Рішення

від 05.08.2019 по справі 540/847/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/847/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача Козирицького А.С.

відповідача та третьої особи Гордієнко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД ХЕРСОН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

23 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД ХЕРСОН" ( далі - позивач, ТОВ АВТОГРАД ХЕРСОН") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна фіскальна служба України ( далі - третя особа, ДФС України), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2018 року № 0054105112.

Ухвалою суду від 26.04.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.05.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2019 року відкладено підготовче засідання до 24.06.2019 р.

Підготовче засідання, призначене на 24.06.2019 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, призначено підготовче засідання на 15.07.2019 р.

Ухвалою суду від 15.07.2019 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 05.08.2019 р.

В судовому засіданні 05.08.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у змісті позову, відповіді на відзив від 24.05.2019 р., письмових пояснень від 20.06.2019 р., які полягають у тому, що у грудні 2018 року відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ АВТОГРАД ХЕРСОН" з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за лютий 2017 року, жовтень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 р., в ході якої встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, в загальній кількості 102 податкові накладні, з яких 101 - виписані не платника ПДВ, 1 - платнику ПДВ ПП "Дніпро-А-Агро" код ЄДРПОУ 35434926, про що складено акт перевірки від 12.12.2018 р. вих. № 643/21-22-51-12-01/34074625. На підставі вказаного висновку акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0054105112 від 26.12.2018 р., яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів, від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ, застосовано штраф відповідно у розмірі 10 % та 20 % на загальну суму 288 193,98 грн., яке позивач вважає протиправним. Так, позивач вказує, що ТОВ "АВТОГРАД ХЕРСОН" було складено 101 податкову накладну за операціями, в яких покупці є неплатниками ПДВ, а тому податкові накладні таким покупцям не надаються, що унеможливлює застосування до позивача відповідно до пункту 120-1. 1. ст. 120-1 ПК України штрафу за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу. Позивач вважає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України несвоєчасна реєстрація податкових накладних, які не підлягають наданню покупцю, не є підставою нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а тому не порушує жодних прав контрагентів-покупців на отримання сум податку до податкового кредиту або прав держави на отримання оплати сум податкового зобов`язання, так як така сплата відбувається на підставі поданої податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому, позивач зазначає, що подав до контролюючого органу податкові декларації, за звітний лютий 2017р" за жовтень - грудень 2017 р" січень - серпень 2018 р., в які було включено сум податкового зобов`язання, зазначеного в податкових накладних, термін реєстрації яких було пропущено, а також сплатив суму зазначеного податку до державного бюджету України, а отже, виконав свій обов`язок, передбачений п. 16.1.4, ст. 16 Кодексу та ст. 67, 68 Конституції України, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом.

17.05.2019 року відповідач подав до суду відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, оскільки вважає, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням правомірно застосовано до позивача відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підтверджується актом камеральної перевірки від 12.12.2018 №643/21-22-51-12-01/34074625, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, визначених статтею 201 ПК України, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, за лютий 2017 року, жовтень- грудень 2017, січень-вересень 2018 р. Відповідач вважає помилковою позицією позивача щодо звільнення його від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України з посиланням на складання податкових накладних, які не надаються платникам ПДВ, оскільки системний аналіз статті 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України свідчить про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, за позицією відповідача, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, що узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 04.09.2018 по справі № 816/1488/17 (№К/9901/152/17), від 07 лютого 2019 по справі № 808/3250/17 (№ К/9901/60461/18), від 13 березня 2019 по справі №813/4157/17 (№К/9901/67941/18). Крім того, відповідач вказує, що положеннями Порядку заповнення податкової накладної № 1307 до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема код ставки 20 зазначається у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, а до графи 11 - сума податку на додану вартість. Проте, податкові накладні, зареєстровані позивачем із порушенням граничного строку реєстрації містять код ставки податку на додану вартість "20", також у вказаних накладних визначено суму податку на додану вартість, що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій які оподатковуються податком на додану вартість, а отже не підпадають під виключення, визначені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. При цьому, відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на висновки, викладені у судових рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі №818/1060/17, Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №0240/3090/18-а, Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі №120/63/19а , адже відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Третя особа - ДФС України не скористалась своїм правом та не надала суду пояснення щодо позову.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у грудні 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п. 75.1 ст.75, ст.76 ПК України, проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН в ТОВ АВТОГРАД ХЕРСОН" за лютий 2017 року, жовтень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року, в ході якої за результатами аналізу ІС "Архів електронної звітності" підсистема "Реєстр податкових накладних" та податкової звітності з ПДВ зроблено висновок про порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, наведених у таблиці, за лютий 2017 року, жовтень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 2 558 416,59 грн., що є наслідком відповідальності платника згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 р. ІІ ПК України, про що складено акт від 12.12.2018 р. № 643/21-22-51-12-01/34074625.

