Рішення

від 31.07.2019 по справі 371/787/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.07.2019 Єдиний унікальний № 371/787/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 липня 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/787/18

Провадження № 2/102/19

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю секретаря судових засідань Овчаренко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк ТРАСТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Траст звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 01 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №R011.002-TEK.0046655, згідно з яким відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 55 000 гривень.

Погашення кредиту мало відбуватися згідно складеного графіку впродовж 60 місяців.

В порушення зобов`язань за договором відповідач допустила несплату обов`язкових чергових платежів, в зв`язку з чим позивач за правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, розрахував борг по кредиту з врахуванням відсотків та штрафних санкцій. Сума заборгованості з урахуванням відсотків, комісії та пені склала 220 268 грн.16 коп., з яких 51407 грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором, 20616 грн. 88 коп. відсотків, 54042 грн. комісії та 94201 грн. 94 коп. пені.

Вказаний розмір боргу та судові витрати в розмірі 3304 грн. 02 коп. просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року відкрито провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не подав.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в наданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання, причини неявки суду не відомі.

Зважаючи на ті обставини, що будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, відповідач до суду не з`явилася, причин неявки в судове засідання не повідомила, доказів поважності причини неявки в судове засідання не надала, враховуючи правила ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

01 серпня 2014 року між ПАТ Банком Траст та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, невід`ємними частинами якого є Заява про надання кредиту на споживчі цілі, Тарифи РКО, Умови надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, Розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, графік платежів (а.с., а.с. 9, 11-17, 19).

Відповідно до підписаної Заяви про надання кредиту на споживчі цілі від 01 серпня 2014 року, Розпису сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту (додаток № 1), графіку платежів (додаток № 2) відповідач повинна повернути наданий кредит у повному обсязі до 26 серпня 2019 року та сплатити процентну ставку за кредитом у розмірі 36% річних та 2,79% щомісячної комісії за супроводження кредиту. Щомісячно сплаті підлягала частина кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом (а.с., а.с. 16-19).

Згідно укладеного договору, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50000 грн.

Дана обставина підтверджується даними меморіального ордеру №Loan-56508 від 01 серпня 2014 року (а.с. 21).

Заповнивши та підписавши Заяву про надання кредиту на споживчі цілі, відповідач підтвердила факт ознайомлення та зобов`язалася неухильно дотримуватися положень вказаної Заяви, Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі та Тарифів. Також вона погодилася, що Заява, Тарифи РКО, Умови, Розпис сукупної вартості кредиту із зазначенням в ньому реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту і Графік платежів є невід`ємною частиною Договору.

Умови надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Укладання договору здійснювалося за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов.

Зміст укладеного кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в Заяві позичальника, Умовах, Тарифах, Додатках №1 і №2 до Договору.

Отже, за юридичною природою укладений між ПАТ Банк Траст та відповідачем договір є договором приєднання, тобто договором, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Сторони передбачили порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та пені.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Станом на 08 червня 2018 року заборгованість відповідача по кредиту становить 51407,34 грн., по відсоткам - 20616,88 грн., комісія - 54045,00 грн., пеня - 94201,94 грн.

Таким чином, відповідач допустив неналежне виконання умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом, ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню.

Мотиви суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач надав належні та допустимі докази наявності між сторонами договірних відносин.

Письмові документи у виді Заяви про надання кредиту на споживчі цілі, Тарифів РКО, Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, Розпису сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, графіка кредиту, які долучені до позовної заяви, містять підпис відповідача, який підтверджує факт ознайомлення з ними.

Відповідно до п. 2.2. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, з моменту укладення договору у клієнта виникає обов`язок сплачувати відповідні проценти по кредиту та інші комісії, пені та плати, які передбачені тарифами РКО. Розрахунок процентів на залишок заборгованості по кредиту здійснюється щомісячно за фактичний строк користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році. Нарахування процентів починається з першого дня одержання кредиту до передостаннього строку дії кредиту.

Відповідно до п. 3.1.7. Умов, проценти нараховуються кредитором щомісячно з розрахунку фактичної кількості днів у процентному періоді та бази 365 днів у році (366 днів у високосному році) на суму фактичної заборгованості по кредиту на кінець операційного дня.

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем доведено, що відповідач порушила умови укладеного договору, допустила несплату чергових платежів.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання перед позивачем, чим порушує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Розмір заборгованості за кредитом склав 51407 грн. 34 коп., за відсотками - 20616 грн. 88 коп.

Позивачем також нараховано борг за комісією в розмірі 54042 грн. комісії та пеня в розмірі 94201 грн. 94 коп.

Ці обставини підтверджені розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.,а.с. 22,23).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, позивачем доведено обґрунтованість вимог про стягнення боргу за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії та пені не являються обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до положень абзацу 2 частини четвертої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів , у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Крім того, за змістом ст.ст. 11,18 Закону України Про захист прав споживачів , у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗакону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту (комісії) є несправедливими.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у справі № 695/3474/17.

Отже, умова договору про сплату відповідачем комісії за супроводження кредиту є нікчемною та не може бути підставою для стягнення нарахованих коштів.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше Згідно правил статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1.25. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, пеня - це штрафні санкції за несвоєчасне погашення платежів по Кредиту.

Відповідно до пункту 4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, за несвоєчасне виконання зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту, кредитор нараховує, а клієнт сплачує йому пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) процента від суми прострочених зобов`язань за кожний день прострочення. Сума пені стягується кредитором на підставі договірного списання з рахунку клієнта після повного погашення ним суми простроченої заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, пеня почала нараховуватися з 08 червня 2017 року за ставкою 0,30 %, її розмір склав 94201 грн. 94 коп.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-100цс14, частина 3 статті 551 ЦК з урахуванням положень статті 3 ЦК щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 4 статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Суд зазначає, що розрахований позивачем розмір неустойки (пені) значно перевищує розмір збитків, тому наявні підстави для застосування вказаної норми матеріального права.

Розмір пені суд вважає доцільним зменшити до суми боргу за кредитом.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та відсотками ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, в решті вимог позов є недоведеним.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3304 гривні 02 копійки.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2160 гривень 73 копійки.

На підставі викладеного, ст. ст. 16, 207, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 634, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 11,18 Закону України Про захист прав споживачів , керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-264, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Банк ТРАСТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк ТРАСТ заборгованість за кредитним договором в розмірі 72024 гривні 22 копійки та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1080 гривень 36 копійок, всього 73104 (сімдесят три тисячі сто чотири) гривні 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Банк ТРАСТ , код ЄДРПОУ 35371070, р/р НОМЕР_1 , МФО 300001, місцезнаходження: будинок під номером 9, вулиця Болсуновська, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Миронівським РС Управління ДМС України в Київській області 22 квітня 2014 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Дата складання повного тексту судового рішення 12 серпня 2019 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук