Постанова

від 13.08.2019 по справі 2040/7975/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 р.Справа № 2040/7975/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 28.01.19 року по справі № 2040/7975/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГУЛА"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради треті особи Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області

про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГУЛА" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати незаконною та скасувати постанову №19/162010/250-18-П від 08.06.2018 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу, прийнята відповідачем із порушенням встановленого порядку та із наданням невірної оцінки обставинам справи, у зв`язку з чим порушує права позивача та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГУЛА" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, третя особа на стороні відповідача: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області задоволено. Скасовано постанову №19/162010/250-18-П від 08.06.2018 року, про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вищевказане рішення Харківського окружного адміністративного суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Зазначає, що перевіркою з виходом на місце встановлено, що нежитлова будівля літ. "А-1" складеної в плані Г-образної форми, що складалася з єдиного приміщення № 1 площею 295,5 кв.м та мала чотири входи реконструйована. Приміщення № 1 поділено на декілька приміщень з улаштуванням додаткових входів: з північного боку будівлі влаштовано заклад громадського харчування з улаштуванням ще 4-х додаткових входів (1 зі східного боку, 3 із західного боку); зі східного боку влаштовано магазин; між зазначеним магазином та кутовою центральною частиною будівлі влаштовано точку розповсюдження білетів лотереє з улаштуванням 2-х додаткових входів (1 з боку виходу зі станції метрополтену, 1 з протилежного південного боку); у кутовій центральній частині будівлі влаштовано магазин канцелярських товарів з улаштуванням 2-х додаткових входів (1 у куті з боку виходу з метрополітену, 1 з протилежного північно- західного боку). Вказує, що укладаючи договір купівлі-продажу від 29.03.2011 № 656, за яким ТОВ ІНГУЛА отримало у власність відповідну нежитлову будівлю, ТОВ Уна Верітас мало передати ТОВ ІНГУЛА технічний паспорт на відповідну нежитлову будівлю. Твердження позивача по справі про те, що ТОВ ІНГУЛА отримало у власність нежитлову будівлю літ. "А-1" по АДРЕСА_1 у такому стані, який був на момент проведення Інспекцією перевірки, є необґрунтованими, оскільки ані під час проведення позапланової перевірки, ані до суду позивачем не надавався технічний паспорт, отриманий за наслідками укладання відповідного правочину, який підтверджував би відповідні обставини. Більш того, матеріали інвентаризаційної справи № 88088 р.№ 11110, яка зберігається в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", не містять жодних додаткових інвентаризацій нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 ніж та, що проводилась до винесення Господарським судом Харківської області рішення від 15.02.2010 по справі №47/58-10. Зазначає, що до 2013 року законодавство України не передбачало право будь-яких інших суб`єктів господарювання, окрім місцевих БТІ, на проведення технічної інвентаризації. Вказує, що твердження позивача про те, що передана йому за договором купівлі- продажу нежитлова будівля вже була самочинно реконструйована вважає безпідставними, оскільки ним не оспорювався відповідний договір купівлі- продажу та не направлялись будь-які вимоги до продавця у зв`язку із недоліками товару (позивач про такі обставини не зазначає). Вважає, що суд І інстанції не звернув увагу на те, що у відповідності до п. 6 договору купівлі-продажу спірного об`єкту від 29.03.2011 Покупцю - ТОВ Інгула - передано технічний паспорт на спірний об 'єкт. Жодних технічних паспортів, які б підтвердлсували факт вже проведеної на момент укладання договору купівлі-продажу реконструкції позивачем не надано. Також посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні не врахував того, що архітектор не є інженером з технічної інвентаризації, оскільки він проектує та обирає відповідні засоби і способи реалізації архітектурного рішення. Викладене свідчить про те, що станом на 28.03.2011 об`єкт лише проектувався до проведення реконструкції, а відповідна план-схема приміщення за адресою АДРЕСА_1 засвідчена архітектором ОСОБА_4, є лише предпроектною пропозицією. У зв`язку з вищевикладеним просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 2040/7975/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГУЛА" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що позивач за час володіння нежитловою будівлею літ. "А-1" яка знаходиться по АДРЕСА_1 не здійснював і не здійснює будівельних робіт. В задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Також від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГУЛА" до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій документів.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГУЛА", код ЄДРПОУ - 37576535, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання, юридична особа.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будівля літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ТОВ "ІНГУЛА" на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2011 року №656.

При цьому, судом встановлено, що первинну державну реєстрацію речових прав на вказану нежитлову будівлю проведено 04.03.2010 року за ТОВ Уна Верітас на підставі рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2010 року №47/58-10.

Державна реєстрація права власності на зазначений об`єкт проведена за ТОВ Уна Верітас КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 04.03.2010 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідно до наказу № 155 від 10.05.2018 року, направлення для проведення позапланового заходу державного контролю від 10.05.2018 № 430-Н та направлення від 24.05.2018 № 486-Н, на підставі листа Комунального підприємства Харківський метрополітен від 10.01.2018 №16/71/0109 у період з 10.05.2018 р. по 23.05.2018 р. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Нежитлова будівля літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1, що розташована біля виходу з підземного переходу №5 , результати якої оформлено у вигляді акту № 430/486-А від 25.05.2018.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: Нежитлова будівля літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1, що розташована біля виходу з підземного переходу №5 у зв`язку з виявленням порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №430/486-Пр-У від 25.05.2018 терміном усунення до 25.07.2018.

Також, з наявних в матеріалах справи доказів, а саме відзиву на позов та долучених до нього копій документів вбачається, що відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Нежитлова будівля літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1, що розташована біля виходу з підземного переходу №5 виявлено порушення п.1 ч.1 ст. 34, ч. 1, 2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.2 п. 5, п. 13 Порядку виконанні підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 08.06.2018 року об 11 год. 00 хв.

При цьому, у відповідній графі вказаних акту, припису та протоколу зазначено, що примірники останніх направлено позивачу засобами поштового зв`язку, докази чого представником відповідача долучено до матеріалів справи (а.с. 82-83).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем було визнано позивача винним у вчиненні правопорушенні у сфері містобудівної діяльності передбаченого п. 2 ч. 2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а саме виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Отже, судом встановлено, що за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №19/162010/250-18-П, за виконання будівельних робіт без документа, що надає право на виконання будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС 1), чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34, ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 2 п.5, п. 13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, за що накладено штраф у сумі 63432,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що примірник постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №19/162010/250-18-П було направлено відповідачем засобами поштового зв`язку на адресу підприємства, проте конверт із направленими документами повернувся до відповідача із відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання , докази чого наявні в матеріалах справи (а.с.86-88).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом вказав на обставини того, що про прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу підприємству стало відомо після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, що і послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. Так представником позивача вказано, що в будівлі, яка була об`єктом перевірки, позивачем не проводилися будівельні роботи, а такий вигляд будівля мала і на момент її придбання у іншої юридичної особи. З огляду на вказане, на думку позивача, ним не було допущено жодних порушень у сфері містобудівної діяльності, а отже відсутні підстави для притягнення підприємства до відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем у прохальній частині позову допущено описку, де помилково зазначено номер оскаржуваної постанови як №19/162010/250-18-17 , замість №19/162010/250-18-П .

Отже, з огляду на обставини справи судом надається оцінка саме поставі про накладення штрафу, прийнятій відповідачем №№19/162010/250-18-П від 08.06.2018 року.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Положеннями п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до абз. 1 п. 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244, справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п. 20 Порядку №244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2018 року вказано, що справа буде розглядатися 08.06.2018 року о 11 год. 00 хв. водночас, зі вказаного протоколу не вбачається, що позивач був ознайомлений з ним, отримував копію, в протоколі відсутній підпис позивача, його пояснення.

Відповідач в відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу зазначив, що вищевказаний протокол було направлено позивачу засобами поштового зв`язку.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано лише копію опису вкладень та фіскальний чек ПАТ "Укрпошта". Зворотного повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Наведені обставини свідчать про відсутність факту сповіщення позивача про розгляд питання про притягнення його до відповідальності та, відповідно, про порушення пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, згідно до пункту 20 вищевказаного порядку посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

З аналізу наведеного можна дійти висновку, що в разі встановлення відповідачем під час підготовки справи до розгляду, відсутності факту сповіщення суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, то подальший розгляд питання про притягнення до відповідальності по суті, є протиправним, оскільки позивача не було сповіщено належним чином про такий розгляд за три доби.

Сам по собі факт завчасного направлення такого повідомлення не є доказом того, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про позбавлення позивача права на участь у розгляді її справи та надання доказів.

З приводу встановлених перевіркою порушень позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, які послугували підставою для прийняття оскаржуваної у даній справі постанови про накладення штрафу, судом встановлено наступне.

Зі змісту акту №792/851-А від 06.08.2018 року вбачається, що перевіркою з виходом на місце встановлено, що нежитлова будівля літ. А-1 , яка належить ТОВ ІНГУЛА на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 656 від 29.03.2011, складної в плані Г-образної форми, що складалась з єдиного приміщення № 1 площею 295,5 кв.м. та мала 4 (чотири) входи, реконструйована без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, а саме: приміщення №1 поділено на декілька приміщень з улаштуванням додаткових входів:

- з північного боку будівлі - заклад громадського харчування з вивіскою ІНФОРМАЦІЯ_3 з улаштуванням ще 4-х додаткових входів (1 - зі східного боку, 3 - із західного у бік пам`ятного знаку В честь проголошення суверенітету України - 3 дверей зі сходовим майданчиком на 3 сходинки). До будівлі з боку майдану Незалежності улаштовано навіс та встановлені стаціонарні столики та лави. Підприємницьку діяльність в приміщеннях, згідно інформації у куточку споживача, здійснює ОСОБА_1 ;

- зі східного боку будівлі - магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підприємницьку діяльність в приміщенні здійснює ФО-П ОСОБА_2 :

- між магазином ІНФОРМАЦІЯ_2 та кутовою центральною частиною і будівлі - точка розповсюдження білетів державної лотереї СПОРТЛІГА з улаштуванням 2-х додаткових входів (1-у бік виходу зі станції метро Університет та 1 - з протилежного південного боку з 6-ма сходинками). Підприємницьку діяльність в приміщеннях здійснює ТОВ М.С.Л. ;

- кутова центральна частина будівлі - магазин канцелярських товарів з улаштуванням 2-х додаткових входів (1 - у куті з боку виходу зі станції метро Університет та 1 - з протилежного північно-західного боку з 6-ма сходинками).

Також вказано, що зазначена будівля за класом наслідків (відповідальності) має ознаки з незначними наслідками (СС1).

При цьому, перевіряючими особами під час проведення перевірки виявлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо вищевказаного об`єкта.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Як передбачено положеннями ч. 3 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для отримання дозволу на виконання будівельних робіт подається заява з необхідними додатками.

Відповідно до п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

З аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що замовником є фізична або юридична особа яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (декларацію/повідомлення про початок виконання будівельних робіт, заяву про отримання дозволу на виконання будівельних робіт).

При цьому, як передбачено приписами п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що в ході її проведення перевіряючими встановлено, що зазначена будівля експлуатується, у всіх 4-х приміщеннях.

Представником відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі зазначив, що укладаючи договір купівлі-продажу від 29.03.2011 № 656, за яким ТОВ ІНГУЛА отримано у власність відповідну нежитлову будівлю, ТОВ Уна Верітас мало передати ТОВ ІНГУЛА технічний паспорт на відповідну нежитлову будівлю.

При цьому, за інформацією, наявною в інвентаризаційній справі № 88088 р.№ 11110, яка зберігається в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" встановлено, що вищезазначена нежитлова будівля одноповерхова, складається з приміщення № 1 (основне) загальною площею 295,9 кв. м та має чотири входи.

Водночас, матеріали вказаної інвентаризаційної справи № 88088 р.№ 11110, яка зберігається в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", не містять жодних додаткових інвентаризацій нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 ніж та, що проводилась до винесення Господарським судом Харківської області рішення від 15.02.2010 по справі №47/58-10. При цьому, до 2013 року законодавство України не передбачало право будь-яких інших суб`єктів господарювання, окрім місцевих БТІ, на проведення технічної інвентаризації. Отже, позивачем після придбання зазначеної будівлі було проведено будівельні роботи в частині облаштування додаткових входів.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що кількість входів у будівлі встановлена перевіряючими була наявна і станом на момент придбання зазначеної будівлі у ТОВ Уна Верітас , позивачем жодних будівельних робіт після набуття права власності на зазначену нежитлову будівлю не здійснювалось, а отже позивач у розумінні положень законодавства не є суб`єктом містобудування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу від 09.03.2011 року, укладеного між позивачем як покупцем та ТОВ Уна Верітас як продавцем вбачається, що продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю літ. А-1 , загальною площею 295,9 (двісті дев`яноста п`ять цілих дев`ять десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язується оплатити її вартість на нижчевикладених умовах. Згідно із п. 2 договору купівлі-продажу нежитлова будівля, що відчужується, належить продавцю на підставі рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі №47/58-10, право власності зареєстровано в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації , витяг №25491720 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 04.03.2010 року, реєстраційний №!29854483, номер запису 11110 в книзі 1. Згідно із п. 3 договору купівлі-продажу продаж нежитлової будівлі вчинено за 338000 (триста тридцять вісім тисяч) гривень 00 коп. Покупець зобов`язується розрахуватися за цим договором впродовж шести місяців з моменту його нотаріального посвідчення.

Зазначений договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за номером 656.

Матеріали справи містять копію плану-схеми приміщення за адресою АДРЕСА_1 , засвідченої архітектором ОСОБА_4 28.03.2011 року, з якої вбачається, що нежитлове приміщення має 12 виходів.

З наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що після набуття права власності на вказану будівлю позивачем було надано в оренду частину нежитлового приміщення на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 30.03.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю Хлібокомбінат Кулиничівський .

З наявної в матеріалах справи копії договору оренди нежитлового приміщення від 30.03.2011 року вбачається, що за даним договором орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 295,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, а орендар приймає та використовує об`єкт оренди на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до додатку до договору оренди нежитлових приміщень від 30.03.2011 року (план-схема) вбачається, що у нежитловому приміщенні 12 виходів.

На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення сторонами складено акт приймання-передачі від 30.03.2011 року.

Також матеріали справи містять копію акту комісії з приймання майна ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , з якого вбачається, що об`єкт оренди перебуває у наступному стані, зокрема, вхідні двері - 12 шт.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення від 30.03.2011 року, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Хлібокомбінат Кулиничівський укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2015 року. Умови зазначеного договору відповідають умовам договору оренди нежитлового приміщення від 30.03.2011 року. При цьому, відповідно до пункту 1.3 договору оренди нежитлового приміщення договір оренди укладається строком на 35 місяців і діє до 01.12.2017 року.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017 року сторонами викладено пункт 1.3 договору оренди у новій редакції.

Згідно із наявною в матеріалах справи копією додатку №1 до договору оренди нежитлових приміщень від 01.01.2015 року (план-схема) вбачається, що у нежитловому приміщенні 12 виходів.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи містять лист за підписом директора ТОВ Українсько-словенське підприємство Хлібопекарський комплекс Кулиничівський , відповідно до якого останнім зазначено, що підприємство орендує у ТОВ Інгула (код ЄДРПОУ 37576535) нежитлову будівлю літ. А-1 , загальною площею 295,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також вказано, що за період орендних відносин ТОВ Інгула не здійснювало ніяких підготовчих чи будівельних робіт, у тому числі реконструкції чи інших поліпшень у вищезгаданій будівлі, а орендована нежитлова будівля перебуває у такому ж стані, що й на момент початку орендних відносин з урахуванням нормального фізичного зносу.

Також суд зазначає, що у судовому засіданні суду першої інстанції, було допитано свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є працівником ТОВ Українсько-словенське підприємство Хлібопекарський комплекс Кулиничівський . Зазначеною особою повідомлено суду, що за період її роботи на підприємстві позивачем не здійснювались ніякі підготовчі чи будівельні роботи, у тому числі реконструкція чи інші поліпшення у вищезгаданій будівлі.

Під час судового розгляду справи судом з наданих представником позивача пояснень та доказів встановлено, що зазначене нежитлове приміщення було придбано позивачем у ТОВ Уна Верітас за 338000,00 грн. При цьому, матеріали справи місять довідки за підписом директора підприємства позивача, зі змісту яких вбачається, що балансова вартість нежитлового приміщення не змінювалась у бік збільшення, натомість з наявної в матеріалах справи копії фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 11 місяців 2018 року балансова вартість необоротних активів зменшувалась.

Представником позивача під час розгляду справи вказано, що вартість приміщення з часом зменшується у зв`язку з нормальним фізичним зносом.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що у даному випадку до суду не надано доказів проведення саме позивачем будівельних або підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання.

При цьому колегія суддів зазначає, що єдиним на що посилається представник відповідача, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР Харківської області, доводячи наявність в діях позивача складу правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є той факт, що в плані БТІ, який був підставою укладення договору купівлі продажу значиться інша кількість виходів в приміщенні ніж реальна яка знаходиться в володінні позивача.

Однак, сам по собі даний факт не свідчить, що саме позивач здійснював відповідні будівельні роботи, по переобладнанню приміщення, чи був їх замовником.

Наведене жодним чином не спростовує пояснення позивача та надані ним докази, стосовно того, що переобладнання приміщення відбувалось до отримання у власність даної будівлі.

А тому відповідач не довів наявність складу порушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , за яким ним застосовані до позивача санкції.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку позивач у розумінні положень п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є суб`єктом містобудування, оскільки не є замовником будівництва об`єкта Нежитлова будівля літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1, що розташована біля виходу з підземного переходу №5 , а відтак не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу, у зв`язку з чим постанова №19/162010/250-18-П від 08.06.2018 року, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР Харківської області, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача стосовно правомірності оскаржуваної постанови №19/162010/250-18-П від 08.06.2018 року є помилковими.

Щодо доводів відповідача, стосовно того, що ТОВ Інгула не надано до суду технічний паспорт на спірний об 'єкт, колегія суддів зазначає наступне.

Дані посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки наявність чи відсутність технічний паспорт на спірний об 'єкт, не свідчить про проведення реконструкції Нежитлова будівля літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 саме позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі № 2040/7975/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 19.08.2019 року