Ухвала

від 16.08.2019 по справі 640/13000/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/438

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 серпня 2019 року м. Київ № 640/13000/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву представника акціонерного товариства Київ-Лада про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №640/13000/19 за позовом

акціонерного товариства Київ-Лада

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства Київ-Лада (надалі - позивач), адреса: 03134, місто Київ, вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 17 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0325671209 від 17 квітня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника акціонерного товариства Київ-Лада з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та про про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування клопотання представником позивача не наведено вмотивованих причин, щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, окрім посилання на норму Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу заявників, що при цьому даний предмет спору до вищевказаних переліків справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження не відноситься.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав, а також враховуючи, що на даній стадії представником позивача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для задоволення заяви. В разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку про необхідність виклику представників сторін та/або вчинення інших дій, які передбачають призначення судового засідання або проведення підготовчого провадження, такі дії будуть вчинені судом, у встановленому порядку.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника акціонерного товариства Київ-Лада про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова