Рішення

від 07.08.2019 по справі 908/1299/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/83/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2019 справа № 908/1299/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (71030, Запорізька область, Більмацький район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 5)

до відповідача селянського (фермерського) господарства «Кенгес» (71050, Запорізька область, Більмацький район, с АДРЕСА_1 , вул АДРЕСА_2 буд. 1, кв. 1)

про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від прокуратури: Стешенко В.Є., посвідчення № 038186 від 30.12.2015;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Горобієвський С.О. адвокат, ордер ЗП № 132758 від 13.06.2019; Ващенко О.К. співзасновник, підписант, витяг з ЄДР № 24663264 від 24.07.2019;

До господарського суду Запорізької області 28.05.2019 звернувся керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області з позовом до селянського (фермерського) господарства «Кенгес» про витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 49,6800 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 року серії ЗП НОМЕР_2 1798, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 82, виданого 02.06.1999.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 справу № 908/1299/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/1299/19, присвоєно справі номер провадження 18/83/19, призначено підготовче судове засідання на 25.06.2019; підготовче засідання відкладалось на 01.08.2019. Ухвалою суду від 01.08.2019 підготовче провадження закрито, почато судовий розгляд справи по суті, судове засідання призначено на 07.08.2019.

Від селянського (фермерського) господарства «Кенгес» до господарського суду Запорізької області 07.08.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач зазначив, що прокурор Стешенко В.Є. неуповноважений представляти керівника Бердянської місцевої прокуратури в даному судовому процесі без відповідних документів, що підтверджують його повноваження, а тому не є стороною у справі. Крім цього, представники позивача, будучи належним чином сповіщені про час і місце розгляду справи в їх інтересах, до суду не з`явились без поважних причин та заздалегідь не повідомили суд при причини неявки. На підставі викладеного, відповідач просив суд залишити позовну заяву керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області без розгляду.

Також, до суду 07.08.2019 від відповідача надійшло клопотання, в якому С(Ф)Г Кенгес заперечило проти участі у справі неуповноваженої особи, як представника Бердянської місцевої прокуратури та просило розгляд справи за правилами позовного провадження здійснювати за відсутності прокурора прокуратури Запорізької області Стешенка В.Є.

В судовому засіданні 07.08.2019 представником С ОСОБА_2 ОСОБА_3 надано у письмовому вигляді промову у судових дебатах, відповідно до якої відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити.

Прокурор заперечив проти клопотань відповідача, як безпідставних. В підтвердження заперечень на клопотання відповідача щодо відсутності у прокурора Стешенка В.Є. повноважень на представництво інтересів керівника Бердянської місцевої прокуратури в суді, в судовому засіданні прокурором надане письмове клопотання від 07.08.2019 про приєднання до матеріалів справи наступних документів: лист Бердянської місцевої прокуратури № 31/1-6222-19 від 06.06.2019; наказ прокуратури Запорізької області № 83ц від 03.02.2017; копію постанови ВСУ від 18.10.2016 у справі № 826/10324/14, наказ Генеральної прокуратури України № 186 від 21.09.2018. Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Також прокурор надав клопотання від 07.08.2019 про приєднання до матеріалів справи наступних документів: лист Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області № 02-123/0852 від 26.07.2019; заява ОСОБА_4 від 24.07.2019; заява ОСОБА_4 , зареєстрована в реєстрі за № 2-23 та витяг з журналу реєстрації нотаріальних дій (довіреностей) за 2019 рік. Враховуючи, що вказані документи подані прокурором під час розгляду справи по суті, без обґрунтування неможливості їх надання в межах підготовчого провадження, суд не приймає їх до розгляду, проте долучає до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.08.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав. Бердянською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння селянським (фермерським) господарством Кенгес земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 49,68 га. Відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 02.06.1999 року серії НОМЕР_3 1798, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 82 та виданого на підставі рішення сесії Куйбишевської районної ради Запорізької області від 19.03.1999 № 6, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку державної власності площею 49,68 га (ріллі), для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Благовіщенської сільської ради. У подальшому, 03.04.2001 ОСОБА_1 зареєстроване селянське (фермерське) господарство Кенгес , яке створено та організовано на земельній ділянці, наданій у постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акта на право постійного користування землею від 02.06.1999 серії НОМЕР_4 . Відповідно до копії актового запису про смерть № 52 від 09.02.2017, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим право постійного користування вищезгаданою земельною ділянкою у ОСОБА_1 припинилось із його смертю. Відповідно з цього часу втратив чинність і державний акт на право постійного користування землею від 02.06.1999 серії ЗП НОМЕР_5 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 82. Разом з тим, С ОСОБА_2 ОСОБА_3 продовжує здійснювати свою діяльність на земельній ділянці площею 49,68 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 №1798 від 02.06.1999. Крім цього, у ході інвентаризації вищевказаної земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 та визначено точну площу - 49,6800 га, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НОМЕР_6 /191-19 від 01.03.2019. Зазначена спірна земельна ділянка надавалась у користування ОСОБА_1 , а не С ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 ОСОБА_3 , вона не входить до складу майна зазначеного фермерського господарства, а тому не може використовуватись вказаним господарством після смерті ОСОБА_1 , адже будь-які права приватних осіб щодо вказаної земельної ділянки припинились зі смертю належного користувача. Враховуючи викладене, С ОСОБА_2 ОСОБА_3 з часу смерті ОСОБА_1 (07.02.2017) продовжує утримувати та використовувати земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 49,6800 га, у тому числі для вирощування сільськогосподарських культур, незаконно, без відповідної правової підстави. В обґрунтування звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку, 05.02.2019 зареєстровано право комунальної власності за Комиш-Зорянською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області. Незаконне утримання та використання С ОСОБА_5 )Г ОСОБА_3 спірної земельної ділянки порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та, відповідно, майнові інтереси держави щодо володіння та розпорядження цією землю. Таким чином, правовідносини, що пов`язані з позбавленням як держави, так і конкретної територіальної громади правомочностей володільця, а, як наслідок, і право розпорядника землі, становить суспільний , публічний інтерес. Крім цього, відповідно до листа Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області від 28.03.2019 № 02-123/0451 на ім`я начальника Куйбишевського відділу Бердянської місцевої прокуратури, позивач не мав можливості подати до суду позовну заяву про витребування від ОСОБА_7 ) ОСОБА_6 Кенгес спірної земельної ділянки, у зв`язку з тим, що посада юриста є вакантною та відсутні кошти на сплату судового збору. Позивачем жодних дій щодо припинення незаконного використання С ОСОБА_8 Г Кенгес спірної земельної ділянки комунальної власності не вжито, що не відповідає державним інтересам та не сприяє їх захисту, а тому Бердянською місцевою прокуратурою забезпечується представництво порушених інтересів держави. Посилаючись на приписи ст.ст. 92, 102-1, 116, 118, 122, 126 Земельного кодексу України, п. 6 Перехідних положень ЗК України, ст. ст. 317, 319, 387, 407, 1212, 1225, Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20, 23 Закону України Про фермерське господарство , ст. ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор просив позов задовольнити.

Уповноважений представник Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області в судове засідання 07.08.2019 не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив суд, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача заперечили проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях зазначивши, що Комиш-Зорянська селищна рада Більмацького району Запорізької області не має претензій до використання відповідачем спірної земельної ділянки. Згідно з листами позивача, земельна ділянка використовується відповідачем за призначенням, засіяна, податки сплачені, що свідчить про відсутність у позивача вимог про які зазначає прокурор у позовній заяві. Після смерті ОСОБА_1 представником його спадкоємців надана довіреність С ОСОБА_2 ОСОБА_3 в особі ОСОБА_9 на право розпорядження земельною ділянкою за актом на право постійного користування землею від 19.03.1999 року серії НОМЕР_4 . Таким чином, відповідач користується спірною земельною ділянкою через її надання спадкоємцями померлого, які і повинні визнаватися відповідачами у справі, а С ОСОБА_2 ОСОБА_3 може бути лише третьою особою. Крім цього, з урахуванням утворення Комиш-Зорянської громади в кінці 2015 року, з наступною передачею земельних справ від Держгеокадастру аж у 2018 році, процес приведення упорядкування сільськогосподарських угідь триває, про що викладено у поясненнях виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради № 02-123/0753 від 20.06.2019. За таких обставин, підстави для припинення користування земельною ділянкою відсутні, а прокурорське втручання в дані правовідносини є передчасним і не на користь позивача. Також, прокурором не надано доказів того, що Комиш-Зорянська селищна рада немає можливості самостійно захистити права у даному випадку та не доведено прокурором неналежності здійснення нею такого захисту. В діях прокурора відповідач вбачає перевищення влади та службових повноважень, на що просить суд відреагувати шляхом винесення окремої ухвали відповідно ст. 246 ГПК України. З урахуванням викладеного, відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача, подані 07.08.2019 в порядку ст. 270 ГПК України, про залишення позовної заяви без розгляду та про відсутність повноважень у прокурора Запорізької області Стешенка В.Є. на представництво інтересів Бердянської місцевої прокуратури, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 13 та 17 ч. 1 ст. 15 Закону України Про прокуратуру , прокурором органу прокуратури є: прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної) та керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Статтею 21 ЗУ Про прокуратуру передбачено, що прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором. Службове посвідчення вручається Генеральним прокурором або за його дорученням іншим прокурором.

Відповідно до наказу прокурора Запорізької області №83ц від 03.02.2017, молодшого радника юстиції Стешенка Віталія Євгеновича призначено на посаду прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури області.

Пунктом 6.6 наказу Генеральної прокуратури України № 186 від 21.09.2018 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень наказано звертаючись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування прокуратури, повідомляти про це з посиланням на номер електронного наглядового провадження за позовом прокурора, який братиме участь у розгляді справи. Письмово інформувати відповідний суд про необхідність повідомлення цього прокурора про рух справи. Прокурору, який забезпечував участь у суді, про рух справи та результати розгляду невідкладно повідомляти прокурора, який подав позов.

Листом № 31/1-6222-19 від 06.06.2019 Бердянська місцева прокуратура повідомила прокуратуру Запорізької області про звернення до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом, надала необхідні інформацію та відомості про поданий позов та відкрите позовне провадження, а також просила забезпечити участь прокуратури області у розгляді вказаного позову.

Згідно з п. 10.2 наказу Генеральної прокуратури України № 186 від 21.09.2018 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень , підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам регіональних прокуратур відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у місцевих господарських та адміністративних, апеляційних судах за їх місцезнаходженням , місцевих загальних судах у справах за власними позовами (заявами).

За правилами ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 59 ГПК України, судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Проаналізувавши наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що наведеними положеннями ГПК України та Закону України № 1697-VII Про прокуратуру не встановлено необхідності підтвердження довіреністю повноважень осіб зазначених у статті 15 ЗУ Про прокуратуру , як представників у господарському процесі, які діють у межах своєї компетенції. Такі особи підтверджують свої повноваження службовими посвідченнями. Відносно забезпечення підрозділами представництва в суді регіональних прокуратур участі у розгляді справ у місцевих господарських судах, то суд звертає увагу, що відповідач хибно розуміє п. 10.2 Наказу ГПУ № 186 від 21.09.2018, а саме: остання фраза після коми у цьому пункті дійсно стосується власного представництва регіональними прокуратурами у місцевих загальних судах у справах за власними позовами (заявами); а попередня фраза даного пункту вказує, що в місцевих господарських, адміністративних і апеляційних судах підрозділи представництва в суді регіонального прокуратури здійснюють представництво за позовами (заявами) поданими іншими прокурорами не за місцем розташування прокуратури (тобто представництво здійснюється за територіальним принципом).

