Постанова

від 08.08.2019 по справі 509/4088/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5274/19

Номер справи місцевого суду: 509/4088/17

Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Глобал Гарант на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Глобал Гарант (код ЄДРПОУ 38927423), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Південно-українське страхове товариство (код ЄДРПОУ 30542672), про захист прав споживачів, визнання частково недійсним договору та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Глобал Гарант (далі - ТзДВ СК Глобал Гарант ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Південно-українське страхове товариство (ТОВ ПУСТ ), в якому з урахуванням уточнень (Том ІІ: а.с. 1-3, 61-65) просив суд визнати частково недійсним умови Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №105678 від 21.01.2017 року, а саме пп. 12.2 - (глава 12 Договору Виключення із страхових випадків та обмеження страхування ): страховик не відшкодовує збитки, які сталися після зміни страхового ризику (зміна власника ТЗ) без попереднього письмового узгодження зі Страховиком та укладання, за необхідності відповідних додаткових угод до цього Договору та оформлення належним чином документів згідно з законодавством: стягнути з відповідача ТзДВ СК Глобал Гарант на його користь в якості страхового відшкодування, страхову суму в розмірі 1235000,00 гривень та стягнути з ТзДВ СК Глобал Гарант на його користь в якості відшкодування судових витрат - 82700,00 гривень.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Глобал Гарант , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Південно-українське страхове товариство , про захист прав споживачів, визнання частково недійсним договору та стягнення коштів, - задоволено частково.

Визнано недійсним п.12.2 Глави 12 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105678 від 21.01.2017 р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією Глобал Гарант .

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Глобал Гарант (код ЄДРПОУ 38927423) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), в якості страхового відшкодування, страхову суму в розмірі 1.235.000 (Один мільйон двісті тридцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Глобал Гарант (код ЄДРПОУ 38927423) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), в якості відшкодування судових витрат 82700 (вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Глобал Гарант подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзДВ СК Глобал Гарант сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

У відзивах на апеляційну скаргу, ТОВ ПУСТ та ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просять суд рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзДВ СК Глобал Гарант - залишити без задоволення (Том ІІ: а.с. 58-59, 68-70).

До суду апеляційної інстанції з`явилися представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представник ТзДВ СК Глобал Гарант - Пилипець А.Ю. Третя особа - ТОВ ПУСТ до суду не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2017 р. між позивачем ОСОБА_1 , 1967 року народження (Страхувальник та Вигодонабувач) та відповідачем Страховою компанією Глобал Гарант (Страховик) в особі повіреного, який діяв від імені та за дорученням Страховика директор ТОВ ПСА Міланченко І.М. був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105678.

Предметом Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані із володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим на умовах даного Договору транспортного засобу, а саме автомобілю LEXUSLX 570 2008 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_3 .

Згідно умов Договору страхова сума встановлена у розмірі 1 300 000 грн., франшиза у випадку незаконного заволодіння - 5%.

Згідно умов Договору визначений термін Вигодонабувач - дієздатна фізична особа , що призначається Страхувальником при укладанні Договору страхування для отримання страхового відшкодування і яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, термін Страхувальник - юридична та дієздатна фізична особа, які уклали зі Страховиком договори страхування або є страхувальниками згідно законодавства України, термін Страховий ризик - певна подія,на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання (а.с.4-5).

Згідно п.п.8.2.2 Договору Страхувальник зобов`язаний при укладанні договору надати Страховику всю достовірну інформацію щодо усіх обставин, які мають суттєве значення для оцінки страхового ризику та визначення умов договору протягом 1 робочого дня з моменту, коли Страхувальнику стало відомо про виникнення таких обставин інформувати Страховика про будь яку суттєву зміну страхового ризику та умов договору, наприклад зміну власника ТЗ .

06 червня 2017 р. власником ТЗ LEXUSLX 570 2008 р.в., номер кузову НОМЕР_3 відповідно до чинного законодавства став ОСОБА_4 , при цьому був змінений і державний номерний знак.

18 червня 2017 р. невстановлені особи незаконно заволоділи автомобілем, який був предметом договору страхування LEXUS LX 570, 2008 р.в., номер кузову НОМЕР_3 , про що був повідомлений відповідач.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що п.п.12.2.4 Договору страхування суперечить вимогам ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , а саме є несправедливим, а також вимогам ст.16 Закону України Про страхування щодо укладання Договорів страхування відповідно до Правил страхування, а тому згідно ст.203 ЦК України зміст правочину - п.п.12.2.4 суперечить актам цивільного законодавства, у зв`язку із чим сума страхового відшкодування у розмірі 1235000 гривень є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність майнового інтересу у ОСОБА_1 .

Однак, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування , страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.

Статтею 6 вищевказаного закону, передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства;

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону України Про страхування ).

Відповідно до ст. 25 Закону, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2017 року між ТзДВ СК Глобал Гарант , як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником та вигодонабувачем, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 15678 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом LEXUS LX 570, 2008 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (Том І: а.с. 4, 5-15).

06.06.2017 року за договором купівлі - продажу ОСОБА_1 продав вказаний автомобіль ОСОБА_4 , після чого вказаному автомобілю був наданий новий державний реєстраційний номер - НОМЕР_4 (Том І: а.с.19), тобто з 06.06.2017 року змінився власник автомобіля LEXUS LX 570, 2008 р.в.

При цьому, відповідно до п.4.10. Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів передбачено, що зміни та доповнення до Договору, за винятком тих, які відбуваються автоматично відповідно до умов Договору, вносяться за взаємною письмовою згодою Сторін, оформлюються у вигляді додаткових угод до Договору , якіз моменту підписання стають його невід`ємними частинами.

Згідно п.п. 8.1.2., 8.1.6, 8.1.7. Договору, страхувальник має право: отримувати належне йому страхове відшкодування відповідно до положень Договору та Правил; вносити зміни в Договір за узгодженням зі страховиком; у випадку продажу або дарування транспортного засобу переоформити Договір на нового власника. Зміна страхувальника допускається тільки до настання страхового випадку шляхом внесення відповідних змін до Договору.

Разом з тим, даних про те, що ОСОБА_1 (в період з 06.06.2017 року) повідомив відповідно до вищевказаних умов Договору ТзДВ СК Глобал Гарант про зміну власника транспортного засобу, що створило би передумови для ініціювання хоч однією із сторін внесення змін до Договору, в матеріалах справи немає, оскільки відповідно до накладної Служби кур`єрської доставки №5103613, заява ОСОБА_1 від 06.06.2017 року на ім`я ТзДВ СК Глобал Гарант про зміну власника транспортного засобу не була вручена адресату (Том І: а.с. 17, 18), тому твердження позивача в цій частині є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи.

Більш того, у відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що у Листі Нацкомфінпослуг, щодо його скарги на рішення ТзДВ СК Глобал Гарант від 31.08.2017 року про відмову у виплаті страхового відшкодування, йому було роз`яснено також і про те, що він не надав підтвердження письмового повідомлення ТзДВ СК Глобал Гарант про зміну власника транспортного власника.

Матеріалами справи також встановлено, що 18.06.2017 року, тобто через 12 днів, після зміни власника, стався страховий випадок - автомобіль марки LEXUS LX 570, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 був викрадений. Факт незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом було підтверджено матеріалами кримінального провадження, які знаходяться в провадженні Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

Згідно п.10 Договору, передбачені дії страхувальника при настанні події, що може бути визнана страховим випадком.

Рішенням ТзДВ СК Глобал Гарант від 31.08.2017 року, ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із тим, що: не скориставшись своїм обов`язком і правом, обумовлені в п.п. 8.2.2., 8.1.7. Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів за №105678, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 не уклали Договір страхування на нового власника до настання заявленої події. Отже, з 06.06.2017 року автомобіль LEXUS LX, реєстраційний номер НОМЕР_4 не застрахований (Том І: а.с.16).

Відповідно до п.п. 8.2.2., 8.2.7., 8.2.9. Договору, страхувальник зобов`язаний: при укладенні Договору надати страховику всю достовірну інформацію щодо усіх обставин, які мають суттєве значення для оцінки страхового ризику та визначення умов Договору, і надалі під час дії Договору протягом 1 (одного) робочого дня з моменту, коли страхувальнику стало відомо про виникнення таких обставин, інформувати страховика про будь-яку суттєву зміну страхового ризику та умов Договору, наприклад, зміну власника транспортного засобу; уникати обставин, що можуть привести до настання страхового випадку, та вживати всіх можливих заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, надати документи, передбачені розділом 11 частини Б Договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Аналогічні положення щодо предмету страхування наведені у ст. 4 Закону України Про страхування .

Отже, у розумінні положень ст.ст. 979, 980 ЦК України, ст.ст. 1, 4 Закону України Про стархування , метою страхування при укладенні договору страхування транспортного засобу є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Договором визначено, що предметом даного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом LEXUS LX 570, 2008 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно Договором, особою, якій належить майновий інтерес визначено страхувальника/ вигодонабувача - ОСОБА_1 .

З урахуванням того, що ОСОБА_1 продав застрахований транспортний засіб, він не є його володільцем, тому не може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, оскільки втратив майновий інтерес щодо предмету страхування, у зв`язку із чим не може отримувати страхове відшкодування, як згідно умов договору, так і в порядку визначеному Законом.

При цьому, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо наявності майнового інтересу у позивача та застосування до спірних правовідносин ст. 20-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ст. 8 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 20-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

У відповідності до ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Однак в цій частині правовідносини врегульовані умовами Договору страхування, а саме п.п. 4.10., 8.1.7., 8.2.2., 8.2.7., 8.2.9. Договору.

Крім того, згідно до ст. 22 Закону України Про страхування у разі смерті страхувальника - фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, права і обов`язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування. В інших випадках права і обов`язки страхувальника можуть перейти до іншої Фізичної особи чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

За перерахованих обставин суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку щодо наявності майнового інтересу у позивача.

Щодо визнання судом першої інстанції недійсним пп. 12.2 - (глава 12 Договору Виключення із страхових випадків та обмеження страхування ), апеляційний суд зазначає наступне.

Так, визнаючи недійсним пп. 12.2 - (глава 12 Договору Виключення із страхових випадків та обмеження страхування ), районний суд виходив з того, що п.п.12.2.4 Договору страхування суперечить вимогам ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , а саме є несправедливим, а також вимогам ст.16 Закону України Про страхування щодо укладання Договорів страхування відповідно до Правил страхування, а тому згідно ст.203 ЦК України зміст правочину - п.п.12.2.4 суперечить актам цивільного законодавства.

При цьому, суд керувався ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 203 ЦК України та ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Однак такі висновки суду першої інстанції є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 980 ЦК України, що кореспондується зі ст. 4 Закону України Про страхування , предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з:

1)життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2)володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3)відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Страхування наземного транспорту є майновим страхуванням, а предметом договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105678 від 17.01.2017 року є майнові інтереси, що пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням застрахованого автомобіля.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про страхування державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.

Згідно із ст. 36 Закону України Про страхування основними функціями Уповноваженого органу є; видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії (пп. 2 статті); проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності (пп.4 статті);

Відповідно до п. 24 Ліцензійних умов Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) фінансова установа зобов`язана надавати фінансові послуги на підставі договору, який відповідає вимогам статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 11 і Закону України "Про захист прав споживачів", статті 1056-1 ЦК України, інших законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, вимогам до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, визначеним Нацкомфінпослуг, та положенням внутрішніх правил надання фінансових послуг фінансовою установою. Якщо відповідно до вимог законодавства додатком до внутрішніх правил надання фінансових послуг є типовий договір, договори з надання фінансових послуг, що укладаються фінансовою установою, повинні відповідати такому типовому договору.

З урахуванням вищевикладеного, Договір добровільного страхування укладений на підставі Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ТДВ СК Бенефіт (попередня назва ТДВ СК Глобал Гарант відповідно до протоколу № 6 від 25.07.2014 року).

Відповідно до 26 Закону, умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Умовами пп. 12.2.4. Договору встановлено, страховик не відшкодовує збитки, які сталися після зміни страхового ризику (використання транспортного засобу в якості таксі, передання транспортного засобу в оренду або прокат, зміна власника транспортного засобу, зміна двигуна/кузова або перефарбування транспортного засобу, зміна протиугінних пристроїв, втрата ключів, номерних знаків або реєстраційних документів на транспортний засіб, укладення інших договорів страхування транспортного засобу, надання можливості керування транспортним засобом особі, яка не зазначена в заяві на страхування транспортним засобом як особа, яка допущена до керування транспортним засобом тощо) без попереднього письмого узгодження зі страховиком та укладання, за необхідності, відповідних додаткових угод до цього Договору та оформлення належним чином документів згідно з законодавством .

Дана умова договору кореспондується з умовами Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Таким чином, для отримання відповідної ліцензії з добровільного виду страхування Страховик подає до Нацкомфінпослуг відповідні правила страхування.

За умови відповідності Правил страхування законодавству України, в тому числі ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , Нацкомфінпослуг здійснює реєстрацію таких правил страхування та видає відповідну ліцензію.

Уповноважений державний орган, на якого покладено функції державного контролю за страховою діяльність здійснив в свій час реєстрацію Правил страхування та, таким чином, підтвердив їх відповідність законодавству. В іншому випадку Правила страхування не підлягають реєстрації Нацкомфінпослуг.

За таких обставин справи, суд першої інстанції не навів обґрунтованих аргументів, які є підставою для визнання судом недійсним п.п. 12.2.4. частини Б Договору.

З урахуванням того, що стягнення 82 700,00 грн. судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, є похідними від задоволення позову, тому рішення в цій частині є також необґрунтованим , оскільки позов не підлягає до задоволення в цілому.

Крім того, допустимих доказів, що підтверджують розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82700 грн. позивачем не надано, оскільки матеріали справи містять лише копію Квитанції №4460 Одеської обласної колегії адвокатів, з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатив витрати на правову допомогу в розмірі лише 2700 грн. (а.с. 69). Інших даних в матеріалах справи немає.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про можливість задоволення таких вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, невірно застосував норми законодавства до спірних правовідносин, в зв`язку із чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно п.1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд :

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Глобал Гарант - задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року - скасувати.

Прийняти постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Глобал Гарант (код ЄДРПОУ 38927423), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Південно-українське страхове товариство (код ЄДРПОУ 30542672), про захист прав споживачів, визнання частково недійсним договору та стягнення коштів - відмовити.

Судовий збір Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія Глобал Гарант за подачу апеляційної скарги в розмірі 32529 гривень 75 копійок (тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень 75 копійок) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.08.2019 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда