Ухвала

від 16.08.2019 по справі 524/1025/19

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №524/1025/19

Провадження №2-з/547/2/19

У Х В А Л А

16 серпня 2019 року смт.Семенівка

Суддя Семенівського районного суду Полтавської області Атаманова С.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Пузиківська про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

18.03.2019 року від Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області до Семенівського районного суду Полтавської області в порядку ст.31 ЦПК України для розгляду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Пузиківська (далі - ТОВ Агрофірма Пузиківська ) до ОСОБА_1 , Селянського фермерського господарства Дослідне (далі - СФГ Дослідне ), третя особа - Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про: 1) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №403 від 01.02.2018 року щодо земельної ділянки площею 5,09 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , укладеного між опікуном ОСОБА_1 та СФГ Дослідне ; 2) скасування державної реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки.

Одночасно з пред?явленням позовної заяви преставником ТОВ Агрофірма Пузиківська подано заяву про забезпечення позову, в якій він прохає суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони СФГ Дослідне та іншим юридичним чи фізичним особам, крім ТОВ Агрофірма Пузиківська виконувати будь-які сільськогосподарські роботи, вчиняти будь-які дії та роботи, пов?язані з обробкою земельної ділянки загальною площею 5,09 га, кадастровий номер 5324581200 НОМЕР_2 із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області та належить ОСОБА_2 на праві власності відповідно до державного акту серії НОМЕР_3 , виданого Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області 16.03.2007 року, до ухвалення рішення по справі та набрання ним законної сили.

Застосування вказаних заходів забезпечення позову обгрунтовується тим, що між позивачем та власником земельної ділянки ОСОБА_2 існують договірні відносини і договір на даний час є дійсним. Разом з тим, враховуючи наявність подвійної реєстрації права оренди між опікуном ОСОБА_1 та СФГ Дослідне на оспорювану ділянку та проведення з березня-квітня 2019 року на вказаній земельній ділянці СФГ Дослідне весняно-польових робіт з метою підготовки та власне посіву сільськогосподарських культур, вказана обставина у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, за відсутності судової заборони, зробить неможливим використання орендованої земельної ділянки у 2019 році законним орендарем та суттєво утруднить виконання рішення суду по дані справі, оскільки при наявності на земельній ділянці сільськогосподарських культур, посіяних відповідачем, останній, як власник майбутнього врожаю, може чинити перешкоди позивачу в доступі до земельної ділянки. Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява представника позивача про забезпечення позову розглядається суддею без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову та його виду суд приходить до наступного висновку. Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Згідно з роз?ясненнями, що містяться в п.4 Постанови від 22.12.2006 року №9, суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як відповідно до закону підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку із застосуванням відповідних заходів. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданого до неї витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 02.04.2018 року державним реєстратором Похилець Ю.М., 01.02.2018 року за №403 між відповідачами ОСОБА_1 та СФГ Дослідне був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,09 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , право оренди за яким зареєстровано державним реєстратором за СФГ Дослідне 26.03.2018 року.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов?язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, з моменту державної реєстрації договору оренди №403 від 01.02.2018 року СФГ Дослідне набуло прав орендаря земельної ділянки, тобто права використання земельної ділянки та здійснення на ній господарської діяльності відповідно до цільового призначення та умов, визначених договором, який оспорюється.

При обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Відповідно до діючого законодавства договір оренди землі передбачає обов?язок орендодавця - власника спірної земельної ділянки за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов?язаний (і має право) використовувати цю земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв?язку між конкретним заходом для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що застосування такого виду забезпечення позову, як заборона вчинення дій, направлених на використання та обробіток спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом заборони виконувати на ній будь-які сільськогосподарські роботи, передбачає не тільки позбавлення відповідача СФГ Дослідне на весь час вирішення спору у суді права використувавати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичній особі, з якою відповідач ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого не спростована у встановленому законом порядку. Як зазначалося вище, згідно положень ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З урахуванням викладеного та того, що між відповідачами ОСОБА_1 та СФГ Дослідне укладений договір оренди землі, право оренди за яким зареєстроване відповідно до закону, забезпечення позову в частині заборони не лише відповідачу СФГ Дослідне вчиняти дії по проведенню сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, але й іншим юридичним та фізичним особам є безпідставним, оскільки наявність орендних правовідносин передбачає використання земельної ділянки саме орендарем для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а не невизначеним колом землекористувачів.

Крім того, за змістом ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі, його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, може бути визнання правочину недійсним.

На підставі викладеного, з урахуванням підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України, змісту позовних вимог, відповідності виду забезпечення позову зазначеним позовним вимогам, суд приходить до висновку, що обраний представником позивача вид забезпечення позову, жодним чином не може вплинути на виконання майбутнього рішення суду та забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки цивільним законодавством чітко визначений спосіб захисту судом цивільних прав (визнання недійсним правочину), на застосування якого не впливає безпосереднє використання земельної ділянки.

З огляду на викладене, виходячи з того, що позовними вимогами ТОВ Агрофірма Пузиківська є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації вказаного договору, заборона користування земельною ділянкою шляхом проведення на ній сільськогосподарських робіт жодним чином не утруднює виконання в майбутньому рішення суду, постановленого за результатами розгляду цивільної справи.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про недоведеність представником позивача наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України та того, що обраний ним захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти будь-які сільськогосподарські роботи та дії, пов?язані з обробітком земельної ділянки площею 5,09 га, кадастровий номер НОМЕР_4 :0169, знаходиться у необхідному (обов?язковому) правовому зв?язку із позовними вимогами, їх предметом та відповідними положеннями Закону України Про оренду землі , ЦК України та ЦПК України, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Пузиківська про забезпечення позову шляхом заборони Селянському фермерському господарству Дослідне та іншим юридичним чи фізичним особам, крім позивача, виконувати будь-які сільськогосподарські роботи, вчиняти будь-які дії та роботи, пов?язані з обробкою земельної ділянки загальною площею 5,09 га, кадастровий номер 5324581200 НОМЕР_2 із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області С.Ю.Атаманова