Постанова

від 15.08.2019 по справі 120/708/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/708/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

15 серпня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

секретар судового засідання: Платаш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Віндормонтажбуд" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (ухвалене у м. Вінниці 27 травня 2019 року о 13:53) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Віндормонтажбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Віндормонтажбуд" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2019 форми "В4" №0000261415 та форми "Р" №0000271415.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0000271415 від 16.01.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 79 262 грн та 19 816 грн штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують реальність проведення господарських операцій ТОВ "Спект Сервіс", використання придбаного піску та наданих послуг у господарській діяльності позивача. Зауважив, що відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості не є безумовною підставою ставити під сумнів реальність господарських операцій. Наголосив на принципі індивідуальної відповідальності за податкові правопорушення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальності задокументованих господарських операцій, відсутній взаємозв`язок між укладеними договорами із ТОВ "Спект Сервіс" та господарською діяльністю позивача, такі операції здійснені без належної обачності або за наявності узгоджених дій з метою отримання податкової вигоди.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

14.08.2019 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із відсутністю у адвоката позивача часу для підготовки до судового засідання.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на відсутність підстав для обов`язкового відкладення розгляду справи, передбачених ч.2 ст.205 КАС України, та необхідність дотримання строку розгляду даної справи.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 22.12.2018 по 27.12.2018 працівниками Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Віндормонтажбуд" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Спект Сервіс", ТОВ "ЛВН Лімітед", ПАТ "Миронівський хлібопродукт", ТОВ "Племінний завод "Агро Регіон" за червень 2018 року.

За результати перевірки оформлено акт від 29.12.2018 №6278/1415/35446096.

В ході проведення перевірки, а результатами дослідження взаємовідносин позивача з ТОВ "Спектр Сервіс" у червні 2018 року, встановлено та зафіксовано в акті порушення ПП "Віндормонтажбуд" вимог:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення ПДВ за червень 2018 року на суму 129406 грн, яке в подальшому включається до складу податкового кредиту;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в червні 2018 року на суму 198687 грн.

16.01.2019 на підставі висновків акту від 29.12.2018 №6278/1415/35446096 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми "В4" № 0000261415, яким встановлено завищення від`ємного значення на суму 129406 грн;

- та форми "Р" №0000271415, яким визначено податкове зобов`язання в сумі 198687 грн та штрафні санкції в сумі 49672 грн.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями та звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи встановлено правомірність формування податкового кредиту за результатами укладеного договору поставки № 12/18 від 12.06.2018.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальність поставки ТОВ "Спект Сервіс" піску чи надані послуги за договором про надання послуг № 06-18 від 11.06.2018.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у відповідній частині та враховує викладене нижче.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Встановлено, що між ПП "Віндормонтажбуд" (Замовник) та ТОВ "Спект Сервіс" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 06-18 від 11.06.2018, за яким ТОВ "Спект Сервіс" зобов`язується за завданням ПП "Віндормонтажбуд" надавати за плату послуги спецтехнікою на об`єкті замовника, а саме куток дорожній самохідний вібраційний гладковальцевий, та бульдозери, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги.

На виконання умов якого до суду надано акт №ОУ-00189 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкова накладна від 16.06.2018 №147.

Суд першої інстанції вказав, що з аналізу вказаних документів не можливо встановити обсяг наданих послуг, робіт, рух коштів, дату, час поставки товарів чи надання послуг, взаємопов`язаність з подальшим надання послуг чи виконання робіт.

Позивач наголошує на тому, що роботи виконувались бульдозери потужністю 79 кВт та 132 кВт, котки дорожні самохідні вібраційні гладковальцеві. Однак, матеріали справи не містять жодних доказів використання ТОВ "Спект Сервіс" саме цієї техніки при наданні послуг позивачу

Колегія суддів зазначає, що від дати укладання договору про надання послуг №06-18 від 11.06.2018 до дати підписання акту від 16.06.2018 №ОУ-00189 здачі-прийняття робіт (надання послуг) минуло 5 днів.

В акті від 16.06.2018 №ОУ-00189 здачі-прийняття робіт (надання послуг) задокументовано отримання послуг бульдозера в кількості 211,411 годин, що не може відповідати дійсності навіть якщо припустити, що такий бульдозер працював 24 години протягом всіх 5 днів.

Також в даному акті задокументовано отримання послуг котка дорожнього самохідного вібраційного гладковальцевого кількості 114,49 годин, що свідчить про роботу цієї машини в середньому по 22,898 годин кожного дня.

Колегія суддів зауважує, що зазначена в акті від 16.06.2018 №ОУ-00189 кількість отриманих послуг суперечить не тільки можливим технічним характеристикам відповідних машин, які об`єктивно не можуть працювати більш як 22 години на добу, але й затвердженим нормативам робочого часу.

Так, статті 50 КЗпП України передбачає тривалість робочого часу в 40 годин на тиждень.

Стаття 62 КЗпП України обмежує застосування надурочних робіт.

Позивачем не доведено наявності у ТОВ "Спект Сервіс" достатньої кількості трудових ресурсів та технічних засобів (власних або залучених) для виконання вказаних послуг, доказів цілодобової роботи на відповідних об`єктах.

На підтвердження придбання піску у ТОВ "Спект Сервіс" позивач подав видаткові накладні №0000032 від 16.06.2018, №0000033 від 16.06.2018, №0000033 від 16.06.2018, податкові накладні від 16.06.2018 №146, від 16.06.2018 №143, від 16.06.2018 №149.

Однак, на підтвердження реальності поставок піску позивачем не надано жодного договору поставки та/або купівлі-продажу піску та товаро-транспортної накладної.

Вказані видаткові накладні не містять такого реквізиту первинного документу, як посада, прізвища, ім`я, по батькові відповідальних осіб за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

До того ж, позивачем не спростовано доводи відповідача про те, що ТОВ "Спектр Сервіс" не має ресурсів для здійснення вказаної діяльності з постачання піску, ТОВ "Спектр Сервіс" не здійснює видобування (виробництво) піску, у ланцюгу постачання ТОВ "Спектр Сервіс" відсутній такий товар як пісок.

Наявні в матеріалах справи договір підряду № 120717 від 12.07.2017, додаткову угоду від 01.11.2017, додаток №2 договору підряду № 120717 від 12.07.2017, підсумкову відомість ресурсів, акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2018 року, суд не враховує в якості доказів, що підтверджують поставку піску чи надані послуги за договором про надання послуг №06-18 від 11.06.2018, адже вказані документи не відображаються господарських відносин ПП "Віндормонтажбуд" та ТОВ "Спектр Сервіс".

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджуються із висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування грошового зобов`язання за такі порушення згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0000271415 від 16.01.2019.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Віндормонтажбуд" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 серпня 2019 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.