Рішення

від 11.01.2010 по справі 35/633

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/633

11.01.10

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах  держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради   

до                 Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»

про              стягнення 8 919,97 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від прокуратури  не з'явились;

від позивача         не з'явились;

від відповідача    Петиченко І.В. –предст. за довір. №0277/9 від 24.07.2009р.

В судовому засіданні 11.01.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах  держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради до Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості Договором оренди №11/614 від 21.11.2005р., з яких: по орендній платі –8 880,49 грн., пеня –39,48 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладена функція представництва інтересів громадян та держави в суді у випадках, визначених законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2009р. порушено провадження у справі № 35/633, розгляд справи призначено на 11.11.2009р.

02.11.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач та прокуратура в судове засідання 11.11.2009р. не з'явилися, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/633 від 09.10.2009р. в повному обсязі не виконали, витребуваних документів суду не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, але вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/633 від 09.10.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача в усному порядку повідомив суд, що відповідачем здійснена часткова сплата заборгованості, але на день розгляду справи у суді у представника відсутні належні докази на підтвердження вищезазначених обставин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.

Позивач та прокуратура в судове засідання 30.11.2009р. не з'явилися, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/633 від 09.10.2009р. в повному обсязі не виконали, витребуваних документів суду не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав докази на підтвердження сплати заборгованості, заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 30.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 09.12.2009р.

Позивач та прокуратура в судове засідання 09.12.2009р. не з'явилися, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/633 від 09.10.2009р. в повному обсязі не виконали, витребуваних документів суду не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив.

Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.01.2010р.

Позивач та прокуратура в судове засідання 11.01.2010р. не з'явилися, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/633 від 09.10.2009р. в повному обсязі не виконали, витребуваних документів суду не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

Представник відповідача в судовому засіданні надав документи по справі, заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).  

Про місце, дату та час судового засідання прокуратура та позивач були повідомлений належним чином, але в судові засідання 11.11.2009р., 30.11.2009р., 09.12.2009р., 11.01.2010р. ані прокуратура, ані позивач, ані їх представники не з’явились, витребуваних судом документів не надали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

На підставі договору оренди № 11/614 від 21.11.2005 року з урахуванням Угоди № 1 від 06.09.2006р. про зміни і доповнення до договору оренди № 11/614 від 21.11ю2005р. між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок»,  орендодавець (позивач) передав, а орендар прийняв за актом прийому-передачі, який підписується одночасно з договором оренди та є його невід'ємною частиною, в строкове платне користування нежитлове технічне приміщення загальною площею 9,5 кв.м та частину даху загальною площею 10,0 кв.м за адресою: м. Луганськ, кв. Ватутіна, 27-б (п. 1.1.).

Вказане майно орендодавець передає орендарю для встановлення контейнера та антенно-фідерних пристроїв (п. 2.1.).

Пунктом 3.1. Договору оренди було встановлено, що плата за користування майном з 21.08.2006р. становить 907,76 грн. згідно додатку 2 - розрахунку орендної плати за користування майном та є його невід’ємною частиною.

Умовами Договору було визначено, що орендна плата вноситься орендарем в повному обсязі на рахунок 35420003001964 ВДК в Ленінському районі, МФО 804013, код 21796730, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця (п. 3.7.).

06.09.2006р. між сторонами було складено та підписано Акт прийому-передачі, відповідно до якого орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв нежитлове технічне приміщення загальною площею 9,5 кв.м та частину даху загальною площею 10,0 кв.м за адресою: м. Луганськ, кв. Ватутіна, 27-б.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор зазначає про те, що в порушення умов Договору оренди відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі в розмірі 8 880,49 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 39,48 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що за період з січня по листопад 2009р. відповідачем було сплачено позивачу заборгованість по орендній платі та пеню в загальному розмірі 16 561,70 грн., в підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення (копії в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися  відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.1, п.3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, обов‘язок доведення покладено законом на позивача.

Натомість, позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених в позові. Позивач не надав переконливих доказів, які б свідчили про наявність боргу  відповідача перед позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 8 880,49 грн. є необґрунтованими  і  задоволенню не підлягають.

У відповідності із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Отже, передумовою для стягнення пені є порушення виконання  грошового зобов‘язання  відповідачем.

Враховуючи ту обставину, що позивачем не доведено наявності заборгованості відповідача по орендній платі, відсутні підстави для стягнення пені в розмірі 39,48 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і  задоволенню не підлягають.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про те, що вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах  держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а отже є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Луганської міської ради (91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, код ЄДРПОУ 21796730, р/р 35420003001964 в ОГК у Ленінському районі м. Луганська, МФО 804013) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 01.02.2010 року