Постанова
від 19.12.2019 по справі 922/1137/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

м. Київ

cправа № 922/1137/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019

та рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019

у справі № 922/1137/19

за позовом Харківської міської ради

до Приватного підприємства "Верде Ріоне"

про стягнення 211 414, 85 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємство "Верде Ріоне" заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 211 414, 85 грн., обгрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 02.10.2006, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель за №640667100173.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 (суддя Смірнова О.В.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (колегія суддів у складі: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О., Фоміна В.О.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 119 005,17 грн. У задоволені позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 92 409, 68 грн. відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 №247/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" між Харківською міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємством "Верде Ріоне" (орендарем) укладено договір оренди землі від 02.10.2006, зареєстрований за №640667100173, відповідно до умов якого відповідачу надано в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,6387 га для будівництва торговельного комплексу з гостьовою парковкою до 31.12.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та її подальшої експлуатації до 31.12.2030.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.07.2014 у справі №922/1219/14, яке набрало законної сили 04.08.2014, внесено зміни до договору у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, у частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 5 договору (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14), нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №837 від 30.10.2013 становить 11 166 903 грн (одинадцять мільйонів сто шістдесят шість тисяч дев`ятсот три гривні). При змінах у нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №475/14 від 08.11.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 625 346, 57 грн. (шістсот двадцять п`ять тисяч триста сорок шість гривень 57 копійок), або в місяць - 52 112, 21 грн. (п`ятдесят дві тисячі сто дванадцять гривень 21 копійка) (п. 9 договору в редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14).

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п. 13 договору (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 28 п. "д" (у редакції додаткової угоди, укладеної на підставі рішення у справі №922/1219/14) у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.06.2016 у справі №922/1110/16, яке набрало чинності 24.06.2019, розірвано договір оренди землі №640667100173 від 29.11.2006, укладений між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Верде Ріоне". Зобов`язано Приватне підприємство "Верде Ріоне" повернути земельну ділянку, загальною площею 0,6387 га, територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати у повному обсязі, а саме, без урахування рішення суду, яким внесено зміни до договору, Харківська міська рада звернулася до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 15.04.2016 по 23.06.2016, тобто до дати набрання законної сили рішення про розірвання договору.

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, є підставою для перегляду орендної плати та має здійснюватися у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі ж ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції. Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору у частині розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель у 2014 - 2015 роках. А тому позивач безпідставно здійснив нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. В свою чергу, розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, з урахуванням п. 10 договору (обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції), за період з 15.04.2016 по 23.06.2016 становить 119 005, 17 грн. (52 164, 32 грн. + 26 968, 05 грн. + 39 872, 80 грн.).

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх змінити та задовольнити позов повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги норм законодавства, які регулюють сплату орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації. На думку скаржника, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель є числовим вираженням індексу інфляції. Тому, відповідно до чинного законодавства, а саме статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 21 Закону України "Про оренду землі" та пункту 10 договору оренди землі, вказаний коефіцієнт обов`язково повинен застосовуватися при визначенні розміру орендної плати.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 09.12.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 18.11.2019 строк.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів.

Як визначено ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

За приписами статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

З усіх наведених вище положень ПК України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16.

Як вже зазначалося, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктом 10 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. В той же час, згідно з пунктом 13 договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1219/14), розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Встановивши, що орендну плату відповідач сплачував за спірний період без урахування індексу інфляції (відповідно до умов пункту 10 договору), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що стягненню підлягає борг по орендній платі з урахуванням індексу інфляції.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Посилання скаржника на обов`язкове застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки при визначенні розміру орендної плати, є помилковим, оскільки в редакції додаткової угоди (укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1219/14), зокрема у пункті 13 договору, визначено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати.

Вказаний висновок міститься також у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 813/3819/17.

Враховуючи викладене та встановлені судами обох інстанцій обставини справи, а також приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, відповідно до яких Верховний Суд не вправі здійснювати ані встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, ані вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про відмову у задоволенні позовних вимог в частині нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, та, як результат - про залишення постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів без змін в цій частині.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення у відповідній в частині, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі № 922/1137/19 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.12.2019
Оприлюднено23.12.2019
Номер документу86503767
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1137/19

Постанова від 19.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 18.11.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 17.10.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 19.09.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Постанова від 12.08.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 22.07.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Рішення від 10.06.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Смірнова О.В.

Ухвала від 23.05.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Смірнова О.В.

Ухвала від 07.05.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Смірнова О.В.

Ухвала від 22.04.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Смірнова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні