Рішення

від 07.08.2019 по справі 200/6381/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 р. Справа№200/6381/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.,

за участю:

представника позивача Балашова Ю .В.

представника відповідача Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім 7Я до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім 7Я звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0036324603 від 14.02.2019 року про нарахування штрафу у розмірі 430238,99 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем були складені та направлені до Єдиного реєстру податкових накладних зведені податкові накладні по операціям з ПДВ звільнених від оподаткування на підставі пп.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу. Зазначає, що згідно з приписами податкового законодавства зведена податкова накладна не є податковою накладною, яка складається безпосередньо на продаж товарів/послуг, та складається по податковим операціям, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, отже має особливості щодо складання та строків подання, що врегульовано Податковим кодексом України та Порядком №1307. Втім відповідач до зведених податкових накладних застосовував приписи податкового законодавства, як до звичайних податкових накладних та протиправно прийняв спірне податкове повідомлення рішення. Просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником з податку на додану вартість. Актом камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим було прийнято спірне податкове повідомлення рішення. З огляду на вищезазначене просив суд відмовити у задоволенні позову.

Позивачем було надана відповідь на відзив, де він зазначив, що приписи п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу на підставі яких було винесено спірне податкове повідомлення рішення не застосуються до операцій звільнених від оподаткування.

Відповідачем було надано додатковий відзив щодо відмови про стягненні на користь позивача судових витрат на правову допомогу у зв`язку з не підтвердженням їх належними, достовірними та достатніми доказами.

Ухвалою Донецького адміністративного суду від 21 травня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 31 травня 2019 року.

31 травня 2019 року підготовче засідання було відкладено до 03 липня 2019 року.

03 липня 2019 року підготовче засідання було відкладено до 16 липня 2019 року.

Ухвалою Донецького адміністративного суду від 16 липня 2019 рок підготовче засідання було та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 серпня 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю Видавничий дім 7Я (ЄДРПОУ 34273646; 87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Торгова, 10), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Головним державним інспектором Маріупольського управління Головного управління ДФС Донецької області було проведено камеральну перевірку та складено акт № 374/05-99-46-03/34273646 від 21 січня 2019 року з питань не подання звіту про суми податкових пільг за 1 квартал, 1 півріччя 2018 року, 3 квартали 2018 року, несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з датою виписки мічень 2017 року-травень 2017 року, липень 2017 року-листопад 2018 року за висновками якого в тому числі встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних, а саме:

- реєстрація податкових накладних складених у січні 2017 року-травні 2017 року, липні 2017 року-листопаді 2018 року на суму ПДВ 4 302389,89 грн. із затримкою до 15 календарних днів.

Позивачем 04.02.2019 року було надано заперечення до акту перевірки від 21.01.2019 року, які за результатами розгляду відповідачем 12.02.2019 року були залишені без задоволення, та висновки зазначені у акті перевірки без змін.

На підставі зазначених висновків акту перевірки податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0036324603 від 14.02.2019 року про нарахування штрафу у розмірі 430238,99 грн.

Предметом даної справи є правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штраф на підставі 120-1 ст.120 Податкового кодексу України у зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Як зазначає позивач він має від діяльності Код КВЕД 58.14 видання журналів і періодичних видань, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України . Зазначена обставина не є спірною.

Згідно з пп.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Представником позивача було зазначено, що спірні накладні, які згідно з актом перевірки зареєстровані позивачем з порушенням граничних термінів реєстрації, були складені позивачем для операцій, які звільнені від оподаткування.

Пунктом 198.5. ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

Відповідно до п.199.1. ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п.201.5. ст.201 Податкового кодексу України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Абзацом четвертим п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 8 Наказу Міністерства фінансів № 1307 від 31.12.2015 року (далі Порядок № 1307) Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: , в тому числі 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І .Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Абзац дванадцятий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 763 від 17.09.2018

У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Як вбачається зі спірних податкових накладних, вони були складені на підставні пункту 11 Порядку № 1307, а саме в них зазначено:

- позначка X про те, що податкова накладна не видається покупцю;

- позначка X про те, що це зведена податкова накладна;

- тип причини - 09 Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість ;

- Продавець - найменування та ІПН позивача;

- Покупець - найменування позивача та умовний ІПН 600000000000 ;

- Ряд І-VI з урахуванням ставки ПДВ: (відповідно 20 % (ряд. ПІ, V), 7 % (ряд. IV, VI));

- ряд. VII - IX не заповнюються;

- графа 4 - зазначено грн. ;

- гр. З, 5 - 9 - не заповнений.

Отже, позивачем були складені та надіслані відповідачу зведені податкові накладні відповідно до вимог п. 198.1 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України та Порядку № 1307.

Суд зазначає, що згідно з актом перевірки будь яких порушень щодо складання зазначених накладних відповідачем встановлено не було.

При цьому, суд не приймає доводи представника відповідача про те, що податковому органу не було відомо про те, що спірні податкові накладні складені по господарським операціям, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно пп.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України , оскільки як вже зазначалось судом раніше, в податкових накладних позивачем зазначався код 09 - тип причини, що означає, що податкові накладні складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування.

Як було встановлено у судовому засідання спірні податкові накладні були складені наприкінці податкових періодів на правлені до єдиного реєстру з затримкою 2-5 днів. Зазначена обставина не є спірною.

Відповідно до п. 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 120.1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складнеої на постанчання товарів/послуг для операцій: які звільенні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладенняна платника податку на додану варстість на якого відповідно до вимог статеї 192 та 201 цього кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану варстість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних /розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану варстість, зазначеної в таких податкових накладних/рахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартісить, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/рахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обставин: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже зведена податкова накладна не є податковою накладною , яка безпосередньо складаються на продаж товарів/послуг.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховних суд по справі № 816/1488/17 від 04 вересня 2018 року.

Таким чином, законодавець вставив особливий порядок складання зведених податкових накладних по господарським операціям, які звільняються від оподаткування ПДВ, та звільнив від відповідальності за відсутність їх реєстрації протягом граничного строку, які передбачені п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Тому суд дійшов висновку, що відповідач помилково застосував приписи п. 201.10. статті 201, та п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України щодо спірних правовідносин.

Вказане призвело до винесення податкового повідомлення-рішення, яким протиправно нараховані позивачу штрафні санкції.

З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6453,58 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 35 000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат було надано разом з іншим договір про надання правової допомоги від 29.01.2019 року, відповідно до якого гонорар адвоката складається з суми 35 000 грн.

Пунктом 2 частини 3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Доказами, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги повинні бути оформлені у встановленому законом порядку документи: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.

Разом з цим вищезазначені платіжні документи не надані.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи те, що документи щодо обґрунтованості та фактичного обсягу витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не надані стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн. не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім 7Я до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0036324603 від 14.02.2019 року про нарахування штрафу у розмірі 430238,99 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім 7Я (ЄДРПОУ 34273646; 87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Торгова, 10) судовий збір у розмірі 6453,58 ( шість тисяч чотириста п`ятдесят три гривні) 58 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07.08.2019 року.

Повний текст рішення складено 16.08.2019 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка