Ухвала

від 19.08.2019 по справі 910/8098/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"19" серпня 2019 р. Справа№ 910/8098/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Грека Б.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року

у справі № 910/8098/17 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Компанії Krioril Consalting LTD

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліко Компані"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року у справі № 910/8098/17 заяву ГУ ДФС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 41 372,43 грн. задоволено частково, визнано кредиторські вимоги податкового органу до ТОВ „Кліко Компані" на загальну суму 11 051,97 грн., з яких: на суму 7 276,24 грн. - друга черга, на суму 3 029,45 грн. - третя черга та на суму 746,28 грн. - шоста черга. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у м. Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року у даній справі в частині невизнання кредиторських вимог та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.

Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника апеляційної скарги.

Відповідно до положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

За приписами ст. 1 наведеного Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Як вбачається з додатків до апеляційної скарги її копію направлено боржнику - ТОВ „Кліко Компані" та ліквідатору банкрута Рєзнікову В.І., що підтверджується фіскальними чеками відділення поштового зв`язку та відповідними описами вкладення.

Разом з тим, в порушення вимог ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги всім кредиторам у справі, вимоги який визнано та включено до реєстру вимог кредиторів ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року, або комітету кредиторів боржника у разі його створення у відповідності до вимог Закону про банкрутство.

Крім того, відповідно до приписів Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Апелянтом в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Київської області від 08.04.2019 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви ГУ ДФС у м. Києві про визнання кредиторських вимог до боржника, за подання якої кредитором мало бути сплачено 3 842,00 грн. (2х1921) судового збору.

Відповідно до п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання даної апеляційної скарги апелянтом необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 763,00 грн. (3842х150%).

Але, як вбачається із апеляційної скарги, скаржником, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

При цьому, судова колегія зазначає, що в тексті апеляційної скарги містяться посилання скаржника на положення чинного законодавства, які регулюють питання відстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Разом з тим, ані в тексті апеляційної скарги, в тому числі у прохальній її частині, ані окремо апелянтом не заявлено відповідної вимоги про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або звільнення останнього від такої сплати.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Крім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржувана податковим органом ухвала не містить у собі дату підписання повного її тексту, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року є 18.04.2019 року.

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 01.08.2019 року, що підтверджується відтиском поштового штемпелю відділення пошти, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження на три з половиною місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.

В силу п. 4 ч. 4 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Відповідний доказ, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції повинен подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003).

Разом з тим, до апеляційної скарги не надано жодних доказів отримання копії оскаржуваної ухвали, зокрема не додано копії оскаржуваного судового рішення, на якому міститься вхідний штамп з датою її отримання, поштовий конверт, яким було направлено відповідну копію, з роздруківкою з офіційного сайту ПАТ „Укрпошта" у розділі відстеження поштових відправлень. Не містять відповідних підтверджень і матеріали справи.

Крім того, як було зазначено вище, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду поза межами строку на апеляційне оскарження, однак ані в прохальній частині скарги, ані окремо від неї останній не порушував питання щодо відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з власної ініціативи.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За викладених вище обставин, апеляційна скарга ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року підлягає залишенню без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, неподанням документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам копії цієї скарги і доданих до неї документів, а також у зв`язку з поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2019 року у справі № 910/8098/17 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДФС у м. Києві строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Грек