Рішення

від 15.08.2019 по справі 826/10142/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2019 року №826/10142/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України", (далі - позивач ,Інститут), до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (далі - відповідач, Держархбудінспекція) , про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №81/18/10/26-45/1206/02/3 від 12 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 24.07.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У подальшому, позивачем подано до суду заяви про збільшення позовних вимог вх. №101332/18 від 04.10.2018 р. та вх. №03-14/40219/19 від 15.04.2019 р., які прийнято судом, відповідно до яких, у позовних вимогах позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №81/18/10/26-45/1206/02/3 від 12.06.2018 р.;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.06.2018 р.;

- визнати неправомірними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції з проведення позапланової перевірки, яка відбувалась на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.04.2018 р. №119 Про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.04.2018 р. №б/н, відносно Державної установи Інститут еволюційної екології Національної академії наук України на об`єкті: Реконструкція парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Феофанія за адресою: вул. Академіка Лебедєва у Голосіївському районі м. Києва .

Ухвалою суду від 26.04.2019 р. визнано заявлений представником позивача відвід судді Шрамко Ю.Т. необґрунтованим, а справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М.А.) від 08.05.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Шрамко Ю.Т. від розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.07.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані дії та рішення вчинені (прийняті) з порушенням вимог законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані дії та рішення вчинені (прийняті) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів частини третьої статті 3 вищевказаного Закону органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно пунктом 3 Положення №294 одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 Положення №294 визначено, що відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок про здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пунктів 16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до статті 7 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки слугував наказ відповідача від 26.04.2018 № 119 Про проведення позапланової перевірки , відповідно до пункту 1 наказу винесено рішення щодо проведення перевірки замовника будівництва - Державна установа Садово-парковий комплекс Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 16464799).

На підставі, зазначеного вище, наказу посадовими особами видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.04.2018 № б/н.

Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.04.2018 № б/н перевірка здійснювалась відносно замовника будівництва - Державна установа Садово-парковий комплекс Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 16464799).

В подальшому посадові особи за результатами перевірки винесли акт, протокол, постанову та припис щодо притягнення до відповідальності не замовника будівництва - Державна установа Садово-парковий комплекс Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 16464799), а позивача - (Ідентифікаційний код юридичної особи 33593908).

Судом встановлено, що 03.05. 2018 року Позивачем від відповідача отримано направлення на проведення перевірки з терміном проведення з 03.05.2018 до 16.05.18. тобто 16 травня 2018 року посадові особи мали б винести акт перевірки.

29.05.18 позивачем отримано від Держархбудінспекції лист від 15.05.18 № 10/26-44/1505/02/3, щодо надання документів в термін до 23.05.18 з метою здійснення перевірки та прибуття до Відповідача. Листом підтверджується, що заходи державного архітектурно-будівельного контролю інспектором до 23.05.18 не здійснювались, оскільки листом інспектор вимагав прибути до Інспекції 23.05.18 та надати документи згідно переліку, зазначеного в листі.

Враховуючи викладене, перевірка відбувалась формально з порушенням приписів та правових норм, визначених законодавством у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що документи складені за результатами перевірки та на підставі яких винесено оскаржувану постанову, а саме: акт перевірки протокол разом з приписом, Позивачем не отримано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку (надалі - Правила № 270).

У відповідності до пункту 11 Правил № 270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Згідно з визначеннями, викладеними в абзацах 18, 20 пункту 2 Правил № 270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; поштове відправлення з оголошеною цінністю - це реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункт 17 Правил №270).

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 62 Правил №270).

З огляду на зазначене, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, повинен був відправити документи, які було складено за результатами перевірки, відповідно до вимог Порядку № 553 на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваний припис, протокол, акт перевірки відповідачем було скеровано в адресу Садово-паркового комплексу НАН України Феофанія 01.06.2018 рекомендованим листом Р-0113326317240.Зазначене підтверджується листом відділенням поштового зв`язку Київ-143 та безпосередньо фіскальним чеком, який додано відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Таким чином, повідомлення позивача про результати проведеної перевірки неналежне, що призвело до порушення його прав, визначених пунктом 13 Порядку № 553.

