Постанова

від 13.08.2019 по справі 520/1769/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.

13 серпня 2019 р.Справа № 520/1769/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Калитки О. М. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ФІДЛАЙФ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

22.02.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ФІДЛАЙФ (подалі - ТОВ ТД ФІДЛАЙФ ) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган) форми Р № 00000201411 від 12.02.2019 року, яким позивачу за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (подалі - ПК України) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1.135.205 грн, у тому числі, за основним платежем - 908.164,00 грн. та штрафними санкціями - 227.041,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами перевірки контролюючим органом складено акт та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та посилається на те, що господарські операції з його контрагентами - ТОВ СМАРТБЕК та ТОВ ЛАНС ТРЕЙД мали реальний характер, що, на його думку, підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Заперечуючи проти позову, відповідач ГУ ДФС у Харківській області просить відмовити в задоволенні вимог ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , посилаючись на обставини, встановленні в акті перевірки. Також зазначив, що контролюючий орган діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб визначений чинним законодавством.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року (дата виготовлення повного тексту судом не визначена) адміністративний позов ТОВ ТД ФІДЛАЙФ задоволений.

Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області форми Р № 00000201411 від 12.02.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1.135.205 грн, у тому числі, за основним платежем - 908.164,00 грн. та штрафними санкціями - 227.041,00 грн.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ТОВ ТД ФІДЛАЙФ судовий збір у розмірі 17.028,08 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що позивачем до матеріалів справи надані всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД та ТОВ СМАРТБЕК , які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі договорів товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товару в господарській діяльності, що підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ТОВ ТД ФІДЛАЙФ у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що ТОВ ТД ФІДЛАЙФ у липні 2018 року ніби придбавало у ТОВ СМАРТБЕК пшеницю фуражну, проте, при дослідженні ланцюга постачання не встановлено придбання підприємством СМАРТБЕК у липні 2018 року товару з номенклатурою пшениця фуражна . На адресу ТОВ СМАРТБЕК з моменту реєстрації, а саме з 05.06.2018 року, зареєстровано податкові накладні з номенклатурою товару Морозиво з наповнювачем у конд. глазурі 80 г., Обробка даних та видача сертифікату відкритого ключа ЕЦП для юридичної особи на 1 рік, Постачання КП Програмний комплекс FREEDOM з правом використання до закінчення терміну дії відкритого ключа ЕЦП, конструктор, пластмаса , в результаті чого перевіряючими було встановлено підміну товарних позицій.

Крім того, основний вид діяльності підприємства 73.11-рекламні агентства, у штаті підприємства рахується лише 1 особа, а саме директор та головний бухгалтер в одній особі, неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів технічних та технологічних можливостей для вчинення дій оформлених господарських операцій за період липень 2018 року, а у постанові ВСУ від 27.06.2017 року №21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно із якою первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Товаро-транспортні накладні були складені з грубими порушеннями Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 року № 7, а саме в ТТН зазначено лише назви населених пунктів, але не зазначено певного пункту навантаження.

Відповідно до п.п. 11.1 Положення № 363 встановлено наступне: ...пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси .

Відповідно до п. 8.25, п. 8.26, п. 11.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 року № 7, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Завантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати.

Крім того, в ТТН наданих до перевірки в графах бухгалтер (відповідальна особа) та відпуск дозволив відсутні підписи директора TOB СМАРТБЕК ОСОБА_1 , в ТТН від 02.07.2018 року № 1800006 в графі маса брутто, т не вказано кількість, що свідчить про дефектність вказаних документів.

Враховуючи, що відповідно до умов договору постачання товару № 147 від 02.07.2018 року та специфікації № 1 транспортні витрати покладаються на постачальника, проте згідно наданих до перевірки ТТН замовником є ТОВ ТД ФІДЛАЙФ . При цьому проведеним аналізом ЄРПН не встановлено реєстрації податкових накладних щодо придбання ТОВ ТД ФІДЛАЙФ послуг з перевезення вантажу від автомобільних перевізників ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку відсутні будь - які виплати, фізичним особам за цивільно правовими договорами, до перевірки не надано жодної інформації щодо оплати підприємством послуг перевезення зазначеним в ТТН перевізникам, тому не можливо підтвердити факт транспортування товару.

До перевірки не були надані документи щодо внутрішнього переміщення товару (оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 Товари ), про що було складено акт ненадання документів до перевірки від 10.01.2019 року №168/20-40-14-11- 10/40514620, тобто, не можливо встановити як використовувався ніби придбаний товар, що спростовує позицію позивача щодо економічної доцільності придбання пшениці фуражної.

Не враховано узагальнену податкову інформацію ТУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.10.2018 року №12691/7/04-36-12-13 стосовно ТОВ Смартбек якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності, згідно якої встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, відсутність у підприємства трудових ресурсів, основних засобів та підміну товарних позицій.

За взаємовідносинами з ТОВ Ланс Трейд зазначає, що до перевірки надано ТТН, які оформлені з порушенням вимог діючого законодавства, а саме в ТТН не зазначено певного пункту навантаження, а лише назву населеного пункту, а відповідно до п.п. 11.1 Положення № 363 встановлено наступне: ... пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси .

До перевірки не були надані документи щодо внутрішнього переміщення товару (оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 Товари ), про що було складено акт ненадання документів до перевірки від 10.01.2019 року №168/20-40-14-11- 10/40514620, тобто, не можливо встановити як використовувався ніби придбаний товар, що спростовує позицію позивача щодо економічної доцільності придбання.

В наданих до перевірки ТТН зазначені ПІБ водіїв, які нібито здійснювали перевезення вантажів підприємству ТОВ ТД ФІДЛАЙФ за рахунок підприємства ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД , проте в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку підприємства ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД відсутні будь - які виплати, фізичним особам за цивільно правовими договорами.

Беручи до уваги те, що у ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД у штаті підприємства рахується лише 1 особа, а саме директор та головний бухгалтер в одній особі, неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій оформлених господарських операцій за період жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року.

Від так, встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ ТД ФІДЛАЙФ з постачальником ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг, а згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.12.2018 року у справі № 2а/0570/23581/11, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин, як неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місце знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

Згідно наданих до перевірки документів, зі сторони ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД первинні документи та податкові накладні підписував ОСОБА_5 , який пояснив, що ніякого відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД не має, грошові кошти до статутного фонду підприємства він не вносив, хто складав фінансово- господарські документи та подавав до відповідних установ йому не відомо, хто заключав договори поставки йому не відомо, де знаходяться документи, печатка, статутні документи, за якою адресою здійснюється фінансово-господарська діяльності та чим фактично займається підприємство ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД йому не відомо. Ніяких документів від імені підприємства не підписував, жодних довіреностей на представлення моїх інтересів та здійснення діяльності ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД не виписував та не надавав.

Крім того, скаржник вказує, що 26.02.2019 року набрав законної сили вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23.01.2019 року по справі № 753/17031/18, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України, засновника та керівника ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД .

Виходячи з встановленого факту непричетності ОСОБА_5 до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, стає очевидним, що первинні документи та податкові накладні були підписані невідомими особами, які не були наділені відповідними повноваженнями.

Крім того, ГУ ДФС у Харківській області вважає не доречними посилання суду першої інстанції на відсутність конкретного переліку суб`єктів господарської діяльності з якими здійснювалось лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, так як у вироку чітко зазначено, що таке оформлення здійснювалось протягом всього періоду існування ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД .

Враховуючи, що фактичного здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку при наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Заперечуючи проти доводів та аргументів апеляційної скарги, покладених в обґрунтування її вимог, позивач посилається на обставини, викладені у позовній заяві та погоджується із висновками суду першої інстанції.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Харківській області підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Судом установлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 22.12.2018 року № 9647 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ ТД ФІДЛАЙФ з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41284384) за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, з ТОВ СМАРТБЕК (ЄДРПОУ 42183107) за липень 2018 року, що містяться у податкових декларації з ПДВ за липень 2018 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 17.01.2019 року № 114/20-40-14-11-10/40514620, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № 00000201411 від 12.02.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1.135.205 грн, у тому числі, за основним платежем - 908.164,00 грн. та штрафними санкціями - 227.041,00 грн. /а.с. 47-75, а.с.113 том № 1/.

Згідно висновку акту перевірки ТОВ ТД ФІДЛАЙФ порушено: 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст.200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 908.164,00 грн., у тому числі за жовтень 2017 року в сумі 17.178,00 грн., за грудень 2017 року в сумі 60.009,00 грн., за січень 2018 року на суму 53.802,00 грн., за лютий 2018 року на суму 189.840,00 грн., за березень 2018 року на суму 80.899,00 грн., за квітень 2018 року на суму 198.522,00 грн., за травень 2018 на суму 139.371,00 грн., за червень 2018 на суму 86.882,00 грн., за липень 2018 року на суму 81.661,00 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки, контролюючим органом залишено висновки акт без змін /а.с.111-112, том № 1/.

Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок ГУ ДФС у Харківській області щодо неможливості реального здійснення господарських операцій ТОВ ТД ФІДЛАЙФ з постачальниками - ТОВ СМАРТБЕК та ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД , та, як наслідок, безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з положень п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПК України).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (подалі - Закон № 996-XIV) первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, віднесення сум до доходів та витрат при визначенні об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, доходів та витраті вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем або покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами аргументи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або об`єму матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібні здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій із товаром, який не вироблявся або не міг бути вироблений в об`ємі, вказаному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Колегія суддів зазначає, що логістичний ланцюг, це лінійно упорядкована множина фізичних і/або юридичних осіб (постачальників, посередників, перевізників тощо), які безпосередньо беруть участь у доведенні конкретної партії товарів до їх споживача.

Взаємовідносини у такому ланцюзі формуються на основі замовлень і пропозицій, виробництва і споживання продукції відповідних асортименту та якості, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, кожна ланка логістичного ланцюга поєднує власні елементи, які в своїй сукупності утворюють матеріальну основу логістики (транспортні засоби та їх облаштування; складське господарство; засоби зв`язку й управління. До логістичного ланцюга належить також нематеріальний елемент кадрового забезпечення, що складається з працівників, які виконують всі послідовні операції та забезпечують загальне управління системою).

Колегія суддів зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Як установлено судовим розглядом, зазначені в акті перевірки порушення з боку позивача визначені контролюючим органом через не підтвердження фактів реального здійснення господарських операцій між ТОВ ТД ФІДЛАЙФ та його контрагентами - ТОВ СМАРТБЕК та ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД .

З матеріалів справи убачається, між ТОВ ТД ФІДЛАЙФ та ТОВ СМАРТБЕК 02.07.2018 року укладено договір постачання № 147 /а.с. 118-119, том № 1/, відповідно до умов якого, постачальник ТОВ СМАРТБЕК , зобов`язується передавати у власність покупцю ТОВ ТД ФІДЛАЙФ сировину для виробництва комбікорму (товар) у кількості та в асортименті у відповідності до підписаних Специфікацій, які є невід`ємною частиною чинного договору, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Передача товару здійснюється на умовах, що зазначаються сторонами у підписаних Специфікаціях, у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Постачання кожної партії товару повинно супроводжуватися наступними товаросупроводжувальними документами: видаткова накладна на партію товару; товарно-транспортна накладна на партію товару.

На виконання умов зазначеного договору перевезення придбаного товару здійснювалося відповідно до ТТН /а.с. 126-130, том №1/.

Відповідно до умов договору постачання товару № 147 від 02.07.2018 року та специфікації № 1 від 02.07.2018 року Вид транспорту та базис постачання: автотранспорт. DDP Склад покупця - Луганська обл., Кремінський р-н. с. Бараниківка, вул. Зарічна, 124, (ІНКОТЕРМС 2010), транспортні витрати за рахунок постачальника.

Проте, як установлено судовим розглядом, в товарно-транспортних накладних зазначено, що замовник (платник) є ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , а автомобільними перевізниками виступають сторонні організації (ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .. ФОП ОСОБА_4 ), але до перевірки не надано жодної інформації щодо оплати підприємством послуг перевезення зазначеним в товарно-транспортних накладних перевізникам.

Проведеним аналізом ЄРПН не встановлено реєстрації податкових накладних щодо придбання ТОВ ТД ФІДЛАЙФ послуг з перевезення вантажу від автомобільних перевізників ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку відсутні будь-які виплати фізичним особам за цивільно правовим договорами.

Колегія суддів не приймає в якості належного обґрунтування посилання позивача на лист директора ТОВ СМАРТБЕК , відповідно до якого: в результаті самоперевірки товариством були допущені помилки при виписці ТТН за липень 2018 року на адресу ТОВ ТД ФІДЛАЙФ : ТТН № 1800006 від 02.07.2018 року, № 800004 від 03.07.2018 року, № 800005 від 04.07.2018 року, № 800006 від 05.07.2018 року, № 800007 від 06.07.2018 року, в графі Замовник було виписано ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , а вірно вважати ТОВ СМАРТБЕК /а.с. 131, том № 1/, оскільки копія такого листа ані до перевірки, ані до заперечень на акт перевірки позивачем не надавалася.

Факт виписки податкових накладних сторонами по справі не заперечується та відображено в додатку до акту перевірки.

В умовах дії такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування усіх обставин справи, суд звертався до ТОВ ТД ФІДЛАЙФ з пропозицією надання доказової бази, яка б підтверджувала наявність у його контрагентів трудових, майнових і технічних ресурсів (у тому числі, аутсортинг, аутстаффінг, оренда, лізинг тощо) у період поставок товарно-матеріальних цінностей, який був охоплений перевіркою.

Колегія суддів зазначає, що доказів можливості залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або у іншій не забороненій законом формі у період поставок товарно-матеріальних цінностей, що був охоплений перевіркою, суду не надано.

Отже, суду не надані докази про здійснення комплексу операцій, як зі сторони позивача, так і контрагентами ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 41284384), ТОВ СМАРТБЕК (код за ЄДРПОУ 42183107), які забезпечують фізичне переміщення товарно-матеріальних цінностей між учасниками ланцюга поставок з понесенням певних витрат, пов`язаних з обслуговуванням означених поставок, тобто переміщення чітко визначеної кількості і асортименту товару в необхідну точку, оптимальним маршрутом за необхідний час, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, тощо.

Крім наведеного, як посвідчується матеріалами справи, ТОВ ТД ФІДЛАЙФ та ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД договір постачання товару № 324 від 30.10.2017 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Також, колегія суддів зазначає, що на виконання вимоги суду позивачем надані додаткові пояснення, в яких зазначалось про те, що ТОВ ТД ФІДЛАЙФ закупило необхідні сировинні компоненти, на умовах (базис / постачання) DDP - склад Покупця (вул. Зарічна, 124, с. Бараниківка, Кремінський р-н., Луганська обл., (ІНКОТЕРМС 2010), транспортні витрати за рахунок Постачальника). Вказана інформація підтверджується доданими до матеріалів справи документами (Специфікації, товаро-транспортні накладні, лист ТОВ СМАРТБЕК про помилку у заповненні ТТН б/н від 22.082018 року).

Тобто сировинні компоненти від ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД та ТОВ СМАРТБЕК були придбані з доставкою безпосередньо до місця переробки давальницької сировини за місцезнаходженням Комбікормового заводу ТОВ ТД ФІДЛАЙФ .

ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , у свою чергу, відповідно до умов Давальницького договору (п 1.1., 2.9.; п.п. 2.2.1.) власними силами та за власний рахунок здійснило приймання поставлених сировинних компонентів за кількістю та якістю. Вказане підтверджується ТТН з відмітками вагової ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , свідоцтвами про якість та документами про проведені дослідження Виробничо-технологічної лабораторії ТОВ ТД ФІДЛАЙФ . За результатами приймання продукції ТОВ ТД ФІДЛАЙФ веде Реєстр про приймання сировини.

Після отримання інформації від ТОВ ТД ФІДЛАЙФ про приймання сировинних компонентів, відповідальний (уповноважений) за приймання сировинних компонентів співробітник ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , звірив отриману інформацію з інформацією про поставку, що зазначена у договірних документах (договір, специфікація). Після чого, у рамках наданих йому повноважень, згідно виданої довіреності, вказаний співробітник поставив свій підпис у видатковій накладній.

Вказані обставини підтверджується лише копіями видаткових накладних та копіями Витягів з Реєстру видачі довіреностей, що були долучені позивачем.

Прийнята Комбікормовим заводом ТОВ ТД ФІДЛАЙФ сировина, відповідно до умов п.п. 2.2.4. Давальницького договору була розміщена на зберігання у складських приміщеннях Виконавця (ТОВ ТД ФІДЛАЙФ ) для її наступної переробки.

Таким чином, відбулась поставка сировинних компонентів та їх приймання.

Сировина, що надійшла від TOB ЛАНС-ТРЕЙД та ТОВ СМАРТБЕК на адресу позивача була використана для виробництва Кормової продукції.

В погоджений час, необхідна кількість сировини передана (переміщена) для подальшої переробки на кормову продукцію за Давальницьким договором з складських приміщень на лінію виробництва Комбікормового заводу ТОВ ТД ФІДЛАЙФ , що підтверджується накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Колегія суддів зауважує, що наведені обставини разом з відомостями про відсутність у контрагентів технічних можливостей для здійснення приймання (переміщення) поставлених сировинних компонентів свідчить про нереальний характер діяльності такого контрагента у спірних правовідносинах, оскільки згідно первинних документів, обсяг задокументованих ними робіт, що виконувались є значним, а відтак потребує наявності трудових та виробничих потужностей.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 26.02.2019 року набрав законної сили вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23.01.2019 року по справі № 753/17031/18, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України, засновника та керівника ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД .

Колегія суддів погоджується із доводами контролюючого органу про те, що за відсутності встановленого факту непричетності засновника та керівника ТОВ ЛАНС-ТРЕЙД ОСОБА_5 до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, є очевидним, що первинні документи та податкові накладні були підписані невідомими особами, які не були наділені відповідними повноваженнями.

Враховуючи, що фактичного здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку при наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про відсутність реального характеру господарських відносин позивача з його контрагентами TOB ЛАНС-ТРЕЙД та ТОВ СМАРТБЕК .

Оскільки наведені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, керуючись п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, скасовує судове рішення та приймає нове про відмову в задоволені вимог позивача ТОВ ТД ФІДЛАЙФ

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справами, неправильне застосування норм матеріального (пункти перший, четвертий частини першої статті 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5-10, 292, 293, 308, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ФІДЛАЙФ .

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 серпня 2019 року.