Рішення

від 13.08.2019 по справі 910/7332/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2019Справа № 910/7332/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк."

про стягнення 1 017 380,51 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача - Вангородська Г.І., за дов.

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." про стягнення 1 017 380,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018р. призначено розгляд справи №910/7332/18 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №БК110/301216 від 31.12.2016. Позивачем згідно платіжного №145 від 05.02.2018 перераховано на рахунок відповідача передоплату в розмірі 757 505,07 грн, в зв`язку з чим відповідач мав поставити товар у строк до 12.02.2018р. В зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено товар в обумовлений Договором строк, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 757 505,07 грн - суму попередньої оплати, пеню в розмірі 99 533,41 грн, штраф в розмірі 151 501,01 грн та 3 % річних в розмірі 8 841,02 грн.

В поданій заяві про збільшення розміру позовних вимог (22.06.2018) позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 30 000,00 грн - витрати на послуги адвоката.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував, вказуючи, що Договір поставки №БК110/301216 від 31.12.2016 має бути визнаний недійсним, оскільки укладений за попередньою зловмисною домовленістю представників сторін; не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

В судовому засіданні 11.07.19 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 13.08.19 подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку із хворобою свого представника.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідачем не наведено тих обставин, наявність яких в силу ст.216 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відкладення розгляду справи.

За змістом ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи судом за клопотанням відповідача від 07.08.2019 вже відкладався розгляд даної справи на 13.08.2019, в зв`язку з неможливістю забезпечити відповідачем явку адвоката у судове засідання.

13.08.19 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку із хворобою свого представника. Вказане клопотання підписано адвокатом адвокатського об`єднання Фортіс Коростенським В.В.

Суд зазначає, що клопотання про відкладення розгляду даної справи було підписано адвокатом відповідача та подано безпосередньо до суду 13.08.2019, на дату призначення даної справи до розгляду. Одночасно з цим, відповідачем укладений Договір про надання правової допомоги від 06.07.2018 із адвокатським об`єднанням Фортіс , доказів неможливості забезпечити надання правової допомоги відповідачу іншим адвокатом адвокатського об`єднанням Фортіс матеріали справи не містять.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 13.08.2019, за відсутності представника відповідача, враховуючи наявність у матеріалах справи відзиву на позов та здійснення судом розгляду справи по суті, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи, в зв`язку з чим в задоволенні клопотання відповідача від 13.08.2019 про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

У судовому засіданні 13.08.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2016 між ТОВ АГ ПРОСТІР (покупець) та ТОВ БЮЛІНГ ІНК. (постачальник) укладено Договір поставки №БК 110/301216 від 31.12.2016р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1.Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) наведені у рахунках-фактурах, що становитимуть невід`ємну частину Договору.

Згідно п. 3.1 Договору ціна за одиницю товару, що поставляється за цим Договором, зазначається в рахунках-фактурах.

Відповідно до п.4.1.Договору визначено, що покупець формує та надає усне або письмове замовлення на товар із зазначенням асортименту та необхідної кількості за позиціями та бажаних строків поставки товару.

У відповідності з п.4.1 Договору позивач здійснив письмове замовлення поставки товару на підставі заявки №63 від 02 лютого 2018р. (надалі - Заявка) на поставку відповідачем товару - Комплект дообладнання сівалки MONOSEM NX 8R70 з використанням індивідуального електроприводу vDrive артикуль MON8R CBG 1шт, Комплект дообладнання сівалки MONOSEM NX 8R70 з використанням індивідуального електроприводу vDrive артикуль MON8R ZA 1шт. маслостанція від ВВП трактора 1шт надалі).

Вказана заявка №63 від 02 лютого 2018р підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату по замовленню №63 від 02 лютого 2018 р. на поставку зазначеного у заявці товару на суму 1 515 010,13 грн.

Згідно п.5.2 Договору поставка кожної окремої партії товару за цим Договором здійсню єсть в строк, в кількості та асортименті, які остаточно узгодженні сторонами у замовленнях.

В Заявці №63 від 02 лютого 2018р. сторони домовились про вартість товару, яка склала 1 515 010,13 грн, порядок оплати за товар - у вигляді 50 % предоплати та 50% вартості на дату відвантаження товару; строки доставки товару - 5 робочих днів з дати оплати 50% вартості товару.

Згідно з п.5.4. Договору поставки товару, за який проведена оплата, здійснюється в строк не пізніше ніж на п`ятий робочий день з моменту зарахування коштів покупця на розрахунковий рахунок постачальника згідно кожного окремого рахунку-фактури.

Відповідно до п.6.3 Договору оплата продукції, що поставляється за цим Договором, здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку-фактури. Рахунок фактура може надсилатися (передаватися) покупцю, як в оригіналі так і його копії можуть надсилатися за допомогою факсимільного зв`язку або на електронну

пошту.

Судом встановлено, що 05.02.2018 позивач згідно платіжного доручення №145 від 05.02.2018 перераховано на рахунок відповідача предоплату в розмірі 50% загальної вартості товару, що складає 757 505,07 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до умов укладеної сторонами Заявки №63 від 02 лютого 2018р. та п.5.4. Договору відповідач повинен був поставити обумовлений товар не пізніше 12.02.2018.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п.12.1. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи строк дії укладеного сторонами Договору сплив.

Згідно ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідачем не надано доказів того, що ним було поставлено позивачу товар, обумовлений сторонами в заявці або повернуто суму попередньої оплати в розмірі 757 505,07 грн., в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 757 505,07 грн.

В зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивачем нараховано до стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, пеню в розмірі 99 533,41 грн за період з 13.02.2018 по 05.07.2018 та штраф в розмірі 151 501,01 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 8 841,02 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.11.5. Договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни товару за кожен день прострочення передачі товару. В разі прострочення поставки товару більш ніж на 20 календарних діб постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% ціни непоставленого (недопоставленого) товару.

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, в зв`язку з чим суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню в розмірі 99 533,41 грн та штраф в розмірі 151 501,01 грн.

Вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 8 841,02 грн задоволенню не підлягають, з огляду на те, що обов`язок щодо повернення коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а тому правові підстави для нарахування 3 % річних на суму попередньої оплати відсутні.

Заперечення відповідача щодо недійсності Договору поставки №БК110/301216 від 31.12.2016 з підстав його укладення за попередньою зловмисною домовленістю представників сторін та відсутності наміру його сторін на реальне настання правових наслідків суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що предметом розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/9104/18 вже було дослідження наявності підстав для визнання недійсним даного договору поставки та судом відмовлено у задоволенні позову.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В свою чергу, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що першою заявою по суті спору є позовна заява, у якій позивачем не зазначено ані суму правничої допомоги, ані її розрахунку, а також не заявлено вимогу про відшкодування витрат на послуги адвоката за рахунок відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Враховуючи недотримання позивачем вимог ч.1 ст.124 ГПК України щодо подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, керуючись положеннями ч.2 ст.124 ГПК України суд приходить до висновку про відмову позивачу у відшкодуванні його витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, в зв`язку з недотриманням позивачем процесуального порядку заявлення до стягнення таких витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." (03067, м.Київ, вул. ВИБОРЗЬКА, будинок 99, код ЄДРПОУ 38513539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" (03061, м.Київ, проспект ВІДРАДНИЙ, будинок 103, код ЄДРПОУ 41002580) 757 505 (сімсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 07 коп - суму основного боргу, 99 533 (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот тридцять три) грн. 41 коп - пеню, 151 501 (сто п`ятдесят одну тисячу п`ятсот одну) грн. 01 коп - штраф, 15 128 (п`ятнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 09 коп - витрати по сплаті судового збору.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 19.08.19