Постанова

від 06.08.2019 по справі 914/317/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/317/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

відповідача - адвоката Сеньківа А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сев"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 25.04.2019

у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючого), Мирутенка О.Л., Хабіб М.І.

та на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 21.02.2019

у складі судді: Чорній Л.З.

у справі № 914/317/19

за позовом арбітражного керуючого, ліквідатора Фермерського господарства "Бекас" Михайловського Сергія Володимировича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сев"

про витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

1. 18.02.2019 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява арбітражного керуючого, ліквідатора Фермерського господарства Бекас Михайловського Сергія Володимировича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Сев про витребування майна у ТзОВ Агро Сев на користь Фермерського господарства Бекас .

2. Постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі № 906/1764/15 визнано банкрутом Фермерське господарство Бекас , відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Фермерського господарства Бекас арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 у справі 914/317/19 постановлено передати позовну заяву арбітражного керуючого-ліквідатора Фермерського господарства Бекас Михайловського С.В. до відповідача ТОВ Агро Сев про витребування майна для розгляду в межах справи про банкрутство ФГ Бекас у справі № 906/1764/15 за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

4. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду ТОВ "Агро Сев" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 - без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 16.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Сев" через Західний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 15.05.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 у справі № 914/317/19, підтвердженням чого є вхідний штамп Західного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

7. 23.05.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сев" від 15.05.2019 разом зі справою № 914/317/19 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 914/317/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.06.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 914/317/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сев" від 15.05.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.02.2019; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сев" від 15.05.2019 на 06 серпня 2019 року о 10:30.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Агро Сев" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

11. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.

11.1. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 10 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до юрисдикції суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство належать не всі спори, де бере участь боржник, а лише ті з них, які: є майновими спорами з вимогами до боржника (за виключенням податкових спорів); спори про визнання недійсними договорів укладених боржником; стягнення з боржника заробітної плати; поновлення на роботі посадових осіб боржника. Водночас, судами попередніх інстанцій не встановлено вказаних ознак.

11.2. Даний спір не є майновим спором з вимогою до боржника, а навпаки - боржник заявляє вимогу до відповідача про витребування майна.

11.3. Спірне майно набуто за договором, укладеним з ТОВ Вівівал , а боржник (позивач) не був учасником цих правовідносин.

11.4. Позиція судів щодо необхідності передачі справи до Господарського суду міста Києва з мотивів доцільності концентрації всіх справ щодо боржника в суді, який розглядає справу про банкрутство є необґрунтованим. Спірне майно знаходиться у Львівській області.

11.5. Порушення судами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме порушення права відповідача на те, щоб справа була розглянута судом, встановленим законом.

12. Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.2019 підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі № 906/1764/15 визнано Фермерське господарство Бекас банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича.

18. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, Господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

19. Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини 4 статті 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

20. Системний аналіз положень Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми зазначеного Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (ч.1 ст. 20 Закону); за позовом розпорядника майна (ч.9 ст. 22 Закону); за заявою комітету кредиторів (ч.8 ст. 26 Закону); за заявою керуючого санацією (ч.5 ст. 28 Закону); за заявою ліквідатора (ч.2 ст. 41 Закону).

21. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

22. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, зосередження спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів та узгоджується з приписами частини 4 статті 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

23. Аналогічні правові позиції про застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17, від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13 та Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 (№3-304гс16) і в інших справах.

24. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 906/1764/15 за заявою ППП Лідія Малець про визнання недійсними 12 договорів купівлі-продажу нерухомості (склади, цехи, прохідна, пташники, дизельна підстанція), що розташовані у Львівській області, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Фабрична, 19, що їх було укладено між боржником як продавцем та ТОВ Вівівал як покупцем у період 26.03.2015 та 27.03.2015, тобто за 9 місяців до порушення справи про банкрутство боржника, в межах справи про банкрутство ФГ Бекас , задоволено заяву Drobiarstwo-Dzialy specjalne Malec Lidia про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника від 25.03.2016.

25. Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 906/1764/15 касаційну скаргу Drobiarstwo-Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва Лідія Малець ) задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №906/1764/15 залишено в силі.

26. Пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України, встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

27. Відповідно до частини 3 статті 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, з підстави передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

28. У постанові від 13.03.2018 у згаданій вище справі № 922/928/17 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки нормами чинного процесуального законодавства не передбачено можливості приєднання справи, що розглядається в позовному провадженні для розгляду по суті в межах провадження у справі про банкрутство, правомірним є передача справи до господарського суду для розгляду по суті в межах справи про банкрутство.

29. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки даний спір про витребування майна на користь Фермерського господарства Бекас безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство та стосується питань щодо формування ліквідаційної маси боржника, позовна заява разом з усіма доданими матеріали арбітражного керуючого, ліквідатора позивача Михайловського С.В. до відповідача ТОВ Агро Сев про витребування майна, підлягає передачі для розгляду в межах справи про банкрутство № 906/1764/15 до Господарського суду міста Києва.

30. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, правові позиції Верховного Суду у аналогічних справах щодо застосування норм права до спірних правовідносин, доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності передачі позовної заяви боржника про витребування майна для розгляду в межах справи про банкрутство № 906/1764/15 до Господарського суду міста Києва.

31. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Верховенство права в розумінні Конвенції базується на застосуванні судами принципу юридичної визначеності, згідно з яким рішення суду, яке набрало законної сили не може ставитися під сумнів по завершенню розгляду спору. Повага до остаточного рішення суду означає, що жодна з сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з тією метою, щоб домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі і непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", пункт 52 Рішення ЄСПЛ).

32. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

33. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

34. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

35. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

36. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

37. Оскільки підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сев" від 15.05.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 у справі № 914/317/19 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 у справі № 914/317/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік