ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5200/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Крупки М .П., Фокіна С.О.,
відповідача - Чемеса В.М .,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Кіновідеооб`єднання Крупний план
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019
за позовом Закритого акціонерного товариства Кіновідеооб`єднання Крупний план
до товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Україна
про стягнення 290 400 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Закрите акціонерне товариство Кіновідеооб`єднання Крупний план (далі - Об`єднання) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Україна (далі - ТРК Україна ) про стягнення 290 400 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на твір, а також стягнення 26 400 грн штрафу до Державного бюджету України.
2. У позовній заяві зазначено, що 30.07.2016 о 09.15 відповідач без дозволу позивача здійснив публічне сповіщення в ефірі телеканалу Україна колоризованої версії аудіовізуального твору Небесний тихохід (далі - Твір).
Стислий виклад судових рішень
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено повністю.
4. 14.02.2019 Господарським судом міста Києва ухвалене додаткове рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (колегія суддів: Верховець А.А., Пантелієнко В.О., Козир Т.П.) рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
6. Об`єднання просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Аргументи позивача, зазначені в касаційній скарзі
7. Об`єднання зазначає, що суд порушив положення статей 73, 74, 76, Господарського процесуального кодексу України (Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII, далі - ГПК України), оскільки у справі відсутні належні та достовірні докази правомірного використання відповідачем Твору.
8. Долучені відповідачем договори щодо прав на використання твору нікчемні з огляду на зміст статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частину третю статті 33 Закону України Про авторське право і суміжні права (далі - Закон № 3792-XII) та відсутність у особи, яка надала відповідачу дозвіл на трансляцію Твору, права на вчинення таких дій.
9. Суд неправильно застосував у спорі зі справи положення статті 204 ЦК України щодо правомірності правочину та правові висновки Верховного Суду про застосування цієї норми у справах № 925/895/16, 910/24539/16, 910/6037/16, оскільки зазначені справи відрізняються за суб`єктним складом учасників справи. Презумпція правомірності правочину у цих справах застосовувалася щодо договорів, на підставі яких організація колективного правління авторськими правами управляє переданими їй в управління правами. Натомість суду необхідно було дослідити всю низку правочинів, на підставі яких відповідач отримав право використовувати Твір , зокрема, з огляду на те, що виключні майнові права на Твір належать позивачу. Відповідач надав лише копії договорів, при цьому останній з них сфальсифікований, скільки позивач відповідного дозволу на використання твору не надавав.
10. Копії низки наданих відповідачем договорів щодо правомірності використання Твору є неналежними письмовими доказами у справі, тому суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, неналежно дослідив наявні у справі докази та створив судовий прецедент, який унеможливить захист первісним правовласником своїх прав.
Аргументи відповідача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
11. ТРК Україна у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що постанова суду апеляційної інстанції законна та обґрунтована, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову залишити без змін.
12. Відповідач зазначає, що за неоспореним ліцензійним договором з додатковими угодами, правомірність якого презюмується за статтею 204 ЦК України, та на підставі виданого 31.05.2016 Державним агентством України з питань кіно прокатного посвідчення № 14.2203.2016Т на право розповсюдження та демонстрування фільмів (далі - Прокатне посвідчення) відповідач згідно з приписами закону здійснив публічне сповіщення Твору.
13. Позивач, посилаючись на нікчемність наданих відповідачем суду правочинів, у судовому засіданні суду першої інстанції не скористався правом, передбаченим статтею 183 ГПК України (частиною третьою цієї статті) стосовно визнання цих правочинів недійсними.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Товариство з обмеженою відповідальністю Юпітер на підставі укладених з Федеральним державним унітарним підприємством Фільмофонд Ленфільм договору від 16.07.2008 № 3 та додаткової угоди до цього договору від 02.09.2008 одержало виключну ліцензію на право переробки з метою створення нової (колоризованої) версії фільму Золушка та визнали, що нова версія фільму є самостійним твором та, що виключне право на неї належить особі яка її створить.
15. У зазначеній додатковій угоді від сторони також погодили право ТОВ Юпітер субліцензувати всім обсягом прав за договором від 16.07.2008 № 3.
16. Згідно з додатковою угодою № 2 до договору від 16.07.2008 № 3 умови цього договору поширилися на Твір.
17. Відповідно до укладеної 01.01.2014 ТОВ Юпітер та Об`єднанням угоди до Договору від 30.09.2008 № 061 Об`єднання з 01.01.2014 набуло виключні майнові права, зокрема на Твір - колоризовану версію фільму Небесний тихохід .
18. Зазначені докази підтверджують наявність у позивача прав, за захистом яких він звернувся до суду.