При цьому заслуговують на увагу доводи позивача про те, що акт перевірки відразу після проведення перевірки не був вручений уповноваженій особі позивача, що позбавило його можливості відразу ж надати посадовими особам Інспекції копії відповідних наказу та ліцензії, а також заперечення чи пояснення щодо вказаного Акту перевірки

Згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення акт перевірки було направлено на адресу Садово-паркового комплексу НАН України Феофанія 01.06.2018, а не Позивача.

Такі дії Інспекції також свідчать про порушення порядку складання вищевказаних документів, визначеного пунктами 18-21 Порядку №533.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так указаними правовими нормами визначено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З наведеного вбачається, що акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складається у присутності уповноваженої особи суб`єкта містобудування, а у разі відмови такого від отримання протоколу, він направляється засобами поштового зв`язку.

У порушення вищезазначеного згадані документи акт складені у відсутності уповноваженої особи позивача.

Враховуючи викладене, відповідач не повідомив належним чином позивача щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність передбачає, що замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані, серед іншого, доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про основи містобудування при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Відповідно до статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Механізм здійснення авторського і технічного наглядів під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначають Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903.

Пунктом 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури передбачено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Матеріалами справи встановлено, що Позивачем не здійснюються ні підготовчі, ні будівельні роботи.

Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що встановлених вище обставин достатньо для того, щоб задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд зазначає, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених в ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. А тому, оскаржувані рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17.

При цьому, з наявних в матеріалах справи копій оскаржуваних постанов вбачається, що:

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані постанова та припис прийняті відповідачем у зв`язку з тим, що позивачем протиправно віднесено Об`єкт будівництва до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а не до об`єктів із середніми наслідками (СС2), з чим суд не погоджується виходячи з наступного.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові будинки понад чотири поверхи;

об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Матеріалами справи встановлено, що спірний об`єкт не є пам`яткою культурної спадщини, зазначене підтверджується експертизою Інституту економічно-правових досліджень від 2 жовтня 2018 року, листом Міністерства культури України, від 19.08.2018 № 718/10-4/55-18 та листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.08.2018 №514.1-818969-18.

Законом України Про природно-заповідний фонд України статус парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Феофанія визначено як об`єкт природно-заповідного фонду.

Судом встановлено, що Відповідач не надав доказів , що парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія" є пам`яткою культурної спадщини, оскільки відсутні будь-які чинні нормативно-правові акти спеціально уповноважених на те органів про віднесення парку "Феофанія" до пам`яток культурної спадщини відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Отже, використання Департаментом архітектурно-будівельної інспекції України в м. Києві лише інформаційного переліку об`єктів культурної спадщини Голосіївського району, розміщеного на офіційному веб-сайті Управління збереження історичного середовища та охорони об`єктів культурної спадщини Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якості підтвердження факту належності парку Феофанія саме до пам`яток культурної спадщини не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач безпідставно відніс Об`єкт реконструкції до об`єктів з середніми наслідками (СС3).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону №3038-VI, не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанова та припис прийняті відповідачем безпідставно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови та припису є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 27470,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної Академії наук України" (місцезнаходження: 03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, 37; код ЄДРПОУ 33593908) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №81/18/10/26-45/1206/02/3 від 12.06.2018 р.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.06.2018 р.

4. Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України з проведення позапланової перевірки, яка відбувалась на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про проведення позапланової перевірки" від 26.04.2018 р. №119 та направлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України для проведення планового (позапланового) заходу від 26.04.2018 р. №б/н відносно Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України" на об`єкті "Реконструкція парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія" за адресою: вул. Академіка Лебедєва у Голосіївському районі м. Києва".

5. Стягнути на користь Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної Академії наук України" сплачений ним судовий збір у розмірі 27470,00 грн. (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко