Вирок

від 15.08.2019 по справі 753/23024/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23024/18

провадження № 1-кп/753/891/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12018100020007420 від 23.08.2018 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької обл., смт. Оратів, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм в ТОВ «Оратів м`ясо», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 близько о 15 годин 45 хвилин ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz 1517 Atego» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вул. Пасхаліна, зі сторони вул. Заслонова в напрямку вул. Російська в м. Києві, під час виїзду на перехрестя з головною дорогою вул. Новодарницької, допустив порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306 (далі - ПДР), а саме:

16.11 ПДР України - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, та вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виразилось в тому, що він, керуючи вище вказаним транспортним засобом, рухаючись проїзною частиною другорядної дороги вул. Пасхаліна, зі сторони вул. Заслонова в напрямку вул. Російська в м. Києві, під час виїзду на перехрестя з головною дорогою вул. Новодарницької, проявив неуважність та не надав дорогу транспортному засобу «ЗАЗ-Славута» д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався праворуч по головній дорозі до даного перехрещення проїзних частин, та вже виїхав на перехрестя. Внаслідок цього ОСОБА_7 не надав дорогу транспортному засобу «ЗАЗ- Славута» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , чим створив аварійну обстановку, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевкзаних транспортних засобів, в результаті якого водій автомобіля «ЗАЗ-Славута» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікарні.

Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: заподіяння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тілесного ушкодження середньої тяжкості, яке виразилось у вигляді: закритої черепно-лицевої травми у вигляді струсу головного мозку, переломів верхньої, латеральної та нижньої стінок лівої орбіти, передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи, лівої носової кістки, ексудату в лівій гайморовій пазусі та клітинах решітчастого лабіринту, забійної рани лівої надбрівної дуги, гематоми в лівій лобній, підочній, щічній ділянках, пара орбітальної гематоми зліва з субкон`ютивальним крововиливом та наявністю міхурців повітря в тканинах; закритої травми грудної клітки у вигляді перелому середньої третини правої ключиці.

Таким чином, ОСОБА_7 здійнисив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, яке заподіяло особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно 22.08.2018 близько о 15 годин 45 хвилин він рухався на автомобілі «Mercedes-Benz 1517 Atego» д.н.з. НОМЕР_1 по другорядній дорозі проїзною частиною вул. Пасхаліна, зі сторони вул. Заслонова в напрямку вул. Російська в м. Києві, та під час виїзду на головну дорогу, а саме: на вул. Новодарницьку, не надав дорогу автомобілю «ЗАЗ- Славута» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого потерпілий отримав вказані в обвинувальному акті тілесні ушкодження, характеру та ступеню тяжкості яких обвинувачений в судовому засіданні не оспорював. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші участники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також розяснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також дослідженням доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за порушення правил дорожнього руху України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, позицію потерпілого та його представника, які наполягали на суворому покаранні обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у виді обмеження волі.

Ураховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою провину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення та щиро покаявся у скоєному, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених в ст. 76 КК України.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.1 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, а саме: заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкождень внаслідок непрофесійного керування обвинуваченим транспортним засобом та грубого порушення ПДР України, а також враховуючи ту обставину, що після ДТП обвинувачений допустив порушення вимог п. 2.9а ПДР України, керуючи транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, за що був позбавлений судом права керування транспортними засобами на строк 1 рік, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого зазначеного додаткового покарання строком на 2 роки.

Обговорюючи законність та обґрунтованість цивільного позову, судом встановлено наступне.

Представником потерпілого ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 був заявлений цивільний позов, вимоги за яким в ході судового розгляду були збільшені, та в якому представник потерпілого просив стягнути з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 8682 , 02 грн., а також моральну шкоду в сумі 45000 грн. Крім того, представник потерпілого просив стягнути з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_4 суму витрат на лікування в сумі 45231,66 грн., а також моральну шкоду в сумі 45000 грн. Крім того, представник потерпілого просив стягнути з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_4 втрачений дохід в сумі 143913, 68 грн. Крім того, просив стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 45000 грн., а також моральну шкоду на користь ОСОБА_4 в сумі 45000 грн. Також, представник потерпілого просив стягнути з ТОВ «Оратівм`ясо» та ОСОБА_7 солідарно процесуальні витрати, понесені ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на правову допомогу адвоката.

В обгрунтування розміру позовних вимог в частині, що стосується потерпілого ОСОБА_4 , представник останнього зазначив, що внаслідок отриманих потерпілим у зв`язку із ДТП тілесними ушкодженнями, ОСОБА_4 тривалий час перебував на лікуванні та здійснив витрати пов`язані з лікуванням в сумі 45231, 66 грн. В обгрунтування розміру моральної шкоди, представник потерпілого зазначив, що ОСОБА_4 внаслідок ДТП знаходився в стресовому стані і моральні переживання його були викликані фактом отримання тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення його здоров`я та завдало фізичних страждань (постійні головні болі внаслідок струсу головного мозку, болі у місцях переломів, які ОСОБА_4 змушений переносити протягом більше ніж півроку. Також зазначав, що потерпілому були встановлені металеві пластини, якими скріплена зламана ключиця, що спричиняє потерпілому постійний фізичний і психологічний дискомфорт. Крім того, рани обличчя ОСОБА_4 зажили рубцем, який з часом не стане менш помітним та потребує хірургічного втручання, що спричиняє потерпілому додаткові страждання. Також, представниик потерпілого зазначає, що ОСОБА_4 внаслідок ДТП був змушений відмовитись від відпустки, придбання речей для себе та дітей, а родині потерпілого довелось звернутись до друзів та знайомих, щоб позичити гроші на лікування, принижуючи свою честь та гідність. Також, представник потерпілого зазначив, що фізичне знищення автомобіля позбавило потерпілого можливості здійснювати поїздки на автомобілі по роботі, відвозити дітей до школи, до поліклініки, на оздоровчі процедури, навідувати непрацездатних батьків, що також змусило ОСОБА_4 докладати значних моральних та психологічних зусиль, що вплинуло на загальний розмір моральної шкоди, яка представником потерпілого оцінена в 45000 грн.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Оратівм`ясо» ОСОБА_6 частково визнала позовні вимоги представника потерпілого та надала до суду відзив на цивільний позов, в якому зазначила про необхідність повернення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь цивільного позивача ОСОБА_8 у зв`язку із відсутністю повноважень адвоката ОСОБА_5 на представництво останньої в суді, тоді як в справі наявний договір про надання правової допомоги виключно потерпілому ОСОБА_4 . Також предствник ТОВ «Оратівм`ясо» просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , оскільки ці особи не звернулись із відповідною вимогою про відшкодування шкоди в першу чергу до страхової компанії, а завдавач шкоди повинен сплатити лише різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Також, представником цивільного відповідача зазначено про те, що розмір матеріальної шкоди, заявлений цивільним позивачем ОСОБА_4 не підтверджений належними доказами. Крім того, представником цивільного відповідача зазначено, що у зв`язку із тим, що між ОСОБА_8 та ПАТ «НАСК «Оранта» укладено угоду про припинення зобов`язання переданням відступного в розмірі 20000 грн., то вимога про стягнення з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 8682,02 грн. є необгрунтованою. Також, представник цивільного відповідача зазначила про необґрунтованість заявлених позовних вимог про відшкодування потерпілому ОСОБА_4 суми заробітку, втраченого внаслідок зменшення працездатності, відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санітарно-курортного лікування, придбання ліків. Що стосується позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, представник ТОВ «Оратівм`ясо» зазначила про необгрунтованість позовних вимог щодо відшкодування ОСОБА_8 моральної шкоди, а розмір моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4 визнала частково на суму 5000 грн. Також, представник цивільного відповідача вважала вимоги про стягнення моральної шкоди одночасно з обвинуваченого та ТОВ «Оратівм`ясо» такими, що не можуть бути задоволені, оскільки це може призвести до подвійної відповідальності працівника.

Обвинувачений ОСОБА_7 позовні вимоги визнав частково та в цій частині підтримав позицію представника цивільного відповідача ОСОБА_6 .

Обговорюючи обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом об`єктивно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до назаку № 54 від 20.07.2017 р. був прийнятий на роботу до ТОВ «Оратівм`ясо» водієм автотранспортних засобів на мясопереробний цех та вищевказана ДТП відбулась під час виконання ОСОБА_7 трудових обов`язків.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та часткогво моральної шкоди заявлено до ТОВ «Оратім`ясо», суд вважає дане підприємство належним відповідачем за цивільним позовом в частині заявлених до нього позовних вимог, оскільки працівником зазначеної юридичної особи була спричинена шкода потерпілому.

На підтведження понесення позивачем ОСОБА_4 матеріальних збитків на лікування були надані відповідні чеки. Загальна сума наданих чеків після підрахунку складає 45077,72 грн. Таким чином, зазначена сума коштів, затрачених на лікування в період після ДТП, підлягає відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_4 з ТОВ «Оратівм`ясо».

Щодо відшкодування на користь потерпілого втраченої вигоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що розгляд справи здійснюється лише на підставі доказів, наданих сторонами відповідно до принципу диспозитивності та не допускається розгляд справи поза межами заявлених позовних вимог.

В цивільному позові представник потерпілого заявив вимогу про відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_4 суми відшкодування заробітку (доходу), втраченого внаслідок зменшення працездатності, а також суму відшкодування доадткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків в сумі 143913 грн. 68 коп. Проте, в обгрунтування зазначеної суми представником цивільного позивача не надано жодних доказів та розрахунків, лише зазначено про те, що розразунок розміру та докази понесення цих витрат буде надано окремо. При цьому суд враховує, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів покладає обов`язок довести, що ці доходи не є абстрактними, та наявність теоретичного обґрунтування можливості одержання доходу не є підставою для стягнення грошей. Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Щодо вимог представника потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України- моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом об`єктивно встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 внаслідок ДТП зазнав моральних переживань, які були викликані фактом отримання тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення його здоров`я та завдало фізичних страждань у зв`язку із встановленням металевих пластин в тілі потерпілого, якими скріплена зламана ключиця, пошкодженням обличчя потерпілого, що спричиняє останньому фізичний і психологічний дискомфорт. Також, суд враховує, що перебування потерпілого ОСОБА_4 на тривалому лікуванні порушило звичайний життєвий ритм потерпілого, що також спричинило психологічний дискомфорт. Крім того, заслуговують уваги посилання представника відповідача про те, що додаткові моральні страждання потерпілого були зумовлені знищенням автомобіля, що позбавило потерпілого можливості здійснювати поїздки на автомобілі по роботі, відвозити дітей до школи, до поліклініки, на оздоровчі процедури, навідувати непрацездатних батьків. Вказані обставини свідчать про заподіяння потерпілому ОСОБА_4 з вини обвинуваченого моральної шкоди.

Обговорюючи доведеність позовних вимог представника потерпілого про відшкодування моральної шкоди з ТОВ «Оратівм`ясо» на суму 45 000 грн. та з ОСОБА_7 на суму 45000 грн., а також наведені обставини та наявні докази на підтвердження заподіяної моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку про можливість задоволення цивільного позову в частині відшкодування потерпілому ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 45000 грн. з ТОВ «Оратівм`ясо» та відшкодування потерпілому ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 30000 грн. з ОСОБА_7 , частково задовольнивши позовні вимоги представника потерпілого в цій частині. При цьому, судом не приймається до уваги посилання представника цивільного відповідача ТОВ «Оратівм`ясо» про те, що одночасне стягнення моральної шкоди з обвинуваченого та ТОВ «Оратівм`ясо» може призвести до подвійного стягнення у випадку зворотньої вимоги (регресу), оскільки встановлено, що загальний розмір моральної шкоди, яка була заявлена представником потерпілого на користь потерпілого ОСОБА_4 , становить 90000 гривень, та позивач звернувся із позовом про стягнення половини цієї суми з обвинуваченого, а іншої половини з ТОВ «Оратівм`ясо», а тому позиція представника відповідача про одночасне заявлення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди як з працівника, так і роботодавця, є неналежною.

Обговорюючи позицію представника цивільного відповідача про необхідність стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПАТ «НАСК «Оранта», суд не вбачає підстав для стягнення шкоди зі страховика, оскільки за цивільним позовом ПАТ «НАСК «Оранта» не було залучено в якості співвідповідача, а було залучено в якості третьої особи, та позивач із позовною заявою до страховика не звертався, а звернувся із вимогою про відшкодування шкоди безпосередньо до заподіювача шкоди та його роботодавця, які є належними відповідачами. Зазначений висновок ґрунтується на вимогах закону та правових позиціях з цього питання Верховного Суду України, яким у постанові від 20 січня 2016 року за результатами розгляду справи № 6-2808цс15, зроблено правовий висновок про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним. При цьому, як прямо зазначено у згаданій постанові Верховного Суду України, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди,застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Враховуючи відсутність клопотань про залучення у якості співвідповідача страховика з боку потерпілого та його представника, які скористались своїм абсолютним правом на звернення з вимогою про відшкодування шкоди її заподіювачем, суд позбавлений можливості самостійно залучити страхову компанію у якості відповідача за цивільним позовом.

Обговорюючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення на користь потерпілого ОСОБА_4 витрат на правову допомогу, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 118 КПК України - процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про сплату вартості зазначеної правової допомоги.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Судом встановлено, що відповідно до договору № ФО-2018-08/171 від 30.08.2018 р. потерпілий ОСОБА_4 уклав угоду з адвокатом ОСОБА_5 про надання правової допомоги.

В обгрунтування розміру понесених потерпілим ОСОБА_4 витрат на правову допомогу представником потерпілого ОСОБА_5 були надані відповідні докази, а саме: акти прийняття- передачі за договором № ФО-2018-08/171 про надання правової домоги у кримінальному провдаженні відносно ОСОБА_7 , а також довідки про отримання адвокатом від потерпілого грошових коштів, загальна сума яких складає 17536 грн. 20 коп. Таким чином, витрати на правову допомогу в зазначеному розмірі, який підтверджений належними доказами, підлягають відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_4 в повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що процесуальні витрати не вважаються шкодою у розумінні статті ст. 1166, або збитками в розумінні положень ст. 22, ЦК України, згідно із частиною другою якої збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Такі витрати, розподіляються виключно за правилами, встановленими главою 8 КПК України.

Отже, відповідно до положень ч.1 ст. 124 КПК України витрати на правову допомогу, які відносяться до процесуальних витрат, підлягають стягненню на користь потерпілого виключно з обвинуваченого.

А в цілому позовні вимоги представника потерпілого щодо відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди підлягають задоволенню частковому задоволенню.

Обговорюючи можливість розгляду цивільного позову представника потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь цивільного позивача ОСОБА_8 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 61 КПК України - цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ст. 128 КПК України - особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до правових позицій Верховного суду України, викладених в абзаці 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 02.07.2004 р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» - не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред`явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз`яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяють суду зробити висновок про необхідність залишення цивільного позову представника потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_8 без розгляду, оскільки об`єктивно встановлено, що ОСОБА_8 не є потерпілою від даного злочину, а заявлені вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, пов`язаної із пошкодженням транспортного засобу, не випливають із пред`явленого обвинувачення, яке стосується обставин заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень виключно потерпілому ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України - особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Таким чином, представнику потерпілого ОСОБА_5 підлягає роз`ясненню його право заявити цивільний позов про відшкодування шкоди на користь ОСОБА_8 в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності дост. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.373, 374,375,376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 \три\ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 \два\ роки.

На підставі положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 \два\ роки.

На підставі вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з дня проголошення вироку.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , ТОВ «Оратівм`ясо», третя особа «ПАТ НАСК «Оранта» «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратівм`ясо» \ЄДРПОУ 33002696\ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 матеріальну шкоду в сумі 45077 \сорок п`ять тисяч сімдесят сім\ гривень 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратівм`ясо» \ЄДРПОУ 33002696\ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 моральну шкоду в сумі 45000 \сорок п`ять тисяч\ гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 моральну шкоду в сумі 30000 \тридцять тисяч\ гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 17536 \сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять шість\ гривень 20 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Цивільний позов представника потерпілго ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ТОВ «Оратівм`ясо», третя особа «ПАТ НАСК «Оранта» «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_8 » - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до вимог ч.7 ст. 128 КПК України він, або безпосередньо особа, в інтересах якої він діє, мають право подати залишений без розгляду цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3976 \три тисячі дев`ятсот сімдесят шість\ гривень 70 коп. на користь держави.

Речові докази:

-автомобіль «ЗАЗ-Славута» д.н.з. НОМЕР_4 - залишити у власності ОСОБА_9 ;

-автомобіль «Mercedes-Benz 1517 Atego» д.н.з. НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_7 ;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1