19. 30.07.2016 року о 09:15 було здійснено публічне сповіщення Твору в ефірі телеканалу Україна .
20. Публічне сповіщення спірного аудіовізуального твору підтверджується
листом ТОВ Індустріальний телевізійний комітет від 23.01.2018 № 2301-01,
листом ТОВ Мега-Прес Груп від 18.12.2017 №1/116,
листом ПрАТ Сьогодні Мультимедіа від 04.12.2017 № 12-04/17-11,
листом ТОВ Видавничий дім УМХ від 29.12.2017 № 86.
21. Відповідач звернувся до Державного агентства України з питань кіно з листом від 19.05.2016 № 0473 з проханням надати прокатні посвідчення, зокрема, на Твір.
22. 31.05.2016 відповідач отримав відповідне Прокатне посвідчення (№ 14.2203.16 Т).
23. Згідно з листом Державного агентства України з питань кіно від 29.01.2018 №133/4-2/11-18 ТРК Україна надала разом із заявами про отримання прокатного посвідчення на фільм Небесний тихохід копію його колоризованої версії на DVD-диску.
24. Позивач, заперечуючи проти доводів відповідача, зазначив, що агентський договір від 01.04.2014 № 01030114, укладений позивачем та компанією Глобал 3 Пікчерз , дійсно укладався, проте надані відповідачем копії документу не відповідають його змісту. Відповідно до додатку від 01.04.2014 № 1 до агентського договору № 01030114 компанія Глобал 3 Пікчерз отримала права на Твір строком до 31.12.2015. На підтвердження цього позивач долучив копію цього правочину.
25. З наданої відповідачем копії додатку від 01.04.2014 №1 до агентського договору № 01030114 вбачається, що компанія Глобал 3 Пікчерз отримувала права на Твір строком до 31.12.2024.
26. На вимогу суду першої інстанції представник позивача надав оригінал додатку від 01.04.2014 № 1 до агентського договору № 01030114.
27. Місцевим судом встановлено, що копія вказаного додатку, яка була залучена представником позивача, відповідає оригіналу, згідно з яким компанія Глобал 3 Пікчерз отримувала права на колоризовану версію Твору строком до 31.12.2015.
28. Відповідач оригіналу додатку від 01.04.2014 № 1 до агентського договору № 01030114 суду не надав. У зв`язку з цим суд першої інстанції не взяв відповідну копію документу до уваги як належний та допустимий доказ у справі.
29. 22.05.2019 відповідач надав суду апеляційної інстанції для огляду:
оригінал державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (Прокатне посвідчення) щодо Твору;
оригінал ліцензійного договору № ТРК-017526/2014 від 01.06.2014, укладеного компанією Video Content Library Limited та ТРК Україна ;
нотаріально посвідчені копії укладених Об`єднанням та компанією Глобал З Пікчерз Інк. агентського договору від 01.04.2014 № 01030114 та додатку від 01.04.2014 № 1 до цього договору;
нотаріально посвідчені копії ліцензійного договору від 14.03.2016 № 35979/2016 та додатку від 14.03.2016 № 1 до цього договору.
Відповідач зазначив, що оригіналу агентського договору від 01.04.2014 № 01030114 у нього немає, але для його витребування відповідач надіслав запит до компанії Video Content Library Limited (Великобританія).
30. Згідно з наданими відповідачем документами:
31. 01.04.2014 Об`єднанням та компанією Глобал 3 Пікчерз Інк. укладено агентський договір № 01030114; згідно з пунктом 1 цього договору Об`єднання доручає компанії Глобал 3 Пікчерз Інк. здійснювати юридичні та фактичні дії з надання третім особам прав на використання аудіовізуальних творів на території всіх країн світу, за винятком Російської Федерації;
32. права на використання фільмів відповідно до пункту 2 Договору № 01030114 включають безкоштовну та платну передачу в ефір, передачу за допомогою супутника, безкоштовна і платна передачу по кабелю, публічний показ, платний адресний показ, Time Shift см (передача фільмів користувачам у складі телепрограм), сповіщення творів до загального відома по телекомунікаційних та інших мережах, включаючи мережу Інтернет, а також невиключні права на здійснення відтворення запису творів, розповсюдження примірників творів, переклад, фрагментарне (не більше трьох хвилин) використання творів, право супроводжувати використання творів накладенням будь-яких графічних символів та/або тексту. З наданих відповідачем копій договорів вбачається, що строк дії Договору № 01030114 визначено до 31.12.2024;
33. Твір, зазначений у додатку № 1 до Договору 01030114 як один із творів, права на який можуть передаватися третім особам у період 01.04.2014 - 31.12.2024;
34. 14.03.2016 компанією Глобал 3 Пікчерз Інк. укладено з компанією Video Content Library Limited ліцензійний договір № 35979/2016, предметом якого є надання виключної ліцензії (пункт 3.1) на використання в Україні творів такими способами, як публічне сповіщення для загального відома шляхом передачі як у прямий ефір, так і в запису, в тому числі із застосуванням супутника та одночасно по кабелю, переклад, дублювання, озвучування та/або субтитрування українською мовою, публічне сповіщення для загального відома фрагментів творів, поєднання сповіщення твору з розміщенням інформаційних та рекламних матеріалів, потокова передача в реальному часі із застосуванням мережі Інтернет чи іншими аналогічними способами, одночасна Інтернет-трансляція;
35. відповідно до додатку від 14.03.2016 № 1 до Договору № 35979/2016 зазначені права передаються на Твір (колоризована версія 2012) таким чином: з 01.04.2016 по 31.03.2017 - 2 покази, з 01.04.2017 по 31.03.2018 - 2 покази;
36. 01.06.2014 компанія Video Content Library Limited та ТОВ Телерадіокомпанія Україна (відповідач) уклали ліцензійний договір № ТРК- 017526/2014;
37. 01.04.2016 була укладена Додаткова угода №1 (Додаток № 29 від 02.03.2016), згідно з якою відповідачу передане право на використання Твору (колоризована версія 2012), а саме: двох показів з 01.04.2016 по 31.03.2017.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА
Закон України Про кінематографію
38. Частина перша статті 15
Право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб`єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.
39. Абзаци перший та другий частини третьої статті 15
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів за наявності принаймні однієї з таких підстав: невідповідності поданих документів та матеріалів вимогам пункту 6 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону.
40. Закон України від 23 грудня 1993 року N 3792-XII Про авторське право і суміжні права у редакції, чинній 26.02.2014 (далі - Закон України Про авторське право і суміжні права )
41. Стаття 7
Суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
42. Правом інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
43. Частина перша статті 15
До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.
44. Частина перша статті 31
Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
45. Пункт а статті 50
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
46. Пункт г частини другої статті 52
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Цивільний кодекс України
47. Стаття 204
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
48. Частина перша статті 432
Ккожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
49. Стаття 421
Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
50. Стаття 426
Способи використання об`єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
51. Стаття 443
Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
52. Частина перша статті 440
Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
53. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII
54. Частини перша, третя статті 13
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
55. Частина перша статті 73
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
56. Стаття 74
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
57. Стаття 76
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
58. Стаття 79
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
59. Стаття 86
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
60. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
61. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
62. Стаття 309
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
63. Попередні судові інстанції, дослідивши наявні у справі докази, встановили, що у позивача існують майнові авторські права, за захистом яких він звернувся до суду. З 01.01.2014 позивач є власником виключних майнових прав на Твір.
64. Щодо наявності у відповідача прав, які дозволяли йому здійснити публічне сповіщення Твору 30.07.2016 о 09:15 в ефірі телеканалу Україна , суди дійшли суперечливих висновків.
65. Відповідно до статті 15 Закону України Про кінематографію право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб`єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів за наявності принаймні однієї, зокрема з підстав невідповідності поданих документів та матеріалів вимогам пункту 6 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону.
66. Прокатне посвідчення не є документом, що може свідчити про наявність або відсутність у суб`єкта авторських прав на аудіовізуальний твір, проте воно дає право розповсюджувати і демонструвати у визначених межах на території України фільми на підставі дозволу уповноваженого органу державної влади.
67. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи конкретні обставини справи щодо надання відповідачем оригіналу договору, в якому він не є стороною, укладеного юридичними особами - нерезидентами України, дійшов висновку, що закріплена у статті 204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки для сторін підлягають виконанню ними.
68. Аргументи касаційної скарги обґрунтованості зазначеного висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки законом, зокрема частиною третьою статті 33 Закону України Про авторське право і суміжні права , не передбачено можливості визнання нікчемними договорів про передачу прав на використання твору.
69. Всупереч твердженням позивача, зазначеним у касаційній скарзі у судових рішеннях не відображено обставини щодо фальсифікації договорів відповідачем. Наявні у відповідача агентський договір № 01030114 та додаток від 01.04.2014 № 1 до нього недійсними не визнавались.
70. Підсумовуючи зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
71. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків суду апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
72. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
73. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 зі справи № 910/5200/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Кіновідеооб`єднання Крупний план - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова Суддя В. Селіваненко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2019 |
Оприлюднено | 18.08.2019 |
Номер документу | 83692018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні