Постанова

від 12.08.2019 по справі 917/1416/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р. Справа № 917/1416/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агроекспо" (вх.№1717П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у справі №917/1416/18 (суддя Киричук О.А., повний текст складено 19.04.2019 у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Фермерського господарства "Агроекспо", м.Зіньків, Полтавська область,

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", м.Обухів, Київська область, 2.Селянське (фермерське) господарство "Доля", с.Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

про визнання права власності та зняття арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Агроекспо" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" та Селянського (фермерського) господарства "Доля" про визнання права власності та зняття арешту. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№60 від 03.01.19) позивач просив визнати за ним право власності на майно: урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни; урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни. Виключити з опису та зняти арешт, накладений постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.10.2018, винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом Миколою Миколайовичем при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з Селянського (фермерського) господарства "Доля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" у розмірі 9390951,80 грн, з майна: урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни; урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Господарський суд мотивував свої висновки тим, що додані до позову договори суборенди земельних ділянок від 22.05.2018 зареєстровані 25.05.2018. Дії з набуття права власності мають бути правомірними та добросовісними. Позивач не надав жодного доказу та не навів жодних підстав щодо способів набуття права власності на спірне майно з зазначенням будь-яких процедур набуття права власності. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на здійснення позивачем посівів кукурудзи та соняшника та зібрання урожаю з вказаних вище земельних ділянок, які знаходяться у суборенді у позивача. Натомість представник позивача у судовому засіданні 09.04.2019 зазначив, що збір урожаю спірного майна позивачем не здійснювався. Самі по собі витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договори суборенди земельних ділянок, укладені між СФГ "Доля" та ФГ Агроекспо , та квитанції до прибуткових касових ордерів про оплату за суборенду земельних ділянок не можуть вказувати на те, що позивач набув право власності на майно, опис та арешт якого проведено державним виконавцем (соняшник 3,4 тонни та кукурудза 95,6131 тонни). При цьому господарський суд взяв до уваги, що спірне майно (соняшник та кукурудза) відноситься до речей, що визначені родовими ознаками. Будь-яких доказів, які б свідчили про індивідуалізацію спірного зерна, суду не надано. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність обставин щодо визнання права власності на спірне майно за позивачем. Оскільки вимоги про зняття арешту з майна, яке включене до актів опису та арешту майна складених державним виконавцем, є похідними від вимог про визнання права власності, суд дійшов висновку, що дані вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач з вказаним рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення суду від 09.04.2019 у справі №917/1416/18 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що суду першої інстанції були надані належні докази, якими підтверджене право власності позивача на спірне майно, а саме: витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме: права суборенди земельних ділянок, урожай з яких описаний та арештований; договори суборенди земельних ділянок, укладені між СФГ Доля та ФГ Агроекспо ; квитанції до прибуткових касових ордерів, якими підтверджується оплата за суборенду земельних ділянок. У розумінні положень ст.95 Земельного кодексу України позивач як суборендар є землекористувачем, а тому має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, яка вирощена (вироблена) на земельних ділянках, переданих у суборенду. Використання земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства передбачає вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції, а не будь-який інший спосіб використання землі. Отже, будь-яка вирощена (вироблена) на земельних ділянках сільськогосподарська продукція є власністю кінцевого орендаря (суборендаря), яким є позивач. Апелянт вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на відсутність у позивача підстав щодо способу набуття права власності на спірне майно, оскільки єдиним і дійсним способом набуття позивачем права власності на це майно є його вирощення за рахунок власних матеріальних засобів на земельних ділянках, право користування якими (суборенда) оформлена з повним дотриманням вимог чинного законодавства. Щодо відсутності доказів індивідуалізації спірного майна апелянт зазначає, що спірне майно - це урожай кукурудзи та соняшника, зібране саме з тих земельних ділянок, які перебували у користуванні (суборенді) позивача, та майбутній урожай з яких був раніше описаний постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2018, винесеними старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом М.М. при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з Селянського (фермерського) господарства Доля у розмірі 9390951,80 грн. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно, не маючи для того жодного доказу, фактично визнав за СФГ Доля право власності на спірне майно. Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду відзив СФГ Доля на позовну заяву.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агроекспо" залишено без руху. Встановлено Фермерському господарству "Агроекспо" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 поновлено Фермерському господарству "Агроекспо" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Агроекспо" (вх.№1717П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у справі №917/1416/18. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 29.07.2019 об 11:30 год. Зупинено дію рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у справі №917/1416/18. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 25.07.2019 для подання заяв, клопотань тощо.

19.07.2019 від ТОВ "Спектр - Агро" до суду надійшов відзив (вх.№6741) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 прийнято з дотриманням вимог ст.238 Господарського процесуального кодексу України, а ФГ Агроекспо не надало жодного належного та допустимого доказу, що б надавало можливість встановити, що рішення суду підлягає зміні/скасуванню. Перший відповідач стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів набуття права на спірне майно, доказів існування серед власників спірного майна, а тому у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України не може бути судом захищено право особи, яка його відповідно не набула. Згідно зі ст.392 Цивільного кодексу України вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна. Крім того, зазначає, що ФГ Агроекспо не надало жодних доказів участі у вирощуванні та виробництві спірного майна. Державним виконавцем під час виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/158/17 від 22.05.2017 було виявлено, розшукано та встановлено належність майна та інших активів (майнові права) боржника, що передували здійсненню опису та арешту спірного майна боржника (СФГ Доля ). При цьому відсутні докази оскарження СФГ Доля дій державного виконавця під час примусового виконання наказу суду. Також зазначає, що СФГ Доля знаходиться у процедурі банкрутства (справі №917/1360/18), посилаючись на норми Закону про банкрутство, вважає, що позиція ліквідатора СФГ Доля щодо заперечення проти позовних вимог ФГ Агроекспо є правомірною.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Спектр-Агро" про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції з розгляду справи №917/1416/18, яке відбудеться 29.07.2019 об 11:30 год.

23.07.2019 від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до суду надійшов відзив (вх.№6859) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що державним виконавцем здійснені запити до Власівської та Великопавлівської сільських рад щодо спірних земельних ділянок, у відповідях на які зазначено, що спірні земельні ділянки орендує СФГ Доля , засіяні соняшником та кукурудзою, на дату видачі довідок урожай не зібраний. Також зазначає, що постанова державного виконавця про опис та арешт майна винесена на підставі та у межах чинного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №917/1416/18 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Крестьянінова О.О.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 12.08.2019 о 14:15 год.

29.07.2019 від ФГ Агроекспо до суду надійшло клопотання (вх.№7054) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, в якому, посилаючись на ст.80, 269 Господарського процесуального кодексу України просить приєднати до матеріалів справи докази, які підтверджують участь позивача у вирощуванні та виробництві спірного майна.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1416/18, яке відбудеться 12.08.2019 о 14:15 год. у режимі відеоконференції. Доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції у даній справі.

08.08.2019 від ліквідатора СФГ Доля арбітражного керуючого Гриценка І.І. до суду надійшло клопотання (вх.№7447), в якому зазначає, що на адресу арбітражного керуючого як ліквідатора СФГ Доля апелянтом не надіслана копія апеляційної скарги. Рішення щодо майна, яке належить боржнику, проте перебуває у третіх осіб, порушує інтереси як боржника, так і кредиторів у справі про банкрутство. У зв`язку з тим, що розгляд у справі №917/1416/18 призначено на 12.08.2019, а СФГ Доля є відповідачем у даній справі, проте до цього часу апелянтом не надіслано ліквідатору копії апеляційної скарги, просить суд продовжити термін на подання відзиву на апеляційну скаргу, зобов`язати апелянта надіслати на адресу арбітражного керуючого Гриценка І.І. копію апеляційної скарги, відкласти розгляд справи на іншу дату для надання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу.

12.08.2019 від представника ФГ Агроекспо до суду надійшло клопотання (вх.№7548) про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи докази, зазначені у додатку до цього клопотання.

Колегія суддів, розглянувши у судовому засіданні, яке проходило у режимі відеоконференції, клопотання арбітражного керуючого Гриценка І.І. (ліквідатора СФГ Доля ) про відкладення розгляду справи з метою надання відзиву на апеляційну скаргу, продовження терміну на його подання та зобов`язання апелянта направити копію апеляційної скарги арбітражному керуючому, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

У відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (частина 2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України). Частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Полтавської області від 02.04.2019 у справі №917/1360/18, зокрема, призначено ліквідатором СФГ Доля арбітражного керуючого Гриценка І.І. 09.04.2019 арбітражний керуючий Гриценко І.І. звернувся до господарського суду з заявою про залучення його відповідачем у даній справі (а.с.62-66, том 2).

Відповідно до частини 1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За приписами частини 2 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Зі змісту вказаних норм, з якими кореспондуються положення частини 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, убачається, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами (у тому числі, у господарському процесі) розглядаються як дії самої юридичної особи.

Той факт, що від імені юридичної особи виступають конкретні фізичні особи, не змінює самостійного характеру волі, поведінки і відповідальності юридичної особи за свої дії у відповідних правовідносинах. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №57/314-6/526-2012.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 поновлено Фермерському господарству "Агроекспо" строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Агроекспо" на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у справі №917/1416/18. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 29.07.2019 об 11:30 годині. Зупинено дію рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у справі №917/1416/18. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 25.07.2019 для подання заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

Апелянтом направлено копію апеляційної скарги на адресу СФГ Доля , докази надіслання (лист з описом вкладення) надано суду (а.с.102, том 2), окремого направлення копії апеляційної скарги ліквідатору другого відповідача у позовному провадженні нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та відкладення розгляду справи направлялися усім учасникам справи, однак другий відповідач - СФГ Доля , не отримує поштову кореспонденцію, про що свідчить інформація, розміщена на офіційному сайті ПАТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення на адресу СФГ Доля .

Частиною 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів ураховує практику Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Окрім того, ліквідатор СФГ Доля не позбавлений можливості ознайомитися з рухом даної справи, оскільки інформація щодо усіх процесуальних документів є відкритою, її можна отримати на офіційному сайті у мережі Інтернет у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr . court . gov . ua / ) та має забезпечити належне отримання кореспонденції СФГ Доля .

З огляду на те, що провадження у даній справі відкрито 10.07.2019, ухвала про відкриття провадження направлялась на адресу боржника, ліквідатор СФГ Доля мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, зі змістом апеляційної скарги, та висловити правову позицію у відзиві на апеляційну скаргу та у судових засіданнях.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ліквідатором СФГ Доля не зазначено поважних причин для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки ліквідатор СФГ Доля був обізнаний про провадження у даній справі, та у відповідності до вимог Закону про банкрутство повинен діяти добросовісно та сприяти з`ясуванню обставин справи, а тому колегія суддів відмовляє у поновленні процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. При цьому самого відзиву з відповідною позицією на апеляційну скаргу ліквідатор СФГ Доля суду не надав.

Щодо відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" - суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України , відповідно до якого у силу вимог частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, розгляд справи вже відкладався, ліквідатор СФГ Доля був обізнаний про судову справу (апеляційне провадження). При цьому неможливість розгляду справи без участі підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Зазначена ліквідатором СФГ Доля у клопотанні причина для відкладення розгляду справи - подання відзиву на апеляційну скаргу, не є поважною та не вказує на неможливість бути присутнім у судовому засіданні.

Заявником клопотання не доведено та не зазначено, яким чином його неявка унеможливить розгляд даної справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з підстав його необґрунтованості, а також з огляду на те, що суб`єктивна поведінка сторони не повинна перешкоджати розгляду справи.

Розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів виходить з такого.

Частинами 2, 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (пункт 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач послався на те, що свою правову позицію у суді першої інстанції доводив іншими доказами.

Представник першого відповідача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував з тих підстав, що на стадії апеляційного провадження сторони у справі позбавлені права надавати нові докази, оскільки ці докази були на момент розгляду справи у суді першої інстанції та не були подані позивачем до суду.

Ураховуючи те, що надані позивачем до суду апеляційної інстанції додаткові докази не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а заявник не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції, колегія суддів у силу вищезазначених приписів Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів та залишає їх без розгляду.

Представник Фермерського господарства "Агроекспо" у судовому засіданні, яке проходило у режимі відеоконференції, вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр - Агро проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи повідомлені належним чином про час та місце судового засідання 08.08.2019, що підтверджується матеріалами справи, однак у судове засідання не з`явились.

Отже, у ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу, якою передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників інших учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи та вимоги, заслухавши пояснення позивача та першого відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.03.2017 у справі №917/158/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Селянського (фермерського) господарства "Доля" про стягнення коштів позов задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Доля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 6728093,28 грн основного боргу, 6892,26 грн відсотків за користування товарним кредитом, 473489,68 грн пені, 473856,33 грн 28% річних, 1387618,66 грн штрафу, 182218,96 грн індексу інфляції, 138782,54 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання наказу №917/158/17 від 22.05.2017 відкрито виконавче провадження №540053846.

При цьому позивач у даній справі - Фермерське господарство Агроекспо , не було учасником провадження у справі №917/158/17 та виконавчого провадження №540053846.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано тим, що постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесеною 30.10.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом Миколою Миколайовичем при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з Селянського (фермерського) господарства "Доля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" у розмірі 9390951,80 грн в іншій господарській справі №917/158/17, було описане та арештоване майно, яке в дійсності належить позивачу, а не боржнику за вказаним виконавчим провадженням.

Так, постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2018 ВП №54053846 описано та накладено арешт на майбутній урожай соняшника та кукурудзи, що знаходяться на восьми спірних земельних ділянках із зазначенням відповідних кадастрових номерів (а.с.16-18, 20-22, том1).

Матеріали справи містять запит державного виконавця до Власівської та Великопавлівської сільських рад щодо повідомлення про наявність договорів оренди земельних ділянок щодо боржника - СФГ Доля (а.с.98, том 1).

Висновок про належність майбутнього урожаю соняшника та кукурудзи зроблений державним виконавцем на підставі відповідей Великопавлівської та Власівської сільських рад про перебування земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами у користуванні (оренді) у СФГ Доля (а.с.72-73, том 1).

Позивач не погодився з проведеним описом та арештом майна та оскаржив дії державного виконавця, подавши до господарського суду Полтавської області позов до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області про виключення майна з опису та зняття з нього арешту, ухвалою господарського суду Полтавської області у справі №917/1228/18 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства) (а.с.33-34, том 1).

У подальшому постановою від 30.10.2018 ВП №54053846 державним виконавцем описано та накладено арешт на таке майно: урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тони (3400 кілограмів); урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тони (956131 кілограмів). Дане майно передане на відповідальне зберігання ФГ "Агроекспо" (позивачу) (а.с.23-24, том 1).

Позивач не погодився з проведеним 30.10.2018 описом та арештом майна, оскільки і описаний та арештований 09.08.2018 майбутній урожай сільськогосподарських культур, а також зібраний урожай соняшнику та кукурудзи, є одним і тим самим майном, яке належить ФГ "Агроекспо", у зв`язку з чим на підставі ст.59 Закону України Про виконавче провадження звернувся до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог послався на договори суборенди землі від 22.05.2018, укладені між СФГ "Доля" та ФГ "Агроекспо" та зареєстровані 23.05.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.163-187, том 1). Земельні ділянки із зазначеними у постановах державного виконавця кадастровими номерами перебувають у користуванні ФГ "Агроекспо". Усі сільськогосподарські роботи на даних земельних ділянках проводилися засобами та за рахунок позивача. Вирощений урожай соняшнику та кукурудзи є власністю позивача, а не СФГ "Доля", як зазначено у постановах про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2018.

Зазначені обставини позивач підтверджує витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 25.05.2018, а саме: права суборенди земельних ділянок, урожай з яких описаний та арештований; договорами суборенди земельних ділянок, укладеними між СФГ "Доля" та ФГ "Агроекспо"; квитанціями до прибуткових касових ордерів про оплату за суборенду земельних ділянок (а.с.163-191, том 1).

Господарський суд Полтавської області, ухвалюючи оскаржуване рішення, зазначив, що надані позивачем вищезазначені докази не можуть вказувати на те, що позивач набув право власності на майно, опис та арешт якого проведено державним виконавцем (соняшник 3,4 тонни та кукурудза 5,6131 тонни).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

У силу приписів ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Частиною 1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Спори, що стосуються права власності на майно та зняття арешту з нього вирішуються в судовому порядку.

Згідно зі ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право :

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію ;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом .

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав .

Відповідно до пункту "в" частини 1 ст.14 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.

Отже, з наведених норм права убачається, що позивач як законний землекористувач у силу прямих приписів Закону набуває право власності як на посіви, так і на вирощений та зібраний урожай. І, якщо інша особа вважає себе власником цього спірного майна (посівів, урожаю), то саме ця особа має довести відповідними доказами свої права на таке майно.

Жодних доказів того, що спірне майно є власністю СФГ Доля , першим та другим відповідачами не надано ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції.

Як свідчать матеріали справи, договори суборенди спірних земельних ділянок від 22.05.2018 зареєстровані 23.05.2018 за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з умовами договорів суборенди земельних ділянок від 22.05.2019 орендар - Селянське (фермерське) господарство Доля в особі голови Калініченка М.М. передав, в суборендар - Фермерське господарство Агроекспо прийняв у строкове платне користування об`єкти суборенди -земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Великопавлвської та Власівської сільської рад. Земельні ділянки передані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Умовами договорів суборенди сторони погодили права та обов`язки сторін, зокрема, обов`язком орендаря є не вчинення дій, які б перешкоджали суборендареві користуватися земельними ділянками. До прав суборендаря відносено, зокрема: самостійне господарювання на земельних ділянках з дотриманням умов договорів, отримання продукції і доходів тощо. Встановлено умовами договорів і обов`язки суборендаря: - приступити до використання земельних ділянок у строки, встановлені договорами, виконувати встановлені щодо земельних ділянок обмеження в обсязі, передбаченому законом, договором.

Під час розгляду у суді першої інстанції та у ході апеляційного провадження позивач пояснив, що строки передпосівного обробітку ґрунту та висіву сільськогосподарських культур (кукурудза, соняшник) у 2018 були зміщені на кінець травня - початок червня через несприятливі погодні умови. Відповідно договори суборенди земельних ділянок укладені наприкінці травня - з початком передпосівних робіт.

У матеріалах справи є докази, а саме, бухгалтерська довідка від 31.10.2018, оборотно-сальдова відомість по рахунку 025 за жовтень, листопад, грудень 2018 та січень 2019 років, які підтверджують, що у бухгалтерському обліку позивача обліковуються операції по рахунку 025: кукурудза у кількості 95,613 га та соняшник у кількості 3,400 га (а.с.196-199, том 1).

Стосовно доводів суду першої інстанції, зазначених в оскаржуваному рішенні, про те, що збір урожаю спірного майна не здійснювався позивачем, представник апелянта пояснив, що збір урожаю здійснювало інше підприємство, з яким позивач уклав договір про надання в оренду сільгосптехніки.

Колегія суддів зазначає, що збір урожаю іншою особою не спростовує факту права власності позивача на зібраний урожай.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку за тих обставин, що позивач засіяв, а потім зібрав на спірних земельних ділянках урожай, за наявності спору між учасниками правовідносин, що склалися, обов`язок доведення права власності СФГ Доля на спірне майно (урожай соняшника та кукурудзи) покладено на першого та другого відповідачів: ТОВ Спектр-Агро як заінтересованої особи у завершенні виконавчого провадження №54053846, а ліквідатора СФГ Доля як заінтересованої особи у включенні спірного майна до ліквідаційної маси боржника -СФГ Доля .

Однак першим та другим відповідачами не доведено належними доказами того, що спірне майно (соняшник та кукурудза) належить саме СФГ Доля , та не спростовано, що вирощений урожай на земельних ділянках, наданих в суборенду позивачу, не належить позивачу. Не заперечували відповідачі і щодо кількості зібраного урожаю.

Щодо наданих довідок Великопавлівської та Власівської сільських рад про оренду спірних земельних ділянок то, як убачається з запиту державного виконавця, запитувалась інформація тільки про наявність договорів оренди земельних, укладених саме із СФГ Доля , а не загальна інформація про користування (оренду, суборенду) спірними земельними ділянками будь-якими суб`єктами господарювання.

Окрім того, згідно зі ст.12 Земельного кодексу України сільські ради не наділені повноваженнями стосовно ведення обліку договорів оренди землі та суборенди земельних ділянок.

Разом з тим, на момент винесення державним виконавцем постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2018 та 30.10.2018 у Державному реєстрі речових прав були внесені відомості про передачу земельних ділянок в суборенду позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зазначені відомості є достовірними та мають значення для державного виконавця при здійсненні ним виконавчих дій.

Однак державним виконавцем у даному випадку інформація щодо наявності договорів суборенди спірних земельних ділянок при винесенні постанови про опис та арешт майна не перевірена, а, отже, постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.10.2018 відносно СФГ Доля як імовірного власника спірного майна є необґрунтованою .

Позивач зазначив, що не оскаржував дії державного виконавця щодо опису та арешту спірного майна, оскільки не є стороною виконавчого провадження №5405346 про стягнення заборгованості з Селянського (фермерського) господарства Доля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро у справі №917/158/17 у розмірі 9390951,80 грн, а отже, позбавлений права на процесуальне оскарження у силу ст.339 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що особа, яка є належним землекористувачем (суборендарем) спірних земельних ділянок у розумінні ст.95 Земельного кодексу України, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, набуває право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, яка вирощена (вироблена) на земельних ділянках, переданих у суборенду. Використання земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства передбачає вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції, а не будь-який інший спосіб використання землі. Отже, будь-яка вирощена (вироблена) на земельних ділянках сільськогосподарська продукція є власністю кінцевого орендаря (суборендаря), яким є позивач.

Таким чином, позивач набуває право власності на вирощену продукцію в силу Закону, зокрема, спеціальних норм ст.152, 95, 125 Земельного кодексу України та ст.14 Закону України Про фермерське господарство , і не повинен у цьому позові, який обґрунтовує частиною 1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , доводити набуття права власності нормами цивільного законодавства.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність доказів індивідуалізації спірного майна колегія суддів зазначає, що такі доводи спростовуються вищенаведеними обставинами законності та обґрунтованості набуття права власності на урожай належного землекористувача, а також тими обставинами, що спірне майно - це урожай кукурудзи та соняшника, зібране саме з тих земельних ділянок, які перебували у користуванні (суборенді) позивача, та майбутній урожай з яких був раніше описаний постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2018, винесеними старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом М.М. при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з Селянського (фермерського) господарства Доля у розмірі 9390951,80 грн.

З огляду на те, що стаття 59 Закону України Про виконавче провадження містить перелік підстав для зняття арешту, ураховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що майно, на яке накладено арешт, належить ФГ Агроекспо , а не СФГ Доля (боржникові), колегія суддів зазначає про наявність підстав для зняття арешту зі спірного майна неправомірно накладеного постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.10.2018.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду відзив СФГ Доля на позовну заяву, в якому зазначало, що визнає позовні вимоги у повному обсязі та підтверджує, що згідно з договорами суборенди земельних ділянок, укладених між СФГ Доля та ФГ Агроекспо , земельні ділянки із кадастровими номерами, зазначеними у постановах державного виконавця, перебувають у користуванні ФГ Агроекспо . СФГ Доля не має жодного відношення до вирощеної на зазначених земельних ділянках сільськогосподарської продукції, і взагалі, починаючи з 2018 року, СФГ Доля не проводить господарської діяльності у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та неспроможністю погасити кредиторську заборгованість протягом тривалого періоду. Оплата за користування земельними ділянками (суборенду) за 2018 рік внесена суборендарем до каси СФГ Доля у листопаді 2018 року. На думку СФГ Доля , державним виконавцем безпідставно описаний та арештований урожай сільськогосподарських культур, який належить позивачу.

Господарський суд Полтавської області, посилаючись на пропуск СФГ Доля строку на подання відзиву на позовну заяву, встановленого ухвалою суду від 14.11.2018, залишив його без розгляду.

При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 про відкладення розгляду справи, якою суд, зокрема, зобов`язував СФГ Доля виконати вимоги ухвали суду від 14.11.2018, а саме: надати суду відзив на позов, оформлений згідно з вимогами частини 3 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, з додатками, передбаченими частинами 6, 7 ст.165 Господарського процесуального кодексу України (а.с.102-104, том 1).

Матеріали справи свідчать, що вимоги цієї ухвали СФГ Доля виконало, направивши учасникам справи та надавши суду відзив на позов, у строк, встановлений судом в ухвалі від 03.01.2019, та підписаний уповноваженою особою (головою СФГ Доля Калініченко М .М .) та оформлений згідно з вимогами частин 6, 8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України (а.с.208-216, том 2), тому суд першої інстанції безпідставно залишив відзив на позовну заяву без розгляду, вирішивши справу без урахування правової позиції СФГ Доля , яке погодилось з доводами позивача щодо належного у нього права власності на описаний урожай, і цього факту не заперечувало.

Постановою господарського суду Полтавської області у справі №917/1360/18 від 02.04.2019 Селянське (фермерське) господарство Доля визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Гриценка І.І.

Стосовно вирішення даного спору у межах справи про банкрутство СФГ Доля колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 ст.17 Закону про банкрутство у разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред`явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника , що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Предметом розгляду у даній справі є визнання права власності на майно, що не належить боржнику -СФГ Доля , і жодним чином не стосуються грошових зобов`язань СФГ Доля перед ФГ Агроекспо , тому відсутні підстави розгляду даного позову у межах справи про банкрутство, оскільки спірне майно не стосується формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство СФГ Доля .

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем правильно визначено відповідачів у даній справі, оскільки вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, суд першої інстанції не дослідив та не взяв до уваги обставин знаходження земельних ділянок, на яких вирощено урожай, на час виникнення спірних правовідносин у користуванні суборендатора - ФГ Агроекспо та передачі СФГ Доля у суборенду в установленому законом порядку цих земельних ділянок позивачу -ФГ Агроекспо , тому дійшов помилкового висновку про недоведеність обставин щодо визнання права власності позивача на спірне майно за позивачем та відмову у задоволенні позову.

Ураховуючи, що господарським судом прийнято рішення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при неправильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування його у повному обсязі з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 пункту 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 2.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з частиною 2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на те, що вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру, при зверненні з позовною заявою позивач вказав, що на момент пред`явлення позову встановити точну ціну майна неможливо, а суд першої інстанції у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" та частини 2 ст.163 Господарського процесуального кодексу України не визначив ціну та розмір судового збору, відповідно, розмір судового збору за вимогу про визнання права власності встановлено за результатами розгляду справи апеляційним судом та визначено суму недоплаченої суми судового збору за майнову вимогу про визнання право власності у розмірі 5685,84 грн, яка стягується судом з апелянта (позивача) за подання апеляційної скарги до Державного бюджету України.

За змістом частини 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 14 цієї статті встановлено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Ураховуючи задоволення апеляційної скарги та відповідно задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору з першого та другого відповідачів пропорційно за розгляд справи у суді першої інстанції та розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.269, 270, пунктом 2 частини 1 ст.275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Агроекспо задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у справі №917/1416/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Визнати за Фермерським господарством Агроекспо (38100, Полтавська область, Зіньківський район, м.Зіньків, вул.Червоноармійська, буд.5, кв.9, код ЄДРПОУ 38863229) право власності на майно: - урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни, - урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни.

Виключити з опису та зняти арешт, накладений постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.10.2018, винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом Миколою Миколайовичем при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з Селянського (фермерського) господарства Доля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро у розмірі 9390951,80 грн, з майна: -- урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни, - урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни.

Стягнути з Фермерського господарства Агроекпо до Державного бюджету України (за реквізитами: отримувач УДКСУ у Шевченківському районі м.Харкова, код 37999654, рахунок отримувача 34319206082002, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 5685,84 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (08702, Київська обл., місто Обухів, вул.Промислова, будинок 20, код ЄДРПОУ 36348550) на користь Фермерського господарства Агроекспо (38100, Полтавська обл., Зіньківський район, місто Зіньків, вул.Червоноармійська, будинок 5, квартира 9, код ЄДРПОУ 38863229) 881,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 4164,42 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Доля (38115, Полтавська обл., Зіньківський район, с.Бобрівник, вул. К.Маркса, будинок 5, код ЄДРПОУ 30937188) на користь Фермерського господарства Агроекспо (38100, Полтавська обл., Зіньківський район, місто Зіньків, вул. Червоноармійська, будинок 5, квартира 9, код ЄДРПОУ 38863229) 881,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 4164,42 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.08.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов