Ухвала

від 15.08.2019 по справі 809/895/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 серпня 2019 року

м. Київ

справа №809/895/18

адміністративне провадження №К/9901/19952/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 809/895/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі № 809/895/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 вказану касаційну скаргу було залишено без руху, так як зазначені у заяві причини пропуску строку, в зіставленні із встановленими відомостями, було визнано колегією суддів неповажними і непереконливими для поновлення строку.

На виконання ухвали суду, 13.08.2019 заявником було надіслано на адресу Верховного Суду заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги.

В обґрунтування указаної заяви скаржник зазначив наступне.

Так, Державною архітектурно-будівельною інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ухвалу Верховного Суду від 03.06.2019, про повернення касаційної скарги у зв`язку з не усуненням недоліків, було отримано 07.06.2019.

Недолік, вказаний в ухвалі Верховного Суду від 03.06.2019, а саме відсутність документу про сплату судового збору, скаржником міг бути усунутий лише з 21.06.2019, оскільки 21.06.2019 Управлінням державної казначейської служби у Дніпровському районі м. Києва було проведено оплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Проте, згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті, касаційна скарга вдруге направлена до суду лише 11.07.2019, тобто після спливу строку понад місяць з дня повернення касаційної скарги вперше.

Посилання на той факт, що скаржник є державним органом і для нього передбачена більш тривала процедура сплати судового збору, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, так як скаржник мав можливість звернутися до Верховного Суду з указаною касаційною скаргою, починаючи з 21.06.2019.

При цьому будь - які інші обґрунтовані посилання на обставини, що могли би бути визнані судом поважними у заяві про поновлення строку на подання касаційної скарги не наведені.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи Пономарьов проти України роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у заяві причини пропуску строку в зіставленні із встановленими відомостями, є неповажними і непереконливими для поновлення строку.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про поновлення строку на подання касаційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 809/895/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду