Постанова

від 16.08.2019 по справі 911/1823/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (Михальська Ю. Б. - головуючий, судді Іоннікова І. А., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро"

про стягнення 310 887,93 грн пені за договором підряду від 28.03.2018 № ГП-1000333.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" (далі - ТОВ "Гласспро"), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.11.2018 № 199/1-11/18 про стягнення 310 887,93 грн пені за період із 25.05.2018 по 31.10.2018.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 28.03.2018 № ГП-1000333 (далі - договір) у частині своєчасного виконання обумовлених у договорі робіт.

3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Гласспро" заперечило проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на внесення позивачем із власної ініціативи змін до завдань за договором, що призвело до затримки у виконанні робіт. Крім цього, відповідач зазначив, що роботи за договором виконані належним чином і в повному обсязі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2018 у справі № 911/1823/18 (суддя Шевчук Н. Г.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Гласспро" на користь ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" 310 887,93 грн пені.

5. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" має передбачені законом та пунктом 8.2.1 договору підстави для стягнення з ТОВ "Гласспро" пені за порушення строків виконання робіт у заявленому позивачем розмірі. Місцевий господарський суд зауважив, що усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, зокрема: своєчасного повідомлення позивача про виникнення обставин, які не залежать від виконавця і перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни, звернення до позивача з пропозицією погодити нові терміни виконання робіт, а також виконання обов`язку, покладеного на виконавця згідно з пунктом 6.1.4 договору, зокрема щодо складання актів виконаних робіт і передачі їх на затвердження замовнику, ТОВ "Гласспро" не вжило; доказів наявності обставин, які звільняють товариство від відповідальності за порушення зобов`язань за договором, немає.

6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2019, зокрема змінив рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 у справі № 911/1823/18; виклав резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 у справі № 911/1823/18 у такій редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Гласспро" на користь ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" 49 276,76 грн пені та 739,15 грн судового збору за подання позовної заяви; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити".

7. Змінюючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", погодився із позицією позивача щодо розрахунку пені від загальної вартості робіт і матеріалів за договором у сумі 977 635,37 грн. Проте апеляційний господарський суд дійшов висновку, що включення до розрахунку пені вартості матеріалів суперечить умовам пункту 8.2.1 договору, згідно з яким виконавець сплачує на користь замовника пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 0,2 % саме від вартості робіт. Тобто, розрахунок пені має бути здійснено без урахування вартості матеріалів. Так, апеляційний господарський суд, посилаючись на зміст пункту 2.1 договору, специфікацію № 1 і розрахунок вартості робіт із монтажу дверей першої черги, зауважив, що вартість таких послуг згідно із зазначеною специфікацією становить 154 958,36 грн, тому арифметично правильний розрахунок пені, заявленої позивачем до стягнення, є таким: 154 958,36 грн х 0,2 % х 159 днів прострочення (із 26.05.2018 по 31.10.2018) = 49 276,76 грн, саме цю суму має бути стягнуто з відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 911/1823/18, ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема положень статей 549, 550, 551, 626, 627, 629, 837, 839, 843 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

10. Скаржник зауважує, що за змістом пункту 1.1 договору у поняття робіт включено цілий їх комплекс, а саме: 1) виготовлення; 2) доставку; 3) монтаж цільноскляних конструкцій, які виконує відповідач власними силами і зі своїх матеріалів, що є предметом договору. Отже, на думку скаржника, за комплекс робіт установлено загальну вартість 977 635,37 грн разом із ПДВ, визначену у пункті 2.1 договору, саме із цієї вартості було сплачено аванс і саме на цю суму слід нараховувати пеню.

11. Заявник касаційної скарги акцентує на залишенні судом апеляційної інстанції поза увагою того, що відповідач на замовлення позивача здійснював комплекс робіт, не тільки послуг монтажу, а й проектування, виготовлення та доставку цільноскляних конструкцій. Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково дослідив лише специфікацію № 1 і розрахунок вартості робіт із монтажу дверей першої черги та не звернув уваги на види діяльності відповідача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Гласспро" просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у цій справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій не досліджували інформації, розміщеної на сайті товариства щодо переліку та змісту послуг, які надає ТОВ "Гласспро" в процесі здійснення господарської діяльності. Відповідач наголошує, що зазначених доводів позивач не суду першої або апеляційної інстанції не заявляв.

Відповідач також зауважує, що у тексті касаційної скарги не наведено обґрунтованого посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Крім цього, ТОВ "Гласспро" акцентує, що позивач тлумачить правовідносини, які склалися між сторонами, на власний розсуд не зважаючи при цьому, які саме норми матеріального права порушив апеляційний господарський суд.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню , зважаючи на таке.

14. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.03.2018 між ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" (замовник) і ТОВ "Гласспро" (виконавець) укладено договір, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виготовити, доставити та змонтувати власними силами та із своїх матеріалів цільноскляні конструкції загальною площею 351,04 кв.м на об`єкті замовника: м. Київ, вул. Московська, 32/2, БЦ "Сенатор", 13 поверх, і здати замовнику роботи в обумовлений у договорі строк, а замовник - прийняти роботи та оплатити їх у порядку та розмірах, визначених у договорі.

15. Згідно з пунктом 1.3 договору перелік та обсяг робіт визначаються сторонами у специфікації і розрахунку вартості робіт (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору.

16. У пункті 2.1 договору визначено вартість робіт і матеріалів разом з ПДВ, що загалом становить 977 635,37 грн.

17. Згідно з пунктами 2.2.1 та 2.2.2 договору перший етап його виконання передбачає сплату замовником виконавцю протягом п`яти банківських днів із дня підписання договору авансу у розмірі 80 % вартості робіт за договором. На другому етапі після підписання сторонами акта виконаних робіт замовник протягом п`яти банківських днів сплачує 20 % від загальної вартості робіт.

18. За змістом пункту 3.1 договору строк виконання робіт за ним становить 35 робочих днів із дати надходження авансу згідно з пунктом 2.2.1 на поточний рахунок виконавця.

19. Відповідно до пункту 3.1.1 договору виконання робіт підтверджується підписаним належним чином уповноваженими представниками сторін актом виконаних робіт.

20. У пунктах 6.1.2 та 6.1.4 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний виконати обумовлені у цьому договорі роботи, здати їх замовнику за актом прийому-передачі робіт, а також складати акти виконаних робіт і подавати їх на затвердження замовником.

21. Згідно з пунктом 8.2.1 договору виконавець за порушення строків виконання робіт сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,2 % від вартості робіт, визначеної у пункті 2.1 договору , за кожен день такого прострочення.

22. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору позивач здійснив на користь відповідача авансовий платіж у сумі 782 108,30 грн згідно з платіжним дорученням від 03.04.2018 № 3030 і додатково перерахував на рахунок відповідача 87 763,55 грн згідно з платіжним дорученням від 25.07.2018 № 26055.

23. У зв`язку з тим, що роботи у строки, визначені у пункті 3.1 договору виконані не були, позивач звертався до відповідача із претензіями від 23.07.2018 № 127/5-07/18 і від 30.07.2018 № 132/4-07/18, в яких вимагав сплатити на свою користь штрафні санкції за неналежне виконання умов договору.

24. Оскільки зазначені претензії відповідач залишив без задоволення, позивач здійснив нарахування штрафних санкцій за період із 26.05.2018 по 31.10.2018 і звернувся із цим позовом до суду.

Позиція Верховного Суду

25. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню , зважаючи на таке.

26. У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

27. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

28. Як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, укладений між сторонами договір за правовою природою є договором підряду.

29. Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

30. Статтею 174 ГК України передбачено, що договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

31. За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

32. Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

33. Як уже зазначалося, строк виконання робіт за спірним договором згідно з пунктом 3.1 становить 35 робочих днів із дати надходження авансу згідно з пунктом 2.2.1 на поточний рахунок виконавця. Оскільки аванс за умовами договору у сумі 782 108,30 грн сплачено відповідно до платіжного доручення від 03.04.2018 № 3030, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, строк виконання відповідачем робіт за умовами договору - до 25.05.2018 включно.

34. Суд установив, що відповідач у визначений у договорі строк (до 25.05.2018 включно) не виконав передбачених умовами договору робіт.

35 . Оскільки факт порушення відповідачем своїх зобов`язань із виконання робіт є доведеним, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені за період із 26.05.2018 по 31.10.2018. При цьому суд апеляційної інстанції правомірно встановив, що включення до розрахунку пені вартості матеріалів суперечить умовам пункту 8.2.1 договору, згідно з яким виконавець сплачує на користь замовника пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 0,2 % саме від вартості робіт.

36 . Із матеріалів справи убачається, що у пункті 2.1 договору сторони погодили загальну вартість робіт і матеріалів у сумі 977 635,37 грн і водночас, акцентували що вартість належної до виконання роботи і матеріалів за цим договором визначено у специфікації і розрахунку вартості робіт.

37 . Специфікація № 1 і розрахунок вартості робіт дверей першої черги передбачає вартість матеріалів у відповідних одиницях вимірювання (кв.м., шт., м.п., комплект) і виконання послуг з монтажу. Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив, а також підтверджено матеріалами справи, що вартість монтажних послуг згідно із зазначеною специфікацією становить 154 958,36 грн.

38 . Отже, як установив апеляційний господарський суд, арифметично правильний розрахунок пені, заявленої позивачем до стягнення, є таким: 154 958,36 грн (вартість робіт) х 0,2 % х 159 днів прострочення (з 26.05.2018 по 31.10.2018) = 49 276,76 грн, саме цю суму має бути стягнуто з відповідача.

39. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає висновки апеляційного господарського суду про часткове задоволення позовних вимог правомірними.

40. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

42. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

43. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат

44. Оскільки підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 911/1823/18 залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 911/1823/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