Постанова

від 12.08.2019 по справі 922/1137/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р. Справа № 922/1137/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2152Х2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/1137/19 (повний текст рішення складено 18.06.2019 суддею Смірновою О.В. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Приватного підприємства «Верде Ріоне» , м.Харків,

про стягнення 211414,85 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача - Приватного підприємство "Верде Ріоне", заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою у сумі 211414,85 грн, обгрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди землі від 02.10.2006, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель за №640667100173.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/11137/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Верде Ріоне" на користь Харківської міської ради заборгованість у сумі 119005,17 грн та 1785,07 грн судового збору. У задоволені позову у частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 92409,68 грн відмовлено.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, мотивував його тим, що зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, є підставою для перегляду орендної плати та має здійснюватись у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі ж ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції. Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору у частині розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель у 2014 - 2015 роках. А тому позивач безпідставно здійснив нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/1137/19 змінити та задовольнити позовну заяву повністю. Стягнути з Приватного підприємства «Верде Ріоне» 211414,85 грн заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,6387. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача. Розгляд справи здійснювати за участю представника Харківської міської ради.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що частково не погоджується з ухваленим рішенням суду першої інстанції, яке прийняте при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність заборгованості зі сплати орендної плати за користування ПП Верде Ріоне земельною ділянкою по вул АДРЕСА_2 Героїв Праці у м.Харкові, площею 0,6387 га відповідно до договору оренди землі від 02.10.2006, з урахуванням рішення суду за період з 15.04.2016 по 23.06.2016. Однак судом при ухваленні рішення не взято до уваги норми законодавства, які регілюють сплату орендної плати з урахуванням коефіціенту індексації. На думку апелянта, коефіціент індексації нормативної грошової оцінки земель є числовим вираженням індексу інфляції, тому відповідно до ст.289 Податкового кодексу України, ст.21 Закону України Про оренду землі та пункту 10 договору оренди землі вказаний коефіціент обовязково повинен застосовуватися при визначенні розміру орендної плати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради (вх.№2152Х2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/1137/19. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 12.08.2019 об 11:30 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 08.08.2019 для подання заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019 у звязку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи сфомовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.

У судовому засіданні 12.08.2019 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, копія ухвали, направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою ПАТ Укрпошта відсутність адресата .

Відповідно до частин 3, 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

На підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 №247/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" між Харківською міською радою (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Верде Ріоне" (відповідач, орендар) укладено договір оренди землі від 02.10.2006, зареєстрований за №640667100173 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивачу надано в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,6387 га, по АДРЕСА_3 ) для будівництва торговельного комплексу з гостьовою парковкою до 31.12.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та її подальшої експлуатації до 31.12.2030 (а.с.26-30).

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.07.2014 у справі №922/1219/14, яке набрало законної сили 04.08.2014, внесено зміни до договору у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, у частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою (а.с.19-22).

Відповідно до пункту 5 договору (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14), нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №837 від 30.10.2013 становить 11166903 грн (одинадцять мільйонів сто шістдесят шість тисяч дев`ятсот три гривні). При змінах у нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №475/14 від 08.11.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 625346,57 грн (шістсот двадцять п`ять тисяч триста сорок шість гривень 57 копійок), або в місяць - 52112,21 грн (п`ятдесят дві тисячі сто дванадцять гривень 21 копійка) (пункт 9 договору в редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14).

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з пунктом 13 договору (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б)зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки;

г) внаслідок інфляції - щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 28 підпункту "д" (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2016 у справі №922/1110/16, яке набрало чинномті 24.06.2019, розірвано договір оренди землі №640667100173 від 29.11.2006, укладений між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Верде Ріоне". Зобов`язано Приватне підприємство "Верде Ріоне" повернути земельну ділянку, загальною площею 0,6387 га, по АДРЕСА_3 територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан (а.с.23-25).

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати у повному обсязі, а саме, без урахування рішення суду, яким внесено зміни до договору, а тому Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення частки заборгованості з орендної плати за період з 15.04.2016 року по 23.06.2016, тобто до дати набрання законної сили рішення про розірвання договору.

Як вже зазначалося, рішенням у справі позов задоволено частково. Рішення обгрунтовано тим, що позивач безпідставно здійснив нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіціентів індексації нормативної грошової оцінки земель.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстнції, виходячи з такого.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором за період з 15.04.2016 по 23.06.2016.

Пунктом 9 договору (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) встановлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №475/14 від 08.11.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 625346,57 грн, або в місяць - 52112,21 грн.

Згідно з пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до умов договору (пункт 31 підпункт"б") орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату у строки та розмірах, встановленими цим договором.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11 договору).

Таким чином, орендар (відповідач) мав сплачувати орендну плату за звітний місяць (з урахуванням індексу інфляції) протягом наступного місяця.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, при розрахунку розміру орендної плати, яку мав сплатити відповідач за спірний період, необхідно виходити з щомісячного розміру орендної плати (52112,21 грн) та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця. Наприклад, індекс інфляції у травні 2016 року складав 100,1, отже, відповідач мав сплатити за вказаний місяць орендну плату в розмірі 52164,32 грн.

Отже, за заявлений позивачем період з 15.04.2016 по 23.06.2016 - за 15 днів квітня 2016 року відповідач мав сплатити 26968,05 грн (1797,87 грнх15), а за 23 дні червня 2016 року відповідач мав сплатити 39872,80 грн (1733,60 грнх23).

Згідно з даними ГУДФС у Харківській області "Інформація щодо декларування, сплати орендної плати за землю та наявної заборгованості в розрізі суб`єктів господарювання за період з 01.01.2015 - 01.01.2018" (а.с.32), відповідач у 2016 році орендну плату за договором не сплачував.

Ураховуючи вищевикладене, розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором за період з 15.04.2016 по 23.06.2016 становить 119005,17 грн (52164,32 грн + 26968,05 грн + 39872,80 грн).

Щодо тверджень позивача про необхідність застосуванням щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, колегія суддів зазначає таке.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пункту 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З наведених положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" убачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встанволено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 13 договору (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 36 договору).

Відповідно до пункту 28 підпункту "д" (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції.

Таким чином, зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, є підставою для перегляду орендної плати та має здійснюватись у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі ж ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції.

Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору у частині розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель у 2014 - 2015 роках.

Позивач (апелянт) залишив поза увагою, що його правовідносини з відповідачем є договірними, а не контролюючими, не навів доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

Така правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 30.03.2018 у справі №916/3236/16 та від 01.10.2018 у справі №916/3233/16.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду застосовано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, при цьому суд зазначив, що у даному випадку договором оренди земельної ділянки не передбачено обов`язку орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.07.2018 у справі № 813/3819/17, зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати.

Вищезазначені правові позиції Верховного Суду спростовують твердження заявника апеляційної скарги про те, що відповідач мав сплачувати орендну плату за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, за відсутності внесення відповідних змін до спірного договору оренди землі.

З урахуванням зазначеного, господарський суд дійшов обгрунтвоаного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати (з урахуванням індексів інфляції) за період з 15.04.2016 по 23.06.2016 у сумі 119005,17 грн, відмовивши у решті позовних вимог, оскільки позивач безпідставно здійснив нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апелянта такими, що не грунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з нормами чинного законодавтства.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду; -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/1137/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.08.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.О. Фоміна