Щодо неприбуття у судове засідання представника позивача, суд зазначає, що його неявка не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті, представництво за даним позовом забезпечено належним чином, подані документальні докази у справі та відповідні процесуальні заяви, отже причини для залишення позову без розгляду відсутні.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотань відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та про відсутність повноважень у прокурора Запорізької області Стешенка В.Є. на представництво інтересів Бердянської місцевої прокуратури.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників справи про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення сесії Куйбишевської районної Ради народних депутатів Куйбишевського району Запорізької області від 19.03.1999 № 6 ОСОБА_1 для ведення селянського /фермерського/ господарства виданий 02.06.1999 Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 , що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, відповідно до якого у постійне користування надана земельна ділянка державної власності площею 49,68 га (ріллі), що розташована на території Благовіщенської сільської ради.

У подальшому, 03.04.2001 ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , створене та зареєстроване селянське (фермерське) господарство Кенгес (далі відповідач, С ОСОБА_10 ).

С ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 ОСОБА_3 створено та організовано на земельній ділянці, наданій у постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акта на право постійного користування землею від 02.06.1999 серії НОМЕР_4 .

Відповідно до копії актового запису про смерть № 52 від 09.02.2017, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п. 4.1. Статуту ОСОБА_7 )Г Кенгес в редакції станом на 2016, земельна ділянка для ведення Господарства: Державний акт на право постійного користування землею серія ЗП НОМЕР_2 № 1798 від 19.03.1999 року за № 6 площею 49,68 га землі на території Благовіщенської сільської ради. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійним користуванням землею за № 82.

Факт використання С ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки підтверджується інформацією Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області від 15.01.2019 за № 02-123/0060 про використання спірної земельної ділянки, податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи С ОСОБА_8 Г ОСОБА_3 за 2017-2019 роки, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки, статутами С ОСОБА_11 Ф)Г Кенгес , згідно яких до складу земель господарства включено спірну земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 49,68 га.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої відділом у Більмацькому районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 708/191-19 від 01.03.2019, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 1279414,21 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.04.2019 (номер запису про право власності: 30234260), власником земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 49,68 га є Комиш-Зорянська селищна рада Більмацького району Запорізької області.

Земельні відносини є визначальними у системі фермерських правовідносин. Основною організаційно-правовою підставою для створення селянського (фермерського) господарства є наявність земельної ділянки сільськогосподарського призначення як передумова державної реєстрації такого господарства. Рішення про надання земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства фактично є рішенням про створення суб`єкта аграрних правовідносин. Припинення прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є підставою для припинення діяльності селянського (фермерського) господарства.

С ОСОБА_11 Ф)Г Кенгес з часу смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продовжує використовувати надану у постійне користування ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 49,6800 га для вирощування сільськогосподарських культур, що підтверджується відомостями про наявність земельної ділянки С ОСОБА_5 )Г Кенгес , податковими деклараціями, поданими цим фермерським господарством до уповноважених державних органів, а також інформацією органу місцевого самоврядування.

Посилаючись на незаконність користування С ОСОБА_2 ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою без відповідної правової підстави після смерті особи, якій було надано цю земельну ділянку у постійне користування, прокурором заявлено вимоги про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, що є предметом розгляду справи.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 (22.09.2005 № 5-рп/2005) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення:

- пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавства, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990 № 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

- положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельною кодексу України та пункту 6 постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність або користування на праві оренди.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 , спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної форми власності та категорії - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст. 122 Земельного кодексу України, повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна на спірну земельну ділянку 05.02.2019 зареєстровано право комунальної власності за Комиш-Зорянською об`єднаною територіальною громадою в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (номер запису про право власності 30235654).

Тобто, з 05.02.2019 власником та розпорядником спірної земельної ділянки стала Комиш-Зорянська селищна об`єднана територіальна громада в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області.

Таким чином, недотримання встановленого законом порядку набуття прав на землю, порушує майнові інтереси власника щодо володіння та розпорядження цією землею.

З приводу права постійного користування ОСОБА_12 ОСОБА_3 земельною ділянкою ОСОБА_1 , набутого ним за державним актом на право постійного користування землею від 02.06.1999 року серії НОМЕР_3 1798, після його смерті, суд зазначає:

- по-перше, аналізуючи приписи ст.ст. 407, 1218, 1225 ЦК України та ст.ст. 19, 20, 23 Закону України «Про фермерське господарство» , суд дійшов висновку, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у наступних постановах: від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 577/3006/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 178/447/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 648/829/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1764/16 та від 22.11.2018 у справі № 647/1580/16-ц.

- по-друге, смерть власника/постійного користувача земельної ділянки - фізичної особи з юридичної точки зору є припиненням його право- та дієздатності.

Таким чином, спірна земельна ділянка, починаючи з 07.02.2017, не мала використовуватись С ОСОБА_2 ОСОБА_3 , адже підстави для цього відпали внаслідок смерті особи, якій було надано у постійне користування та володіння цю землю. До спадкової маси зазначена земельна ділянка не ввійшла, так як до складу майна фермерського господарства не входить.

Документального підтвердження законності користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог діючого законодавства України відповідачем не надано.

Із приписів ст.ст. 31, 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та ст.ст. 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам.

Надання фермерському господарству, як юридичній особі, земельної ділянки можливе виключно на земельних торгах, крім випадків визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки.

Із земельної ділянки площею 49,6800 га, право користування якою набуто ОСОБА_1 за державним актом на право постійного користування землею 02.06.1999 року серії НОМЕР_4 , будь-хто із членів С ОСОБА_2 ОСОБА_3 не отримував з 07.02.2017 на встановлених законом підставах спірну земельну ділянку у користування або у власність, С ОСОБА_2 ОСОБА_3 , як юридична особа, також не оформило відповідних прав на спірну земельну ділянку, якою користується.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосування інших, передбачених законом, способів.

В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Із змісту цієї норми слідує, що для встановлення чи набула особа відповідного зобов`язання, передбаченого ст.1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Вищенаведеним підтверджується перебування земельної ділянки у комунальній власності та факт її вибуття з володіння позивача та знаходження у незаконному володінні відповідача. Відповідач доказів на підтвердження наявності правових підстав для утримування спірної земельної ділянки не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування із незаконного володіння селянського (фермерського) господарства Кенгес земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 49,6800 га, наданої у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 02.06.1999 року серії НОМЕР_3 № 1798, на користь держави - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області.

Доводи відповідача про відсутність підстав для звернення прокурора до суду та перевищення ним службових повноважень, на що слід відреагувати шляхом винесення судом окремої ухвали відповідно ст. 246 ГПК України, суд визнав безпідставними.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності, спричиняє шкоду державі, публічному порядку і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо витребування земельних ділянок із незаконного володіння. Підстави для винесення судом окремої ухвали відсутні.

Аргументи відповідача щодо отримання певних прав на спірну земельну ділянку за довіреностями від 16.08.2017 та 18.06.2019 є помилковими, оскільки, як зазначалося судом вище, даний об`єкт не входить до спадкової маси і речові та інші права на нього за даними довіреностями передані будь-якій особі бути не можуть.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

В даному випадку прокурором доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки із незаконного володіння в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати із незаконного володіння селянського (фермерського) господарства Кенгес (71050, Запорізька область, Більмацький район, с. Благовіщенка, вул. Лермонтова, буд. 1, кв. 1; ідентифікаційний код 31370005) на користь Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (71030, Запорізька область, Більмацький район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 5; ідентифікаційний код 25223155) земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 49,6800 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 1798, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, виданого 02.06.1996 на підставі сесії Куйбишевської районної Ради народних депутатів Куйбишевського району Запорізької області від 19 березня 1999 року № 6. Видати наказ.

3. Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Кенгес» (71050, Запорізька область, Більмацький район, с. Благовіщенка, вул. Лермонтова, буд. 1, кв. 1; ідентифікаційний код 31370005) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4; ідентифікаційний код 02909973, розрахунковий рахунок № НОМЕР_7 , відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2019 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 16.08.2019.

Суддя В.В. Носівець