Постанова

від 15.08.2019 по справі 2а-6592/12/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №2а-6592/12/1370

адміністративне провадження №К/9901/46742/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (головуючий суддя Судова-Хомюк Н.М., судді: Довгополова О.М., Коваль Р.Й.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Головне управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз`яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Головне управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

У своїй заяві заявник просить роз`яснити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 876/8194/17 в вказавши, яку саме суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 1 серпня 2012 року по 14 листопада 2017 року необхідно стягнути на його користь з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

- роз`яснено, що грошове забезпечення слід стягнути на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у період з 01 серпня 2012 року по 14 листопада 2017 року з відрахуванням зборів і обов`язкових платежів та сум виплачених при звільненні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499, враховуючи довідку про грошове забезпечення вих. №7299/43/05-17 від 26 червня 2017 року, виданої Шевченківським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області;

- у решті вимог заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови - відмовлено .

Суд апеляційної інстанції заяву ОСОБА_1 задовольнив частково та вказав на те, що сума, яка підлягає стягненню повинна, вираховуватися з відрахуванням зборів і обов`язкових платежів та сум виплачених при звільненні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 0 8 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499, враховуючи довідку про грошове забезпечення вих. №7299/43/05-17 від 26 червня 2017 року, виданої Шевченківським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, прийняти нову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю та роз`яснити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції у мотивувальній частині ухвали про роз`яснення розраховано середньоденний розмір грошового забезпечення, визначено період вимушеного прогулу, однак розмір виплати грошового забезпечення не розраховано. Також суд апеляційної інстанції повинен вказати розмір виплати грошового забезпечення у резолютивній частині ухвали.

Позиція інших учасників справи

Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Головне управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данелевич Н.А.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюка А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколова В.М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ МВС), в якому з врахуванням уточнень до позовних вимог просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1133 від 13 липня 2012 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС в частині накладення на заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області майора міліції скаргу ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 240 о/с від 31 липня 2012 року По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил України за п.64 є /за порушення дисципліни/ положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року №114, майора міліції скаргу ОСОБА_1 ( М -065089) заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, 31 липня 2012 року;

- поновити майора міліції скаргу ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 01 серпня 2012 року;

- стягнути з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській на користь скаргу ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України, був наказ МВС України №81 від 16 березня 2007 року Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, повязаних із загибеллю й травмуванням особового складу . Вказаний нормативний акт, на думку позивача, не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України, а також, просить врахувати факт відсутності доведення особистої вини за події, що мали місце 3 листопада 2011 року та не були належно проаналізовані в ході проведеного службового розслідування від 10 липня 2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №2а-6592/12/1370 скасовано та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1133 від 13 липня 2012 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС в частині накладення на заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ України;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №240 о/с від 31 липня 2012 року По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил України за пунктом 64 є /за порушення дисципліни/ положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року №114, майора міліції ОСОБА_1 ( М -065089) заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, 31 липня 2012 року;

- поновлено майора міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 1 серпня 2012 року;

- стягнуто з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 08673945, юридична адреса - 79007, Львівська обл., місто Львів, вулиця Академіка Кучера, будинок 5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 1 серпня 2012 року по 14 листопада 2017 року з відрахуванням зборів і обов`язкових платежів та сум виплачених при звільненні.

ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз`яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року .

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою.

Доводи учасників справи

Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції прийнято оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не роз`яснив та не вказав, яку саме суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 01 серпня 2012 року по 14 листопада 2017 року потрібно стягнути з відповідача на користь позивача.

Позиція Верховного Суду

При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення із зазначенням розміру суми стягнення грошового забезпечення.

Верховний Суд враховує, що для повного захисту своїх прав позивач звертався до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Ухвалою від 24 січня 2018 року, у задоволенні заяви судом відмовлено. Не зважаючи на мотиви у вказаній ухвалі ні відповідач, ні позивач не визначив суму, яку належить виплатити позивау.

За склавшихся обставин, права позивача можливо захистити шляхом роз`яснення судового рішення. Проте розрахунок повинен відповідати вимогам законодавства.

Суд зазначає, що роз`яснюючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі повинен врахувати всі складові для визначення середньомісячної заробітної плати.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню на користь позивача визначається відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, згідно з якою середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 порядку № 100).

Кількість робочих днів суд повинен розрахувати з наступного дня після звільнення по день ухвалення рішення судом першої інстанції.

Положеннями розділу 3 Порядку № 100 передбачені виплати, які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

З розрахунку, що міститься в оскаржуваній ухвалі встановлено, що судом суму не визначено, а також не зазначено ряд вихідних даних, які підлягають врахуванню зокрема, кількість робочих днів, кількість фактично відпрацьованих днів, премії, премії до свят, преференції на житло та ін.

З урахуванням попередніх процесуальних рішень у цій справі, суд апеляційної інстанції повинен вжити заходів для забезпечення повного виконання рішення суду, шляхом роз`яснення, у тому числі вказавши суму, що підлягає сплаті та обрахунок її.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За наведених обставин, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов