заперечений, контррозрахуноку шкоди не надано.

Стосовно правильності розрахунку маси і-ої забруднюючої речовини, судова колегія погоджується з висновками сду першої інстанції.

У відповідності до пункту 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за № 48/16064 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:

- п.2.1.1. Викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- п. 2.1.2. Викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 4.1 вищенаведеної Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: 3 = mi х 1,1П х Ai х Кт хК zi, де

З - розмір збитків, грн.;

mi - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря, т,

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за формулою, затвердженою п. 3.2 Методики, а саме: де

mi = 3,6 х 10- 3 х (q m j - q m НОрм) х Т, де

q m i - середнє значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, г/с, тобто потужність викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря в г/с, що визначається з табл. 2.2 Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ Трібут .

qm норм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с; у зв`язку із відсутністю у період нарахування шкоди у

ТОВ Трібут дозволу на викиди, вказаний коефіцієнт дорівнює 0.

Т-час роботи джерела викиду і-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, в годинах. Визначається відповідно до наданої підприємством довідки про часи роботи джерел викидів у наднормативному режимі.

Матеріалами справи підтверджується, що вищенаведені пояснення (формула та розрахунки) надавалися Інспекцією у відповіді на відзив від 06.12.2018 №4813/01-22/12-16 (том 1, а.с. 71-75), у зв`язку із чим, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом, на підставі матеріалів наявних у справі здійснено висновок із дотриманням норм процесуального права.

Твердження ТОВ Трібут , що судом першої інстанції безпідставно покладено обов`язок доказування відсутності вини на відповідача, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Вимогами статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Частиною 4 статті 148 Господарського Кодексу України встановлено, що правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами.

Суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів, згідно ч.1 статті 149 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 151 Господарського кодексу України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Із даними нормами узгоджуються і норми пункту 9 частини 1 статті 44, статті 49 Водного кодексу України, якими передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана і вину.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 269 ГПК України. Докази, на які відповідач посилається за апеляційною скаргою не розглядалися у суді першої інстанції щодо застосування мораторію. А тому, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем не доведений факт того, що Державна екологічна інспекція у Харківській області отримала докази у ході проведення перевірки під час діїї мораторію стосовно сфери законодавства, що не входило до переліку сфер, перевірка яких дозволяється у час дії мораторію державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, посадовими особами ТОВ "Трібут" було допущено посадових осіб Інспекції до проведення планової перевірки, тобто підприємством не використано свого права на не допуску останніх до проведення такої перервірки.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про те, що Інспекцією у відповідності до чинного законодавства було здійснено перевірку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Державної екологічної інспекції у Харківській області в частині стягнення з відповідача 34133,82 грн.

Також, судова колегія вважає необґрунтованими твердження апелянта стосовно того, що на копії рішення, яке отримав останній засобами поштового зв`язку відсутній підпис судді, а міститься лише відмітка про відповідність копії рішення оригіналу за підписом помічника судді.

Поштова кореспонденція була направлена на адреси учасників справи згідно наказу №28 від 20.02.2013 року Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України .

Згідно пункту 3.6.17. вищенаведеної інструкції врегульовано, що документ підписує відповідальна особа згідно з її компетенцією. Документ, викладений в електронній формі, скріплюється електронним цифровим підписом. На лицьовому боці в нижньому лівому куті останньої сторінки документа вказується прізвище виконавця документа. До складу підпису входять найменування посади особи, яка підписує документ, її підпис та його розшифрування (ініціал(и) та прізвище). Тобто, копія рішення була завірена належним чином (помічником судді Верес О.М.) і не мала містити на копіях, які відправлені на адреси учасників справи підпису судді.

Підпис судді Н.М. Кухар міститься на оригіналі рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2019 року у справі №922/2641/18 (том 1, а.с.146-154), оригінал документа є єдиним примірником, тому порушення у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 277 ГПК України у даному випадку не вбачається.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Трібут , с. Веселе, Харківський район, Харківська область, у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74, 86, 129, 236, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трібут , с. Веселе, Харківський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 19.03.2019 року) у справі №922/2641/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 19.03.2019 року) у справі №922/2641/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Дана постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.08.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 16.08.2019 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова