Ухвала

від 12.08.2019 по справі 335/12211/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12211/18 1-кс/335/5575/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081060000120 від 10.10.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 358 КК України КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018081060000120 від 10.10.2018.

Як зазначено у клопотанні, Вознесенівським ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42018081060000120 від 10.10.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 358 КК України.У ході досудового розслідування встановлено, що на території Вознесенівського району м. Запоріжжя розташовані нелегальні автозаправні станції та автогазозаправні пункти (АГЗ/АГЗП), які здійснюють свою діяльність без оформлення дозвільних документів.З метою встановлення територіального розміщення вказаних АЗС/АГЗП надано доручення оперативним працівникам УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України.На виконання доручення встановлено, що на територіях за адресами: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова,28-а, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:003:0050 там. Запоріжжя, вул. Прибрежна магістраль, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:003:0038 розташовані автогазозаправні пункти, які здійснюють свою діяльність без оформлення необхідних дозвільних документів.Слідчими СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, за участю співробітників ДСНС України в Запорізькій області, а також представників ПАТ «Запоріжжяобленерго», на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя проведено огляд територій розташування вказаних автогазозаправних станцій та встановлено, що на відповідних територіях встановлені автогазозаправні модулі із зжиженим газом, приладдя для заправки автомашин нафтопродуктами, а також будівлі, які на момент проведення оглядів були зачинені. Функціонування АГЗС не здійснювалось.У ході проведення огляду інженером з технічного аудиту ПАТ «Запоріжжяобленерго» встановлено наявність незаконного підключення до електричної енергії, на підставі чого останнім винесено Акт, а також АГЗС за адресою: вул. Прибрежна магістраль, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:003:0038 фізично відключено від енергопостачання.

Також, за результатом відключення від енергопостачання, спеціалістом ПАТ «Запоріжжяобленерго» автоматичний вмикач лінії живлення даної АГЗС опломбовано. Також, за результатом огляду здійснено опечатування вузлів та агрегатів газозаправочного модулю, а також приміщення.У ході подальшого розслідування даного кримінального провадження встановлено відновлення діяльності АЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28-а, у з`вязку з чим, 06.03.2019 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя слідчими СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в області та процесуальним керівником проведено обшук у будівлях спорудах території розміщення АЗС та встановлено, що за вказаною вище адресою на теперішній час розпочав свою діяльність автозаправний комплекс під назвою «Патріот партнер». Діяльність здійснюється юридичною особою ТОВ «Формула-Д». Вказана діяльність пов`язана із торгівлею паливно-мастильними матеріалами у вигляді бензину А-92, А-95 та ДТ. Крім того встановлено, що вказана АЗС знаходиться на території колишнього розташування АГЗС «Белгаз».Також, у ході подальшого розслідування даного кримінального провадження встановлено, що діяльності АЗС за адресою: вул. Прибрежна магістраль, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:003:0038 відновлено, на підставі чого, 17.04.2019, слідчими СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в області та процесуальним керівником, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя проведено обшук у будівлях спорудах території розміщення АЗС та встановлено, що за вказаною вище адресою на теперішній час теж розпочав свою діяльність автозаправний комплекс під назвою «Патріот партнер». Діяльність здійснюється юридичною особою ТОВ «Формула-Д». Вказана діяльність пов`язана із торгівлею паливно-мастильними матеріалами у вигляді бензину А-92,А-95 та ДТ. Крім того встановлено, що вказана АЗС знаходиться на території колишнього розташування АГЗС «Белгаз».Слідчим майно оглянуто та винесено постанову про визнання речовими доказами по кримінальному провадженню, зокрема об`єкти нерухомості, а саме операторської кафе- магазина літ. А, заг.пл. 57,8 кв.м., навісу літ. Б, стели №№2,3, паркана №№4,5, ємності для зберігання палива №№6,7,8, заправних колонок №№11,12,13,14,15,16,17, асфальтового замощення І, а також операторську літ.Г загальною площею 7,5 кв.м., навіс літ.В, вбиральня літ.Д, вбиральня літ.Е, стела №1, паркан №4, ємність для зберігання палива №9, заправна колонка №10, асфальтоване замощення І (3065 кв.м.).Також, у ході проведення обшуку, представниками ТОВ «Формула-Д» надано певний обсяг документів щодо функціонування даної АЗС, у тому числі податкова документація, дозволи, ідентифікація, повідомлення, тощо. Вивченням матеріалів отриманих у ході розслідування кримінального провадження встановлено, що згідно інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно, 22.05.2017, приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_4 , на підставі акту прийому-передачі та грошової оцінки майна, серія та номер: 1293, виданий, 22.05.2017, видавник ОСОБА_4 , акту серія та номер: б/н, виданий 11.01.2019 інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 , проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно (операторська кафе магазин літ. А, заг.пл. 57,78 кв. м., операторська літ. Г, заг. пл. 7,5 кв.м., навіс літ Б, В, вбиральні літ Д,Е., стели №№1,2,3, паркани №№4,5, ємності для зберігання палива), що розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28-а за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласкавий вечір» (ЄДРПОУ 41319521).Але, 15.04.2019 року, вказані вище відомості зникли із Державного реєстру прав на нерухоме майно.15.04.2019, о 13:43 годині, державним реєстратором ЗРДА Запорізької області, ОСОБА_6 , на підставі технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 01.04.2019, видавник: ПП «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації», висновок, серія та номер ЗП/2019/111-112, виданий 01.04.2019, видавник: ПП «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації» прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: операторська літ. Г, заг. пл.. 7,5 кв.м., навіс літ. В, вбиральня літ. Д, вбиральня літ. Е, стела №1, паркан №4, ємкість для зберігання палива №9, заправна колонка №10, асфальтне замощення І, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28-а за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласкавий вечір» (ЄДРПОУ 41319521).У подальшому, 15.04.2019, о 14:01 годині, державним реєстратором ЗРДА Запорізької області, ОСОБА_6 , на підставі висновку, серія та номер: ЗП /2019/111-112, виданий 01.04.2019, ПП «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації», паспорту серія та номер: б/н, виданий 01.04.2019 ПП «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації» прийнято рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 46514380 від 17.04.2019, на проведення державної реєстрації права власності об`єкта нерухомого майна, а саме: Автозаправного комплексу, що складається з операторської кафе- магазина літ. А, заг.пл. 57,8 кв.м., навісу літ. Б, стели №№2,3, паркана №№4,5, ємності для зберігання палива №№6, 7,8, заправних колонок №№11,12,13,14,15,16,17, асфальтового замощення І, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28б, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласкавий вечір» (ЄДРПОУ 41319521). Крім того, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд 28в зареєстровано автозаправочне підприємство, яке складається з: операторська літ.Г загальною площею 7,5 кв.м., навіс літ.В, вбиральня літ.Д, вбиральня літ.Е, стела №1, паркан №4, ємність для зберігання палива №9, заправна колонка №10, асфальтоване замощення І (3065 кв.м.), яке також зареєстроване за ТОВ «Ласкавий вечір».

Але, згідно інформації наданої Районною Адміністрацією по Вознесенівському району ЗМР, документи для присвоєння поштової адреси: вул. Лермонтова, 28-а, б, в, у м. Запоріжжі до районної міської ради по Вознесенівському району не надходили, розпорядження про присвоєння вказаної поштової адреси районною адміністрацією міської ради не видавалось. Земельна ділянка кадастровий номер: 2310100000:05:003:0050 на якій розташований АЗС/АГЗП має єдину присвоєну поштову адресу: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 15.Також встановлено, що земельна ділянка належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.На підставі викладеного, слідчий за погодженням із процесуальним керівником звернувся до суду з метою отримання дозволу на проведення тимчасового доступу до речей і документів та отримано відповідну ухвалу слідчого судді по доступ до реєстраційних справ юридичних осіб: ТОВ «Запоріждирект» (ЄДРПОУ 42166155); ТОВ «Формула-Д» (ЄДРПОУ 41293263); ТОВ «Верум Оіл Груп» (ЄДРПОУ 42166155) з метою виготовлення та вилучення їх належним чином завірених копій.Вивченням вказаних реєстраційних справ встановлено, що документація, що стала підставою для реєстрації об`єктів нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28-А ймовірно містить ознаки підробки, а саме ОСОБА_7 до декларації про ввід об`єкта в експлуатацію, правом власності або користування земельною ділянкою зазначено додатковий договір № б/н від 08.05.2012 до договору оренди землі № 041026101985 від 21.08.2010, зареєстрованого за № 231010004000596 від 29.05.2012, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:003:0050, а також інвестиційного договору № б/н від 09.08.2013.Але фактично ані договорів, ані додаткових договорів між ОСОБА_7 та Запорізькою міською радою не укладалося.У зв`язку із викладеним, слідчий просить накласти арешт на об`єкти нерухомого майна оскільки існують достатні підстави вважати, що представниками ТОВ «Ласкавий вечір» буде перетворено, передано іншому суб`єкту або відчужено майно, а також перереєстровано на третю особу, оскільки попередньо, після проведення слідчих дій з представниками ТОВ «Ласкавий вечір», останні вже проводили перереєстрацію майна на іншу адресу

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивстановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2ст. 173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до норм глав 10 та 17КПК Україниправові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимогиКПК Українислідчим не дотримані.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всіобставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно положеньст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 року зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Суд також звертає увагу, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див.Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Проте, вищевказані вимогиКПК Українислідчим не дотримані, в порушення вимогст.171 КПК України, до матеріалів клопотання не надано відомостей про процесуальний статус у даному кримінальному провадженні володільця та/або власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт; не надано відомостей про належність переліченого у клопотанні майна, на яке просить слідчий накласти арешт, підозрюваному, обвинуваченому чи особі, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином. Крім того, у витягу з ЄРДР відсутні будь-які відомості, щодо причетності власника (володільця) майна до вчинення даного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Відповідно до ч.10ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч.1ст.173 КПК України).

Обов`язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, щопри вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Однак, з клопотання слідчого слідує, що слідчий не дотримався вищезазначених вимог Закону.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081060000120 від 10.10.2018 встановлено, що розслідування проводиться за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 358 КК України.

В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна, а саме: на автозаправний комплекс, що складається з операторської кафе- магазина літ. А, заг.пл. 57,8 кв.м., навісу літ. Б, стели №№2,3, паркана №№4,5, ємності для зберігання палива №№6, 7,8, заправних колонок №№11,12,13,14,15,16,17, асфальтового замощення І, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28б, та на автозаправочне підприємство, яке складається з: операторська літ.Г загальною площею 7,5 кв.м., навіс літ.В, вбиральня літ.Д, вбиральня літ.Е, стела №1, паркан №4, ємність для зберігання палива №9, заправна колонка №10, асфальтоване замощення І (3065 кв.м.), що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28в які зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласкавий вечір» з забороною відчуження та розпорядження майном.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для арешту на вищезазначене майно, слідчий суддя також враховує, що на теперішній час у даному кримінальному провадженні немає підозрюваних, не встановлено наявності шкоди певній особі (особам), не заявлено цивільного позову.

Враховуючи вищевикладене, слідчим на обґрунтування поданого клопотання не наведено ризиків, передбаченихст.170 КПК України, та не доведено необхідності накладання арешту на зазначене у клопотанні майно, що відповідно до положень ч.1ст.173 КПК України, є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 358 КК України, посягає на безпосередній об`єкт (предмет злочину), яким є: офіційні документи, печатки, штампи, бланки. Об`єктивна сторона характеризується підробленням документів, печаток, штампів, бланків (внесення неправдивих відомостей до документів; складання, видача неправдивих документів, тощо).

Слідчий у клопотанні не обґрунтував як накладення арешту на майно, а саме: автозаправний комплекс, що складається з операторської кафе- магазина літ. А, заг.пл. 57,8 кв.м., навісу літ. Б, стели №№2,3, паркана №№4,5, ємності для зберігання палива №№6, 7,8, заправних колонок №№11,12,13,14,15,16,17, асфальтового замощення І, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28б, та на автозаправочне підприємство, яке складається з: операторська літ.Г загальною площею 7,5 кв.м., навіс літ.В, вбиральня літ.Д, вбиральня літ.Е, стела №1, паркан №4, ємність для зберігання палива №9, заправна колонка №10, асфальтоване замощення І (3065 кв.м.), що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 28в, може бути використано в рамках даного кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого саме ч. 1ст.358 ККУкрайни, якщо воно не є предметом злочину.

Такої думки слідчий суддя дійшов щодо відсутності підстав для арешту майна і по кримінальним правопорушенням кваліфікованим за ч. 1 ст. 197-1, а також ч. 1 ст. 272 КК України.

Відповідно до предмету злочину за ч. 1 ст. 197-1 КК України виступає конкретназемельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Юридичними ознаками земельної ділянки як об`єкта права власності та як предмета розглядуваного злочину визнаються: 1) її виокремлення в аспекті землевпорядкування за місцем розташування та розміром площі у складі однієї з категорій земельного фонду країни; 2) визначення правового титулу належності земельної ділянки конкретній особі та закріплення прав останньої щодо неї. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на: 1) поверхневий (ґрунтовий) шар; 2) водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться; 3) простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Також, відповідно до предмету злочину передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України є відповідні об`єкти підвищеної небезпеки на підприємствах, установах та організаціях.

Слідчий в порушення вимогст.171 КПК України, звертаючись із клопотанням про арешт майна, формально послався на те, що вказане майно відповідає критеріямст.98 КПК України, при цьому не обґрунтувавши свою позицію.

Таким чином, підстави для накладення арешту на майно, визначеніст.170 КПК України, в даному провадженні відсутні.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим не наведено достатніх і переконливих доказів необхідності такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.

Також слід звернути увагу і на те, що слідчим не доведено обставин, передбачених п.2 та п.3 ч.3ст.132 КПК Українипро те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора і що таким накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

При цьому, очевидним є те, що для доказування обставин об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 358 КК України, відсутні потреби у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно, і обставини вчинення даних кримінальних правопорушень перевіряються шляхом отримання тимчасового доступу до документів і подальшого їх аналізу та оцінки шляхом проведення інших слідчих дій.

Слідчий в клопотанні, в порушення вимог ст.ст.171,173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна, не довів необхідність арешту майна з врахуванням конкретних обставин справи, не довів будь-яких ризиків, які визначені Законом, тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного клопотання.

Отже на підставі наведеного слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018081060000120 від 10.10.2018 року, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1