На підставі встановлених порушень, 26.12.2018 р. Головним управлінням ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення за №0054105112, яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2 234 560,67 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 223 489,45 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 323 522,58 грн. застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 64 704,53 грн.;

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд враховує наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (у редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Отже, предметом камеральної перевірки, у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року та з урахуванням внесених змін, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що виявлення контролюючим органом вказаного порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, що свідчить про змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2018 р., справа № 807/1183/19, адміністративне провадження №К/9901/63353/18

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності проведення відповідачем камеральної перевірки дотримання позивачем термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН відповідно до п.п.. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Умови, порядок та строки складання податкових накладних визначені статтею 201 ПК України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За правилами абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Приписами абз.14-16 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, суд зазначає, що вищевказаними приписами ПК України на платника податків покладено обов`язок з реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання.

Як вбачається зі змісту позову та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, що нарахована за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафна санкція в сумі 122,83 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН по платнику податків ПП " Дніпро-А-Агро " код ЄДРПОУ 35434926 не є предметом спору, оскільки товариство з вказаним нарахуванням погоджується та оплатило вказану суму штрафу.

При цьому, щодо інших податкових накладних (101 шт.), виписаних неплатникам ПДВ, то позивач не заперечує щодо факту їх несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Натомість, спірним питанням є відсутність у податкового органу відповідно пункту п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у разі їх не надання отримувачу (покупцю), у даному випадку - неплатникам ПДВ.

Вирішуючи вказане питання з урахуванням доводів та заперечень учасників справи, суд вказує про таке.

Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначених цією нормою розмірах.

При цьому, до 1 січня 2017 року штрафні санкції застосовувалися за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключно тих, які підлягали наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким були внесені зміни, зокрема, і до статті 120-1 ПК України. Ця норма зазнала змін, зокрема, щодо сфери своєї дії та з 1 січня 2017 року передбачає, що штрафи не застосовуються виключно щодо "податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою".

Для з`ясування дійсної мети законодавця слід звернутися до Пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України", зміст якої свідчить, що метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається в частині податку на додану вартість, зокрема, збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі, складених на адресу неплатникам податку (за виключенням певних операцій).

При цьому, як слідує з порівняльної таблиці до проекту Закону, в першій редакції змін до статті 120-1 ПК України виключення стосувалися лише операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 5 грудня 2016 року (протокол № 55) розглянув проект Закону та вніс пропозиції, зокрема, щодо змін до статті 120-1, запропонувавши в абзаці десятому слова "складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою)" замінити словами "складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування, які оподатковуються за нульовою ставкою)".

Отже, внесені Законом № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних:

1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 120-1 ПК України відсилає до статті 201 ПК України виключно в частині визначення граничних строків, порушення яких тягне за собою відповідальність, а не визначення видів податкових накладних, порушення строків реєстрації яких не тягнуть за собою відповідальність

Пункт 201.10 статті 201 ПК України, на який посилається позивач, розрізняє податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, як різні категорії податкових накладних, які повинні бути зареєстрованими в ЄРПН, проте не зумовлює застосування інших норм ПК України без урахування мети їх запровадження.

Отже, доводи позивача, що пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України повинен застосовуватися з урахуванням пункту 201.10 статті 201 ПК і, як наслідок, звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації стосуються трьох видів (категорій) податкових накладних, є безпідставними.

Аналогічне тлумачення норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині умов звільнення від відповідальності викладено в постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року (справа № 816/1488/17), від 13 березня 2019 року, справа № 813/4157/17.

Щодо доводу позивача про необхідність застосування у спірних правовідносинах пункту 56.21статті 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Проте, з огляду на вищевикладені висновки, норма статті 120-1 ПК України не припускає множинного трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, а тому підстави для застосування пункту 56.21 статті 56 ПК України відсутні.

Інші доводи позивача, викладені у позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях фактично, зводяться до незгоди зі змістом самої статті 120-1 ПК України, проте не є такими, що доводять протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Щодо доводу позивача про порушення відповідачем пункту 86.8.ст. 86 ПК України в частині передчасного прийняття податкового повідомлення-рішення, а саме, 26.12.2018 р., замість 09.01.2019 р., що, на його думку, може свідчити про завчасно встановлену позицію контролюючого органу щодо результатів розгляду заперечень на акт перевірки, оскільки позивач мав ще три робочі дні для подання такого заперечення, то суд зазначає, що будь-який довід учасника справи, який ґрунтується на припущеннях є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. (ч. 2 ст. 9 КАС України)

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а позивачем не надано доказів щодо їх спростування, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД ХЕРСОН" (місце знаходження 73000, м. Херсон, пр. Адмірала Сенявіна, буд. 41, код ЄДРПОУ 34074625) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр.. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна фіскальна служба України (місце знаходження 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197, e-mail kabmin_dec@minrd.gov.uа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 серпня 2019 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 111030000