Постанова

від 13.11.2019 по справі 2а-6592/12/1370

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 рокуЛьвів№ КДМ/142/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №876/8194/17 за його апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 2а-6592/12/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1133 від 13.07.2012 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС в частині накладення на заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ України; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 240 о/с від 31.07.2012 року По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас збройних Сил України за п.64 є (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, майора міліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, 31 липня 2012 року; поновити майора міліції його в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 01.08.2012 року стягнути з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1133 від 13.07.2012 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС в частині накладення на заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ України.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 240 о/с від 31.07.2012 року По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас збройних Сил України за п. 64 є (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, майора міліції ОСОБА_1. заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з 31 липня 2012 року.

Поновлено майора міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 01.08.2012 року.

Стягнуто з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року з відрахуванням зборів і обов`язкових платежів та сум виплачених при звільненні.

28.10.2019 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме просить стягнути з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року в сумі 599659 грн. 20 коп. без відрахування податків, зборів і обов`язкових платежів та сум виплачених при звільненні, в тому числі 161 481,60 грн. за час затримки виплати такої.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що поновлюючи його права в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, апеляційний суд не зазначив у резолютивній частині розмір виплати, тим самим призвівши до правової невизначеності в частині реалізації прав позивача на отримання компенсації за протиправне звільнення.

Вважає, що суми військового збору та суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян, а, відтак, в даному випадку грошове забезпечення за час вимушеного прогулу слід стягнути на користь позивача в повному обсязі без врахування сум обов`язкових до сплати податків, зборів, платежів та внесків, тобто без відрахування зборів і обов`язкових платежів, оскільки такі в силу закону з грошового забезпечення позивача не відраховуються, оскільки спрямовуються виключно на рівноцінну та повну компенсацію втрат позивача від нарахування та утримання таких податків та зборів одночасно з виплатою йому грошового забезпечення за рахунок коштів, які є джерелом доходу позивача, а в даному випадку за рахунок самих коштів зазначеного грошового забезпечення позивача.

Щодо відрахування сум виплачених при звільненні, то такі позивачу - ОСОБА_1 не виплачувались взагалі, а отже, такі суми не підлягають відрахуванню з вказаного грошового забезпечення.

Заслухавши суддю доповідача, ОСОБА_1. та його представника, які просять задоволити заяву, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що судове рішення, яким вирішено справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, прийнято Львівським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року №455/2017 Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах , Восьмий апеляційний адміністративний суд утворено в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місце знаходженням у місті Львові.

03 жовтня 2018 року офіційно розпочав роботу новоутворений Восьмий апеляційний адміністративний суд.

З врахуванням вищевикладеного, розгляд даної заяви здійснюється Восьмим апеляційним адміністративним судом.

У відповідності до вимог ч.1, 2 ст. 252 КАС України - суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

З постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року вбачається, що в резолютивній частині постанови не зазначено суми, з якої необхідно здійснити стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року, хоча в мотивувальній частині зазначено нормативна база проведення такого розрахунку з визначенням середньоденного розміру грошового забезпечення, яке становить 226,80грн. (а.с. 209 - 218 т.2)

Так, пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню на користь позивача визначається відповідно до приписів п.2 Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, згідно з якою середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За приписами абзацу 3 п.3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №805/1110/17-а.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення вих.№7299/43/05-17 від 26.06.2017 року, виданої Шевченківським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, грошове забезпечення ОСОБА_1 за травень 2012 року становило 4303,13 грн., а за червень 2012 року - 4542,20 грн. (а.с.42 т.2)

Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становить (4303,13 + 4542,20): 39 = 226,80 грн..

ОСОБА_1 звільнено з роботи з 31.07.2012 року, відповідно 31.07.2012 року є останнім днем роботи, а тривалість вимушеного прогулу позивача необхідно обраховувати з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року. Таким чином, 153 + 365 + 365 + 365 + 366 + 318 = 1932 дні х 226,8 грн. = 438 177, 60 грн.

Крім того, з урахуванням того, що, як вбачається, з зазначеної вище довідки від 26.06.17, розрахунок проводився із нарахованого грошового забезпечення позивачу, а тому сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягає виплаті позивачу після утримання з неї усіх передбачених законодавством податків, внесків та зборів.

Щодо твердження ОСОБА_1 стосовно того, що з відповідача слід стягнути на його користь суму в повному обсязі без врахування сум обов`язкових до сплати податків, зборів, платежів та внесків, тобто без відрахування зборів і обов`язкових платежів, то апеляційний суд зазначає наступне:

Визначення розміру податків, внесків та зборів, які справляються з нарахованих сум грошового забезпечення, покладено на відповідний фінансовий орган у складі відповідача, який в свою чергу, повинен виплатити за рішенням суду відповідні кошти позивачу з утриманням з них вказаних податків, внесків та зборів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПК України).

Відповідно до п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Як передбачено п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу 5 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи те, що обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати податку із суми доходу та відповідальність за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору покладається на юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), колегія суддів вважає, що визначення суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору покладається на відповідача.

Щодо покликання ОСОБА_1 на стягнення суми за час затримки виплати такої при остаточному розрахунку, то колегія суддів зазначає, що дана вимога не була предметом судового розгляду справи № 2а-6592/12/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому не може бути предметом розгляду при постановленні додаткового рішення. Разом з тим, ОСОБА_1 слід роз`яснити, що він вправі звернутись до суду з позовом про стягнення суми за час затримки виплати такої при остаточному розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, а саме слід стягнути з Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року в сумі 438 177 гривень 60 копійок з відрахуванням зборів і обов`язкових платежів. В решті вимог - відмовити.

Керуючись ст. 243 ч.3, ст. 252, ст. 321, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №876/8194/17 за його апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 2а-6592/12/1370, - задоволити частково.

Стягнути з Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 08673945, 79007, м.Львів, вул.Академіка Кучера, 5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року в сумі 438 177 (чотириста тридцять вісім тисяч сто сімдесят сім) гривень 60 копійок з відрахуванням зборів і обов`язкових платежів та сум виплачених при звільненні.

В решті вимог відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 14.11.19