ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
19.08.2019м. ДніпроСправа № 904/3604/19
За позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, м. Дніпро, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннур", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 1 361 822,94 грн
Суддя Соловйова А.Є.
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровська місцева прокуратура №1 Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннур" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 1 361 822,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку без належних правових підстав, що призвело до ненадходження до міського бюджету коштів орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.09.2019.
Разом з позовною заявою Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 Дніпропетровської області подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Коннур", а саме: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вулиця Аеропортівська, 43 у м. Дніпро , що складаються з будівлі автоцентру літ. А - незавершене будівництво, 30% готовності, трансформаторна підстанція літ. Б - незавершене будівництво, 30% готовності, та на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннур" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 153, код ЄДРПОУ 32465946) в межах ціни позову та з урахуванням судових витрат на загальну суму 1 383 210,79 грн, інформація про які буде виявлена Державною виконавчою службою в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не здійснює господарську діяльність та будівництво за місцезнаходженням свого майна, не зацікавлений у врегулюванні питання щодо набуття законних підстав для користування земельною ділянкою, безвідповідально ставиться до виконання свого обов`язку щодо внесення орендної плати за землю, не має наміру добровільно відшкодовувати збитки. Зазначена поведінка відповідача, на думку заявника, свідчить про необхідність забезпечення позову з метою запобігання істотному ускладненню або неможливості виконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч.ч. 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; встановленням обов`язку вчинити певні дії (ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво), повинен пересвідчитись в наявності у відповідача наміру здійснити дії, спрямовані на зменшення своїх активів шляхом відчуження або знищення зазначеного об`єкта нерухомого майна.
Предметом даного спору є вимога Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, яка заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннур", про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 1 361 822,94 грн.
Дніпропетровська місцева прокуратура №1 Дніпропетровської області просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна та грошові кошти відповідача. Разом з цим, заявником не надано доказів того, що відповідач намагається здійснити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.
В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
В свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18).
Дніпропетровська місцева прокуратура №1 Дніпропетровської області не надала суду належних обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси. Доводи заявника, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на припущеннях.
Враховуючи наведені заявником мотиви для забезпечення позову та відсутність в матеріалах справи доказів, необхідних для встановлення судом наявності підстав для забезпечення позову, суд відмовляє в задоволенні заяви Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Дніпропетровській місцевій прокуратурі № 1 Дніпропетровської області в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Судові витрати, пов`язані з поданням заяви про забезпечення позову, віднести на заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.08.2019.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Є. Соловйова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2019 |
Оприлюднено | 19.08.2019 |
Номер документу | 83698156 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні