Постанова

від 14.08.2019 по справі 810/2686/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2686/18 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Ганечко О. М., Лічевецького І. О.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акор Девелопмент Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Акор Девелопмент Груп на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0014161401 від 11.05.2018 р., яким йому було визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 707 653 грн. та 426913,25 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання з`явилися представники сторін. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представником апелянта надано суду висновок експертного дослідження від 18.01.2019, який приєднано до матеріалів справи, оскільке клопотання про його долучення позивачем подавалося в суді першої інстанції. Разом з тим, колегією суддів відмовлено в приєднанні поданих додатково письмових доказів, оскільки апелянт будь-яким чином не обґрунтував причин, що унеможливити їх подання до суду першої інстанції, а у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що позивач мав об`єктивні перешкоди для подання цих документів до суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з того, що не є підтвердженою така господарська операція позивача, як одержання в оренду складського приміщення в межах взаємовідносин між одними і тими власниками з місцезнаходженням в офшорній зоні, за відсутності реєстрації об`єкта нерухомого майна в Єдиному реєстрі відповідних об`єктів, при невстановленому власнику, документів, що свідчать про придбання будівельних матеріалів та документів, які свідчать про характер та зміст господарської операції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Акор Девелопмент Груп є юридичною особою, зареєстрованою 03.03.2016 р. за №13551020000007665 Броварською РДА; податковий номер платника податків 40319803.

Згідно з даних ЄДРПОУ засновниками товариства виступають: ТОВ Броварській алюмінієвий завод та ТОВ Алюмета Лтд ( Алюмета Лтд. (Alumeta Ltd. ) Кіпр, Лімасол.

Кінцевими беніфеціарами - власниками (контролерами) підприємства є фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 та Alumeta Ltd., Кіпр, Лімасол.

В квітні 2018 р., посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 03.03.2016 р. по 31.12.2017 р.

За результатами перевірки складено акт №287/10-36-14-01/40319803 від 13.04.2018 р., яким встановлено порушення абз.8 ст.4, ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерській облік та податкову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996, п.14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92, п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (витрати), затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. №318, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 оренда , затвердженого наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. № 181,. п.20.21 р. 4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіна від 30.09.2003 р. №561, п.44.1 ст.44, пп.14.1.36, п.136, пп.143.1.1 п.134 ст.134 ПКУ, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства у зальній сумі 1 707 653 грн.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом, 11.05.2018 було прийнято ППР №0014161401 про збільшення підприємству суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 707 653 грн. та застосована штрафна санкція у сумі 426913, 25 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено, 01.06.2017 р., між ТОВ Броварській алюмінієвий завод як суборендатором та ТОВ Акор Девелопмент Груп як другим суборендатором, було укладено договір суборенди (тимчасового платного володіння і користування) складського приміщення, загальною площею 821 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором №01/06/2017-ОР.

Вартість об`єкта оренди в договорі не визначена.

Предметом договору стало нерухоме майно - складське приміщення, загальною площею 821 кв.м., яке перебуває у суборенді.

05.06. 2017 р., наказом директора ТОВ Девелопмент Груп ОСОБА_4 від 05.06.2017 прийнято рішення про проведення поточного ремонту складського орендованого приміщення.

У наказі зазначено:

1. провести поточний ремонт складського орендованого приміщення за адресою АДРЕСА_3

2. відповідального за ремонтні роботи призначити виконавця робіт - ОСОБА_3 .

3. роботу закінчити до 31.12.2017.

4. бухгалтерії списати матеріали згідно акту виконаних робіт на поточний ремонт складського приміщення, та віднести їх до витрат поточного періоду.

Списання будівельних матеріалів підтверджено актом на списання від 29.12.2017 №б/н на загальну суму 11 384 353,06 грн. в т.ч. ПДВ 1897392,18 грн.

В акті від 29.12.2017 року наведено перелік ремонтних робіт, що були виконані в орендованому приміщенні, а саме:

1.Частковий демонтаж цементної стяжки підлог 821 м. кв.;

2.Частковий ремонт цементної стяжки підлог 821 м. кв.;

3.Заміна електрокабелів, шт.95;

4.3аміна розеток,916 шт.;

5.Локальне обшивання стін плитами ДСП та МДФ -860 м. кв.;

6.Часткове вирівнювання основи під покриття плитами МДФ,ХДФ фанерою-821 м. кв.;

7.Частковий ремонт перегородок -320 м. кв.;

8.Локальне обшивання перегородок листами гіпсокартонними -320 м.кв.;

9.Шпаклювання стін, фарбування окремими місцями -320 м.кв.;

На підтвердження фактичного виконання ремонтних робіт суду були надані: копія акту приймання виконаних робіт на поточний ремонт складського приміщення від 25.12.2017 за підписом особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копії реєстру суб`єктів господарювання з якими платник податків укладав договори страхування; зразок зведених даних щодо сум податкових зобов`язань податкового кредиту, ПДВ; зразок зведених даних щодо задекларованих та встановлених в ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати позивача.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало визначення податковим органом іншого порядку відображення у бухгалтерському обліку проводками такої господарської операції як поточний ремонт складського приміщення, що і вплинуло на визначення розміру заниження суми податку на прибуток.

Податковий орган вказує, що при декларуванні позивачем показників Звіту про фінансову діяльність ф.№2 допущено відхилення від таких показників: у рядку 2180 Звіту Інші операційні витрати за період з 03.03.2016 р. по 31.12.2017 р. у загальній сумі 11 026 900 грн., що виникло в результаті завищення показників рядку 2180 Звіту інші операційні витрати на загальну суму 9 486 960 грн. У 2017 р. ТОВ Акор Девелопмент Груп віднесло до витрат на збут (рах.93) вартість будівельних матеріалів на ремонт складського приміщення за адресою: м. Бровари, бульвар Незалежності, 30/1, 9 486 960 грн., що підтверджено актами списання матеріалів.

Як встановлено працівниками податкового органу та підтверджено актом перевірки №287/10-36-14-01/40319803, у перевіряємому періоді розрахунки за оренду складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , позивачем не проводились.

За даними ЄДРПОУ суборендодавець - ТОВ Броварський алюмінієвий завод код 38108144, утворено фізичною особою ОСОБА_1 та компанією Алюмета Лтд. (Alumeta Ltd. ) Кіпр, Лімасол, які є кінцевими беніфеціарами товариства.

Тобто, згідно з відомостей ЄДРПОУ, власниками та засновками вказаних товариств виступають: одні і ті самі особи: компанія Алюмета Лтд. Кіпр, Лімасол, яка перебуває в офшорній зоні та ОСОБА_1 .

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Згідно пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов`язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування суду належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що інформації щодо того, ким, коли та на яких умовах проводився ремонт суборендованого приміщення, якою була його первісна вартість суду не надано, як і не надано докази наявності складу площею 821 кв.м. як такого та його пов`язаність з діяльністю позивача, проведеним поточним ремонтом та актом виконаних робіт, складеним за його наслідками.

Також, відсутні довідка про наявність основних фондів та матеріально-технічної бази, включаючи електрообладнання, приміщення яке підлягає оновленню; працівників відповідної кваліфікації та досвіду, які залучались до виконання ремонтних робіт; чеки, квитанції, податкові та видаткові накладні, які б свідчили про фактично понесені позивачем витрати на придбання будівельних матеріалів, що були списані по акту-приймання виконаних робіт від 29.12.2017 р.

Крім того, колегія враховує, що позивачу працівниками податкового органу було запропоновано надати додаткові матеріали, зокрема, аналіз рахунків та журнали-ордери, відомості по рахунках в розрізі субконто 20,79, 93, що дає можливість проаналізувати дані акумульовані по обраному субконто: контрагентів, банківські рахунки, види активів та зобов`язання, номенклатуру, об`єкти будівництва, статті руху грошових коштів, статті витрат; письмові пояснення щодо використання орендованого складу у господарській діяльності позивача.

Проте, позивачем письмові пояснення щодо використання складу, не надані.

Як вказує апелянт у скарзі, згідно п. 19 П(С)БО 18 Витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) зокрема витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона). Отже, на переконання позивача, платником податків правомірно віднесено до витрат на збут вартість матеріалів, витрачених на ремонт складських приміщень.

Так, відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності, витрати на збут включають такі витрати, які пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг); оплата праці; витрати на відрядження працівників зайняття збутом тощо.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта , що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, - п.14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби . Об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, вказаною у договорі оренди.

Витрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікуються від його використання, незалежно від того, передбачено їхнє відшкодування договором оренди чи ні, відображаються в обліку орендаря як капіталізація інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

В п.20 р. 4 Методичних рекомендацій вказано, що об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку основних засобів за вартістю, вказаною в угоді.

Затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями за вищевказаних умов, відображаються за дебетом рахунку капітальних інвестицій. Такі витрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об`єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п.7 Методичних рекомендацій.

У бухгалтерському обліку такі витрати відображаються відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіна України 30.11.1999 р. №671. За Дт субрахунку 153 Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів у кореспонденції з КТ рахунків 20 Виробничі запаси , 23 Виробництво , 66 Розрахунки з оплати праці , 65 Розрахунки за страхуванням при виконанні робіт з поліпшення об`єктів операційної оренди господарським способом (своїми силами); 631 Розрахунки з постачальниками і підрядниками ,- при виконанні робіт підрядним способом.

Враховуючи вказані норми, крім сумнівів щодо реальності проведеного поточного ремонту приміщення, товариством було допущено порушення при відображенні вказаних витрат, а саме, абз.8 ст.4, ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , п.14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби № 92, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати №318, п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №181, п.20-21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів Облік основних засобів , затверджених наказом Мінфіна від 30.09.2003 р. №561, завищено витрати у рядку 2180 Звіту про фінансові результати Інші операційні витрати на загальну суму 9 486 960 грн., що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

Поданий позивачем висновок експертного дослідження від 18.01.2019 висновків суду не спростовує.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем копії первинних документів не підтверджують реального характеру такої господарської операції як поточний ремонт складського приміщення та є недостатніми для списання за рахунок витрат підприємства суми у розмірі 9 486 960 грн., в процесі перевірки ТОВ Девелопмент Груп не було доведено використання складу в його господарській діяльності.

Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. Інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, беручи до уваги кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Акор Девелопмент Груп на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акор Девелопмент Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

І. О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 15.08.2019