Ухвала

від 17.10.2019 по справі 753/23024/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/23024/18 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/3031/2019 Доповідач у суді 2-ї інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі :

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ТОВ «Оратівм`ясо» - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою цивільного відповідача на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької обл., смт. Оратів, українця, громадянина України, працюючого водієм в ТОВ «Оратів м`ясо», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , ТОВ «Оратівм`ясо», третя особа «ПАТ НАСК «Оранта» «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_10 , матеріальну шкоду в сумі 45077 грн. 72 коп.

Стягнуто з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_10 , моральну шкоду в сумі 45 000 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 30000 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_10 , процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 17536 грн.20 коп.

Залишено без розгляду цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ТОВ «Оратівм`ясо», третя особа «ПАТ НАСК «Оранта» «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_11 ».

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат,-

В С Т А Н О В И Л A:

Згідно вироку суду, 22.08.2018 близько о 15 годин 45 хвилин ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz 1517 Atego» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вул. Пасхаліна, зі сторони вул. Заслонова в напрямку вул. Російська в м. Києві, під час виїзду на перехрестя з головною дорогою вул. Новодарницької, допустив порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306 (далі - ПДР), а саме: 16.11 ПДР України - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, та вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виразилось в тому, що він, керуючи вище вказаним транспортним засобом, під час виїзду на перехрестя з головною дорогою вул. Новодарницької, проявив неуважність та не надав дорогу транспортному засобу «ЗАЗ-Славута» д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався праворуч по головній дорозі до даного перехрещення проїзних частин, та вже виїхав на перехрестя. Внаслідок цього ОСОБА_7 не надав дорогу транспортному засобу «ЗАЗ- Славута» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , чим створив аварійну обстановку, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевкзаних транспортних засобів, в результаті якого водій автомобіля «ЗАЗ-Славута» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікарні. Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: заподіяння ОСОБА_10 тілесного ушкодження середньої ступеню тяжкості.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник цивільного відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції змінити. Цивільний позов ОСОБА_10 до ТОВ «Оратівм`ясо» задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 5000,0 грн. В решті цивільного позову відмовити.

Вказує, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Оратівм`ясо» застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта». Не зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Оратівм`ясо» застрахована, ОСОБА_10 пред`явив позов не до страховика, а до Товариства та до ОСОБА_12 . Зокрема, ПАТ «НАСК «Оранта» 12.03.2019 було направлено лист ОСОБА_10 з проханням надати постанову або вирок суду про притягнення винуватої особи до відповідальності. Також, у зазначеному листі повідомляється, що рішення про виплату страхового відшкодування цивільному позивачеві буде прийнято страховиком лише після визнання у судовому порядку винної особи. Таким чином ПАТ «НАСК «Оранта» не відмовляло ОСОБА_10 у виплаті відшкодування, а лише вказувало на те, що виплата буде здійснена після отримання офіційних документів щодо винуватця ДТП. Оскільки ОСОБА_10 оцінює завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 45231,66 грн., вона повністю покривається сумою страхового відшкодування. А відтак, у ОСОБА_10 не було правових підстав звертатися з вимогою до ТОВ «Оратівм`ясо», а у суду не було підстав задовольняти такі вимоги.

Суд першої інстанції задовольнив частково цивільний позов про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_10 , проте останнім не надано жодних доказів, що підтверджувало факт заподіяння моральних страждань або витрат немайнового характеру.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника цивільного відповідача, в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, про відсутність підстав для зміни вироку суду, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, винуватості ОСОБА_7 у його вчиненні, правильність кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оскаржується.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідивши всі докази, які містяться в матеріалах справи та були надані до суду під час судового розгляду, дав належну оцінку кожному доказу з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраним доказам - з точки зору достатності та взаємозв`язку та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини ОСОБА_7 в скоєнні інкримінованому злочину.

Що стосується доводів представника цивільного відповідача щодо порушень судом вимог чинного законодавства при вирішенні цивільного позову, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження вироком Дарницького районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , ТОВ «Оратівм`ясо», третя особа «ПАТ НАСК «Оранта» «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» задовольно частково. Стягнуто зТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_10 , матеріальну шкоду в сумі 45077 гривень 72 коп. Стягнуто з ТОВ «Оратівм`ясо» на користь ОСОБА_10 , моральну шкоду в сумі 45 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 30000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_10 , процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 17536 гривень 20 коп.

На думку колегії суддів,місцевий суд, розглядаючи справу та вирішуючи питання про часткове задоволення заявленого у справі цивільного позову представником потерпілого, не дотримався вимог щодо повного всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення питання про відшкодування шкоди, вирішив цивільний позов без належного урахування норм цивільного законодавства, що потягло за собою постановлення судового рішення в цій частині з істотним порушенням вимог ст.ст. 94, 370 КПК України.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього кодексу. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно пункту 16 роз`яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2003 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» статтею 21 Закону № 1961-IV від 1 липня 2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Статтею 33 ЦПК України передбачено, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

У зв`язку із цим при пред`явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Як вбачається із матеріалів провадження цивільна відповідальність ТОВ «Оратівм`ясо», де працював обвинувачений була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IVвизначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності зіст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Разом з тим, як убачається з вироку, при вирішенні цивільного позову, який виник із відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд, встановивши обставини, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована за відповідним договором, постановив рішення про стягнення коштів з обвинуваченого та цивільного відповідача ТОВ «Оратівм`ясо», не прийнявши рішення щодо відповідальності співвідповідачів, що позбавляє можливості суд апеляційної інстанції виправити помилку місцевого суду та постановити власне рішення в цій частині з огляду на те, що апеляційний суд не може постановити новий вирок в цій частині, оскільки таке рішення буде суперечити вимогам ст. 409 КПК України.

На думку колегії суддів, саме призначення нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства забезпечить права потерпілого обвинуваченого та цивільного відповідача ТОВ «Оратівм`ясо»на повний, всебічний та неупереджений розгляд цивільного позову.

Істотні порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином апеляційну скаргу представника цивільного відповідача слід задовольнити частково, в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди вирок скасувати і призначити в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача задовольнити частково.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року щодо ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 286 КК України в частині цивільного позову скасувати.

В цій частині призначити новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий:

Судді: