Рішення

від 08.08.2019 по справі 520/4862/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2019 р. № 520/4862/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Грачова Є.О.

представника відповідача - Міронова А.А.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії органів ДФС щодо проведення перевірки та видачі податкових повідомлень-рішень від 26.12.2018 року № 0006711305 та № 0006701305;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2018 року № 0006711305 та № 0006701305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що винесені податкові повідомлення-рішення є необгрунтованим, протиправним та таким, що винесені без належних на те правових підстав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.07.2019, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та прийнято рішення про розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області на адресу ПАТКБ ПРАВЕКСБАНК було направлено запит від 06.07.2017 № 9039/10/20-40-13-09-18 щодо виконання установою банку вимог п.п 164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 ПК України.

ПАТКБ ПРВЕКСБАНК листом від 08.08.2017 № 3679/09-01-ЗГБ повідомило, що ОСОБА_1 у 2016 року нараховано (отримано) дохід, як додаткове благо (ознакою 126 у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості, не пов`язаною з процедурою банкрутства у сумі 276 425,40 грн (а.с. 77).

У зв`язку з отриманням інформації від ПАТКБ ПРАВЕКСБАНК ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ № 6799 від 14.09.2018 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щодо повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб платника податків за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, який разом з письмовим повідомленнями від 14.09.2018 № 878 та від 14.09.2018 № 9708/М/20-40-13-05-17 було направлено поштою з рекомендованим листом з повідомленням про вручення та у зв`язку із закінченням терміну зберігання повернуто 24.10.2018 до Головного управління ДФС у Харківській області (а.с. 79).

В період з 15.11.2018 по 21.11.2018 фахівцем ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_2 .В щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, про що складено акт перевірки від 28.11.2018 № 4939/20-40-13-05-08/291891001, який було направлено поштою з рекомендованим листом 10.12.2018 та отримано платником податків 14.12.2018 (а.с. 80).

В ході перевірки встановлено, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, фізична особа - платник податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) у 2016 році отримав дохід за ознакою 126 - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми фінансової допомоги, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 д п.164.2 ст.164 ПКУ, у сумі 276 425,40 грн., яку відображено ПАККБ ПРАВЕКСБАНК у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, отриманого з них податку за формою 1-ДФ.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податку - фізичною особою ОСОБА_1 наступні порушення:

- пп.164.1, пп. 164.2.17 д п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168, п. 177.6 та п. 177.11 ст. 177ПКУ у результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 49 756,57 грн.

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, встановлено заниження військового збору за 2016 рік у сумі 4 146,38 грн.

Позивач 11.12.2018 подала заперечення на акт перевірки та відповідно до рішення № 12404/М/20-40-13-05-17 від 20.12.2018 було зменшено в частині податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 124,02 грн та військового збору у сумі 10,33 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 26.12.20158 № 0006711305 про визначення грошових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 49 632,55 грн. із застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12 408,14 грн. та від 26.12.2018 № 0006701305 про оподаткування військовим збором 4 136,05 грн та штрафними санкціями 1 034,01 грн.

Представником фізичної особи ОСОБА_1 подано скаргу від 10.01.2019 на податкові повідомлення-рішення, проте за результатом розгляду скарги прийнято рішення № 1714/М/99-99-11-05-01-25 від 07.03.2019, яким податкові повідомлення рішення від 26.12.20158 № 0006711305 та від 26.12.2018 № 0006701305 залишені без змін.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Відповідно до абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу наведених норм встановлено, що обов`язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податків за наявності таких умов: отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору; включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем у 2016 року отримано дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі 276 425,40 грн, що підтверджується відповіддю ПАТКБ ПРАВЕКСБАНК від 08.08.2017р. № 3679/09-01-ЗГБ, а також договором про прощення частини боргу (за кредитним договором № 2726-001/07Р від 12.03.20007) від 29.11.2016року.

Відповідно до п. 12 ( договору про прощення частини боргу) позивач повідомлений про прощення (анулювання) частини боргу (кредиту) та обов`язок самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог п.п. д п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів за формою 1-ДФ в 2016 року ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 276 425,40 грн. з ознакою 126 - додаткове благо (а.с. 78).

Таким чином, в порушення вимог пп. 164.2.17 д п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п. 168 ст. 168 ПКУ фізичною особою ОСОБА_1 задекларовано не достовірні дані, а саме: відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік № (1700049195 від 08.02.2017 ) сума задекларованого доходу складає 0 грн (а.с. 96-98).

Суд також зазначає, що пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Отже, оскільки сума прощеного позивачу основного боргу по кредиту є його доходом, який, підлягає оподаткуванню, тому з суми такого доходу позивач зобов`язаний сплатити військовий збір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано покладені на нього податкові зобов`язання, а саме не задекларовано та не сплачено ні податок на доходи фізичних осіб, ні військовий збір, що є правовою підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді накладення штрафних (фінансових) санкцій та нарахування податковим органом належної до сплати суми податку та військового збору, що в даному випадку відповідає оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо посилання позивача на пп.165.1 59 п.165 ст.165 ПК України, згідно якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються така сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) суд вважає помилковими, тому як закон щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) на час виникнення спірних правовідносин не прийнято, та доказів прощення боргу позивачу саме з цих підстав матеріали справи не містять.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій органів ДФС щодо проведення перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований статтею 78 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надають пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ).

Згідно п.78.4ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні положення містить і п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, у якому зазначено, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (абз. 1 п.78.2ст.78 Податкового кодексу України).

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ініціюється виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та проводиться за умови вручення платникові податків до дати початку перевірки копії наказу про проведення перевірки.

Як встановлено судом, у зв`язку з отриманням інформації від ПАТКБ ПРАВЕКСБАНК ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ № 6799 від 14.09.2018 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щодо повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб платника податків за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, який разом з письмовим повідомленнями від 14.09.2018 № 878 та від 14.09.2018 № 9708/М/20-40-13-05-17 було направлено поштою з рекомендованим листом з повідомленням про вручення та у зв`язку із закінченням терміну зберігання повернуто 24.10.2018 до Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З акту перевірки встановлено, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач в позові та в своїх поясненнях в судовому засіданні, зазначив, що позивач не належно повідомлений про проведення перевірки.

Проте, у справі, що розглядається контролюючим органом були надані належні докази направлення наказу.

Отже, відповідачем виконано вимоги ст.42 та п.79.2 ст.79 ПК України щодо повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Також, суд зазначає, що спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб, в ньому встановлений чіткий строк для проведення перевірки, в який перевірка платника податків ОСОБА_1 була проведена, що підтверджується актом перевірки, отже цей наказ, вичерпав свою дію в часі.

Таки чином, з урахуванням вищезазначеного, дії з проведення перевірки платника податків ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ 38159733) здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими, та є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16 серпня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.