Ухвала

від 17.08.2019 по справі 925/959/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 серпня 2019 року м. Черкаси справа № 925/959/19

Суддя Господарського суду Черкаської області Спаських Н.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім (Черкаська область м. Катеринопіль) до Фермерського господарства Груп-Агро (Кіровоградська область, Новомирородський район, с. Коробчине) та до Приватного підприємства Агропоставка-Сервіс (Черкаська область, м. Ватутіне) про стягнення з першого відповідача 1 149 657, 80 грн. неустойки, понесених збитків та безпідставно набутих коштів, а з другого відповідача 10 000 грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Черкаської області 12 серпня 2019 зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім до двох відповідачів у справі з вимогами :

- про стягнення з Відповідача-1 Фермерського господарства Груп-Агро 1 149 657, 80 грн. з яких:

*1 099 999,20 грн . неустойки (за непоставку зерна пшениці належної якості) згідно п. 4.3. договору поставки № 18/08/78 від 02.08.2018 року між ТОВ Катеринопільський торговий дім та ФГ "Груп-Агро", який укладено шляхом обміну листами з допомогою офіційних скриньок електронної пошти. Місце виконання договору (місце поставки) Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине - згідно Специфікації;

*48 258,60 грн. понесених позивачем збитків в якості оплати ним послуги перевезення ТОВом "Фенікс Транс Груп" вантажу (пшениця) одержаного позивачем за договором поставки № 18/08/78 від 02.08.2018 року, який виявився невідповідним ГОСТу за висновками лабораторії та в подальшому повернутий на адресу ФГ "Груп-Агро";

*1400,00 грн. безпідставно набутих ФГ "Груп-Агро" коштів, які за вимогою керівника ФГ "Груп-Агро" ОСОБА_1 було сплачено представником позивача ОСОБА_2 в якості його власних коштів на користь ОСОБА_3 , яка здійснювала фактичний відпуск при відвантаженні та приймання вантажу пшениці при його поверненні, про що складено розписку.

- про стягнення з Відповідача-2 Приватного підприємства Агропоставка-Сервіс 10 000,00 грн. штрафу за невиконання умов Агентського договору № 20/12/17 від 20.12.2017 з мотивів, що якщо договір поставки № 18/08/78 від 02.08.2018 не було виконано належним чином, то і Агентський договір № 20/12/17 від 20.12.2017 не було виконано, бо ці договори є взаємно пов`язаними. Штраф позивачем нараховано на підставі п. 5.5. та 5.7. Агентського договору якими визначено, що за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань Агент сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 000,00 грн. за кожну додаткову угоду і сторони відшкодовують одна одній збитки у повному розмірі (штрафна неустойка).

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

На позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, надати належні та допустимі докази і підтвердження порушення своїх прав та інтересів (ст. 13,74 ГПК).

При цьому суд звертає увагу на ст. 162 ГПК України , якою визначені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, зокрема, згідно ч. 1 вказаної статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; згідно п.4 ч. 3 - позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Позивач не вказує на солідарність обов`язків відповідачів та не доводить її.

Відповідно до ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд вважає, що за правовим змістом цих положень кожен з підпунктів 1,2,3) ст. 47 ГПК може застосовуватися окремо, оскільки в статті прямо не вказано про необхідність одночасної їх наявності у відносинах сторін спору.

В порушення вимог ст. 47 ГПК України позивачем суду не доведено, що предметом спору є спільні обов`язки обох відповідачів (наприклад, при солідарній відповідальності чи спільному завданні шкоди); обов`язки обох відповідачів виникли з однієї підстави, а також, що предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Позивач помилково вважає, що сама по собі обставина укладення і виконання договору поставки № 18/08/78 від 02.08.2018 року між ТОВ Катеринопільський торговий дім та ФГ "Груп-Агро", який також фігурує в умовах додаткової угоди до Агентського договору № 20/12/17 від 20.12.2017 між позивачем та ПП "Агропоставка-Сервіс" є доказом спільної підстави виникнення прав та обов`язків сторін за всіма вимогами (які складають предмет спору), заявленими позивачем до відповідачів.

Як вбачається із позовних матеріалів, правовідносини позивача із кожним з відповідачів врегульовані різними господарськими договорами - поставки від 02.08.2018 та Агентського договору від 20.12.2017. Своє право на стягнення спірних коштів з кожного із відповідачів окремо позивач обґрунтовує цими самостійними договорами, а також різними за часом та обставинами подіями, що спричинили порушення прав позивача. Це є самостійним доказом різних підстав виникнення у позивача права на звернення із позовом до кожного із відповідачів, а у відповідачів - їх обов`язків.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення і яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України . Підстава позову - це факти (обставини, події) з якими пов`язується виникнення порушеного права і які обґрунтовують вимогу позивача про захист його права чи законного інтересу.

Як вбачається із позовної заяви, стягнення кожної спірної суми (збитки, неустойка, штраф, безпідставно набуті кошти) окремо з кожного із відповідачів позивачем обґрунтовано самостійними правовими підставами, різними нормами законодавства. Обставини для стягнення кожної із заявлених спірних сум окремо до кожного з відповідачів мають свій предмет доказування, свої обставини виникнення права на стягнення, а тому не виникли з однієї правової підстави.

За своїм значенням однорідний є той, що належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками; який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах.

Тому суд вважає, що однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно являють собою однаковий спосіб захисту права та мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів та обставин) підстави виникнення. Таких обставин з позовних матеріалів не вбачається. Право на стягнення спірних коштів виникло у позивача з різних договорів, подій та обставин його взаємовідносин з кожним із відповідачів окремо.

За змістом позовних вимог предметом спору між позивачем та двома відповідачами не є їх однорідні права і обов`язки. Заявлення до обох відповідачів позову саме про стягнення грошових сум в обох випадках (а не сукупності майнової та немайнової вимог) само по собі ще не свідчить про однорідність позовних вимог.

Отже в контексті даної справи пред`явлення позивачем різних за правовими підставами, обставинами, складовими частинами позовних вимог до різних відповідачів суперечить положенням ст. 47 ГПК України.

Тому спільна участь визначених позивачем двох відповідачів в одному спорі не допускається.

Також частиною першою статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У даному випадку зі змісту позовної заяви суд вбачає, що окремі вимоги до різних відповідачів про стягнення збитків, неустойки, штрафу, безпідставно набутих коштів обґрунтовуються різними правовими підставами та обставинами, які підтверджуються ще й різними доказами. Тобто ці вимоги не пов`язані між собою єдиною підставою виникнення або спільними поданими доказами і не є одна по відношенню до другої основною та похідною позовними вимогами.

Отже позивач також порушив і правила об`єднання позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Ст. 173 ГПК України дозволяє роз`єднати одну або декілька позовних вимог у самостійні провадження, однак в даному випадку це неможливо застосувати через виникнення у такому разі непідсудності спору між позивачем та першим відповідачем ФГ "Груп-Агро" Господарському суду Черкаської області.

Тому позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі пункту 2) частини 5 статті 174 ГПК України.

За загальним правилом підсудність у спорах визначається за місцем знаходження відповідача (ч. 1 ст. 27 ГПК).

З огляду на участь у справі двох відповідачів, які знаходяться у різних областях України, позивач скористався своїм правом вибору підсудності спору за місцем знаходження другого відповідача у Черкаській області (ч. 2 ст. 29 ГПК).

Однак суд прийшов до висновку про порушення позивачем правил участі у спорі двох відповідачів.

Пункт 4) ч. 2, ч. 4 ст. 43 ГПК України вказують, що за певних обставин зловживанням процесуальними правами може вважатися необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою. Наслідком таких дій є, зокрема, повернення заяви. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

У відповідності до ст. 279 ГПК України порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади (до яких відноситься і судова гілка влади) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинним ГПК України не передбачено право суду відкрити провадження стосовно позовних вимог лише до другого відповідача за територіальною юрисдикцією Господарського суду Черкаської області, а решту позовних вимог передавати за підсудністю до іншого суду.

Отже, позивачу слід повернути позовну заяву з усіма прикладеними документами. При цьому повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Повернення позовної заяви є підставою для повернення з Державного бюджету сплаченого судового збору за заявою особи, яка сплатила судовий збір (ст. 7 ЗУ "Про судовий збір"). Однак на час прийняття ухвали таку заяву суду не подано.

Керуючись ст. 47, п. 2) частини 5 статті 174, ст. 234 ГПК України, --

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім (ідентифікаційний код 32316860, Черкаська область м. Катеринопіль, вул. Соборна, 43) позовну заяву із доданими до неї документами заявлену до Фермерського господарства Груп-Агро (ідентифікаційний код 37942367, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Кірова, 16-Г) та до Приватного підприємства Агропоставка-Сервіс (ідентифікаційний код 36776627, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Ювілейна, 17 кв. 32) про стягнення з першого відповідача 1 149 657, 80 грн. неустойки, понесених збитків та безпідставно набутих коштів, а з другого відповідача 10000 грн. штрафу.

Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 7 ст. 174 ГПК).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських