ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1654/19 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьменка В.В. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю Вісенс Хаус на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Вісенс Хаус , про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі ТОВ Вісенс Хаус містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Степана Бандери, 32-д в Оболонському районі м. Києва № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року;

- скасувати видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ Вісенс Хаус містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на просп. Степана Бандери, 32-д в Оболонському районі м. Києва № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржники вказують на те, що наміри забудови земельної ділянки відповідали містобудівній документації на місцеву рівні, у зв`язку з чим підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки були відсутні. Також скаржники зазначають, що дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі ТОВ Вісенс Хаус містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не впливають на права та обов`язки позивача.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційних скарг та просив суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його скасування - відсутні.

Представник третьої особи - адвокат Надіч Н.Д. звернулася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці за межами території України. Враховуючи, що явка учасників справи не є обов`язковою, колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника ТОВ Вісенс Хаус .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Вісенс Хаус задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що ТОВ Вісенс Хаус , згідно з рішенням Київської міської ради від 10 грудня 2014 року № 582/582 є користувачем земельної ділянки за адресою: просп. Московський, 32-д в Оболонському районі м. Києва .

Згідно з рішенням Київської міської ради від 20 листопада 2001 року № 138/1572 Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик є користувачем суміжної земельної ділянки за адресою: просп. Червоних Козаків, 30 в Оболонському районі м. Києва .

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування) видав ТОВ Вісенс Хаус Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки для будівництва житлових будинків з прибудинковими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д в Оболонському районі м Києва (кадастровий номер - 8000000000 :78:167: 0016 ) від 08 грудня 2016 року № 1627/16/012/0009-16 (далі - Містобудівні умови та обмеження).

Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик вважає, що Містобудівні умови та обмеження були видані ТОВ Вісенс Хаус незаконно і порушують його права та законні інтереси як користувача суміжної земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик , суд першої інстанції виходив з того, що наміри забудови земельної ділянки за адресою: просп. Степана Бандери, 32-Д в Оболонському районі м Києва (далі - земельна ділянка) не відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні та цільовому призначенню земельної ділянки. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до схемі існуючих планувальних обмежень М1:4000 у складі Детального плану території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, просп. Московського, вул. Набережно-Рибальської та залізничної колії в Оболонському районі, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 липня 2016 року № 727/724, санітарно-захисна зона повністю покриває земельну ділянку за адресою просп. Степана Бандери, 32-Д в Оболонському районі м Києва .

Суд першої інстанції врахував, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зазначив, що оскаржувані Містобудівні умови та обмеження передбачають будівництво житлових будинків в межах санітарно-захисної зони, встановленої від Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик , чим порушується право позивача на використання своєї земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, а саме - для обслуговування гаражного комплексу, так і створює вплив на осіб, що знаходяться в межах санітарно-захисної зони.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом щодо скасування дії Містобудівних умов та обмежень, виданих ТОВ Вісенс Хаус , позивач вказував на те, що:

- наміри забудови земельної ділянки не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.

Такий висновок обґрунтований тим, що згідно з Генеральним планом м. Києва на період до 2020 року, що затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/18040 земельна ділянка має функціональне призначення території громадських будівель та споруд . У свою чергу Детальний план території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, просп. Московського, вул. Набережно-Рибальської та залізничної колії в Оболонському районі, затверджений рішенням Київської міської ради від 14 липня 2016 року № 727/727, згідно якого земельна ділянка за функціональним призначенням належить до земель багатоповерхової житлової забудови - не відповідає вимогам закону, оскільки суперечить Генеральному плану м. Києва на період до 2020 року;

- цільове призначення земельної ділянки на час видачі Містобудівних умов та обмежень не відповідало намірам забудови.

Такий висновок обґрунтований тим, що згідно з рішенням Київської міської ради від 10 грудня 2014 року № 582/582 цільовим призначенням земельної ділянки було будівництво, експлуатація та обслуговування офісного, торговельного, адміністративного комплексу з об`єктами громадського призначення та паркінгом, в той час як у Містобудівних умовах та обмеженнях було зазначено про намір будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями. Цільове призначення земельної ділянки було змінене рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2016 року № 707/1711, тобто після видачі Містобудівних умов та обмежень № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року;

- земельна ділянка знаходиться у санітарно-захисній зоні, що відповідно до ч. 2 ст. 113 Земельного кодексу України виключає можливість будівництва житлових об`єктів.

Колегія суддів враховує, що предметом оскарження у даній справі є Містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є одними з основних складових вихідних даних для проектування будівництва.

Положеннями ч. 2 ст. 29 вказаного Закону передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Зазначені норми права вказують на те, що Містобудівні умови та обмеження є індивідуальним актом, який стосується прав та інтересів визначеної в ньому особи - ТОВ Вісенс Хаус .

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 800/414/17, право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, зазначену в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, відповідно до якої з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Отже, доводи Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик про незаконність оскаржуваних дій Департаменту містобудування підлягають перевірці судом виключно у тому випадку, якщо буде встановлено, що Містобудівні умови та обмеження № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року безпосередньо стосуються прав, інтересів чи обов`язків позивача.

При вирішенні питання щодо наявності у Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик права на звернення до суду з даним позовом, суд першої інстанції вірно врахував викладені у постанові Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року у справі № 800/206/15 висновок про те, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що Департамент містобудування видав оскаржувані Містобудівні умови та обмеження на будівництво житлових будинків в межах санітарно-захисної зони, встановленої від Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик , чим порушив його право на використання своєї земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, а саме - для обслуговування гаражного комплексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Положеннями п. 5.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173 (далі - Державні санітарні правила), також передбачено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд , в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів.

Згідно з п. 5.10 Державних санітарних правил у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення: житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ; дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів; спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств; охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Зазначені норми права вказують на те, що санітарно-захисні зони навколо певних об`єктів встановлюються з метою захисту населення від шкідливого впливу таких об`єктів.

Встановлення санітарно-захисних зон спрямоване на забезпечення якості навколишнього середовища, безпеки проживання на територіях навколо об`єктів, які є джерелами шкідливих факторів, а не на забезпечення діяльності таких об`єктів.

Відтак, порушення порядку використання земель санітарно-захисних зон створює правові наслідки саме для користувачів таких земель та впливає на права й інтереси осіб, які перебувають на території санітарно-захисних зон.

Натомість порушення правового режиму земель санітарно-захисних зон іншими особами безпосередньо не впливає на права та інтереси підприємства, навколо якого встановлена відповідна зона, не створює для нього правових наслідків, не встановлює додаткових обов`язків чи обмежень у діяльності.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що навіть у разі порушення Департаментом містобудування вимог ст. 114 Земельного кодексу України при видачі ТОВ Вісенс Хаус Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик не належить до кола осіб, які можуть вимагати усунення такого порушення в судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями ч. 1 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено здійснення державного архітектурно-будівельний нагляду - сукупності заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Такий нагляд, згідно з ч. 2 ст. 41 1 вказаного Закону, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду, відповідно до ч. 4 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право, зокрема, видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

Отже, нагляд за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, у тому числі при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, здійснюють спеціально визначені особи, які також наділені повноваженнями вживати заходів на усунення таких порушень.

Натомість Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик має право вимагати скасування Містобудівних умов та обмежень виключно з метою усунення порушення власних прав та інтересів, чого у даному випадку не встановлено.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року передбачають здійснення житлового будівництва у межах санітарно-захисної зони, встановленої від Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик .

Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель визначені у додатку № 10 до Державних санітарних правил.

Дослідивши зазначений додаток, колегія суддів встановила, що відстань від будівлі до гаражів залежить від виду будівлі та кількості легкових автомобілів, на яку розрахований гараж. Максимальний розрив від житлового будинку до гаражу дорівнює 50 метрів.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 5.4 Державних санітарних правил на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача пояснив, що йому не відомо яким чином були визначені фактичні межі санітарно-захисної зони навколо Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик .

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки).

Листом від 25 липня 2019 року № 0570202/2-13806 Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав копію акту перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності щодо земельної ділянки за адресою: просп. Московський , 32-д в Оболонському районі м. Києва, площею 0,8419 га, що виділяється ТОВ Вісенс Хаус .

Відповідно до вказаного акту через земельну ділянку проходять охоронні зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи та навколо інженерних телекомунікацій, а також зона особливого режиму забудови (зона охоронюваного ландшафту).

Натомість відомості про перенесення в натуру (на місцевість) санітарно-захисної зони у межах земельної ділянки, у тому числі навколо Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик , в зазначеному акті відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема, про обмеження у їх використанні.

Представник ТОВ Вісенс Хаус надала суду Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:167: 0016 від 08 липня 2019 року. Дослідивши розділ Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки колегія суддів встановила, що він містить інформацію виключно про встановлення охоронної зони навколо інженерних комунікацій.

Відомості про наявність санітарно-захисної зони у межах вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі - відсутні.

Судом встановлено, що санітарно-захисні зони в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, просп. Московського, вул. Набережно-Рибальської та залізничної колії в Оболонському районі були встановлені Детальним планом території, що затверджений рішенням Київської міської ради від 14 липня 2016 року № 727/727.

Згідно вказаного документа санітарно-захисна зона Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик складає 50 м, що відповідає додатку № 10 до Державних санітарних правил.

Також вказаним Детальним планом території визначені містобудівні умови та обмеження ділянки 78:167:016, які передбачають, що до межі житлової забудови необхідно забезпечити санітарно-захисну зону від багатоповерхового гаража на ділянці ГБК Мостовик 37,5 м в бік житлового будинку та 50 м у інші сторони при умові виконання п. 3 примітки додатка 10 до Державних санітарних норм.

На час видачі оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень був чинним Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.

Відповідно до пп. г п. 3.4 розділ Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки текстової частини містобудівних умов та обмежень містить планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони).

Дослідивши п. 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Степана Бандери, 32-д в Оболонському районі м. Києва № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року, колегія суддів встановила, що він зобов`язує забудовника забезпечити таку ж санітарно-захисну зону від багатоповерхового гаража на ділянці ГБК Мостовик , як передбачена Детальним планом території, що затверджений рішенням Київської міської ради від 14 липня 2016 року № 727/727.

Отже, Департамент містобудування при видачі ТОВ Вісенс Хаус оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень врахував наявність на земельній ділянці по просп. Степана Бандери, 32-д в Оболонському районі м. Києва санітарно-захисної зони від Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик .

Відтак доводи позивача про те, що Містобудівні умови та обмеження № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року передбачають розміщення багатоквартирного житлового будинку в санітарно-захисній зоні Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик є необґрунтованими та суперечать фактичним обставинам, які були встановлені судом під час апеляційного розгляду справи.

Обставини, у наявності яких позивач вбачав порушення свого права та інтересу - не підтвердилися.

Враховуючи, що доводи позивача про порушення його прав та інтересів під час видачі Містобудівних умов та обмежень не знайшли свого підтвердження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність матеріально-правової заінтересованості Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик у скасуванні Містобудівних умов та обмежень № 1627/16/012/009-16 від 08 грудня 2016 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову без дослідження правомірності чи неправомірності такого індивідуального акту.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Вісенс Хаус задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю Вісенс Хаус - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Мостовик - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Кузьменко

А.Ю. Кучма

Постанова складена у повному обсязі 15 серпня 2019 року.

Дата ухвалення рішення 15.08.2019
Зареєстровано 18.08.2019
Оприлюднено 18.08.2019

Судовий реєстр по справі 640/1654/19

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 15.08.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 15.08.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 06.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 06.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 02.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 02.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Рішення від 18.03.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне
Ухвала від 04.02.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону