Рішення

від 22.07.2019 по справі 910/3550/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2019Справа № 910/3550/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд"

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 36 768,11 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 22.07.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - позивач, Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 36 768,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору № АМ №099307 від 29.05.2015 добровільного страхування наземних транспортних засобів здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому до нього відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. За твердженнями позивача, власником транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Асгар", а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування шкоди в розмірі 36 768,11 грн покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 по справі № 910/3550/19 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

08.04.2019 через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду, за змісту якої вбачається, що в Централізованій базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України відсутні відомості про чинний на дату дорожньо-транспортної пригоди - 08.05.2016 договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених щодо забезпечення транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також повідомляється про те, що страховик Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" не вносив інформацію до Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України про використання бланку полісу АЕ/9044636, у зв`язку з чим такий бланк має статус "Не використаний"; Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" позбавлений членства в Моторному (транспортному) страховому бюро України з 31.05.2016.

15.04.2019 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позову заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Асгар" проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що 05.05.2016 між ним та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Скайд" було укладено договір (поліс АЕ 9044636), яким застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , строк дії якого складав з 06.05.2016 по 05.05.2017.

При цьому, відповідачем було сплачено страховій компанії відповідний страховий платіж, тому зазначений договір був чинним на момент спірної дорожньо-транспортної пригоди, недійсним не визнавався, отже підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар" страхового відшкодування відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/3550/19 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" та призначено підготовче засідання 26.06.2019.

14.06.2019 до канцелярії суду представником позивача на виконання ухвали суду від 30.05.2019 було подано докази направлення позовної заяви з додатками залученій третій особі.

У підготовче засідання 26.06.2019 прибули представники позивача та відповідача.

За наслідками судового засідання 26.06.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні 22.07.2019.

У призначеному судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві.

Представник Товариства в судовому засіданні 22.07.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання представників не направила, про причини неявки суду не повідомила. Ухвала суду від 26.06.2019 була направлена на адресу реєстрації Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд", проте поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою поштового відділення "за вказаною адресою не проживає".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа не була позбавлена права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 26.06.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2016 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 по бульвару Лесі Українки в місті Києві, не надав перевагу у русі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Auris, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди були спричинені механічні пошкодження та заподіяна матеріальна шкода зазначеним транспортним засобам.

Вказані обставини та факт вини ОСОБА_1 підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 16.06.2016 у справі № 757/23688/16-п, якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності відповідно до приписів статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Автомобіль марки Toyota Auris, державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП, був застрахований ОСОБА_2 у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ.099307 від 29.05.2016.

На підставі Рахунку-фактури № СМУ00011419 від 12.05.2016 та згідно з Страховим актом № UA20161050800009/L01/02 від 01.07.2016 Компанія сплатила страхове відшкодування у розмірі 36 768,11 грн на користь ОСОБА_2 на рахунок СТО. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додана копія платіжного доручення № 43471 від 01.07.2016.

Звертаючись із даним позовом до суду, Компанія зазначає, що з моменту виплати страхового відшкодування у позивача на підставі статей 27 Закону України Про страхування та 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виникло право вимоги до Відповідача щодо відшкодування реально спричиненого збитку в сумі 36768,11 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу регресну вимогу №396/2016 вих. № 5795/Р від 08.08.2016 на суму 36 768,11 грн, яка залишена Товариством без виконання. Проте на вказану вимогу позивач отримав лист відповідача, в якому зазначено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ АСГАР , як власника транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 , застрахована в ПАТ СК Скайд за полісом №АЕ/9044636.

Як зазначає позивач та підтверджено відповіддю на запит Моторного (транспортного) страхового бюро України від 08.04.2019 поліс № АЕ/9044636 має статус не використаний , оскільки ПАТ СК СКАЙД не вносив інформацію до ЦБД МТСБУ. При цьому, як зазначено у відповіді інформація про чинний на дату ДТП договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 відсутня.

У свою чергу, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що оскільки договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 , укладений із ПАТ СК Скайд не був визнаний недійсним в судовому порядку. Вказані обставини, за твердженнями Товариства, підтверджують той факт, що Компанія повинна звертатись із позовом про виплату страхового відшкодування безпосередньо до особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 , - П АТ СК Скайд

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина 1 статті 10 Закону України Про страхування ).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України Про страхування ). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини 4 статті 6 Закону України Про страхування ). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина 1 статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 36 768,11 грн.

Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов`язань. Договірне зобов`язання між позивачем і потерпілою ( ОСОБА_2 ) - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем, як власника транспортного засобу під керуванням особи, яка була визнана винною у скоєнні ДТП,- із завдання шкоди внаслідок ДТП; договірне зобов`язання між відповідачем і третьою особою - за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фактично у ЦБД МТСБУ відсутня інформація щодо чинного на дату ДТП договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Згідно зі статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України Про страхування , з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ,зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У цій справі Товариством не доведено, а матеріалами справи не підтверджено тієї обставини, що саме третя особа є страховиком відповідача (завдавача шкоди). Такий висновок суду ґрунтується на тому, що ЦБД МТСБУ не містять інформації щодо чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП. При цьому, суд відзначає, що саме участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 39 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до статті 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно приписів статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої не застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється безпосередньо такою особою, а розмір її відповідальності обмежується розміром виплаченого страхового відшкодування потерпілій особі.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сума страхового відшкодування в розмірі 36 768,11 грн підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо розміру страхового відшкодування, суд дійшов висновку про законність та доведеність вимог позивача до відповідача щодо стягнення витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 36 768,11 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 36 768,11 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар" (01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Щорса будинок 32В, приміщення № 1 по № 10 (групи приміщень 118; ідентифікаційний код 36460061) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; ідентифікаційний код 20782312) 36 768,11 грн (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 11 копійок) грошових коштів та 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.08.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