Рішення

від 14.08.2019 по справі 1.380.2019.002208

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002208

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представника позивача Мелешко М.І.

представник відповідача Пилип'як Х.І.

представника третьої особи 1 не прибув

представник третьої особи 2 Палайда-Тис О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом автогаражного кооперативу Гайовий про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство Зелений Львів , Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради.

Обставини справи .

Позивач, автогаражний кооператив Гайовий , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій міститься вимога визнати протиправною та скасувати ухвалу відповідача, Львівської міської ради, від 08.11.2018 року №4203 Про відмову атогаражному кооперативу Гайовий у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівській,135-А .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що автогаражний кооператив "Гайовий" зареєстрований 03.12.2001р. департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстраційним № 1123-Ш. Львівською міською радою 14.03.2002р. прийнята ухвала № 1524 "Про погодження "АГК "ГАЙОВИЙ" місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 15 років для будівництва гаражних боксів на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові", площа земельної ділянки - 2800 кв.м. Позивач вказує, що 19.02.2008 р. господарським судом Львівської області задоволено позов АГК "ГАЙОВИЙ" по справі № 23/1314 А (330), визнано незаконними дії Львівської міської ради щодо відхилення проектів ухвали "Про затвердження АГК ГАЙОВИЙ" проекту відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові" та зобов'язано Львівську міську раду на найближчій з моменту набрання постановою суду законної сили сесії розглянути клопотання АГК "ГАЙОВИЙ" від 02.02.2007 р. про надання в оренду терміном на 15 років земельної ділянки площею 2800 кв.м. на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові та прийняти за результатами розгляду клопотання передбачене законом рішення в межах наданих Львівській міській раді щодо цього клопотання повноважень. Департамент містобудування Львівської міської ради 23.09.2008 р. листом № 17-5461/2403 повідомив АГК "ГАЙОВИЙ", що проект ухвали "Про затвердження АГК "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові 11.09.2008 р. на засіданні ради був відхилений. Мотивовані пояснення відмови в наданні в оренду земельної ділянки не дані. У подальшому позивачем неодноразово скеровувалися документи для затвердження розробленого проекту, однак такий не затверджено. Зазначає, що 02.11.2012 р. Шевченківським районним судом м. Львова по справі № 2а/1328/251/12 відмовлено в задоволенні адміністративного позову до Львівської міської ради про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради № 989 від 24.11.2011 р. "Про відмову АГК "ГАЙОВИЙ" у наданні земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А", про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2011 р. в частині включення в межі парку "700-річчя Львова" земельної ділянки площею 2800 кв. м. на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові та спонукання (зобов'язання) відповідача - Львівської міської ради до виконання обов'язку - розгляду та прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладення з АГК "ГАЙОВИЙ" договору оренди земельної ділянки площею 2800 кв.м. терміном на 15 років на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові для будівництва автогаражних боксів у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 07.11.2013 р. апеляційну скаргу АГК ГАЙОВИЙ" задоволено частково, скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2012 р. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2 011р. залишено без розгляду, а в іншій частині відмовлено з мотивів пропуску строків звернення до суду. Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради 11.11.2016 р. листом № 2401-4382 повідомило, що земельна ділянка площею 0.2800 га на вул. Замарстинівській, 135-А, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення відповідно до плану зонування території Шевченківського району розміщена в зоні КС-5 - зона розміщення об'єктів 5-го класу санітарної класифікації (нормативна СЗЗ-50 м), знаходиться поза межами червоних ліній. Позивач вказує, що 26.12.2016 р. на замовлення АГК "ГАЙОВИЙ" КП "КАРТОГРАФ" виготовлено проект землеустрою земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові. У подальшому 13.03.2017 р. експертом державної експертизи надано висновок № 100/82-17 про те, що проект землеустрою земельної ділянки 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею земельної ділянки - 2800 кв.м. відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Державним кадастровим реєстратором АГК "ГАЙОВИЙ" 23.03.2017 р. видано Витяг № НВ-4604833802017 на земельну ділянку на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові кадастровий № 4610137500:05:003:0259 категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Юридичний департамент 18.04.2017 р. листом № 4-2301-350 повідомив, що АГК "ГАЙОВИЙ" не є садівничим чи дачним кооперативом, департамент не вбачає підстав затвердження "АГК "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові для обслуговування гаражних боксів. Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради 28.04.2017 р. листом № 2403-2428 повідомило, що право оренди земельної ділянка площею 0.2800 га на вул. Замарстинівській, 135-А кадастровий № 4610137500:05:003:0259 може бути реалізоване виключно на конкурентних засадах (земельних торгах) і тому звернення АГК "ГАЙОВИЙ" від 14.03.2017 р. № 2-6139/АП-Л-2403 не може бути вирішене. Позивач зазначає, що 08.08.2017 p. постановою Галицького районного суду м. Львова залишеною без змін апеляційним судом, задоволено адміністративний позов автогаражного кооперативу "ГАЙОВИЙ" та визнано протиправною відмову управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду та затвердження проекту землеустрою земельної ділянки позивачу цільове призначення - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській 135-А у м. Львові площею - 2800 кв.м., кадастровий № 4610137500:05:003:0259; - зобов'язано Львівську міську раду розглянути на сесії ради і вирішити, відповідно до ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, питання про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею-2800 кв.м., кадастровий №4610137500:05:003:0259.

У подальшому 01.10.2018 р. листом № 2403-4975 директор департаменту містобудування Львівської міської ради повідомив, що проект ухвали "Про затвердження автогаражному кооперативу "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А" розглядався Львівською міською радою на пленарному засіданні 20.09.2018 p., але не набрав необхідної кількості голосів. Ухвалою Львівської міської ради №4203 08.11.2018 р. автогаражному кооперативу "ГАЙОВИЙ" відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А з метою збереження зелених насаджень м. Львова, та беручи до уваги ухвалу Львівської міської ради № 4686 від 21.05.2015 р. про внесення змін до ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2 011 р. "Про передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" у користування парку "700-річчя Львова". Позивач вважає таку ухвалу протиправною з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства та просить суд її скасувати.

Ухвалою від 24.05.2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративний справі, призначено у справі підготовче засідання.

Відповідач під час підготовчого провадження правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою від 26.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача 16.07.2019 року до суду надійшли письмові пояснення по суті справи, у яких відповідач проти позову заперечує повністю. Вказує, що згідно з ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. Разом з тим, відповідно до п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії. Зазначає, що згідно із ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. У відповідності до положень ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі ст.83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка реалізує право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на сесії міської ради. Відповідач зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). Відповідач стверджує, що Львівською міською радою 08.11.2018р. прийнято ухвалу №4203 Про відмову автогаражному кооперативу Гайовий у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-а , якою відмовлено автогаражному кооперативу "Гайовий" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки площею 0,2800 га (у тому числі площею 0,1391 га у межах охоронної зони ЛЕП та площею 0,0320 га у межах охоронної зони колектора р. Полтви з обмеженням без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Замарстинівській, 135-а (кадастровий номер 4610137500:05:003:0259) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування автогаражних боксів, оскільки земельна ділянка площею 0,2800 га на вул. Замарстинівській, 135-а, кадастровий номер 4610137500:05:003:0259 входить в межі земельної ділянки площею 0,8232 га на яку ухвалою Львівської міської ради №217 від 17.02.2011р. та подальшими змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015р. №4686 надано дозвіл ЛКП Зелений Львів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування парку 700-річчя Львова . При цьому, частина земельної ділянки площею 0,1391 га знаходиться в охоронній зоні ліній електропередач, а інша частина земельної ділянки площею 0,0320 га знаходиться в охоронній зоні колектора р. Полтви. Також відповідач вказує, що на пленарному засіданні 19-ї сесії Львівської міської ради від 11.07.2019р. розглядався проект ухвали Про надання Шевченківській районній адміністрації дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Шеремети для збереження та використання скверів , згідно з якою внесено зміни до ухвали міської ради від 17.02.2011 № 217 "Про передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" у користування парку "700-річчя Львова", вилучивши пункт 3. Водночас, п. 2.7 вказаного проекту ухвали надано Шевченківській районній адміністрації дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Шеремети для збереження та використання скверів, ділянки 7 орієнтовною площею 0,2800 га (земельна ділянка на вул. Замарстинівській, 135, щодо якої прийнято ухвалу Львівської міської ради №4203 від 08.11.2018р. про відмову АГК Гайовий у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки). Згідно результатів депутатського голосування рішення прийнято. Окрім того, згідно довідки відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області від 05.06.2016р. №31-1323-0.2-6768/9-16АП, земельна ділянка на вул. Замарстинівській, 135-а відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або у користування. Відповідач стверджує, що ухвала Львівської міської ради від 08.11.2018р. № 4203 містить посилання на закони та обставини, якими викликана необхідність їх прийняття, така ухвала була підготовлена у відповідності до Інструкції про порядок документообігу проектів ухвал Львівської міської ради, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради № 1419 від 27.12.2007р. та Регламенту, який затверджений ухвалою Львівської міської ради № 260 від 17.03.2016р. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 17.07.2019 року судом залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство Зелений Львів .

Ухвалою від 07.09.2019 року судом залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, надав додаткові пояснення, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поясненнях, вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради підтримав позицію відповідача, просить у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського комунального підприємства Зелений Львів правової позиції у спорі не надходило, представник не прибув.

Суд заслухав вступне слово учасників справи, дослідив подані сторонами докази та

Встановив:

"Автогаражний кооператив"Гайовий" згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи зареєстрований 03.12.2001 р. (а.с.10).

Львівською міською радою 14.03.2002 р. прийнята ухвала № 1524 "Про погодження Автогаражному кооперативу "ГАЙОВИЙ" місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 15 років для будівництва гаражних боксів на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові", відповідно до якої погоджено позивачеві місце розташування та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 2800 кв.м. в оренду терміном на 15 років для будівництва автогаражних боксів на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові (а.с.11).

Експертом державної експертизи 13.03.2017 р. надано висновок № 100/82-17 про те, що проект землеустрою земельної ділянки 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею земельної ділянки - 2800 кв.м. відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам (а.с.12).

Відповідно до Витягу № НВ-4604833802017 на земельну ділянку на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові кадастровий № 4610137500:05:003:0259 категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (а.с.13-15).

Юридичний департамент 18.04.2017 р. листом № 4-2301-350 повідомив позивача, що АГК "ГАЙОВИЙ" не є садівничим чи дачним кооперативом департамент не вбачає підстав затвердження "АГК "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові для обслуговування гаражних боксів. Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради 28.04.2017 р. листом № 2403-2428 повідомило, що право оренди земельної ділянка площею 0.2800 га на вул. Замарстинівській, 135-А кадастровий № 4610137500:05:003:0259 може бути реалізоване виключно на конкурентних засадах (земельних торгах) і тому звернення АГК "ГАЙОВИЙ" від 14.03.2017 р. № 2-6139/АП-Л-2403 не може бути вирішене (а.с.16).

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 08.08.2017р. залишеною без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р., задоволено адміністративний позов автогаражного кооперативу "ГАЙОВИЙ" та визнано протиправною відмову управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду та затвердження проекту землеустрою земельної ділянки позивачу цільове призначення - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській 135-А у м. Львові площею - 2800 кв.м., кадастровий № 4610137500:05:003:0259; - зобов'язано Львівську міську раду розглянути на сесії ради і вирішити, відповідно до ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, питання про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Замарстинівській 135-А у м. Львові АГК "ГАЙОВИЙ" площею-2800 кв.м., кадастровий №4610137500:05:003:0259 (а.с.17-20).

Листом від 01.10.2018 р. №2403-4975 директор департаменту містобудування Львівської міської ради повідомив позивача, що проект ухвали "Про затвердження автогаражному кооперативу "ГАЙОВИЙ" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А" розглядався Львівською міською радою на пленарному засіданні 20.09.2018 p., але не набрав необхідної кількості голосів (а.с.21).

Ухвалою Львівської міської ради №4203 від 08.11.2018 р. автогаражному кооперативу "Гайовий" відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівській, 135-А з мотивів збереження зелених насаджень м. Львова, та беручи до уваги ухвалу Львівської міської ради № 4686 від 21.05.2015 р. про внесення змін до ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2011 р. "Про передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" у користування парку "700-річчя Львова".

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає, згідно преамбули, Закон України Про місцеве самоврядування від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144).

На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень приймаються нормативні та інші акти.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов'язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб'єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки. Такі акти стосуються конкретних суб'єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 122, 123 Земельного кодексу України.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки (а.с.11), замовлено проектну документацію, яка була розроблена та погоджена у встановленому порядку, що підтверджується висновком експерта державної експертизи від 13.03.2017 р. (а.с.12).

Відповідно до частини 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з ч.13-14 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч.6. ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 50 Закону України від 22 травня 2003 року N 858-IV "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 858-IV) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

В оскаржуваному рішенні відповідача відсутні посилання на недостатність у наданих позивачем матеріалах будь-яких документів, передбачених наведеними положеннями статті 50 Закону N 858-IV для затвердження проекту землеустрою.

Оскаржувана позивачем Ухвала Львівської міської ради №4203 08.11.2018 р. мотивована збереженням зелених насаджень м. Львова з посиланням на ухвалу Львівської міської ради № 4686 від 21.05.2015 р. про внесення змін до ухвали Львівської міської ради № 217 від 17.02.2011 р. "Про передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" у користування парку "700-річчя Львова".

Однак, згідно з ч.13 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідачем у справі не надано суду належних та допустимих доказів невідповідності поданого позивачем на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Також ні відповідачем ні третьою особою ЛКП Зелений Львів суду не надано належних та допустимих доказів виготовлення проекту землеустрою відповідно до ухвал №217 від 17.02.2011 р. та №4686 від 21.05.2015 р. щодо земельної ділянки з приводу якої позивач звернувся про затвердження проекту землеустрою, як і не надано доказів державної реєстрації речового права ЛКП Зелений Львів на таку ділянку.

Згідно з витягом № НВ-4604833802017 на земельну ділянку на вул. Замарстинівській, 135-А у м. Львові кадастровий № 4610137500:05:003:0259 категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Відповідачем не надано суду доказів внесення змін до генерального плану міста, плану зонування території чи розроблення детального плану території, що б підтверджувало невідповідність місця розташування вказаної земельної ділянки містобудівній документації, як і не надано доказів прийняття рішення про зміну цільового призначення такої ділянки.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року в справі № 21-87а13.

Таким чином, дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом. Тому, вирішуючи питання про правомірність рішення Львівської міської ради про відмову в затвердженні проекту землеустрою позивачеві, необхідно виходити з меж повноважень органів місцевого самоврядування в сфері розпорядження землями комунальної власності, визначених законом. Зокрема, відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

При цьому, позивачем повністю дотримано регламентовану законодавством процедуру виготовлення та погодження проекту землеустрою. В свою чергу, наявність обмежень, встановлених генеральним планом міста, або заборон, які б не узгоджувались із цільовим призначенням, визначеним в проекті землеустрою щодо відведення вказаної ділянки, а також наявність прав інших громадян чи юридичних осіб на відповідну земельну ділянку, Львівською міською радою не підтверджено.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених норм законодавства, прийняття відповідачем оскаржуваної ухвали про відмову у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки щодо якої відсутні обмеження, визначені генпланом міста чи інші обмеження, відсутня невідповідність проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів є не реалізацією дискреційних повноважень, а виходом Львівської міської ради за межі таких повноважень.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування . Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, O№eryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05). Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №. 30985/96).

Судом також враховуються правові позиції викладені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справі №461/2579/17 адміністративне провадження №К/9901/627/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі N 820/4149/17 Провадження N 11-759апп18, Справа N 346/3524/16-а Провадження N 11-1357апп18

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку про прийняття відповідачем ухвали від 08.11.2018 року №4203 Про відмову атогаражному кооперативу Гайовий у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Замарстинівській,135-А не відповідно до вимог зазначених у ч. 2 ст. 2 КАС України, відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Заявлена позивачем та задоволена судом позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є вирішенням питання про порушене право, однак у такому випадку не визначається спосіб виконання судового рішення для захисту (відновлення) порушеного права.

З огляду на вищевикладене, суд з урахуванням повноважень визначених у ч.4 ст. 245 КАС України дійшов висновку, що для ефективного захисту прав та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Львівську міську раду вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Замарстинівській 135-А атогаражному кооперативу "Гайовий", з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради на користь позивача стягненню підлягає судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 08.11.2018 року №4203 "Про відмову атогаражному кооперативу "Гайовий" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Замартинівській,135-А".

3. Зобов'язати Львівську міську раду (79006, м. Львів пл. Ринок 1, ЄДРПОУ 04055896) вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Замарстинівській 135-А атогаражному кооперативу "Гайовий" (79001, м. Львів, вул.. Петра Панча 20/57, ЄДРПОУ 26126106), з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

4. Стягнути на користь автогаражного кооперативу "Гайовий" (79001, м. Львів, вул.. Петра Панча 20/57, ЄДРПОУ 26126106) з Львівську міську раду(79006, м. Львів пл. Ринок 1, ЄДРПОУ 04055896) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16.08.2019р.

Суддя Коморний О.І.